Справа № 727/2389/26
Провадження № 2/727/1388/26
07 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Літвінової О.Г.
при секретарі Гавалешко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лопух Сергій Володимирович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про зміну розміру аліментів. На підтвердження позовних вимог в заяві вказала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.02.2019 року в справі №727/10275/18 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.03.2019 року було вирішено на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ..
На даний час малолітній син ОСОБА_3 проживає з позивачкою та знаходиться повністю на її утриманні. За віком відповідач є працездатною особою , відомості незадовільного стану здоров'я, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання малолітнього сина у збільшеному розмірі невідомі.
Будь-якої іншої матеріальної допомоги відповідач не надає, участі у вихованні дитини не приймає. Також, зазначає, що окрім малолітнього сина ОСОБА_3 на її утриманні перебуває також повнолітній син ОСОБА_4 , що є студентом третього курсу Чернівецького політехнічного фахового коледжу.
З огляду на інфляційні процеси, зростання споживчих цін за період від початку стягнення аліментів їх син потребує значно більшого матеріального забезпечення, збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому, тому просить змінити спосіб стягнення аліментів встановлений рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.03.2019 року у справі №727/416/19 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Від її представника адвоката Лопуха С.В. про розгляд справи без їх участі.
Відповідач своїм правом подання відзиву не скористався, про розгляд справи у суді повідомлений належним чином, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви отримав. Станом на 07.05.2026 року будь-яких заперечення проти розгляду не надав, клопотаннь з процесуальних питань не заявляв.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від спільного життя сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Малолітній син проживає разом із матір'ю, що відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої адміністратором ДНАП Чернівецької міської ради (а.с.24).
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.03.2019 року було вирішено стягнути з на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 1250,00 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 14.01.2019 року і до настання поліття дитини (а.с.13-15).
Таким чином між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.
Зокрема, за змістом ст. 7 Кодексу сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 192 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивач посилалася на те, що у неї змінився матеріальний стан, що є недостатнім для утримання сина.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, стан здоров'я як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 СК України в редакції від 03.07.2018 року встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", прожитковий мінімум на одну дитину віком від до 6 до 18 років: з 1 січня - 3512 гривень.
Статтею 2 Конвенції Організація Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, яка була підписана Україною 21 лютого 1990 р, та ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 7К9-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини.
У статті 3 Конвенції Організація Об'єднаних Націй визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, а держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Суд також враховує ту обставину, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька так і для матері і, відповідно до цієї норми, на відповідачу також лежить обов'язок по утриманню дитини і остання, згідно поданої нею декларації про доходи, має змогу утримувати власну дитину.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З огляду на зазначене, суд вважає що у даному випадку, необхідно змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Крім цього, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.141, 150, 157, 180, 181, 182, 184, 192 СК України, ст.ст.4, 7, 8, 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 282, 284 289, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лопух Сергій Володимирович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягувались з ОСОБА_2 згідно рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 березня 2019 року по справі №727/416/19, та стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі (однієї чверті) частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення повноліття дитиною, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1311,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ: О.Г. Літвінова