Справа № 757/6173/22-ц
Провадження 2/505/597/2026
28.04.2026 року Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої судді Павловської Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Киларь Н.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , 07 лютого 2023 року звернувся до Печерського районного суду міста Києва суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва Остапчука Т.В. від 24 січня 2023 року справу було направлено за підсудністю до Котовського міськрайонного суду Одеської області.
12 квітня 2023 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано на розгляд судді Івінському О.О.
Від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Цвігун А.В. надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований в канцелярії за вх.№13306 від 07.10.2024 року, в якому представник відповідачки просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.
25.12.2024 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, які зареєстровані в канцелярії суду за вх.№ 17749.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року суддею Івінським О.О. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Подільського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. про розгляд вищевказаної справи задоволено. Цивільну справу передано на повторний автоматичний розподіл в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
21.11.2025 року розпорядженням керівника апарату Подільського міськрайонного суду Одеської області № 14 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи, на підставі ухвали судді Івінського О.О. від 17.11.2025 року.
02.12.2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання, яке зареєстроване в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області від 02.12.2025 року за вх.№19406 про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою суду від 15.01.2026 року суддею Павловською Г.В. справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити його позовні вимоги, зокрема просив винести ухвалу про забезпечення позову в межах суми стягнення, а саме: накласти арешт на всі банківські рахунки відповідача в установах банків, інформацію про які буде надано Державною податковою службою України та встановити заборону здійснювати будь-які операції за наявними відкритими рахунками та заборонити здійснювати будь-які операції за відкритими рахунками у майбутньому до моменту погашення боргу.
Також просив постановити окрему Ухвалу за ознаками замаху на шахрайство групою осіб в умовах воєнного стану за ст. 190 КК України.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Цвігун А.В. в підготовче засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином
Дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Згідно п. 15 ч.2 вказаної статті, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.
Щодо клопотання позивача про передачу справи за підсудністю суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Як вбачається з відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ДМС у Одеській області остання відома адреса реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 .
Тому вищевказана справа підсудна Подільському міськрайонному суду Одеської області.
Щодо клопотання позивача про забезпечення позову в межах суми стягнення та накладення арешту на рахунки відповідачки суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 2006 року №9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до цього ж п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Дослідивши клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені ініціатора звернення.
Заявником не доведено співмірність всіх заходів забезпечення позову, які просить застосувати, не доведено наявності коштів і їх кількості на рахунках , що належать відповідачці.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, вважаючи недоведеними доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення у обраний заявником спосіб та співмірність заходів забезпечення позову із заявленим предметом спору, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні, та не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали за ознаками замаху на шахрайство групою осіб в умовах воєнного стану за ст. 190 КК України суд зазначає наступне.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
У постанові від 05 червня 2019 року у справі № 201/2762/18 Верховний Суд, аналізуючи вказані норми права, зазначив, що окрема ухвала може бути постановлена при розгляді справи по суті.
Оскільки заява позивача щодо дій відповідача подана на стадії підготовчого провадження, коли докази не досліджуються судом, суд дійшов висновку про те, що стороною порушено порядок подання відповідної заяви.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність залишити без розгляду заяви позивача про постановлення окремої ухвали у вказаній цивільній справі.
В зв'язку з викладеним суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті та викликати у судове засідання.
Керуючись ст.ст. 90,91,189, 196-200, 259, 260 ЦПК України суд,-
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва - відмовити.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах суми стягнення та накладення арешту на рахунки відповідачки ОСОБА_2 - відмовити.
Заяву позивача ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди повернути без розгляду.
Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди до судового розгляду по суті на 05.06.2026 року на 13 год. 15 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В.Павловська