вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
08.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1149/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг
про стягнення 3% річних у розмірі 526грн69коп., інфляційних втрат у розмірі 232грн73коп.
без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 526грн69коп., інфляційних втрат у розмірі 232грн73коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем строків внесення плати за користування вагонами в сумі 12357грн (з ПДВ), яку було включено до відомостей плати за користування вагонами №№21029238, 21029245, 22029246, 23029244, 23029247, 24029134, 24029135, 24029138, 24029139, 24029140, 24029250, 25029251, 5029252, 25029253, 25029254, 25029255, 27029268, 28029269, 02039264.
Позивач зазначив, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/3984/25 за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 12357грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №904/3984/25 суд присудив до стягнення з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 12357грн.
Позивач повідомив, що після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією №4500073931 від 14.10.2025 сплатив борг у у розмірі 12357грн.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати плати за користування вагонами у розмірі 12357грн позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 232грн73коп. за загальний період 26.02.2025-13.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 526грн69коп. за загальний період березень - вересень 2025 року.
Позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 11.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 11.03.2026 о 13:41год.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 26.03.2026 включно.
На адресу суду 25.03.2026 надійшов сформований в системі “Електронний суд» відзив відповідача про незгоду з позовними вимогами.
Відповідач зазначив, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Стягнення з відповідача (як з вантажоодержувача) інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне внесення плати за користування вагонами суперечить ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, ст. 105 Статуту залізниць України.
Відповідач вказав, що нормами спеціального законодавства про залізничний транспорт встановлена обмежена відповідальність вантажовідправників, залізниці та вантажоодержувачів за договором перевезення (у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць України та окремими договорами). Понад встановлені граничні межі відповідальності вантажоодержувача за договором перевезення не підлягають стягненню з вантажоодержувача інфляційні втрати, річні відсотки та інші збитки.
На думку відповідача, відсутні підстави для застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.
На адресу суду 30.03.2026 надійшла сформована в системі “Електронний суд» відповідь позивача на відзив.
Позивач зазначив, що ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Прострочення здійснення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/3984/25 за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 12357коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №904/3984/25 суд задовольнив позовні вимоги та присудив до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 12357грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №904/3984/25 суд встановив, що між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця» (правонаступником якого є Акціонерне товариство “Українська залізниця») в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» та Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат» укладений договір від 14.12.2017 №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії “Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - договір від 14.12.2017) до якого вносилися зміни додатковими угодами №1 від 08.04.2019, №2 від 14.06.2019, №3 від 28.02.2020, №6 від 15.12.2022, №7 від 15.06.2023, №8 від 22.05.2024.
Пунктами 1, 2, 4-8 договору від 14.12.2017 визначено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою №8 до колії №VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни;
- по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони на під'їзну колію ПрАТ «ПівнГЗК» передаються у кількості не більше 240 вісей.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Відповідно до пунктів 11-15 договору від 14.12.2017 час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год.
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці.
Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».
Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів", Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Додатковими угодами №7 від 15.06.2023 та №8 від 22.05.2024 строк дії договору продовжувався сторонами до 22.06.2023 та до 30.06.2025 відповідно.
Також відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
За таких обставин 01.07.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір від 01.07.2020).
Пунктом 1.1 договору від 01.07.2020 встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктами 1.4 - 1.7, 1.9, 1.10 договору від 01.07.2020 встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
За результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору.
Пунктами 3.1, 3.4, 4.1 договору від 01.07.2020 передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.
Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, указаних у п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».
За змістом пунктів 7.1, 7.3 договору від 01.07.2020 усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Нова редакція договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом була оприлюднена 28.01.2025, розміщена за посиланням: https://uz-cargo.uz.gov.ua/storage/ та вводиться в дію з 01.02.2025.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №904/3984/25 встановлено, що за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивач нарахував плату за користування спірними вагонами під час їх простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та включена до відомостей плати за користування вагонами 24029135, 23029244, 21029238, 21029245, 22029246, 24029250, 25029251, 5029252, 25029254, 0203964, 24029139, 24029140, 23029247, 5029254, 28029269, 24029138, 22029246, 25029253, 25029254, 27029268, 24029139, 23029247, 25029255, 24029134, 21029245, 24029250, 25029251. Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням, зокрема, на прийняття вагонів до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції та затримку вагонів у дорозі через причини, незалежні від ПрАТ «Північний ГЗК».
Після набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №904/3984/25 платіжною інструкцією від 14.10.2025 №4500073931 ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» сплатив борг у розмірі 12357грн.
Філія “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ “Укрзалізниця» переліком №20251016 від 16.10.2025 визначила в особовому рахунку відповідача сплачені кошти як оплату спірних сум плати за користування вагонами.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 232грн73коп. за загальний період 26.02.2025-13.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 526грн69коп. за загальний період березень - вересень 2025 року, позивач послався на підпункт 2.1.7 пункту 2.1 договору від 01.07.2020 та вказав, що через два робочі дні після складення відомостей плати за користування вагонами, накопичувальних карток та пред'явлення на їх підпис, грошове зобов'язання відповідача є простроченим і з цього дня починається облік часу прострочення, який для кожного розрахункового документа визначається окремо.
Під час розгляду справи №904/3984/25 судом встановлений факт затримки вагонів з вини ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та факт правомірного нарахування АТ “Укрзалізниця» плати за користування вагонами по відомостям плати за користування вагонами за весь період затримки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Як було встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №904/3984/25 відповідач підписав із зауваженнями вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46. Це унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами. Враховуючи підпункт 2.1.7 пункту 2.1 договору від 01.07.2020, обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень.
Згідно з пунктом 1.4 договору від 01.07.2020 надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором від 01.07.2020 - не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).
Таким чином прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Оскільки оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 232грн73коп. за загальний період 26.02.2025-13.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 526грн69коп. за загальний період березень - вересень 2025 року.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунки виконані з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильними.
Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 232грн73коп. за загальний період 26.02.2025-13.10.2025 та інфляційні втрати у розмірі 526грн69коп. за загальний період березень - вересень 2025 року.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2662грн40коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74- 78, 86, 91, 119, 123, 128, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 3% річних у розмірі 526грн69коп., інфляційних втрат у розмірі 232грн73коп. - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Ідентифікаційний код 00191023; місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) 3% річних у розмірі 526грн69коп., інфляційні втрати у розмірі 232грн73коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662грн40коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова