про залишення апеляційної скарги без руху
11 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1558/25
Західний апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача Міліціанова Р.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на Рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2026 у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2026 у справі №914/1558/25, позов задоволено повністю, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 52 458,64 грн основного боргу, 3028,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
06.05.2026, не погодившись з Рішенням Господарського суду Львівської області, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: апеляційну скаргу прийняти до розгляду та відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі; Рішення Господарського суду Львівської області від 06 квітня 2026 року у справі № 914/1558/25 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026, сформовано колегію суддів у складі: Міліціанов Р.В. (суддя-доповідач), судді Іванчук С.В., Степанюк Н.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу на предмет дотримання процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.
Положеннями ст. ст. 258, 259 ГПК України визначено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Встановлюючи вимоги до змісту та форми апеляційної скарги, а також до документів, які мають бути до неї додані, ГПК України покладає на суд обов'язок перевірити виконання апелянтом цих вимог та прийнятності апеляційної скарги на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Зі змісту апеляційної скарги судом встановлено, що предметом оскарження є рішення суду про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості на суму 52458,64 грн.
Статтею 4 згаданого вище Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 грн.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно, при зверненні до апеляційного суду підлягав сплаті судовий збір в сумі 3633,60 грн. (3 028,00*150%*0,8).
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному веб-порталі Судова влада України (https://court.gov.ua/).
Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору у належному розмірі.
Водночас, апелянт, у прохальній частині апеляційної скарги, просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання обґрунтовано тим, що кошторисом військової частини на 2026 рік передбачено видатки на сплату судового збору за подачу до суду позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг на рішення суду. Станом на дату подання апеляційної скарги апелянт не може тимчасово сплатити судовий збір за відсутності асигнувань на рахунках на ці цілі.
До того ж, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введений воєнний стан, дію якого продовжено, військова частина НОМЕР_1 виконує заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі, суд зазначає таке.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).
Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи, для цілей цієї статті, суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Відстрочення, розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати можливе лише у випадках та за наявності умов, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Наведений перелік підстав для вчинення судом вказаних дій є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, зазначено, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Водночас, в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону № 1402-VIII).
У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland; заява № 28249/95; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova; заява № 32268/02; пункти 31-36; від 07.06.2007); «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 48140/99; пункти 50-64; від 10.01.2006); «Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 59914/16; пункти 32-47; від 03.05.2022) ЄСПЛ вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що у справі «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» ЄСПЛ наголосив на необхідності особливо ретельного контролю за фінансовими обмеженнями доступу до суду, коли такі обмеження не пов'язані з перспективами успіху позову чи його суттю, а також коли відмова у звільненні від сплати судового збору відбувається на стадії прийняття позовної заяви, що унеможливлює будь-який розгляд справи по суті. Саме така ситуація мала місце у справі, що переглядається, оскільки Господарський суд Черкаської області ухвалою від 11.11.2019 залишив позовну заяву без руху, а згодом ухвалою від 13.12.2019 - повернув позовну заяву Товариству без розгляду по суті.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист (Постанова ВП ВС від 21 січня 2026 року у cправі №925/1293/19).
Таким чином, судом враховуються останні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Отже, апелянт має право на відстрочення сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, незважаючи на правовий статус (юридична особа), однак за умови доведення підстав для відстрочення сплати судового збору належними та допустимими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що військовою частиною до апеляційної скарги не додано жодних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір (зокрема, витяги з кошторису військової частини, фінансовий звіт за певний період, виписка з рахунку про відсутність коштів, довідка уповноваженої особи (керівника) про відсутність видатків на сплату судового збору, тощо).
Отже, клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.
При цьому, у встановлений для усунення недоліків апеляційної скарги строк, апелянт не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням, з наданням доказів, які підтверджуватимуть обставини неможливості своєчасної оплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вище обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст. 258 ГПК України, що відповідно до ст. 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку для усунення недоліків, з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Суд звертає увагу, що за вимогами ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо апелянт усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до апеляційного господарського суду, про що суд постановляє ухвалу. Якщо апелянт не усуне недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 123, 1623, 164, 174, 232-235, 258-260, 281 ГПК України, суд
1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на Рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2026 у справі №914/1558/25 - залишити без руху.
3. Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Встановити апелянту спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду: доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Примірник ухвали надіслати апелянту до електронного кабінету.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 11.05.2026.
Суддя-доповідач Міліціанов Р.В.