ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про повернення апеляційної скарги
11 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/41/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богатиря К.В.,
Принцевської Н.М.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Господарського суду Одеської області
від 25 березня 2026 року (повний текст складено 25.03.2026)
у справі № 916/41/25
за позовом Головного управління ДПС в Одеській області
до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРАТЕКС БОРД ЕНД ПАЛП»
відповідача-2 - Компанії “GME Stratex FZC» (Об'єднані Арабські Емірати)
про визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 у справі №916/41/25 (суддя Литвинова В.В.) у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРАТЕКС БОРД ЕНД ПАЛП», Компанії “GME Stratex FZC» про визнання договору недійсним відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, 14.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Головне управління ДПС в Одеській області з апеляційною скаргою, з якої вбачається, що апелянт просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 у справі №916/41/25 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 14.04.2026, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богатиря К.В., Принцевської Н.М.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
21.04.2026 матеріали справи №916/41/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 у справі № 916/41/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками на адресу Компанії “GME Stratex FZC», протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Однак, 06.05.2026 замість надання доказів щодо сплати судового збору (на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 27.04.2026) апелянтом надіслано до суду клопотання про продовження строку виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 на строк встановлений судом, однак не менше ніж 30 днів (у зв'язку з великою кількістю справ щодо яких існує необхідність почергово здійснити оплату судового збору).
Щодо вимог суду про надсилання копії апеляційної скарги з додатками на адресу Компанії “GME Stratex FZC» апелянт повідомляє наступне.
Головним управлінням ДПС в Одеській області на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 було долучено як доказ направлення стороні поштовий конверт до GME Stratex FZC (з доказом його запакування), митну декларацію з описом вкладення та чек, який підтверджує оплату відправлення.
Окрім того, на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 Головним управлінням ДПС в Одеській області надано до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 у справі № 916/41/25, позовної заяви та доручення про вручення документів в двох примірниках.
Надалі судом було надіслано до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи, судове доручення від 13.06.2025 для його подальшого скерування на адресу уповноваженого органу Об'єднаних Арабських Еміратів та у зв'язку з ненадходженням відповіді, у строк більше шести місяців, судовий розгляд було продовжено.
Суд першої інстанції у своєму рішенні від 25.03.2026 посилаючись на судову практику наголосив, що в постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 910/570/16 зазначено, що жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб'єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв'язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це б приводило до порушення розумного строку розгляду справи (така ж позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 910/6880/17, від 09.06.2020 у справі № 910/3980/16).
Відповідно до пункту 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справу за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що суд може прийняти рішення навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Таким чином, враховуючи, вжиття усіх можливих заходів Головним управлінням ДПС в Одеській області та судом першої інстанції щодо повідомлення відповідача-2 про відкриття судового провадження у справі №916/41/25 та практику Верховного Суду щодо відсутності необхідності повідомлення іноземного суб'єкта господарювання про кожне наступне судове засідання у справі, апелянт просить задовольнити його клопотання та вважати відповідача-2 належно повідомленим про розгляд справи №916/41/25.
Разом з тим, як зазначалось вище, апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 в частині сплати судового збору, що по суті є заявою про відстрочення сплати судового збору.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що грошові кошти для оплати судового збору ще не встигли надійти на рахунок Головного управління ДПС в Одеській області.
Розглянувши вказане клопотання апелянта, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким законом є Закон України “Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовані статтею 8 Закону України “Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Зокрема, статтею 8 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторони, перелік яких наведений вище. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, вказані умови диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово “або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, а саме: лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 та Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 у справі №912/2829/21.
Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, враховуючи те, що Головне управління ДПС в Одеській області є юридичною особою, апелянт не підпадає під виключний перелік осіб, визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", на яких розповсюджуються положення щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Посилання апелянта на те, що грошові кошти для оплати судового збору ще не встигли надійти на рахунок Головного управління ДПС в Одеській області судова колегія відхиляє, оскільки апелянт, ініціювавши звернення до суду з відповідним позовом, мав передбачити можливість подальшого оскарження відповідного рішення в суді апеляційної інстанції, а тому завчасно подбати про наявність у нього коштів для сплати судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до вимог апелянта приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір» відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Щодо невиконання апелянтом вимог ухвали суду апеляційної інстанції стосовно повідомлення Компанії “GME Stratex FZC» про звернення Головного управління ДПС в Одеській області з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 у справі №916/41/25.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на необов'язковість повідомлення Компанії “GME Stratex FZC» про подачу Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційної скарги, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко встановлені умови щодо надсилання апеляційної скарги з додатками на адресу інших учасників процесу (ст. 259 Господарського процесуального кодексу України).
Посилаючись на дії, що були здійснені в суді першої інстанції, апелянт не враховує, що станом на даний час він звернувся до суду іншої інстанції, а саме - апеляційної, в якій чинним законодавством передбачено застосування окремих дій зі сторони будь-якого учасника справи.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частиною 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приймаючи до уваги те, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
Оскільки Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду подано в електронній формі через "Електронний кабінет" користувача ЕСІТС, тому суд не повертає її заявникові у паперовому вигляді.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Повернути без розгляду апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 у справі №916/41/25.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий Я.Ф. Савицький
Суддя К.В. Богатир
Суддя Н.М. Принцевська