06 травня 2026 року Справа № 907/622/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Манюк П. Т.,
Прядко О. В.,
за участю секретаря судового засідання Кушти А. М., розглянув у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу: Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону,
на рішення:Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2026 (повний текст рішення складено 05.03.2026, суддя Худенко А. А.),
у справі:№ 907/622/25,
за позовом:Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі - Прокурор або Апелянт) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - Міністерство або Позивач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (надалі - РВ ФДМ України або Позивач-2),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіталь" (надалі - ТОВ "Еквіталь" або Відповідач),
третя особа-1:Концерн "Військторгсервіс" (надалі - Концерн або Третя особа-1),
третя особа-2:ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Ужгородський зональний відділ ВСП або Третя особа-2),
про:розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання повернути приміщення.
У судовому засіданні взяли участь представники:
прокурора: Котовська Інна Анатоліївна,
позивача-1:Кравців Роман Юрійович,
позивача-2:Савко Наталія Володимирівна,
відповідача:не з'явився,
третьої особи 1:не з'явився,
третьої особи 2:не з'явився.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Заступник керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіталь" про розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання повернути приміщення.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Еквіталь" порушило умови Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.09.2021 № 30-21 (надалі - Договір оренди від 06.09.2021). Прокурор зазначає, що об'єкт оренди (приміщення їдальні загальною площею 307,1 м2 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, площа Пушкіна (сквер Лаборця), буд. 2) за цільовим призначенням не використовується, внаслідок чого його санітарно-технічний стан системно погіршується. Зазначеним орендар порушив пункти 6.1, 6.2, 6.3 договору оренди. При цьому власник і балансоутримувач майна позбавлені можливості самостійно вживати заходів, необхідних для запобігання його подальшому руйнуванню та занепаду, у зв'язку з наявністю чинного договору оренди.
3. За твердженням Прокурора, зазначений об'єкт державного нерухомого майна на цей час є необхідним для забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на Ужгородський зональний відділ ВСП. Однак перебування цього приміщення в оренді ТОВ "Еквіталь" унеможливлює його використання для потреб Збройних Сил України.
4. Предметом позову є:
4.1. Розірвання Договору оренди від 06.09.2021.
4.2. Усунення перешкод державі в особі Міністерства у розпорядженні та користуванні нерухомим майном шляхом зобов'язання ТОВ "Еквіталь" повернути приміщення їдальні загальною площею за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, площа Пушкіна (сквер Лаборця), буд. 2.
5. Підставою позову є істотне порушення Відповідачем умов Договору оренди від 06.09.2021. Правовою підставою позову є частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
6. Рішенням від 05.03.2026 місцевий суд відмовив у задоволенні позову.
7. Своє рішення мотивував тим, що Прокурором не доведено наявності передбачених законом або договором підстав для дострокового розірвання Договору оренди від 06.09.2021. Суд виходив з того, що сам по собі факт невикористання орендованого майна не свідчить про його використання не за цільовим призначенням з огляду на умови договору, які надають орендарю право самостійно визначати спосіб його використання. Крім того, суд зазначив, що Прокурором не доведено, що такими діями завдано шкоди Позивачу, не встановлено її розмір, а також не підтверджено, що різниця між очікуваним результатом від укладення договору та фактично отриманим є істотною.
8. Суд першої інстанції зазначив, що потреба у використанні майна для держави чи Збройних Сил України сама по собі не є передбаченою договором або законом підставою для його дострокового розірвання. Оскільки договір оренди залишається чинним, суд відмовив у задоволенні похідної вимоги про повернення майна.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
9. Не погодившись із указаним рішенням, Прокурор подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
10. Ухвалою від 30.03.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив розгляд справи на 06.05.2026.
11. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 30.03.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 5, а. с. 132-137).
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
12. Ухвалюючи оспорюване рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, а висновки викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Крім того, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
13. Місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність порушень з боку Відповідача. Неналежне утримання орендованого майна, невиконання обов'язку щодо забезпечення його збереження, запобігання пошкодженню та псуванню, а також недотримання санітарних, технічних і протипожежних вимог, на думку Прокурора, свідчать про порушення істотних умов Договору. При цьому утримання майна не обмежується сплатою орендної плати та страхуванням, а передбачає також фактичне забезпечення належного стану приміщення та його інженерних мереж.
14. Крім того, під час судового розгляду представник Відповідача підтвердив, що господарська діяльність в орендованому приміщенні не здійснювалася, а проведення будь-яких ремонтних робіт (як поточних, так і капітальних) не було погоджено ні з Концерном як балансоутримувачем, ні з РВ ФДМ України як орендодавцем.
15. Суд першої інстанції неправильно застосував статтю 651 Цивільного кодексу України, оскільки помилково пов'язав істотність порушення виключно з відсутністю доведених матеріальних збитків. Водночас істотність порушення визначається тим, чи позбавлена сторона результату, на який вона розраховувала при укладенні договору. Таке порушення полягає у тривалому невикористанні об'єкта оренди та відсутності належного догляду за ним, що фактично позбавило державу очікуваного результату від передачі майна в оренду, а саме запобігання його простою та занепаду шляхом використання у господарському обороті.
16. У спірних правовідносинах наявна істотна зміна обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України, що є підставою для розірвання договору.
Пояснення Міністерства
17. Міністерство підтримало апеляційну скаргу. Його доводи є аналогічними доводам Прокурора.
Пояснення РВ ФДМ України
18. РВ ФДМ України не подало пояснень щодо апеляційної скарги.
Відзив
19. ТОВ "Еквіталь" не подало відзиву на апеляційну скаргу.
Пояснення третіх осіб
20. Треті особи не подали пояснень щодо апеляційної скарги.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
21. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
22. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2026 у цій справі оскаржується Прокурором в повному обсязі.
Укладення договору
23. Відповідно до частин 1 та 3 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
24. Державному підприємству Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування", правонаступником якого є Концерн (том 1, а. с. 63), 25.12.2002 було видано свідоцтво про право власності на вбудоване приміщення загальною площею 307,1 м2, що знаходиться у м. Ужгород на пл. Пушкіна, 2 (том 1, а. с. 34).
25. У подальшому право власності на зазначене приміщення 16.05.2018 було зареєстровано за державою в особі Міністерства, а 22.05.2018 за Концерном зареєстровано право господарського відання, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (том 1, а. с. 30-33).
26. РВ ФДМ України (орендодавець), ТОВ "Еквіталь" (орендар) та Концерн (балансоутримувач) уклали Договір оренди від 06.09.2021 (том 4, а. с. 129-136). Відповідно до пункту 4.1 Змінюваних умов договору об'єктом оренди є вбудовані приміщення їдальні "літ.А" (поз.1-2, 6-15, 17-25) загальною площею 307,1 м2, розміщеної за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Пушкіна, 2 (надалі - Об'єкт оренди).
27. Такі обставини судом першої інстанції встановлено правильно та сторонами не оспорюються. Водночас спір у справі виник у процесі виконання договору. Прокурор вважає, що Відповідач істотно порушив його умови, у зв'язку з чим договір підлягає розірванню (стаття 651 Цивільного кодексу України). В апеляційні скарзі Прокурор додатково вказує на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як підставу для його розірвання (стаття 652 Цивільного кодексу України).
Щодо підстав для розірвання договору
28. Орендоване майно належить до об'єктів державної власності, тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною 2 статті 24 якого договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
29. Прокурор просить розірвати Договір оренди від 06.09.2021 у зв'язку з істотним порушенням Відповідачем пунктів 6.1-6.3 договору, яке, на думку Прокурора, полягає у невикористанні Об'єкта оренди за цільовим призначенням та його неналежному утриманні, що призвело до погіршення стану майна та позбавило Позивача очікуваного результату від договору.
30. Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
31. Верховний Суд у постанові від 17.04.2026 у справі № 461/6360/23, оцінюючи поняття істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зазначив:
"Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.
Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору.
Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов'язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.
Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.
Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19)".
32. Отже, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, колегія суддів має перевірити, чи обґрунтовано суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення умов договору, а також чи правильно встановив, що обставини його виконання не призвели до істотного позбавлення Позивача того, на що він розраховував при його укладенні.
Щодо порушення пункту 6.1 Договору оренди від 06.09.2021
33. Положення пункту 6.1 Договору оренди від 06.09.2021 зобов'язує орендаря використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов. Згідно з пунктом 7.1 Змінюваних умов Договору оренди від 06.09.2021 майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.
34. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначає, що Об'єкт оренди Відповідачем не використовується взагалі.
35. На підтвердження цього факту Прокурор подав лист РВ ФДМ України від 07.03.2024 № 07-12-021043 (том 1, а. с. 61), акт № 2 від 28.02.2024 про результати виїзної перевірки використання державного майна (том 1, а. с. 60), звіт № 272 від 28.02.2025 про результати проведення періодичного комплексного, з оглядом об'єкта оренди, контролю за використанням умов Договору оренди від 06.09.2021 (том 1, а. с. 62).
36. Прокурор виходить з того, що невикористання Об'єкта оренди свідчить про порушення умов пункту 6.1 договору, оскільки орендар фактично не забезпечує досягнення мети (цілі) оренди. У зв'язку з цим Прокурор фактично прирівнює невикористання майна до його використання не за цільовим призначенням.
37. Колегія суддів не погоджується з таким трактуванням Прокурора.
38. Невикористання майна як таке не є тотожним його використанню з порушенням цільового призначення, оскільки останнє передбачає вчинення активних дій, що суперечать умовам договору, тоді як відсутність використання є бездіяльністю.
39. Зі змісту пунктів 6.1 та 7.1 договору вбачається, що сторони не встановили конкретного виду діяльності чи обов'язкового способу використання майна, а навпаки надали орендарю право самостійно визначати, як саме його використовувати. Тому обов'язок орендаря полягає не в тому, щоб обов'язково використовувати майно постійно, а в тому, щоб у разі використання не порушувати умов договору. Відтак сама лише відсутність використання об'єкта оренди не свідчить про порушення пункту 6.1 Договору.
40. Крім того, укладений між сторонами Договір від 06.09.2021 не містить положень, які б зобов'язували орендаря здійснювати господарську діяльність у приміщенні протягом усього строку оренди або передбачали розірвання договору саме через невикористання майна.
41. За таких обставин надані Прокурором докази невикористання об'єкта оренди не підтверджують порушення Відповідачем пункту 6.1 Договору оренди від 06.09.2021 та не свідчать про наявність передбачених договором підстав для його розірвання з цих мотивів.
42. Колегія суддів враховує, що Відповідач вчиняв дії, спрямовані на підготовку використання Об'єкта оренди в подальшій господарській діяльності, зокрема уклав такі договори:
42.1. З ТОВ "Альфа Рада" - договір про співпрацю від 10.01.2022 № 10/01-22 (том 1, а. с. 130-131), відповідно до пункту 1.1 якого сторони погодили взаємодію та співпрацю із залученням власних та/або залучених ресурсів, при цьому сторона 2 (ТОВ "Альфа Рада") планує залучати сторону 1 (ТОВ "Еквіталь") до реалізації своєї продукції на території України з використанням майна та матеріалів сторони 1; пунктом 5.1 цього договору передбачено, що сторона 1 користується Об'єктом оренди, який відповідає предмету співпраці; відповідно до пункту 1.8 сторона 2 зобов'язується сприяти модернізації Об'єкта оренди, зокрема щодо здійснення поліпшень та закупівлі необхідного обладнання.
42.2. З ТОВ "Любе ЛТД" - договір № 741 від 20.09.2021 (том 1, а. с. 134-136) на виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації щодо Об'єкта оренди.
42.3. З ДП "Укрдержбудекспертиза" - договір № 07/0437/01-21 від 06.10.2021 (том 1, а. с. 137-138) на проведення експертизи проєкту будівництва (капітального ремонту Об'єкта оренди), за результатами якої отримано позитивний експертний звіт від 02.11.2021 (том 1, а. с. 139-141).
42.4. З ТОВ "СК "Інго" (на виконання пункту 7.1 Незмінюваних умов договору) - договір страхування майна від 02.09.2024 № 300154616.24 (том 1, а. с. 119-128) та здійснював сплату страхової премії (том 2, зворот а. с. 228, 229), а також договір страхування від 26.08.2025 № 300158980.25 (том 3, а. с. 46-54).
43. Укладені Відповідачем договори та отриманий позитивний експертний звіт свідчать про те, що ТОВ "Еквіталь" вчиняло дії з метою організації господарської діяльності на Об'єкті оренди. За таких обставин відсутність фактичного використання майна у певний період не свідчить про відмову Відповідача від виконання договору.
Щодо порушення пунктів 6.2 та 6.3 Договору оренди від 06.09.2021
44. Відповідно до пункту 6.2 Договору оренди від 06.09.2021 орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
45. Згідно з пунктом 6.3 Договору оренди від 06.09.2021 орендар зобов'язаний: відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта оренди майна; забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду та вимог відповідних служб (підрозділів) Балансоутримувача; утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; проводити внутрішні розслідування випадків пожеж та подавати балансоутримувачу відповідні документи розслідування. Орендар несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарних норм у приміщеннях згідно із законодавством.
46. Отже, наведеними пунктами договору на орендаря покладено обов'язки щодо належного утримання та збереження орендованого майна у стані не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, а також забезпечення дотримання встановлених вимог безпеки та правил його експлуатації.
47. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор стверджує, що Відповідач не виконував покладені на нього обов'язки щодо належного утримання та збереження Об'єкта оренди, внаслідок чого приміщення перебуває у неналежному стані та зазнає поступового погіршення.
48. Для підтвердження зазначених доводів Прокурором надано низку листів КЕВ м. Мукачево та Концерну, а також акти перевірки, в яких міститься інформація про недоліки в технічному стані Об'єкта оренди.
49. Зокрема, листом КЕВ м. Мукачево № 1073 від 29.06.2022 (том 1, а. с. 51) повідомлено Концерн, що частина підвального приміщення, яке належить Концерну, не використовується за призначенням, у зв'язку з чим зруйновано навіс над входом, що призводить до потрапляння води та підтоплення приміщення; відсутні вхідні двері, що створює можливість доступу сторонніх осіб та захаращення приміщень; у підвальному приміщенні наявна значна кількість сміття; приміщення підтоплене каналізаційними водами, що, за змістом листа, спричиняє руйнування несучих конструкцій будівлі та порушення санітарного стану.
50. У зв'язку з цим Концерном на адресу ТОВ "Еквіталь" скеровано лист № 316 від 30.06.2022 (том 1, а. с. 50), в якому повідомлено про виявлені порушення та висунуто вимогу щодо вжиття заходів для їх усунення, а також попереджено про можливість ініціювання перед РВ ФДМ України питання про розірвання Договору оренди від 06.09.2021 у разі їх невиконання.
51. КЕВ м. Мукачево листами № 1220 від 12.07.2022 (том 1, а. с. 54), від 23.08.2022 № 1427 (том 4, зворот а. с. 121) та № 1573 від 19.09.2022 (том 1, а. с. 55) повідомило РВ ФДМ України про стан будівлі № 1 (гуртожиток), в якій знаходиться Об'єкт оренди, та просило втрутитись у вирішення питання приведення його в належний стан Концерном та орендарем.
52. Надалі Концерном скеровано ТОВ "Еквіталь" повторний лист № 512/13 від 27.10.2022, в якому зазначено, що вимоги, викладені у листі № 316 від 30.06.2022, Відповідачем не виконано, у зв'язку з чим його повторно попереджено про можливість розірвання Договору оренди.
53. ТОВ "Еквіталь" листом № 07/01 від 07.12.2022 (том 1, а. с. 52), адресованим Концерну та КЕВ м. Мукачево, повідомило, що отримало в оренду приміщення, яке вже на момент передачі потребувало ремонту та перебувало у неналежному технічному стані. У цьому листі зазначено, що станом на час його направлення Об'єкт оренди не є гіршим, ніж на момент передачі в оренду, однак і надалі потребує проведення ремонтних робіт. Відповідач також вказав, що вживає заходів для проведення ремонту приміщення, проте їх реалізація ускладнена у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Крім того, ТОВ "Еквіталь" повідомило про вжиті заходи, зокрема обмеження доступу третіх осіб до приміщення, вивезення сміття та проведення часткового ремонту каналізації.
54. Концерн листом № 629 від 21.12.2022 (том 1, а. с. 57) повідомило ТВО генерального директора про те, що орендар не усунув порушень та просив погодження щодо звернення до РВ ФДМ України з ініціативою про дострокове припинення договору оренди з ТОВ "Еквіталь".
55. У подальшому впродовж 2023-2024 років претензії до орендаря не заявлялися.
56. Прокурор долучив до матеріалів справи звіт № 272 від 28.02.2025 (том 1, а. с. 62) про результати проведення періодичного комплексного, з оглядом об'єкта оренди, контролю за використанням орендованого майна та виконанням умов Договору оренди від 06.09.2021. У зазначеному звіті вказано, що на момент передачі Об'єкт оренди перебував у задовільному стані, водночас під час перевірки встановлено, що майно орендарем не використовується, ремонтні роботи не проводяться, що призводить до погіршення його стану. Зафіксовано наявність у двох приміщеннях слідів підтоплення каналізаційними водами стін та підлоги. За результатами перевірки зроблено висновок про порушення Відповідачем пункту 6.2 Незмінюваних умов Договору оренди від 06.09.2021 щодо забезпечення збереження орендованого майна.
57. При цьому колегія суддів відзначає, що звіт № 272 від 28.02.2025 містить лише загальне посилання на те, що на момент передачі майно перебувало у задовільному стані, однак не містить детального опису такого стану, переліку наявних недоліків, технічних характеристик приміщення, стану інженерних мереж або інших даних, які б дали змогу здійснити об'єктивне порівняння.
58. ТОВ "Еквіталь" долучило до матеріалів справи листи № 21/05/1-2025 від 21.05.2025, адресований Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області РВ ФДМ України (том 4, а. с. 70), та № 20/03-2 від 20.03.2025, адресований Фонду державного майна України (том 4, а. с. 71), в яких повідомило про вжиття заходів щодо проведення ремонту (здійснення поліпшень) орендованого майна, зокрема про вивезення сміття, часткову заміну каналізаційних мереж та інші роботи. При цьому зазначено, що виконання відповідних заходів ускладнене обставинами, пов'язаними з пандемією COVID-19 та російською військовою агресією проти України, у зв'язку з чим товариство здійснює виконання зобов'язань з урахуванням наявних можливостей. Крім того, у вказаних листах ТОВ "Еквіталь" звернулося з проханням погодити можливість викупу Об'єкта оренди.
59. Листом № 10-19-31961 від 26.12.2025 Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області РВ ФДМ України (том 4, а. с. 118) повідомило Прокуратуру, що КЕВ м. Мукачево як балансоутримувач у 2022 році звертався до РВ ФДМ України щодо необхідності приведення у належний стан їдальні та підвального приміщення за адресою : м. Ужгород, вул. Пушкіна (сквер Лаборця), 2. Водночас листом ТОВ "Еквіталь" від 19.09.2022 № 19/9 (том 4, а. с. 121) повідомлено, що відповідну проблему усунуто працівниками КЕВ шляхом пробиття труби, а також зазначено, що її виникнення було пов'язане саме з підвальним приміщенням, у зв'язку з чим претензії до орендаря (ТОВ "Еквіталь") відсутні. Крім того, у вказаному листі зазначено, що інших доказів порушень в Управлінні немає, а у період з 2023 року і до часу надання відповіді повторних звернень від КЕВ м. Мукачево не надходило.
60. Прокурор надав акт обстеження будівлі № 45/1 від 30.12.2025 (том 4, зворот а. с. 122, 123), складений працівниками КЕВ м. Мукачево. Відповідно до цього акта встановлено, що частина першого поверху будівлі, а саме їдальня площею 307,4 мІ, а також підвальне приміщення площею 341,8 мІ належать Концерну, при цьому їдальня перебуває в оренді у ТОВ "Еквіталь". Також в акті зазначено, що підвальне приміщення підтоплене каналізаційними водами, трубопроводи водопостачання та водовідведення перебувають у незадовільному технічному стані, вичерпали строк експлуатації та потребують заміни. Капітальний ремонт мереж не проводився, а часткова заміна трубопроводів не забезпечила належного результату. Крім того, підвальні приміщення захаращені сміттям. За результатами обстеження комісія дійшла висновку про необхідність проведення ремонтних робіт та прибирання сміття в орендованих приміщеннях з метою запобігання руйнуванню несучих конструкцій будівлі та приведення приміщень у належний стан, поклавши відповідні обов'язки на Концерн та ТОВ "Еквіталь".
61. Акт обстеження будівлі № 45/1 від 30.12.2025 не є допустимим доказом порушення Відповідачем умов Договору оренди від 06.09.2021, оскільки з його змісту неможливо встановити, що зафіксовані у ньому недоліки стосуються саме Об'єкта оренди. Усі наведені в акті недоліки, зокрема підтоплення каналізаційними водами, незадовільний стан інженерних мереж та захаращення сміттям, стосуються саме підвального приміщення, яке Відповідачу в оренду не передавалося.
62. Оцінюючи доводи Прокурора та подані ним докази у сукупності, колегія суддів зазначає, що вони відображають фактичний стан Об'єкта оренди на момент проведення окремих перевірок та містять висновки відповідних органів про його неналежне утримання Відповідачем.
63. Водночас такі матеріали не дають можливості встановити, чи є зафіксований стан наслідком погіршення майна у період користування Відповідачем, чи він зумовлений нормальним фізичним зносом. Інакше кажучи, якщо Прокурор мав намір довести, що діями або бездіяльністю стан Об'єкта оренди істотно погіршився, він би мав надати докази, які б дали змогу порівняти стан приміщень при укладення договору оренди зі станом приміщень станом на час звернення до суду. Проте таких доказів не надано.
64. Колегія суддів звертає увагу, що значна кількість документів, наданих суду датована 2022 роком (див. пункти 49-54 цієї постанови), тобто зі спливом 1-1,5 року після укладення Договору оренди від 06.09.2021. З огляду на це існують обґрунтовані сумніви у тому, що за такий короткий період часу стан приміщення істотно погіршився через дії (бездіяльність) орендаря.
65. З матеріалів справи вбачається, що окремі недоліки (зокрема пов'язані з каналізаційною системою) виникали у підвальному приміщенні та усувалися за участю балансоутримувача, при цьому претензії до орендаря з цього приводу не заявлялись (див. пункт 59 цієї постанови). За таких обставин відсутні підстави вважати, що подальші аналогічні проблеми виникли саме в орендованому Відповідачем приміщенні (їдальні), а не пов'язані з технічним станом інших частин будівлі.
66. Таким чином, оскільки обставина погіршення стану Об'єкта оренди не доведена, відсутні підстави для висновку про порушення орендарем обов'язку, передбаченого пунктами 6.2, 6.3 Договору оренди від 06.09.2021, щодо підтримання майна у стані не гіршому, ніж на момент його передачі.
67. Долучені до матеріалів справи фотознімки (том 3, а. с. 1-8) не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки вони не дають можливості визначити, який саме момент у часі відображено - стан на момент передачі майна в оренду чи стан, зафіксований в акті обстеження будівлі № 45/1 від 30.12.2025. Зазначений акт не містить відомостей про проведення фотофіксації під час огляду та не передбачає фотоматеріалів як додатків, що виключає можливість пов'язати подані фотознімки з результатами такого обстеження.
68. Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Прокурором не доведено належними та допустимими доказами порушення Відповідачем обов'язків, передбачених пунктами 6.2 та 6.3 Договору оренди від 06.09.2021. За таких обставин відсутні правові підстави для його розірвання.
69. Щодо аргументів Апелянта, зазначених у пункті 14 цієї постанови, то колегія суддів зазначає, що ці аргументи не спростовують висновків, наведених вище.
Щодо неотримання очікуваного результату договору
70. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор вказує, що у зв'язку з невикористанням Відповідачем Об'єкта оренди та його неналежним утриманням передане майно фактично не залучене до господарського обороту, що, на його думку, призвело до істотного недосягнення тих цілей, заради яких надавалася згода на передачу приміщення їдальні в оренду та укладався договір. Йдеться, зокрема, про недопущення простою, занепаду та руйнування об'єкта нерухомості шляхом його використання. Прокурор також зазначає, що уповноважені органи, зокрема Міністерство як власник, Концерн як балансоутримувач та РВ ФДМ України як орендодавець не розраховували на ситуацію, за якої передане в оренду майно фактично не буде використовуватися та залишиться без належного догляду.
71. Колегія суддів не погоджується з такими доводами Прокурора.
72. У контексті статті 651 Цивільного кодексу України має значення не абстрактне твердження про недосягнення мети договору, а встановлення того, яких саме втрат зазнала сторона та наскільки вони співвідносяться з тим результатом, на який вона розраховувала при укладенні договору.
73. За своєю правовою природою договір оренди передбачає передачу майна у строкове платне користування, а отже ключовим результатом для орендодавця є отримання орендної плати, збереження об'єкта оренди в нормальному технічному стані. У цій справі Відповідач здійснював відповідні платежі, включаючи витрати балансоутримувача, що підтверджується платіжними дорученнями (том 1, а. с. 145-247, том 2, а. с. 1-160) та інформацією РВ ФДМ України про стан надходження орендної плати по Договору оренди від 06.09.2021 (том 3, а. с. 237-238).
74. За таких обставин відсутні підстави вважати, що Позивач був позбавлений можливості реалізувати результат договору, оскільки його майновий інтерес забезпечувався.
75. При цьому Прокурор не довів, що невикористання Об'єкта оренди призвело до конкретних втрат для Позивача, їх розміру та істотності, а також не обґрунтував, чому такі обставини переважають фактично отриманий результат у вигляді орендних платежів. Саме по собі незалучення майна до господарського обороту не є тотожним істотному позбавленню сторони результату договору.
76. Додатково колегія суддів враховує, що про відповідні обставини було відомо ще у 2022 році, однак договірні відносини тривали, питання про його розірвання фактично не реалізовувалося, а з 2023 року претензії до орендаря не заявлялися, що не узгоджується з доводами про наявність істотного порушення та потребою нагального реагування шляхом звернення до суду з цим позовом.
77. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Прокурором не доведено істотного позбавлення держави очікуваного результату від Договору оренди від 06.09.2021 у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Тому відхиляє аргументи, зазначені у пункті 13 цієї постанови.
78. Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, зазначені у пункті 16 цієї постанови. Підстава для розірвання Договору оренди від 06.09.2021, передбачена статтею 652 Цивільного кодексу України, не була заявлена при зверненні з позовом та не була предметом дослідження суду першої інстанції, у зв'язку з чим не підлягає розгляду в апеляційному провадженні.
IV. ВИСНОВКИ
79. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
80. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2026 у справі № 907/622/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
81. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
82. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 276, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2026 у справі № 907/622/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 11.05.2026.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіМанюк П. Т.
Прядко О. В.