29 квітня 2026 року м. Харків Справа № 905/1653/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.
розглянувши матеріали апеляційних скарг фізичної особи - підприємця Ковтун Олени Михайлівни (вх.№480Д/2), фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№501Д/2), Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (вх.№560Д/2) на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2026 у справі №905/1653/20 (повний текст рішення складено та підписано 06.03.2026 у складі колегії суддів Кротінової О.В., Зельман Ю.С., Фурсової С.М. у приміщенні Господарського суду Донецької області)
за позовом фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни, м. Святогірськ Донецької області,
до ОСОБА_1 , м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ,
про стягнення грошових коштів,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Київ,
до відповідача 1, фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни, м. Святогірськ Донецької області,
відповідача 2, Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ,
про визнання договору відступлення права вимоги від 29.10.2018 недійсним,
Фізична особа-підприємець Ковтун Олена Михайлівна звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання траншу від 30.12.2013№401.44242/FW401.504, укладеного на підставі рамкової угоди від 29.10.2012 №FW401.504 у розмірі 940880 грн, з яких: 900000 грн - заборгованість за капіталом, 40880 грн - заборгованість за процентами. Крім того, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання траншу від 30.12.2013 №401.44242/FW401.504, укладеного на підставі рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, в сумі 9408800 грн, з яких: заборгованість за капіталом 9000000 грн та заборгованість за процентами 408800 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 243,2 кв.м., житловою площею 84,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості майна 84531014141, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на праві власності та перебуває в іпотеці фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) відповідно до договору іпотеки від 21.06.2013 №FIL.101951-ІД1 до договору від 29.10.2018 про відступлення прав за договором іпотеки від 21.06.2013 №FIL.101951-ІД1, шляхом продажу предмету іпотеки фізичною особою-підприємцем Ковтун О.М. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме 754960 грн, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення фізичною особою-підприємцем Ковтун О.М. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. При цьому, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання траншу від 30.12.2013№401.44242/FW401.504, укладеного на підставі рамкової угоди від 29.10.2012 №FW401.504, в сумі 940880 грн, з яких: заборгованість за капіталом 900000 грн та заборгованість за процентами 40880 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,1 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1414170500:01:001:0746, за адресою: АДРЕСА_2 , що належать відповідачу та перебувають в іпотеці позивача відповідно до договору іпотеки від 21.06.2013 №FIL.101951-ІД1 до договору від 29.10.2018 про відступлення прав за договором іпотеки від 21.06.2013№FIL.101951-ІД1, шляхом продажу предметів іпотеки Фізичною особою-підприємцем Ковтун О.М. з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме 185920 грн, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення фізичною особою-підприємцем Ковтун О.М. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
12.01.2021 до початку розгляду справи по суті до Господарського суду Донецької області ОСОБА_1 подано зустрічний позов до фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Миколаївни, Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018 за рамковою угодою від 29.10.2012 №FW401.504, укладеного між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Миколаївною.
08.12.2025 фізична особа-підприємця Ковтун О.М. подала до Господарського суду Донецької області заяву 04.12.2025 б/н про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №905/1653/20, що сформована у системі "Електронний суд" 07.12.2025, в якій просила здійснити повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі №905/1653/20, прийняти до розгляду заяву позивача за первісним позовом про зменшення розміру позовних вимог за первісним позовом у справі №905/1653/20.
Ухвалою суду від 21.01.2026 у справі №905/1653/20 серед іншого ухвалено рішення про повторне проведення підготовчого провадження у справі №905/1653/20, визначено повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №905/1653/20, прийнято заяву фізичної особи-підприємця Ковтун О.М. про зменшення розміру позовних вимог до 50118,15 грн та визначено розглядати справу №905/1653/20 з урахуванням її змісту, закрито підготовче провадження по справі №905/1653/20, призначено розгляд справи №905/1653/20.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.02.2026 у справі №905/1653/20 зустрічний позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни та Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018 за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012, укладеного між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Михайлівною, задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 29.10.2018 за рамковою угодою від 29.10.2012, №FW401.504 укладений між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Михайлівною, РНОКПП НОМЕР_2 . Стягнуто з фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни на користь ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1135,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на користь ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1135 грн. У задоволенні первісних позовних вимог фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", про стягнення 50118,15 грн - відмовлено.
16.02.2026 від ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подано до Господарського суду Донецької області заяву б/н від 16.02.2026 , до якої у якості додатку додано заяву разом із додатками про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 - позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) у справі №905/1653/20 в розмірі 425972,72 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 06.03.2026 у справі №905/1653/20 стягнуто з фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19225 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19225 грн. У задоволенні іншої частини витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу - відмовлено.
В обґрунтування додаткового рішення суд послався на те, що підтвердженими у відповідності до положень 126 Господарського процесуального кодексу України згідно з умовами договору про надання правової допомоги, на підставі наданих заявником актів виконаних робіт, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат ( їх дійсності та необхідності), а також критеріїв пропорційності і розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання ФОП Ковтун О.Д. та АТ «ПроКредит Банк» про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, є розмір на професійну правничу допомогу адвоката Шафоростова В.О. в сумі 38450 грн із заявлених 112910 грн, і вказана сума підлягає стягненню з ФОП Ковтун О. М. та АТ "ПроКредит Банк" у рівних частинах.
В частині заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 313062,72грн, що надана адвокатами Поддашкіною О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю., суд відмовив в їх відшкодуванні, зазначивши про відсутність у матеріалах справи доказів, які б могли підтвердити обсяг наданих вказаними адвокатами послуг та розмір таких на їх оплату, зокрема, договорів про надання правничої допомоги, укладених між ОСОБА_1 та зазначеними адвокатами, актів наданих ними послуг, рахунків на оплату та інші можливі докази, у той час як долучені до заяви рішення Ради адвокатів Харківської області не свідчать про понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі і не можуть бути взяті до уваги, оскільки не встановлюють домовленостей сторін та реальність обсягу (витраченого часу) наданої правничої допомоги та їх дійсної вартості.
При цьому суд відхилив посилання ОСОБА_1 на те, що оригінали актів виконаних робіт (наданих послуг), укладені з адвокатами Поддашкіною О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю та квитанції (платіжні інструкції, платіжні доручення) про оплату наданої ними професійної правничої допомоги зберігались у житловому будинку ОСОБА_1 у м. Святогірськ, який було зруйновано внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України,пославшись на те, що такі обставини не виключали можливість ОСОБА_1 витребувати означені документи у адвокатів Поддашкіної О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю., та у банківських установ, за допомогою яких здійснювались перекази коштів на оплату наданої правничої допомоги.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом)- фізична особа-підприємець Ковтун О.М. подала на зазначене додаткове рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати в частині стягнення з ФОП Ковтун О.М. на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19225 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з ФОП Ковтун О.М. на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19225 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції про часткове відшкодування на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що останньою порушено процедуру подання доказів понесення судових витрат, яка визначена частиною 8 ст.129, ст.221 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не обґрунтовано наявність поважних причин неможливості їх подання до закінчення судових дебатів.
При цьому Ковтун О.М. посилається на неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21, від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 та від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24, відповідно до якої у випадку, коли докази на підтвердження розміру судових витрат фізично існували на момент закінчення судових дебатів, однак були подані після ухвалення судового рішення, без обґрунтування поважних причин їх неподання у встановлений процесуальний строк, суд відмовляє у задоволенні заяви про їх відшкодування.
Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 також подала на зазначене додаткове рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове додаткове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу при розгляді Господарським судом Донецької області справи №905/1653/20 у розмірі 425972, 72 грн з ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк".
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції помилково самостійно перерахував узгоджений між ОСОБА_1 та адковатом Шафоростовим В.О. розмір гонорару 112910 грн, стягнувши з ФОП Ковтун О.М. та АТ «Про кредит Банк» витрати на професійну правничу допомогу в розмір 38450 грн та відмовивши у стягненні відповідних витрат в розмірі 74460 грн,застосувавши широкий розсуд, який не ґрунтується на визначених статтею 126 Господарського процесуального кодексу України критеріях, які суд має враховувати при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, за відсутності будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність заявленого розміру таких витрат вказаним критеріям.
При цьому ОСОБА_1 наводить доводи щодо співмірності заявлених витрат:
-з часом, витраченим адвокатом на надання послуг, що, на її думку, у повній мірі відображено у наданих суду актах наданих послуг;
- зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, на підтвердження чого були надані належні та допустимі докази, у тому числі договір на професійну правничу допомогу б/н від 04.08.2025 з додатковими угодами до нього та акти наданих послуг;
- з ціною позову, враховуючи, що до постановлення судом 21.01.2026 ухвали про зменшення розміру позовних вимог до 50118,15 грн за заявою ФОП Ковтун О.Д., ціна її позову складала 14904134,40 грн і тільки протягом 20 днів розгляду справи становила 50 118,15 грн, у той час як витрати на правову допомогу ОСОБА_4 несла протягом близько 6 років.
Також ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції помилково самостійно перерахував гонорар адвоката в частині оплати його участі в судових засіданнях 08.10.2025, 30.10.2025, 21.11.2025,16.12.2025 зазначивши те, що: «Доцільним та виправданим у даному випадку суд вбачає розрахунок витрат умовно виходячи 7000,00 грн / год, поряд з цим дотримуючись меж заявленого.Таким чином, витрати, понесені у зв'язку із участю представника у судових засіданнях 20.11.2025, 21.01.2026, 10.02.2026 у межах визначених до стягнення витрат, судових засіданнях 30.10.2025 - (7000,00 грн /60) * 33 = 3850,00 грн, 21.11.2025 - (7000,00 грн/60) * 3 = 350,00 грн, 16.12.2025 - (7000 грн/60) * 33 = 3850,00 грн»,
При цьому ОСОБА_1 зазначає, що судом не враховано час, витрачений адвокатом на очікування проведених судових засідань, що відповідно до сталої практики Верховного Суду є складовою правничої допомоги, а сам по собі підхід суду, який звів оцінку правничої допомоги до умовного похвилинного арифметичного розрахунку зі ставкою 7000 грн/год. призвів до того, що участь адвоката у судовому засіданні 21.11.2025 фактично була оцінена судом лише у 350 грн, що є явно неспівмірним з реальною вартістю професійної правничої допомоги, оскільки участь адвоката у судовому засіданні не зводиться виключно до кількості хвилин безпосередньої присутності в залі суду чи участі у відеоконференції, а охоплює підготовку до засідання, аналіз матеріалів справи, формування правової позиції, прибуття до суду та очікування початку розгляду та інші дії, без яких належне представництво інтересів сторони є неможливим.
Разом з цим ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції помилково припустився самостійного перерахунку витрат на правову допомогу з участі адвоката в судових засіданнях, з огляду на погодження між клієнтом та адвокатом фіксованого розміру гонорару щодо цих послуг.
Крім цього ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні витрат на правову допомогу щодо заявлення клопотань, які були відхилені судом, оскільки відмова у задоволенні заявлених клопотань не свідчить про те, що сторона не понесла витрати на відповідний вид правової допомога, а законодавство, з урахуванням практики Верховного Суду щодо його застосування, не встановлює можливість відшкодування понесених витрат на правничу допомогу в залежності від успішності таких витрат, у тому числі від задоволення заявлених клопотань.
Також ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув на її користь витрати з вчинення окремих процесуальних дій, оскільки помилково ототожнив вчинення адвокатом таких дій із його власною, особистою ініціативою, не врахувавши того, що здійснюючи представництво, адвокат не діє від власного імені та не реалізує власний інтерес у справі та не вчиняє дії поза межами наданих йому клієнтом повноважень, а діє саме від імені та в інтересах довірителя.
Крім цього ОСОБА_1 зазначає про те, що судом першої інстанції безпідставно відхилено її вимоги про стягнення з ФОП Ковтун О.М. та АТ «ПроКредит Банк» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 313 062,72 грн, надану адвокатами Поддашкіною О.Ю., Моісеєнко Т.О. та Кривошеєнко О.Ю. з грудня 2020 року по липень 2025 року, пославшись на неподання доказів понесення відповідних витрат,оскільки суд не врахував неможливість їх подання з об'єктивних причин, що полягали в тому, що внаслідок збройної агресії рф проти України вони згоріли у будинку, в якому вони знаходились за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Святогірськ, провулок Незалежності, 43 та підтвердження факту надання такої допомоги у вказаний період наявними у матеріалах справи заявами по суті справи, заявами з процесуальних питань, збором доказів, участю представників в судових засіданнях.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за первісним позовом та 2-й відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" також подала на зазначене додаткове рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати в частині стягнення з АТ "ПроКредит Банк" на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19225 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги АТ "ПроКредит Банк" посилається на те, що:
- у матеріалах справи, а саме в електронному кабінеті відсутній документ: «відзив б/н від 12.01.2021», на який здійснює посилання суд як на документ, що містить попередній (орієнтовний) розрахунок витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, і до Банку даний документ у паперовій формі також не надходив, а тому відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу вказаних витрат;
- ОСОБА_1 не дотримано вимоги ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку заявити суду про намір подати заяву з доказами до початку судових дебатів, що відповідно до зазначеної норми є підставою для залишення такої заяви без розгляду;
- судом першої інстанції не надано належної оцінки наведеним у клопотанні Банку доводам щодо необхідності врахування вимог ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій заявника - непогашення заборгованості за кредитним договором, оскільки, якщо б заявниця вжила б заходи щодо погашення простроченої кредитної заборгованості, то Банк не відступав би право вимоги за кредитним договором;
- докази понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу протягом 2021, 2022 року у матеріалах справи відсутні.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніш визначеному складу суду від 10.03.2026 для розгляду апеляційних скарг сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами фізичної особи - підприємця Ковтун О.М.(вх.№480Д/2), фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№501Д/2), Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (вх.№560Д/2) на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2026 у справі №905/1653/20 та об'єднано їх в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду, який призначено в судове засідання з повідомленням учасників справи на 29.04.2026 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.
11.04.2026 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 подала відзиви на апеляційі скарги ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк", в яких просить залишити їх без задоволення та задовольнити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніш визначеному складу суду від 27.04.2026, у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду апеляційних скарг сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу відповідного учасника справи та заперечив проти апеляційних скарг ФОП Ковтун О.М. та АТ «ПроКредит Банк», а представники останніх підтримали відповідні апеляційні скарги та заперечили проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах та у відзиві ОСОБА_4 на апеляційні скарги ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк" доводи та вимоги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу за заявою іншої сторони;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процессуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 10.02.2026 у справі № 905/1653/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 відмовлено в первісному позові ФОП Ковтун О.М. до ОСОБА_1 та задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ФОП Ковтун О.М. та АТ «ПроКредит Банк», розмір обґрунтованих витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, відповідно до наведених положень, покладається на ФОП Ковтун О.М. та АТ «ПроКредит Банк» порівну.
Оскільки питання розподілу судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції не було вирішено при ухваленні рішення у даній справі, через те, що докази понесення витрат в порядку ч. 8 статті 129 ГПК України ОСОБА_1 в повному обсязі подано протягом 5-ти днів після ухвалення постанови, зазначене питання правомірно вирішувалось шляхом ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2).
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У відзиві на позов б/н від 12.01.2021 ОСОБА_1 зазначено попередній розрахунок судових витрат: у суді 1 інстанції - 10000 грн, у суді апеляційної інстанції - 7000 грн, у суді касаційної інстанції - 6000 грн (т. 2 а.с. 44-59).
Поряд з цим у відзиві на позов повідомлялось, що у випадку позитивного для ОСОБА_1 результату вирішення справи, узгоджено додатковий гонорар ("гонорар успіху"), який складає 15% від суми відмови господарським судом фізичній особі-підприємцю Ковтун О.М. від задоволення позову, також зазначено, що у випадку допиту свідка під час судового засідання, участь представника у допиті свідка підлягає окремій оплаті у сумі 700 грн та повідомлено про те, що відповідно до положень ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стороною відповідача докази понесення судових витрат та їх остаточний розмір буде подано до господарського суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, доводи апеляційної скарги АТ "ПроКредит Банк" про відсутність в матеріалах справи документа :"відзив б/н від 12.01.2021" , що містить попередній (орієнтовний) розрахунок витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу є необгрунтованими та спростовуються матерілами справи.
У заяві б/н від 10.12.2025 ОСОБА_1 зазначено, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона вже понесла та очікує понести у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, складається з витрат на оплату судового збору за подання зустрічного позову, витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат і зазначений у відзиві на позовну заяву.
У цій заяві повторно повідомлено на виконання вимог абз. 2 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, що докази понесення ОСОБА_1 витрат у зв'язку з розглядом справи №905/1653/20 у суді першої інстанції будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду та заявник просила прийняти до відома цю заяву, подану до закінчення судових дебатів у справі (повторно).
У судовому засіданні 10.02.2026 представник ОСОБА_1, адвокат Шафоростов В.О., до завершення з'ясування обставин справи, на які учасники процесу посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, перевірки їх доказами, підкреслив на реалізації права у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, про що відображено у відповідному протоколі судового засідання в режимі відеконференцзв'язку.
Заяву з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу подано у встановлений ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк-16.02.2026.
До заяви долучено у копіях: договір про надання правничої допомоги б/н від 04.08.2025 з додатковими угодами №1-2 до нього; акти виконаних робіт: №INV-000208 від 27.08.2025, №INV-000200 від 29.08.2025, №INV-000223 від 26.09.2025, №INV-000231 від 08.10.2025, №INV-000252 від 30.10.2025, №INV-000261 від 28.11.2025, №INV-000279 від 16.12.2025, №INV-000303 від 21.01.2026, №INV-000326 від 13.02.2026; платіжні інструкції: №@2PL233118 від 28.08.2025, №648Т-3А25-ВС5В-00МА від 04.08.2025, №816496548 від 26.09.2025, №824696627 від 13.10.2025, №841460379 від 02.11.2025, №СХНН-НК1В-КЕМ1-1КТМ від 01.12.2025, №М7КХ-23К2-В810-4К90 від 17.12.2025, №8403-8530-4090-7610 від 21.01.2026, №ТАКМ-43КС-1Х99-5ХВ1 від 13.02.2026; витяг від 03.06.2025 з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України; рішення Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018; рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.08.2021.
В заяві наведено детальний опис наданих послуг з професійної правничої допомоги.
Як правомірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні, ОСОБА_1 зроблено заяву про подання доказів судових витрат у зв'язку з розглядом справи №905/1653/20 та реалізовано таке у встановлений процесуальним законом строк.
Разом з цим усі додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи датовані до моменту ухвалення судового рішення від 10.02.2026, крім акту наданих послуг №ТАКМ-43КС-1Х99-5ХВ1 від 13.02.2026 №38 , який, відповідно до змісту наявних в ньому відомостей, був створений та підписаний між клієнтом і адвокатом після ухвалення судового рішення, а також платіжна інструкція ТАКМ-43КС-1Х99-5ХВ1 від 13.02.2026 (а.с.156 (на звороті), 162(на звороті) , том 11).
Вказаний акт підтверджує фактичне виконання адвокатом погоджених з клієнтом послуг за договором про надання правової допомоги (участь у судовому засіданні), отже, відповідач вчасно (до судових дебатів) повідомив про те, що докази будуть подані після ухвалення судового рішення, з урахуванням того, що остаточний підсумок наданої правової допомоги може бути підведений за результатами отримання позитивного судового рішення (на користь відповідача).
Доводи ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк" про несвоєчасне подання доказів понесених витрат, які, на їх переконання, мали бути подані ОСОБА_1 до закінчення судових дебатів, оскільки існували фізично, тоді як остання не навела обґрунтованих поважних причин їх подання після ухвалення судового рішення, є безпідставними, адже деяких з цих доказів не існувало на час ухвалення місцевим господарським судом рішення, зокрема, акту наданих послуг №ТАКМ-43КС-1Х99-5ХВ1 від 13.02.2026 №38 та платіжної інструкції ТАКМ-43КС-1Х99-5ХВ1 від 13.02.2026.
У зв'язку з викладеним, доводи ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк" про порушення ОСОБА_3 процедури подання доказів понесення судових витрат спростовуються матеріалами справи, адже деякі з доказів заявник отримав лише після ухвалення господарським судом рішення та одним пакетом подав докази понесених витрат, у тому числі, яких не існувало на час ухвалення рішення, попередньо заявивши про їх подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду до закінчення судових дебатів, що повною мірою узгоджується з наведеними вище положеннями Господарського процесуального кодексу України та жодним чином не суперечить позиціям Верховного Суду, на які посилається заявник апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 у справі №910/11352/24, у постанові від 03.02.2026 у справі №910/15746/24.
Натомість судова практика Верховного Суду, на неврахування якої судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення посилається Ковтун О.М., не є релевантною до даного випадку, оскільки стосується ситуацій, коли всі докази на підтвердження розміру судових витрат фізично існували на момент закінчення судових дебатів
Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомогина підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частин 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2026 до суду першої інстанції було подано клопотання б/н від 17.02.2026 представника фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни, адвоката Сокольської Олесі Олександрівни, у якому, з посиланням на ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, просить, з метою дотримання принципу змагальності у даній справі, надати фізичній особі-підприємцю Ковтун Олені Михайлівні строк протягом п'яти днів від дати отримання нею ухвали Господарського суду Донецької області про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу від 16.02.2026 для підготовки заперечення стосовно означеної заяви ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 18.02.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 б/н від 16.02.2026 про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду без виклику сторін; встановлено фізичній особі-підприємцю Ковтун Олені Михайлівні строк протягом 5 днів від дати вручення даної ухвали для підготовки заперечення стосовно заяви ОСОБА_1 б/н від 16.02.2026 про стягнення витрат на правничу допомогу.
23.02.2026 зареєстровано заяву б/н від 21.02.2026 (сформовано в системі 21.02.2026) представника фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни, адвоката Сокольської Олесі Олександрівни, про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката у справі №905/1653/20.
В цій заяві ФОП Ковтун О.М. просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат за надану правничу допомогу АБ "Валентина Шафоростова" у справі №905/1653/20 у сумі 105910 грн; зменшити заявлені ОСОБА_1 до стягнення судові витрати за надану правничу допомогу АБ "Валентина Шафоростова" у справі №905/1653/20 у сумі 112910 грн до 7500 грн, у разі якщо Господарський суд Донецької області дійде висновку, що немає підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат за надану правничу допомогу АБ "Валентина Шафоростова" у справі №905/1653/20 у сумі 105910 грн; відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат за надану правничу допомогу адвокатів Поддашкіної О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю. протягом грудня 2020 - липня 2025року у розмірі 305545 грн та гонорару успіху у сумі 7517,72 грн; зменшити заявлені ОСОБА_1 до стягнення судові витрати за надану правничу допомогу адвокатів у справі №905/1653/20 Поддашкіної О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю. протягом грудня 2020 - липня 2025 у розмірі 305545 грн та гонорару успіху у сумі 7517,72 грн до 10000 грн, у разі якщо Господарський суд Донецької області дійде висновку, що немає підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат за надану правничу допомогу адвокатів у справі №905/1653/20 Поддашкіної О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю. протягом грудня 2020 року - липня 2025 року у розмірі 305545,00грн. та гонорару успіху у сумі 7517,72 грн.
Заявник вважає, що під час вирішення господарським судом заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу від 16.02.2026 підлягає врахуванню правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 10.01.2024 у справі №285/5547/21, щодо визначення процесуальних наслідків неподання стороною у встановлений строк доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. По суті заявлених витрат, відзначено на відсутності жодних доказів в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатів Поддашкіної О. Ю., Моісеєнко Т. О., Кривошеєнко О. Ю. протягом грудня 2020 року - липня 2025 року у розмірі 305545,00 грн та гонорару успіху у сумі 7517,72 грн (ні договору про надання правничої допомоги, ні акти про надання правничої допомоги, ні рахунки, ні платіжні документи тощо). В частині судових витрат за надану правничу допомогу АБ "Валентина Шафоростова" у сумі 105910,00 грн просить врахувати характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Наведено посилання на правові позиції Верховного Суду з цього питання та посилання на рішення Європейського суду з прав людини.
24.02.2026 від представника Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" Бурої А.А. через підсистему "Електронний суд" отримано заперечення б/н від 24.02.2026 на клопотання (заяву) (сформовано в системі 24.02.2026). Просить забезпечити дотримання принципу змагальності сторін та врахувати доводи та заперечення, та відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу.
Позиція цього учасника справи полягає у недотриманні заявником вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку заявити про намір подати заяву з доказами до початку судових дебатів; не дотримано вимоги ст. 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання розрахунку вартості послуг, не вказано детальний опис робіт (наданих послуг) та їх вартість; є невідповідність ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розмір витрат не співмірний з витраченим часом та обсягом наданих послуг; вказано на необхідність врахування вимог ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій заявника - непогашення заборгованості за кредитним договором, якщо б заявниця вжила б заходи щодо погашення простроченої кредитної заборгованості, то банк не відступав би право вимоги за даним кредитним договором; зазначено на відсутності доказів понесених витрат протягом 2021, 2022 років.
27.02.2026 ОСОБА_1 подала через підсистему "Електронний суд" заяву б/н від 26.02.2026 (сформовано в системі 26.02.2026), до якої долучено заперечення б/н проти доводів ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк" проти стягнення з них витрат на правничу допомогу.
В цій заяві ОСОБА_1 просить задовольнити у повному обсязі заяву про стягнення на її користь понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді Господарським судом Донецької області справи № 905/1653/20 у розмірі 425972, 72 грн. з ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк".
Наголошено на тривалості розгляду справи з 2020 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушено захищалась та несла витрати на оплату правничої допомоги низки адвокаті через подання первісного позову; вважає, що така тривалість спору зумовлена саме позицією та процесуальною поведінкою відповідачів, які, маючи реальну можливість припинити спір (відмовитись від безпідставних вимог або визнати зустрічний позов), наполегливо підтримували безпідставні доводи щодо дійсності оспорюваного договору, а отже повинні нести негативні процесуальні наслідки своєї позиції, зокрема у вигляді відшкодування понесених витрат. Доводи представників відповідачів за зустрічним позовом заперечуються з посиланням на правові позиції Верховного Суду, відзначається, що питання поважності підстав неподання доказів до закінчення судових дебатів повинно виникати лише в одному випадку, коли сторона до закінчення судових дебатів не заявила, що планує подати докази витрат після винесення рішення; об'єктивна неможливість подання доказів через їх повне знищення не скасовує відповідність заявлених витрат критерію реальності та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи №905/1653/20; фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Михайлівною та Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" не доведено неспівмірності витрат; не доведено скрутний матеріальний стан фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни. Стверджує на дотриманні вимог процесуального закону у порушеному питанні, наголошено на вчиненні звернення у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України; застережено на зверненні із зустрічним позовом саме внаслідок неправильних дій відповідачів за таким.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що окрім вказаного критерію співмірності, суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності.
Так, згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
У цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, зокрема те, що вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2025 між Адвокатським бюро "Валентина Шафоростова" та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги.
Бюро зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.1.1 договору).
Обсяг правничої допомоги може бути деталізований додатковою угодою до цього договору (п.1.2 договору).
Цим договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються (п.2.1 договору).
Безпосереднє надання правничої допомоги за цим договором здійснюється адвокатом Шафоростовим Валентином Олександровичем (п.2.2 договору).
Клієнт надає згоду бюро на свій розсуд залучати до виконання цього договору інших адвокатів (адвокатських бюро, адвокатських об'єднань). Бюро залишається відповідальним перед клієнтом за виконання договору з боку залучених адвокатів (адвокатських бюро, адвокатських об'єднань) (п.2.3 договору).
Клієнт надає згоду бюро на свій розсуд залучати до виконання договору на умовах субпідряду фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб. Бюро залишається відповідальним перед клієнтом за виконання договору з боку залучених на умовах субпідряду фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб (п.2.4 договору).
Умови сплати гонорару та інші умови надання правничої допомоги визначаються додатковою угодою до договору (п.3.1 договору).
Сторони мають право скласти акт наданої правничої допомоги (акт виконаних робіт) (п.3.2 договору).
Клієнт має право сплачувати гонорар, фактичні витрати бюро безпосередньо на рахунки третіх осіб (субпідрядників) залучених бюро до виконання договору на підставі та в порядку п. 2.3., 2.4. цього договору (п.3.3 договору).
Бюро має право сплачувати від імені та/або в інтересах клієнта судовий збір, судові витрати, збори, будь-які інші витрати з наступним їх відшкодуванням на користь бюро або без їх відшкодування. Витрати на оплату судового збору не входять у розмір гонорару та відшкодовуються окремо (п.3.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Договір може бути підписаний електронними цифровими підписами відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Цей Договір має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін. Договір діє з дня його підписання та до дня його припинення у порядку встановленому законодавством України. Сторони мають право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення листа на адресу один одного вказану у цьому договорі. Сплачений гонорар не підлягає поверненню у разі розірвання договору в односторонньому порядку (п.4.1 договору).
Акти наданої правничої допомоги (акти виконаних робіт), додаткові угоди до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані двома сторонами. Сторони мають право підписувати акти наданої правничої допомоги (акти виконаних робіт), додаткові угоди до цього договору за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП, КЕП) відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (п.4.2 договору).
Скріплено кваліфікованим електронним підписом сторін.
04.08.2025 між Адвокатським бюро "Валентина Шафоростова" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025.
Сторони підписанням цієї додаткової угоди погодили обсяг правничої допомоги клієнту, а саме представництво інтересів та надання інших видів правничої допомоги у вигляді ознайомлення з матеріалами справи №905/1653/20 нарочно в приміщенні Господарського суду Донецької області, у тому числі підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій матеріалів справи (п.1 додаткової угоди).
За згодою сторін, гонорар бюро за правничу допомогу, обсяг якої визначений в пункті 1 цієї додаткової угоди, є фіксованим та становить 4300 грн., який підлягає сплаті в день підписання цієї додаткової угоди - 04.08.2025 . У випадку зменшення обсягу виконання правничої допомоги визначеного пунктом 1 цієї додаткової угоди, то фіксований розмір гонорару не підлягає перегляду (п.2 додаткової угоди).
Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання - 04.08.2025 і є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025. Додаткова угода може бути підписана електронними цифровими підписами відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (п.3 додаткової угоди).
Всі інші положення договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 залишаються без змін (п.5 додаткової угоди).
Додаткову угоду скріплено кваліфікованим електронним підписом сторін.
27.08.2025 між Адвокатським бюро "Валентина Шафоростова" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025.
Сторони підписанням цієї додаткової угоди засвідчили, що бюро належним чином надано, а клієнтом прийнято обсяг правничої допомоги клієнту визначений додатковою угодою №1 від 04.08.2025, а саме представництво інтересів та надання інших видів правничої допомоги у вигляді ознайомлення з матеріалами справи 905/1653/20 нарочно в приміщенні Господарського суду Донецької області, у тому числі підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій матеріалів справи. Сторони не мають претензій один до одного та засвідчують належне виконання додаткової угоди №1 від 04.08.2025 до договору (п.1 додаткової угоди).
Сторони підписанням цієї додаткової угоди з дня підписання цієї додаткової угоди погодили обсяг правничої допомоги клієнту, а саме представництво інтересів клієнта у справі 905/1653/20, у тому числі: підготовка і подача заяви про поновлення строку на подання доказів у справі 905/1653/20 від 27.08.2025; підготовка і подача додаткових письмових документів до Господарського суду Донецької області в межах справи 905/1653/20, перелік яких визначається за окремою згодою сторін. Сторони визначили, що за виконання доручення визначеного у цьому пункті 2 цієї додаткової угоди гонорар є погодинним та складає 2550 грн за 1 годину надання правової допомоги (п.2 додаткової угоди).
Сторони підписанням цієї додаткової угоди з дня підписання цієї додаткової угоди погодили обсяг правничої допомоги клієнту, а саме представництво інтересів клієнта у справі 905/1653/20, у тому числі: представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у справі 905/1653/20. Сторони визначили, що за виконання доручення визначеного у цьому пункті 3 цієї додаткової угоди гонорар є фіксованим та складає 7000 грн за 1 призначене судове засідання незалежно від його тривалості (п.3 додаткової угоди).
Ця додаткова угода набирає чинності з дня її підписання - 27.08.2025 і є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 року. Додаткова угода може бути підписана електронними цифровими підписами відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (п.4 додаткової угоди).
Всі інші положення договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 року залишаються без змін (п.6 додаткової угоди).
Додаткову угоду скріплено кваліфікованим електронним підписом сторін.
Заявником до матеріалів справи додано акти виконаних робіт:
- №INV-000208 від 27.08.2025 на суму 5100,00 грн про те, що 27.08.2025 адвокатом здійснено підготовку і подачу заяви про поновлення строку на подання доказів у справі 905/1653/20 від 27.08.2025, кількість год: 2, ставка/год: 2550,00 грн;
- №INV-000200 від 29.08.2025 на суму 4300,00 грн про те, що 29.08.2025 адвокатом здійснено ознайомлення з матеріалами справи 905/1653/20 нарочно в приміщенні Господарського суду Донецької області, у тому числі підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій матеріалів справи;
- №INV-000223 від 26.09.2025 на суму 15300,00 грн про те, що 03.09.2025 адвокатом здійснено підготовку адвокатського запиту до Національного банку України щодо банківської ліцензії Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", кількість год: 2, ставка/год: 2550,00 грн, сума 5100,00 грн; 11.09.2025 адвокатом здійснено підготовку клопотання про долучення доказів разом з письмовими поясненням про практику Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №206/4841/20, кількість год: 4, ставка/год 2550,00 грн, сума: 10200,00 грн;
- №ІNV-000231 від 08.10.2025 на суму 13025,00 грн про те, що адвокатом 30.09.2025 здійснено підготовку адвокатського запиту до Національного банку України щодо фізичної особи-підприємця Ковтун О.М., кількість год: 1,40, ставка/год: 2300,00 грн, сума 3220,00 грн; 01.10.2025 адвокатом здійснено підготовку та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ від ОСОБА_1 та допомога в авторизації, кількість год: 1,40, ставка/год: 2550,00 грн, сума: 1275,00 грн; 03.10.2025 адвокатом здійснено підготовку клопотання про долучення доказів щодо долучення листа Національного банку України №27-0020/75840 від 02.10.2025, кількість год: 0,60, ставка/год: 2550,00 грн, сума 1530,00 грн; 08.10.2025 адвокатом здійснено представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі 905/1653/20 призначеному на 08.10.2025 відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 до договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 - 7000,00 грн;
- №INV-000252 від 30.10.2025 на суму 9990,00 грн про те, що адвокатом 28.10.2025 здійснено підготовку та подання клопотання щодо повторного відправлення учасникам справи клопотання від 29.01.2025 вх. № 518_25. 2, клопотання від 19.06.2025 вх. №04-41_6160_25, додаткові пояснення від 08.03.2024 вх. №07-07_2239_24, які подавались ОСОБА_1, кількість год: 1,10, ставка/год: 2300,00 грн, сума: 2530,00 грн; 30.10.2025 адвокатом здійснено подання через підсистему Електронний суд клопотання про витребування доказів від 30.10.2025 від ОСОБА_1, кількість год: 0,20, ставка/год: 2300,00 грн, сума: 460,00 грн; 30.10.2025 адвокатом здійснено представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі 905/1653/20 призначеному на 30.10.2025 відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 - 7000,00 грн;
- №INV-000261 від 28.11.2025 на суму 18080,00 грн про те, що адвокатом 30.10.2025 здійснено підготовку клопотання про повторне долучення доказів до матеріалів справи (у додаток до додаткових пояснень від 08.03.2024 року, вх. № 07-07/2239/24) від 30.10.2025 від ОСОБА_1, кількість год: 0,90, ставка/год: 2550,00 грн, сума: 2295,00 грн; 20.11.2025 адвокатом здійснено подачу через Електронний кабінет ОСОБА_1: клопотання про витребування доказів у ТОВ "Українське бюро кредитних історій", клопотання про долучення доказів, клопотання про витребування доказів, кількість год: 0,70, ставка/год: 2550,00 грн, сума: 1785,00 грн; 20.11.2025 та 21.11.2025 адвокатом здійснено представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у справі 905/1653/20 призначеному на 20.11.2025 та 21.11.2025 відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 по 7000,00 грн кожне;
- №INV-000279 від 16.12.2025 на суму 30565,00 грн про те, що адвокатом 05.12.2025 здійснено підготовка письмових пояснень з питання дослідження доказів під час розгляду справи по суті (частина 1), кількість год: 4,00, ставка/год: 2550,00 грн, сума:10200,00 грн; 09.12.2025 адвокатом здійснено підготовка і подання від ОСОБА_1 заяви в порядку ст. 129 ГПКУ щодо стягнення витрат на правову допомогу, кількість год: 0,60, ставка/год: 2300,00 грн, сума: 1380,00 грн; 12.12.2025 адвокатом здійснено подання від ОСОБА_1 заперечення на заяву фізичної особи-підприємця Ковтун О.М. про зменшення позовних вимог та заяви від ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, кількість год: 0,70, ставка/год: 2550,00 грн, сума: 1785,00 грн; 15.12.2025 адвокатом здійснено підготовку письмових пояснень з питання дослідження доказів під час розгляду справи по суті (частина 2), кількість год: 4,00, ставка/год: 2550,00 грн, сума: 10200,00 грн; 16.12.2025 адвокатом здійснено представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі 905/1653/20 призначеному на 16.12.2025 відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 - 7000,00 грн;
- №INV-000303 від 21.01.2026 на суму 9550,00 грн про те, що 14.01.2026 адвокатом здійснено підготовку та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ від ОСОБА_1 та підготовка заяви щодо внесення змін про представників у справі, кількість год: 1,00, ставка/год: 2550,00 грн, сума: 2550,00 грн; 21.01.2026 адвокатом здійснено представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі 905/1653/20 призначеному на 21.01.2026 відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025 - 7000,00 грн;
- №INV-000326 від 13.02.2026 на суму 7000,00 грн про те, що 10.02.2026 адвокатом здійснено представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у справі 905/1653/20 призначеному на 10.02.2026 відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025.
Усього за вказаними актами надано послуг на суму 112910,00 грн.
Поряд з цим, в актах №INV-000279 від 16.12.2025 та №INV-000303 від 21.01.2026 сторони засвідчили, що оплата здійснюється на рахунок третіх осіб (субпідрядників) залучених бюро до виконання договору на підставі та в порядку п. 2.3., 2.4. цього Договору.
Акти виконаних робіт скріплено кваліфікованими електронними підписами сторін.
До матеріалів справи долучено платіжні інструкції про сплату ОСОБА_1 Адвокатському бюро "Валентина Шафоростова" за надані послуги з правничої допомоги:
- №@2PL233118 від 28.08.2025 на суму 5100 грн з призначенням платежу: "Сплата за представництво iнтересiв у судi, Шилiна Олена Борисiвна";
- №648T-3A25-BC5B-00MA від 04.08.2025 на суму 4300 грн з призначенням платежу: "сплата гонорару за договором про надання правничноi допомоги вiд 04.08.2025, Шилiна Олена Борисiвна";
- №816496548 від 26.09.2025 на суму 15300 грн з призначенням платежу: "представництво інтересів";
- №824696627 від 13.10.2025 на суму 13025 грн з призначенням платежу: "представництво інтересів";
- №841460379 від 02.11.2025 на суму 9990 грн з призначенням платежу: "представництво інтересів";
- №CXHH-HK1B-KEM1-1KTM від 01.12.2025 на суму 18080 грн з призначенням платежу: "сплата за представництво інтересів у суді";
- № TAKM-43KC-1X99-5XB1 від 13.02.2026 на суму 7000 грн з призначенням платежу: "представництво інтересів у судовому засіданні у справі 905/1653/20".
Також наявні платіжні інструкції про сплату ОСОБА_1 фізичній особі-підприємцю Шафоростову Валентину Олександровичу:
- №M7KX-23K2-B810-4K90 від 17.12.2025 на суму 30565 грн з призначенням платежу: "правнича допомога";
- від 21.01.2026 на суму 9550 грн з призначенням платежу: "сплата за правничу допомогу".
Відтак, усього ОСОБА_1 сплачено за правничу допомогу 112910 грн.
Надаючи оцінку зазначеним в наведених актах витратам на предмет їх відповідності критеріям реальності (дійсності та необхідності), розумності та співмірності, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо того, що лише частина таких витрат відповідає зазначеним критеріям, а саме, витрат на професійну правничу допомогу адвоката Шафоростова В.О. в сумі 38450 грн із заявлених 112910 грн, і вказана сума підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" у рівних частинах.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у суді у межах справи №905/1653/20 здійснювалось адвокатом Шафоростовим В.О. на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АХ №1279862 від 04.08.2025, виданого на підставі договору від 04.08.2025.
Статус адвоката Шафоростова В.О. підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5289 від 17.12.2018.
В акті виконаних робіт №INV-000200 від 29.08.2025 зазначено про надання наступних послуг: ознайомлення з матеріалами справи №905/1653/20 нарочно в приміщенні Господарського суду Донецької області, у тому числі підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій матеріалів справи.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, обґрунтованими є доводи фізичної особи-підприємця Ковтун О. М. про наявну можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, без необхідності особистої присутності у приміщенні суду та здійснення нарочного ознайомлення з зняттям фотокопій матеріалів справи.
Поряд з цим, само по собі ознайомлення з матеріалами справи, у будь-який спосіб, включає за замовченням вивчення та опрацювання таких, зокрема при прийнятті справи до правничого супроводу будь-яким адвокатом, формування власної позиції та визначення подальшого руху представництва, перспектив розгляду, що є невід'ємною складовою професійної правничої допомоги.
Відтак, витрати в цій частині є розумними та виправданими, та можуть бути покладені на фізичну особу-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" у рівному співвідношенні.
В акті виконаних робіт №INV-000208 від 27.08.2025 зазначено про надання наступних послуг: підготовка і подача заяви про поновлення строку на подання доказів у справі 905/1653/20 від 27.08.2025, тривалістю 2 години, ставкою 2550 грн/год у загальному розмірі 5100 грн.
Дане клопотання задоволено судом.
Водночас, як правомірно зазначив суд першої інстанції, зазначена заява складається з декількох аркушів, у якій викладено скорочену хронологію розгляду справи та наведено посилання на декілька норм господарського законодавства. Вимоги стосуються не подання нових доказів, а відсилають до доказів, долучених до додаткових пояснень від 07.03.2024 (зареєстровані судом 08.03.2024), клопотання про долучення доказів у справі від 18.06.2025 (зареєстровано судом 19.06.2025), які подавались безпосередньо ОСОБА_1 раніше, та клопотання про долучення доказів від 29.01.2025 представником останньої, без клопотання про поновлення строків на подачу таких.
Виходячи з матеріалів справи такі докази долучено до матеріалів справи, однак не покладено в основу ухваленого рішення.
У сукупності має місце вчинення адвокатом впорядкування подання доказів з процесуальної точки зору, тобто фактично є усуненням недоліків, проте таке не мало суттєвого значення.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що виходячи з критерію "реальності" адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію "розумності" їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, не вбачається виправданим покладання витрат в цій частині на фізичну особу-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерне товариство "ПроКредит Банк". До того ж тривалість складання означеної заяви не є виправданою та не залежала від дій зазначених осіб.
В акті виконаних робіт №INV-000223 від 26.09.2025 зазначено про надання наступних послуг: підготовка адвокатського запиту до Національного банку України щодо банківської ліцензії Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", тривалістю 2 години, ставкою 2550 грн/год у загальному розмірі 5100 грн.
Зазначений адвокатський запит виконаний за ініціативною представника заявника, за відсутністю необхідності у таких діях, адже інформація про банківську ліцензію Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" міститься в загальному доступі на сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions/21677333).
До того ж, дана обставина не заперечувалась учасниками справи, банк не стверджував на відсутності такої.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність необхідності такої дії для захисту інтересів клієнта, тривалість та вчинення зазначеної дії не залежали від дій фізичної особи-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", є особистою ініціативою адвоката, а тому витрати в цій частині не можуть бути покладені на цих осіб.
При цьому колегія суддів наголошує, що в даному випадку підставою відмови у відшкодуванні вказаних витрат є те, що вони не були необхідними, тобто у зв'язку з їх невідповідністю критерію реальності, а не лише через те, що такі дії були вчинені за ініціативою адвоката, як на це помилково посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
Також в акті виконаних робіт №INV-000223 від 26.09.2025 зазначено про надання наступних послуг: підготовка клопотання про долучення доказів разом з письмовими поясненням про практику Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №206/4841/20, тривалістю 4 год, ставка/год: 2550 грн, у загальному розмірі 10200 грн.
Долучались адвокатський запит, відповідь Національного банку України, витяг з Державного реєстру банків з питання наявності банківської ліцензії Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" та чи перебував такий у стані ліквідації (припинення).
Наведено посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №206/4841/20 з цитуванням п. 6.26 такої.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, реалізація такого права адвокатом не обумовлює необхідності таких дій, беручи до уваги зазначене вище, не можна дійти висновку, що такі витрати неминучі та є виправданими у розглядуваному випадку, виходячи з конкретних обставин справи. Наведена постанова Верховного Суду не змінює позиції заявника, не додає новизни у розгляді справи по суті.
Аналізуючи зміст клопотання, на підготовку якого за відомостями акту витрачено 4 години, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що воно не потягло зміну позиції, яка сформувана раніше, зокрема, у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові, а тому витрати часу у цій частині є надмірними та, як наслідок, не повинні формувати за їх рахунок витрати, що повинні бути відшкодовані у межах даної справи. Одночасно, судом взято до уваги те, що фізична особа-підприємець Ковтун О. М. та Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" не є відповідальними за обсяг часу, витрачений адвокатом на підготовку такого клопотання.
В акті виконаних робіт №INV-000231 від 08.10.2025 зазначено про підготовку та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ від ОСОБА_1 та допомогу в авторизації.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що такі дії є процесуальним супроводом надання правової допомоги, за своєю суттю не мають правового характеру, а тому не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені ст. ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв'язку з чим відповідні витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути покладені судом на іншу сторону.
Також в акті виконаних робіт INV-000231 від 08.10.2025 зазначено про надання послуги: підготовка адвокатського запиту до Національного банку України щодо фізичної особи-підприємця Ковтун О.М. тривалістю 1,40 год, ставка/год: 2300 грн, у загальному розмірі 3220 грн; підготовка клопотання про долучення доказів щодо долучення листа Національного банку України №27-0020/75840 від 02.10.2025, кількість год: 0,60, ставка/год: 2550 грн, сума 1530 грн.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, зазначений адвокатський запит виконаний за відсутності необхідності в цьому для захисту інтересів ОСОБА_1, адже інформація про види діяльності фізичних осіб-підприємців перебуває у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Поряд з цим, на сайті Національного банку України можна з застосуванням Комплексної інформаційної системи Національного банку України здійснити пошук інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, реєстрі осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги та Реєстрі страхових посередників на поточну дату та перевірити інформацію. Також на сайті Національного банку України передбачена можливість дізнатись інформацію про наявність ліцензій на проведення валютних операцій та проведення операцій з готівкою (https://bank.gov.ua/ua/supervision/nonbanks/registers-lists).
Одночасно фізичною особою-підприємцем Ковтун О.М. не стверджувалось про право надання фінансових послуг, у спростування яких вимагалась така інформація.
Відтак, не вбачається необхідності такої дії, тривалість та вчинення означеної дії не залежали від дій фізичної особи-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", а тому витрати в цій частині не можуть бути покладені на цих осіб.
Те саме стосується й послуг в частині підготовки клопотання про долучення доказів щодо долучення листа Національного банку України №27-0020/75840 від 02.10.2025, кількість год: 0,60, ставка/год: 2550 грн, сума 1530 грн.
В акті виконаних робіт №INV-000252 від 30.10.2025 зазначено про надання послуги: підготовка та подання клопотання щодо повторного відправлення учасникам справи клопотання від 29.01.2025 вх. № 5185, клопотання від 19.06.2025 вх. № 04-41-6160-25, додаткових пояснення від 08.03.2024 вх. №07-07-2239-24, які подавались ОСОБА_1
З цього приводу суд першої інстанції правомірно ззначив, що матеріали електронної справи до цього містили відскановані звернення ОСОБА_1, про які йде мова в означеному акті та які повторно подав адвокат Шафоростов В.О., та учасники справи мали змогу ознайомитись з означеними зверненнями через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Запиту на вчинення такої дії від учасників справи не надходило, а тому вчинення повторного подання документів не було необхідним для захисту інтересів клієнта, тривалість та необхідність означеної дії не залежали від дій фізичної особи-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", а тому витрати в цій частині не можуть бути покладені на цих осіб.
В акті виконаних робіт №INV-000252 від 30.10.2025 зазначено про надання послуги: подання через підсистему Електронний суд клопотання про витребування доказів від 30.10.2025 від ОСОБА_1
З цього приводу судом першої інстанції правомірно враховано, що Господарським судом Донецької області у підготовчому засіданні 20.11.2025 відмовлено у задоволенні означеного клопотання, з огляду на те, що ця інформація безпосередньо не стосується предмета спору у цій справі та не має істотного значення для правильного вирішення справи, а задоволення цього клопотання унеможливить закриття підготовчого провадження та призведе до подальшого відкладення підготовчого засідання, що є недоцільним.
Відтак, з огляду на висновки про те, що витребувана інформація не стосується предмету спору та не має істотного значення, витрати в цій частині не можуть бути покладені на фізичну особу-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерне товариство "ПроКредит Банк".
При цьому колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що відмова суду у задоволенні поданих адвокатом учасника справи клопотань, відповідно до чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо його застосування, не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат учасника справи на відповідні послуги з правової допомоги, оскільки відмова суду у задоволенні клопотань свідчить про відсутність необхідності у відповідних процесуальних діях представника для захисту інтересів клієнта, що у свою чергу означає невідповідність таких витрат критерію реальності.
В акті виконаних робіт №INV-000261 від 28.11.2025 зазначено про надання послуги: підготовка клопотання про повторне долучення доказів до матеріалів справи (у додаток до Додаткових пояснень від 08.03.2024 року, вх.№ 07-07/2239/24) від 30.10.2025 від ОСОБА_1
В зазначеному клопотанні повідомлено про виявлення, що в ході завантаження додатків до додаткових пояснень від 08.03.2024, через технічний збій додатки завантажились не у повному обсязі, у зв'язку з чим фактично й виникла необхідність у повторному поданні доказів до суду.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, з огляду на фактичні підстави подання клопотання, таке є фактично усуненням недоліків з боку позивача за зустрічним позовом та не залежить від дій відповідачів за зустрічним позовом, та не може бути покладено на них.
В акті виконаних робіт №INV-000261 від 28.11.2025 зазначено про надання послуги: подача через Електронний кабінет ОСОБА_1 клопотання про витребування доказів у ТОВ "Українське бюро кредитних історій"; клопотання про долучення доказів, клопотання про витребування доказів.
З цього приводу судом першої інстанції правомірно враховано, що Господарським судом Донецької області у підготовчому засіданні 20.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотань про витребування доказів, з огляду на те, що ця інформація безпосередньо не стосується предмета спору у цій справі та не має істотного значення для правильного вирішення справи, а задоволення цього клопотання унеможливить закриття підготовчого провадження та призведе до подальшого відкладення підготовчого засідання, що є недоцільним.
Відтак, з огляду на висновки про те, що витребувана інформація не стосується предмету спору та не має істотного значення, витрати в цій частині не можуть бути покладені на фізичну особу-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерне товариство "ПроКредит Банк", оскільки не відповідають критерію реальності.
Поряд з цим, суд першої інстанції правомірно зазначив, що сама подача вказаних документів від імені ОСОБА_1 з використанянм її Електронного кабінету за своїм характером є процесуальним супроводом надання правової допомоги та за своєю суттю не має правового характеру, а тому такі дії не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені ст. ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В акті виконаних робіт №INV-000279 від 16.12.2025 зазначено про надання послуги: підготовка письмових пояснень з питання дослідження доказів під час розгляду справи по суті у загальному обсязі 8 годин з визначеною сукупною вартістю 20400 грн.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, тривалість підготовки та обсяг пояснень не обумовлено діями інших учасників процесу та фактично наведені пояснення є узагальненням усіх поданих документів у матеріали справи та повторює позицію викладену раніше, що не містить ознак новизни і є вчиненим на власний розсуд, а тому не мали вирішального впливу на формування позиції та переконливості такої при прийнятті судом рішення, у зв'язку з чим витрати у цій частині не є неминучими.
В акті виконаних робіт №INV-000279 від 16.12.2025 зазначено про підготовку і подання заяви про подання від ОСОБА_1 заяви в порядку ст.129 ГПК України щодо стягнення витрат на правову допомогу, які фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому не може бути ототожненою з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
В акті виконаних робіт №INV-000279 від 16.12.2025 зазначено про подання від ОСОБА_1 заперечень на заяву ФОП Ковтун О.М. про зменшення позовних вимог та заяви від ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.
Як слідує, адвокатом здійснено роботу у вигляді подання від ОСОБА_1 документів через її Електронний кабінет ЄСІТС.
Як правомірно зазначено судом першої інстанції такі дії за своєю суттю є процесуальним супроводом надання правової допомоги, у зв'язку з чим не мають правового характеру, а тому не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені ст. ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути покладені судом на іншу сторону.
В акті виконаних робіт №INV-000303 від 21.01.2026 зазначено про підготовку та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ від ОСОБА_1 та підготовка заяви щодо внесення змін про представників у справі.
Проте, як правомірно зазначено судом першої інстанції, такі дії є процесуальним супроводом надання правової допомоги, за своєю суттю не мають правового характеру, а тому не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені ст. ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути покладені судом на іншу сторону.
В акті виконаних робіт №INV-000231 від 08.10.2025 зазначено про надання послуги: представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі №905/1653/20 призначеному на 08.10.2025 та визначено суму до сплати у розмірі 7000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2025 підготовче засідання не відбулось через оголошення у м. Харкові повітряної тривоги, у зв'язку з чим суд першої інстанції зазначив, що такі витрати не є виправданими, а тому не можуть бути покладені на ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк".
Також, як зазначалось, з наданих заявником актів вбачається надання послуг із представництва інтересів клієнта у судових засіданнях у справі №905/1653/20 призначених 30.10.2025, 20.11.2025, 21.11.2025, 16.12.2025, 21.01.2026, 10.02.2026, відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2025, за кожне судове засідання адвокатом визначено до сплати по 7000 грн.
Під час розгляду справи №905/1653/20 адвокат Шафоростов В.О. дійсно брав участь у судових засіданнях 30.10.2025, 20.11.2025, 21.11.2025, 16.12.2025, 21.01.2026, 10.02.2026.
Судове засідання 30.10.2025 фактично тривало 33 хвилини, 20.11.2025 - приблизно 1 годину 45 хвилин, 21.11.2025 - 3 хвилини, 16.12.2025 - 33 хвилини, 21.01.2026 - трохи більше 1 години, 10.02.2026 - трохи більше 2 годин.
В деяких з перелічених судових засідань суд переходив до стадії ухвалення рішень, що займало певний час та виключало активну участь адвоката.
Враховуючи це, у сукупності з обставинами справи, суд першої інстанції зазначив, що вказаний розмір оплати участі адвоката у судовому засідання у сумі 7000 грн за одне судове засідання незалежно від його тривалості не є співмірним та не може бути покладений на фізичну особу-підприємця Ковтун О. М. та Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" у повному обсязі, а тому доцільним та виправданим у даному випадку суд вбачає розрахунок витрат умовно виходячи 7000 грн / год, поряд з цим дотримуючись меж заявленного, а тому витрати, понесені у зв'язку із участю представника у судових засіданнях 20.11.2025, 21.01.2026, 10.02.2026 у межах визначених до стягнення витрат, а в судових засіданнях 30.10.2025 - (7000,00 грн /60) * 33 = 3850,00 грн, 21.11.2025 - (7000,00 грн/60) * 3 = 350,00 грн, 16.12.2025 - (7000 грн/60) * 33 = 3850,00 грн.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначила про необґрунтованість такого перерахунку, через те, що судом не враховано час, витрачений адвокатом на очікування проведеного судового засідання, що відповідно до сталої практики Верховного Суду є складовою правничої допомоги, а сам по собі підхід суду, який звів оцінку правничої допомоги до умовного похвилинного арифметичного розрахунку зі ставкою 7000 грн/год. призвів до того, що участь адвоката у судовому засіданні 21.11.2025 фактично була оцінена судом лише у 350 грн, що є явно неспівмірним з реальною вартістю професійної правничої допомоги, оскільки учать адвоката у судовому засіданні не зводиться виключно до кількості хвилин безпосередньої присутності в залі суду чи участі у відеоконференйції, а охоплює підготовку до засідання, аналіз матеріалів справи,формування правової позиції, прибуття до суду та очікування початку розгляду та інші дії , без яких належне представництво інтересів сторони є неможливим.
Щодо витрат на правову допомогу в частині участі адвоката в судових засіданнях 08.10.2025, 30.10.2025, 20.11.2025, 21.11.2025, 16.12.2025, 21.01.2026, 10.02.2026 колегія суддів виходить з наступного.
У частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на наведене, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 9901459/21 та постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 2505.2021 у справі № 910/7586/19, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21.
Колегія суддів зазначає, що стягнутий судом з відповідачів за зустрічним позовом на користь ОСОБА_1 загальний розмір витрат на правову допомогу адвоката щодо його участі в судових засіданнях 08.10.2025, 30.10.2025, 20.11.2025, 21.11.2025, 16.12.2025, 21.01.2026, 10.02.2026 становить 29050 грн та дорівнює 4150 грн за кожне судове засідання, що з урахуванням критеріїв співмірності та розумності в достатній мірі відповідає їх реальній вартості, в тому числі компенсує витрачений адвокатом час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, очікування та безпосередню участь у судових засіданнях, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відповідного зменшення розміру витрат через неспівмірність, а наведення судом неналежного обґрунтування щодо непідтвердження витрат з участі адвоката в судовому засіданні 08.10.2025 та критеріїв розрахунку витрат з його участі в інших судових засіданнях не призвело до неправильного висновку суду щодо вирішення відповідного процесуального питання.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підтвердженими у відповідності до положень 126 Господарського процесуального кодексу України згідно з умовами договору про надання правової допомоги, на підставі наданих заявником актів виконаних робіт, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критеріїв пропорційності і розумності їхнього розміру, є розмір на професійну правничу допомогу адвоката Шафоростова В.О. в сумі 38450 грн.
Щодо заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 313062,72 грн, надану адвокатами Поддашкіною О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю., суд першої інстанції правомірно відмовив в їх відшкодуванні, зазначивши про відсутність у матеріалах справи доказів, які б могли підтвердити обсяг наданих вказаними адвокатами послуг та розмір таких на їх оплату, зокрема, договорів про надання правничої допомоги, укладених між ОСОБА_1 та зазначеними адвокатами, актів наданих послуг, рахунків на оплату та інших можливих доказів, у той час як долучені до заяви рішення Ради адвокатів Харківської області не свідчать про понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі і не можуть бути взяти до уваги, оскільки не встановлюють домовленостей сторін та реальність обсягу (витраченого часу) наданої правничої допомоги та їх дійсної вартості.
При цьому колегія суддів враховує те, що відповідно до вимог п. 1 ч. 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається лише згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Разом з цим, при вирішенні вказаного питання суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання ОСОБА_1 на те, що оригінали актів виконаних робіт (наданих послуг), укладені з адвокатами Поддашкіною О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю та квитанції (платіжні інструкції, платіжні доручення) про оплату наданої ними професійної правничої допомоги, зберігались у житловому будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , який було зруйновано внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, пославшись на те, що такі обставини не виключають можливість ОСОБА_1 витребувати означені документи у цих адвокатів та у банківських установ, за допомогою яких здійснювались перекази коштів на оплату наданої правничої допомоги.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до відомостей, що містяться у доданому ОСОБА_1 до її заяви про ухвалення додаткового рішення витягу Міністерства розвитку громад та територій України з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, діверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 03.06.2025 (т. 11 а.с. 162), факт повного зруйнування зазначеного будинку за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Святогірськ, провулок Незалежності,43, в якому за твердженням ОСОБА_1 знаходились докази надання правової допомоги адвокатами Поддашкіною О.Ю., Моісеєнко Т.О., Кривошеєнко О.Ю у період з грудня 2020 року по липень 2025 року, зафіксовано актом від 06.10.2023, орієнтовна дата пошкодження 01.07.2022, тобто знищення вказаного будинку відбулось приблизно за три роки до закінчення стверджуваного ОСОБА_1 періоду надання правової допомоги зазначеними адвокатами, що очевидно свідчить про безпідставність її твердження про те, що всі докази такої допомоги знаходились у вказаному будинку, й відповідно, могли бути знищені під час його зруйнування, а також про те, що у ОСОБА_4 було достаньо часу для встановлення зв'язку з цими адвокатами для отримання відповідних доказів, у разі їх наявності.
Щодо посилання АТ «ПроКредит Банк» на необхідність врахування вимог ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій заявника - непогашення заборгованості за кредитним договором, якщо б заявниця вжила б заходи щодо погашення простроченої кредитної заборгованості, то банк не відступав би право вимоги за даним кредитним договором, колегія суддів зазначає про його необґрунтованість, з огляду на те, що вказаною нормою встановлено право, а не обов'язок суду покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору за наявності обставин зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, у той час як з матеріалів справи таких обставин не вбачається.
Зокрема відсутнє будь-які дії ОСОБА_1 та її представника щодо зловживання процесуальними правами, у той час як спір ініційовано саме ФОП Ковтун О.М.. шляхом подання первісного позову на підставі укладеного нею з АТ «ПроКредит Банк» договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018, зміст якого суперечить чинному законодавству, що й стало підставою для подання ОСОБА_1 зустрічного позову про визнання цього договору недійсним, який судом задоволено через його обгрунтованість, з чого у свою чергу вбачається, що спір саме між сторонами у даній справі не виникав би без неправомірних дій ФОП Ковтун О.М. та АТ «Про кредит Банк» з укладення договору, визнаного недійсним в рамках цієї ж справи навіть за обставин порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору, стягнення заборгованості за яким є предметом первісного позову.
При цьому як правомірно зазначено ОСОБА_1 у запереченнях проти викладених ФОП Ковтун О.М. та АТ "ПроКредит Банк" у клопотаннях про зменшення витрат на правову допомогу доводів, розгляд справи тривав з 2020 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушено захищалась та несла витрати на оплату правничої допомоги через подання первісного позову; така тривалість спору зумовлена саме позицією та процесуальною поведінкою відповідачів, які, маючи реальну можливість припинити спір (відмовитись від безпідставних вимог або визнати зустрічний позов), наполегливо підтримувати безпідставні доводи щодо дійсності оспорюваного договору, а отже повинні нести негативні процесуальні наслідки своєї позиції, зокрема у вигляді відшкодування понесених витрат.
Ураховуючи викладене, доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження, а оскаржуване додаткове рішення ухвалене при дотриманні норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Ковтун Олени Михайлівни залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2026 у справі №905/1653/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.05.2026.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза