05.05.2026 м.Дніпро Справа № 904/1822/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Золотарьової Я.С. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.
секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.
представники учасників провадження:
від скаржника: Михайленко О.І.
від заявника (кредитора): не з'явився
від боржника: не з'явився
від арбітражного керуючого: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 (повна ухвала складена 23.03.2026) суддя Суховаров А.В.
у справі про банкрутство № 904/1822/24
за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А", м.Дніпро
про визнання банкрутом
Короткий зміст справи
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1822/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 33808933) за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, повноваження ліквідатора покладено на арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича.
15.12.2025 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням (вх. № 35137/25 від 15.12.2025), в якому просило витребувати у ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича бухгалтерську та іншу документацію боржника, необхідну для проведення документальної позапланової перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, заявник просив витребувати установчі документи підприємства, фінансову звітність, банківські виписки, договори, регістри бухгалтерського обліку, первинні бухгалтерські документи, відомості щодо майна боржника, акти звірок, а також інші документи, які, на думку податкового органу, є необхідними для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Хеопс А". Також ГУ ДПС у Дніпропетровській області просило видати відповідний наказ.
Подане клопотання мотивоване тим, що після відкриття провадження у справі про банкрутство контролюючим органом були вжиті заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки боржника відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однак за результатами виходу за податковою адресою ТОВ "Хеопс А" встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням, у зв'язку з чим проведення перевірки виявилось неможливим.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначало, що ненадання первинних та бухгалтерських документів позбавляє контролюючий орган можливості перевірити дотримання боржником вимог податкового законодавства, а також встановити наявність чи відсутність грошових вимог до боржника, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до господарського суду із відповідним клопотанням у межах справи про банкрутство.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду, через систему “Електронний суд» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. № 35137/25 від 15.12.2025) про витребування у ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича бухгалтерської та іншої документації, необхідної для проведення документальної позапланової перевірки боржника.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована незаконністю та необґрунтованістю оскаржуваної ухвали, порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник зазначає, що контролюючий орган відповідно до приписів підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України має право на проведення документальної позапланової перевірки боржника у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство. При цьому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було вжито усіх необхідних заходів для проведення такої перевірки, зокрема видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки, здійснено вихід за податковою адресою боржника, направлено відповідні листи та запити керівнику боржника й арбітражному керуючому щодо надання необхідної документації.
Апелянт стверджує, що проведення перевірки стало неможливим з об'єктивних причин, а саме у зв'язку з відсутністю боржника та його посадових осіб за місцезнаходженням, що підтверджується складеним контролюючим органом актом про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Також скаржник наголошує, що ненадання первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів позбавляє контролюючий орган можливості перевірити дотримання боржником вимог податкового законодавства, а також встановити наявність чи відсутність податкової заборгованості та грошових вимог до боржника.
На думку апелянта, суд безпідставно не врахував, що у податкового органу фактично була відсутня можливість реалізувати надані Податковим кодексом України повноваження щодо проведення документальної позапланової перевірки, у зв'язку з чим звернення до господарського суду із клопотанням про витребування документації було єдиним можливим способом забезпечення її проведення.
Крім того, скаржник посилається на положення пункту 20.1.38 статті 20 Податкового кодексу України та зазначає, що контролюючі органи мають право звертатися до суду із заявами про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених законом.
Апелянт також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що у контролюючого органу було достатньо часу для проведення документальної позапланової перевірки боржника, оскільки фактична відсутність боржника за податковою адресою та ненадання документації унеможливили проведення перевірки у строки, визначені податковим законодавством.
Також скаржник зазначає, що суд не надав належної оцінки доводам заявника та фактичним обставинам справи, які свідчать про наявність підстав для витребування у ліквідатора документації боржника, необхідної для проведення перевірки.
Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи
19.04.2026 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" арбітражного керуючого Гусака Ю.М. до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24 залишити без змін.
Ліквідатор зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом фактичних обставин та самостійних мотивів, покладених в основу оскаржуваної ухвали. На думку ліквідатора, предметом спору у даній справі є не саме право контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство, а наявність правових та фактичних підстав для покладення на ліквідатора обов'язку надати документацію, яка фактично не була передана йому посадовими особами боржника.
Ліквідатор наголошує, що ним неодноразово вживались заходи щодо отримання документації боржника та встановлення місцезнаходження активів підприємства. Зокрема, після призначення розпорядником майна ТОВ "Хеопс А" ним були направлені письмові запити до боржника та його керівника з вимогою надати корпоративні, бухгалтерські, фінансові та інші документи, а також повідомлення про проведення інвентаризації. У зв'язку з відсутністю відповіді були направлені повторні запити аналогічного змісту. При цьому до матеріалів справи долучені описи вкладення та поштові квитанції, які підтверджують вчинення ліквідатором відповідних дій.
Також ліквідатор зазначає, що під час виїзду за юридичною адресою боржника було встановлено відсутність активів, документів та керівних органів боржника за місцезнаходженням підприємства, у зв'язку з чим проведення інвентаризації виявилось неможливим. На переконання ліквідатора, проблема непередання документації виникла ще на стадії процедури розпорядження майном та була документально зафіксована задовго до відкриття ліквідаційної процедури.
Крім того, ліквідатор посилається на те, що відповідні обставини були встановлені та зафіксовані комітетом кредиторів, який, з огляду на ненадання документації та відсутність боржника за юридичною адресою, приймав рішення щодо необхідності звернення до суду з клопотанням про відсторонення керівника боржника та подальшого здійснення процедури банкрутства.
У відзиві також зазначено, що арбітражний керуючий вживав заходів щодо відновлення документації та пошуку інформації через державні органи. Зокрема, ліквідатор звертався до органів статистики та податкових органів щодо надання фінансової та податкової звітності боржника. При цьому, як зазначає ліквідатор, сам податковий орган листом повідомив про відсутність податкової звітності боржника за значний період часу та неможливість надання відповідних документів.
Ліквідатор звертає увагу суду на те, що відсутність документації не є наслідком його бездіяльності чи неналежного виконання обов'язків, а зумовлена фактичним непереданням документів колишнім керівництвом боржника. У зв'язку з цим, на думку ліквідатора, покладення на нього обов'язку надати документи, які не перебувають у його володінні, суперечить фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Також арбітражний керуючий зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області було обізнане про перебіг справи про банкрутство, мало статус конкурсного кредитора та володіло інформацією щодо відсутності документації боржника, однак у поданій апеляційній скарзі фактично не спростувало наведених обставин та не надало доказів наявності у ліквідатора документів, які податковий орган просить витребувати.
Окремо ліквідатор звертає увагу на те, що у даній справі йдеться не про абсолютну відсутність будь-якого майна боржника, а саме про відсутність майна та документації, які були фактично передані ліквідатору або доступні для проведення повноцінної інвентаризації та використання у процедурі банкрутства.
Також арбітражний керуючий вважає безпідставними посилання апелянта на положення пункту 20.1.38 статті 20 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма не може бути підставою для покладення на арбітражного керуючого обов'язку передати документи, які фактично відсутні у його володінні.
На переконання ліквідатора, суд повно та всебічно дослідив обставини справи, належним чином оцінив подані сторонами докази та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 для розгляду справи № 904/1822/24 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24 залишено без руху.
Зазначено, що апелянт протягом десяти днів з дня отримання ухвали має усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн, уточнити прохальну частину апеляційної скарги.
13.04.2026 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на виконання вимог ухвали від 02.04.2026, надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено докази сплати судового збору у розмірі 2 662, 40 грн, а також уточнено прохальну частину апеляційної скарги.
Одночасно в апеляційній скарзі Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24.
Клопотання обґрунтовано тим, що повний текст ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026, складений 23.03.2026, був доставлений до електронного кабінету скаржника 24.03.2026 о 02:52 год, у зв'язку з чим апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 визнано поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24.
Вказаною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24.
19.04.2026 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" арбітражного керуючого Гусака Ю.М. до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
05.05.2026 в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та мотиви судового рішення
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1822/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 33808933) у процедурі ліквідації.
Повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" виконує арбітражний керуючий Гусак Ю.М. на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 136 від 04.02.2013.
15.12.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання (вх. №35137/25 від 15.12.2025), в якому заявник просив витребувати у ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" арбітражного керуючого Гусака Ю.М. бухгалтерську та іншу документацію, необхідну для проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, видати відповідний наказ.
Як встановлено судом, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просило витребувати значний обсяг документації боржника, а саме: установчі документи підприємства, фінансову звітність, банківські виписки, договори, регістри бухгалтерського обліку, накладні, акти виконаних робіт, акти звірок, документи щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, відомості про рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, а також інші первинні бухгалтерські документи за тривалий період діяльності підприємства.
Клопотання мотивоване тим, що після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хеопс А" Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було вжито заходів щодо проведення документальної позапланової перевірки боржника.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано наказ від 08.07.2024 № 2789-п про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Хеопс А" тривалістю 5 робочих днів.
За результатами виходу за податковою адресою боржника - 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, корп. 2 - встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням, у зв'язку з чим складено акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 08.07.2024 №1364/04-36-07-07-04/33808933.
Також судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлялись листи керівнику ТОВ "Хеопс А" та арбітражному керуючому щодо надання документів, необхідних для проведення документальної позапланової перевірки.
Разом з тим, суд встановив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хеопс А", введено процедуру розпорядження майном та покладено на боржника обов'язок надати арбітражному керуючому документи, необхідні для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та проведення інвентаризації майна.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 арбітражного керуючого Гусака Ю.М. призначено розпорядником майна ТОВ "Хеопс А".
Судом встановлено, що після набуття відповідних повноважень арбітражним керуючим неодноразово вживались заходи щодо отримання документації боржника та встановлення місцезнаходження його активів.
Так, 16.08.2024 арбітражним керуючим направлено письмовий запит до боржника та його керівника з вимогою надати корпоративні, бухгалтерські, фінансові та інші документи, а також повідомлення про проведення інвентаризації. У зв'язку з відсутністю відповіді 01.10.2024 направлено повторний запит аналогічного змісту.
Як встановлено судом, до матеріалів справи долучені описи вкладення та поштові квитанції, які підтверджують направлення арбітражним керуючим відповідних запитів.
02.09.2024 арбітражним керуючим складено акт, відповідно до якого під час виїзду за юридичною адресою боржника активів не виявлено, документи не надано, інвентаризацію провести неможливо, а боржник та його органи управління за місцезнаходженням відсутні.
Суд встановив, що обставини ненадання документації та відсутності боржника за юридичною адресою були також зафіксовані комітетом кредиторів.
Зокрема, протоколом засідання комітету кредиторів від 05.09.2024 підтверджено, що після призначення нового розпорядника майна були направлені запити до державних органів, органів управління боржника та його засновників, призначено інвентаризацію, однак відповіді від боржника не отримано, документи не надано, інвентаризацію не проведено, а за результатами виїзду складено акт про ненадання документів та відсутність боржника за юридичною адресою.
Судом також встановлено, що арбітражним керуючим вживались заходи щодо відновлення документації та пошуку інформації через державні органи.
Так, відповідно до листа органу статистики, фінансова звітність боржника подавалась лише за 2015-2018 роки, тоді як за наступні періоди така звітність відсутня.
Крім того, листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.10.2024 підтверджено, що останньою податковою звітністю боржника є декларація з податку на прибуток за 2018 рік, подана 28.02.2019, а надати копії податкової та фінансової звітності за більш пізні періоди неможливо.
Судом враховано, що у звітах та аналізах фінансово-господарського стану боржника арбітражним керуючим зафіксовано системний пошук активів і документації, направлення численних запитів до державних органів, а також прямо зазначено про неможливість проведення повного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника у зв'язку з непереданням бухгалтерської документації колишнім керівництвом підприємства.
Також судом встановлено, що протоколом комітету кредиторів від 27.12.2024 затверджено звіт розпорядника майна та аналіз фінансово-господарського стану боржника, а також прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 ТОВ "Хеопс А" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
При цьому суд врахував, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області було визнано конкурсним кредитором у даній справі про банкрутство, а відтак було обізнане про перебіг процедури банкрутства та обставини, пов'язані з відсутністю документації боржника.
Відмовляючи у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів наявності у ліквідатора всієї документації, яку просить витребувати податковий орган, а також доказів фактичного володіння ліквідатором відповідними документами.
Суд зазначив, що право на проведення документальної позапланової перевірки виникає лише за умови вручення платнику податків копії наказу про її проведення до початку перевірки. Контролюючий орган не надав доказів надсилання наказу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Фіксація відсутності посадових осіб боржника за його податковою адресою не є належним доказом виконання вимог Податкового кодексу щодо вручення документів. Невиявлення боржника за місцезнаходженням не звільняє податковий орган від обов'язку надіслати наказ поштою.
Згідно з Податковим кодексом, обов'язок платника надати документи у повному обсязі виникає лише після фактичного початку перевірки. Оскільки перевірка не була розпочата належним чином, строк виконання цього обов'язку ще не настав.
У матеріалах справи відсутній акт, складений відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України, який би засвідчував факт відмови ліквідатора надати копії документів на запит податкового органу під час перевірки.
Суд наголосив, що вилучення оригіналів первинних документів забороняється, за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. У даній справі доказів наявності кримінального провадження надано не було.
Також, суд підкреслив, що проведення та завершення процедури ліквідації банкрута не залежить від факту можливості або неможливості проведення податкової перевірки. Обставини виконання податковим органом своїх повноважень не можуть бути перешкодою для завершення справи про банкрутство.
Податковий орган не позбавлений права провести перевірку на будь-якій стадії банкрутства, але для цього він повинен вчинити всі необхідні дії, визначені саме Податковим кодексом України.
Суд дійшов висновку, що покладення на ліквідатора обов'язку надати документацію, яка фактично не була передана йому посадовими особами боржника та не перебуває у його володінні, є безпідставним.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із клопотанням про витребування документації у ліквідатора ТОВ "Хеопс А", Головне управління ДПС у Дніпропетровській області посилалось на наявність у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки боржника відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство.
При цьому податковий орган вважав, що сам факт неможливості проведення документальної позапланової перевірки у зв'язку з відсутністю документації є достатньою підставою для покладення на ліквідатора обов'язку надати таку документацію у межах справи про банкрутство.
Водночас колегія суддів зазначає, що право контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки не є абсолютним та повинно реалізовуватись виключно у спосіб та в порядку, визначених Податковим кодексом України.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 та від 28.01.2021 у справі № 820/4413/17, в яких зазначено, що недотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки свідчить про відсутність правових наслідків такої перевірки та унеможливлює реалізацію контролюючим органом відповідних владних повноважень поза межами визначеної законом процедури.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі порушення провадження у справі про банкрутство платника податків.
Разом з тим наведена норма визначає виключно підставу для проведення перевірки та не встановлює окремого механізму витребування документації у арбітражного керуючого поза межами фактичного володіння останнім відповідними документами.
Так, у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18 зазначено, що реалізація контролюючим органом владних управлінських функцій щодо проведення перевірки можлива виключно за умови дотримання процедури, визначеної Податковим кодексом України, а недотримання вимог щодо вручення наказу про проведення перевірки свідчить про відсутність правових підстав для її проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №803/1171/17, в якій суд касаційної інстанції наголосив, що вручення наказу про проведення перевірки є обов'язковою передумовою виникнення у контролюючого органу права на її проведення.
Водночас матеріали справи не містять належних доказів вручення посадовим особам ТОВ "Хеопс А" наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2024 № 2789-п у порядку, визначеному ст. 42 та ст. 81 Податкового кодексу України. Контролюючий орган не надав доказів надсилання наказу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки є чітко визначеними та можуть бути продовжені лише у випадках, прямо передбачених законом.
Водночас матеріали справи не містять доказів продовження строків перевірки, її зупинення або вчинення контролюючим органом інших процесуальних дій після складання акту про неможливість проведення перевірки.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/4413/17 зазначив, що контролюючий орган зобов'язаний довести дотримання всіх процедурних вимог щодо призначення та проведення перевірки, оскільки саме на податковий орган покладається обов'язок підтвердження правомірності реалізації владних управлінських функцій.
Колегія суддів зазначає, що звертаючись із клопотанням про витребування документації, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області фактично намагається покласти на ліквідатора наслідки недотримання контролюючим органом процедури реалізації власних повноважень щодо проведення документальної позапланової перевірки.
Також Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а судове рішення не може базуватись на ймовірності існування певних обставин без їх підтвердження належними та допустимими доказами.
При цьому матеріали справи не містять належних доказів фактичного перебування запитуваної документації у володінні ліквідатора ТОВ "Хеопс А".
У постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 910/10741/20 наголошено, що суд не може покладати на особу обов'язок вчинити дії, виконання яких є об'єктивно неможливим або щодо яких відсутні належні докази існування предмета такого обов'язку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/385/18, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що покладення на сторону обов'язку виконати фактично неможливі дії суперечить засадам господарського судочинства та принципу правової визначеності.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства посадові особи банкрута зобов'язані передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Отже, законодавець пов'язує можливість здійснення ліквідатором своїх повноважень щодо використання документації боржника саме з фактом її передачі колишнім керівництвом банкрута.
При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які б покладали на арбітражного керуючого обов'язок надати документи, які фактично йому не передавались, місцезнаходження яких не встановлено або існування яких документально не підтверджено.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після призначення розпорядником майна, а в подальшому ліквідатором ТОВ "Хеопс А", арбітражним керуючим Гусаком Ю.М. неодноразово вживались заходи щодо отримання документації боржника та встановлення місцезнаходження його активів.
Зокрема, арбітражним керуючим направлялись письмові запити до керівника боржника щодо передачі бухгалтерської, фінансової та іншої документації, а також повідомлення про проведення інвентаризації. У зв'язку з ненаданням відповіді направлялись повторні запити аналогічного змісту.
До матеріалів справи долучені описи вкладення та поштові квитанції, які підтверджують направлення відповідних запитів.
Крім того, під час виїзду за юридичною адресою боржника встановлено відсутність підприємства, його посадових осіб, документації та активів, у зв'язку з чим складено відповідний акт та зафіксовано неможливість проведення інвентаризації.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені обставини виникли ще на стадії процедури розпорядження майном та були встановлені задовго до звернення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з відповідним клопотанням.
Також матеріалами справи підтверджується, що арбітражним керуючим вживались заходи щодо відновлення документації та пошуку інформації через державні органи, зокрема направлялись запити до органів статистики та податкових органів.
При цьому листом самого Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підтверджено, що остання податкова звітність боржника подавалась за 2018 рік, а податкова та фінансова звітність за більш пізні періоди у контролюючого органу відсутня.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що ліквідатор не ухилявся від виконання покладених на нього обов'язків, а навпаки - вчиняв активні дії, спрямовані на пошук документації та активів боржника.
Разом з тим, звертаючись із клопотанням про витребування документації, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області фактично не надало належних та допустимих доказів на підтвердження того, що запитувана документація перебуває у володінні ліквідатора або була йому передана посадовими особами боржника.
Нормами підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що податковий орган, має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Податковим кодексом України.
В той же час, згідно пункту 85.5 статті 85 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування кримінального провадження щодо несплати податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" та звернення до господарського суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів в межах цього кримінального провадження.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 та від 18.11.2020 у справі № 902/761/18 зазначив, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обставини, які мають значення для справи, повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
При цьому судове рішення не може ґрунтуватися на ймовірності існування певних фактів без їх належного підтвердження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право контролюючого органу на проведення перевірки не є тотожним праву вимагати передачу документації від особи, у володінні якої така документація фактично відсутня.
Колегія суддів також враховує, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області було конкурсним кредитором у даній справі про банкрутство та було обізнане про перебіг процедури банкрутства, результати роботи арбітражного керуючого, а також про встановлені у справі обставини щодо відсутності документації та неможливості її отримання від колишнього керівництва боржника.
Посилання апелянта на положення пункту 20.1.38 статті 20 Податкового кодексу України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначена норма визначає право контролюючого органу звертатися до суду у випадках, передбачених законом, однак не може бути самостійною підставою для покладення на арбітражного керуючого обов'язку надати документи, які фактично відсутні у його володінні.
За змістом ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та не містять належних доказів на підтвердження наявності у ліквідатора документації, яку податковий орган просить витребувати.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/24 - без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 3, 13, 74-80, 129, 269, 270, 275 - 284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/1822/25 - залишити без змін.
Судові витрати Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 11.05.2026
Головуючий суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко