Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4565/26
Номер провадження 1-кс/711/1434/26
06 травня 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000039 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, інваліда 2 групи, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи відповідно до розпорядження міського голови міста Черкаси № 266-р(к) від 26.05.2022 «Про прийняття на службу та призначення на посаду» з 01.06.2022 призначений на посаду головного спеціаліста сектору № 5 відділу призначення та перерахування соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, на посаду шостої категорії класифікації посад в органах місцевого самоврядування, 13 (тринадцятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста сектору №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 відділу призначення та перерахунку соціальних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради при необхідності готує висновки по конкретних особових справах та передає їх на розгляд комісії та представляє на засіданні комісії. Бере участь у засіданнях комісій, робочих групах, тощо, а також виконує додаткову роботу з відповідною оплатою згідно чинного законодавства, що визначається рішенням Черкаської міської ради та/або її виконавчого комітету, розпорядженням Черкаського міського голови, наказом директору Департаменту. При необхідності складає Акти та видає довідки щодо проживання громадян у місті Черкаси, виконує інші делеговані повноваження.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Відповідно до пункту 61 постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання. До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб. Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду: відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду; перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання. За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Згідно постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи за наявності підстав, передбачених п 2-1.
Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду» № 1147 від 27.08.2024, затверджено «Положення про порядок складання акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду».
Відповідно до додатку № 1 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1147 від 27.08.2024, затверджено склад комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, до якої в тому числі входили: головний спеціаліст № 5 відділу призначення та перерахунку соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту - ОСОБА_5 ; головний спеціаліст сектору № 8 відділу призначення та перерахунку соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту - ОСОБА_8 .
Порядок складання акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду передбачений додатком № 2 до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1147 від 27.08.2024, яким затверджено «Положення про порядок складання акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду».
Зразок заяви військовозобов'язаного, який подається до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради передбачений додатком № 3 до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1147 від 27.08.2024, яким затверджено «Зразок заяви військовозобов'язаного».
Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка наділена відповідними повноваженнями відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1147 від 27.08.2024 «Про комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду», входив до складу вказаної комісії, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з використанням службовою особою службового становища, з метою сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-1Х від 24.02.2022, із змінами, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» № 57 від 27.01.1995, згідно якого не передбачено виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років без законних підстав, відповідно до пункту 61 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в період з 05 березня 2025 року по 02.06.2025, за попередньою змовою з головним спеціалістом сектору № 8 відділу призначення та перерахунку соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради ОСОБА_8 , шляхом надання порад, вказівок та наданням засобів сприяв у незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступних обставин.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи порядок перетину Державного кордону України, реалізуючи спільний злочинний умисел, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із головним спеціалістом сектору № 8 відділу призначення та перерахунку соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради ОСОБА_8 , 05.03.2025 близько 16.47 в телефонній розмові з особою, яка має родинні зв'язки з дружиною ОСОБА_9 , повідомив про можливість, за грошову винагороду, видачі акту встановлення факту здійснення догляду за особою для перетину кордону.
В подальшому, ОСОБА_5 умисно, реалізуючи спільний злочинний умисел на переправлення через державний кордон України ОСОБА_9 , 18 березня 2025 року о 10 годині 37 хвилин під час спілкування з ОСОБА_9 надав поради щодо дати та порядку подачі документів, на підставі яких буде складено акт встановлення догляду за ОСОБА_10 для перетину кордону.
Разом з тим, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 фактично проживає у місті Києві, запевнив останнього, що самостійно здійснить подачу документів від його імені та вказав, що визначить дату прибуття за адресою: АДРЕСА_2 , та при цьому надав вказівку, щоб дружина ОСОБА_9 запевнила сусідів про факт проживання останньої з ОСОБА_9 та останні повинні підтвердити на момент виїзду працівників Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, факту спільного проживання та догляду за особою, а також надав пораду ОСОБА_9 , згідно якої особа, яка постійно проживає за адресою АДРЕСА_2 та є матір'ю дружини ОСОБА_11 не повинна бути присутня за вищевказаною адресою, з метою створення у членів комісії враження спільного проживання та постійного догляду ОСОБА_9 за його дружиною за вищевказаною адресою.
В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел на переправлення через державний кордон України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.03.2025 о 16.38 в ході листування в соціальному месенджері з ОСОБА_9 надав вказівку останньому, що складання та видача акту встановлення догляду за особою необхідно завершити в конкретні строки.
24.03.2025 ОСОБА_5 від імені ОСОБА_9 , отримані напередодні у невстановлений слідством спосіб, подав заяву з додатками документів, а саме: оригінал акту опитування сусідів № 534 від 24.03.2025; копію договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень; оригінал висновку лікарсько-консультативної комісії виданий КНП «Пятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 16.10.2024 за № 905 на ОСОБА_10 , згідно якої за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду; копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_9 , копію картки платника податків на ОСОБА_10 , копію свідоцтва про шлюб; копію витягу № 21-03/63544 про зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб; витяг з реєстру територіальної громади від 28.10.2024, яка в подальшому працівниками Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради зареєстровано у журналі видачі довідок та повідомлень, який ведеться працівниками Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за № 534, 535 від 25.03.2025, чим надав засіб для переправлення особи через державний кордон.
25.03.2025 в період часу з 13.30 по 14.00 годину, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , здійснили виїзд за адресою АДРЕСА_2 , про що здійснено запис до журналу обліку службових роз'їздів по місту та відлучень працівників управління Департаменту соціальної політики.
Цього ж дня ОСОБА_5 доповів на засіданні комісії щодо встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_9 за його дружиною ОСОБА_10 , за результатами чого комісією із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, до якої входив ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , прийнято рішення про встановлення факту догляду ОСОБА_9 за його дружиною ОСОБА_10 , в результаті чого складено та видано акт про встановлення факту здійснення догляду для перетину державного кордону № 5 від 25.03.2025, в якому поставили свої підписи ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , а заступник директора департаменту - начальник управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики як голова вказаної комісії завірила вказаний акт круглою печаткою з відтиском «Департамент соціальної політики Черкаської міської ради», надавши акту про встановлення факту здійснення догляду для перетину державного кордону № 5 від 25.03.2025 статусу офіційного документа.
Встановлено, що акт про встановлення факту здійснення догляду для перетину державного кордону № 5 від 25.03.2025, не надає законної підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_9 відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а таким чином не давав законних підстав ОСОБА_9 перетинати державний кордон України, оскільки не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, в подальшому з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_9 та можливість подальшого безперешкодного перетину державного кордону, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив щодо сприяння незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_9 , що виразились у порадах, вказівках ОСОБА_9 , в період часу з 09.04.2025 по 28.05.2025 спілкуючись по мобільному телефону, надав пораду ОСОБА_9 щодо подачі заяви про складання та видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за його дружиною ОСОБА_10 , затвердженої додатком № 3 рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1147 від 27.08.2024 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, який надасть підставу для ОСОБА_9 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
28.05.2025 ОСОБА_9 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради подано заяву на складання та видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за особою з додатками документів, а саме: оригінал довідки територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень; копію висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі комісії ЛКК КНП «Пятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 16.10.2024 за № 905, копію витягу № 21-03/63544 про зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб; витяг з реєстру територіальної громади від 28.10.2024; копію свідоцтва про народження дитини 2014 р.н., копія свідоцтва про шлюб; копію картки платника податків ОСОБА_10 ; витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_9 із зазначеною адресою: АДРЕСА_4 ; копії паспортів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_9 , копію документів на об'єкт за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел щодо сприяння незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , 30.05.2025 в ході листування з ОСОБА_9 в соціальному месенджері надав вказівку щодо конкретного часу, в який необхідно фактично перебувати за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, цього ж дня, в період часу з 12.20 по 13.00 годину ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , що зафіксовано в журналі обліку службових роз'їздів по місту та відлучень працівників управління Департаменту соціальної політики, при цьому достовірно знаючи про фактичне проживання останніх у місті Києві.
Так, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом надання засобів, що виразилось у підписанні офіційного документу, а саме акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за особою та сприянні у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_9 , 02.06.2025 в період часу з 08.00 години по 17.00 годину, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у приміщенні Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, де ОСОБА_5 доповів з приводу встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_9 за ОСОБА_10 , яка потребує постійного догляду та за результатами засідання комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, поряд з іншими членами комісії, підписав акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду № 70 від 02.06.2025 ОСОБА_9 за ОСОБА_10 , а голова вказаної комісії завірила вказаний акт круглою печаткою з відтиском «Департамент соціальної політики Черкаської міської ради», надавши акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду № 70 від 02.06.2025 статусу офіційного документа.
25.08.2025 ОСОБА_9 відмовлено у здійсненні перетину державного кордону України, оскільки на державному кордоні України не підтверджено видачу довідки лікарсько-консультативної комісії КНП «Пятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 16.10.2024 за № 905 працівниками вищевказаного медичного закладу.
Так, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, сприяючи незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.09.2025 надав засіб для незаконного переправлення особи через державний кордон, а саме надіслав за допомогою соціального месенджера особі, яка перебуває в родинних зв'язках з ОСОБА_10 , довідку від 01.09.2025 № 838 видану КНП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», згідно якої ОСОБА_10 потребує постійного догляду.
Як наслідок, 20.09.2025 близько 13 години на підставі акту встановлення факту здійснення догляду для перетину державного кордону № 5 від 25.03.2025, ОСОБА_9 спільно із його дружиною ОСОБА_10 через пункт пропуску «Могилів-Подільський» (м. Могилів-Подільський, Вінницька область) перетнули державний кордон та виїхали за межі України.
29.04.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою особою з використанням службового становища, вчинене з корисливих мотивів.
Встановлено, що до скоєння кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Черкаси, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, раніше не судимий.
Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Враховуючи, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, подане клопотання підсудне Придніпровському районному суду Черкаської області.
З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Згідно вимог ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п.1,2, 3, ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
Так, на даний час в ході досудового розслідування допитано як свідків працівників Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, які входять до складу комісії встановлення факту постійного догляду за особою, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , так як на протязі тривалого часу працював у вказаному Департаменті на посаді головного спеціаліста сектору № 5 відділу призначення та перерахування соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які поставили свої підписи в акті встановлення постійного догляду для перетину кордону та фомально засвідчили факт проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 та матиме можливість незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, чинити тиск на свідків у кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності, що підтверджує ризик незаконно впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи першочерговий етап притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також те, що підозрюваний протягом тривалого часу працював в органі місцевого самоврядування та в останнього утворилися як службові, так і дружні відносини з іншими службовими особами, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, на даний час слідство триває та не виключається можливий вплив на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, однак яким можуть бути відомі відомості щодо обставин вчиненого ним даного кримінального правопорушення, які можуть надати свідчення, які становитимуть забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.
З огляду на те, що ОСОБА_5 документований паспортом для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 20.10.2017 та дійсний до 20.10.2027, а також те що ОСОБА_5 має другу групу інвалідності, що надає право останньому на відстрочку від мобілізації до ЗСУ, існують ризики, що він може перетнути державний кордон України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування/суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, а також п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Крім цього, з метою унеможливити завдання шкодити збиранню доказів, існує об'єктивна необхідність покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом (залежно від стадії розгляду);
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із працівниками Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є допитаними як свідки у кримінальному провадженню;
- заборонити спілкування зі свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
- заборонити спілкування з підозрюваною ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000039 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 29.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру із іншою особою в кримінальному провадженні. ОСОБА_5 порадами та своїми діями сприяв переправленню через державний кордон ОСОБА_9 . Дії підтверджуються матеріалами справи та результатами НСРД. Наявні ризики: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 діб та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий ОСОБА_4 підтримала клопотання в повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні вважає підозру безпідставною. ОСОБА_5 не причетний до видачі медичного свідоцтва, відсутній зв'язок у його діях. Відповідно до частини третьої кваліфікаційної ознаки наявний корисливий умисел, однак не підтверджено отримання грошових коштів підозрюваним. Звертає увагу, що він не працює, що знижує ризики заявлені прокурором. Додав, що підозрюваний інвалід, тому просить відмовити в задоволенні клопотання.
Адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала думку адвоката. Додала, що відсутні обов'язки у ОСОБА_5 контролювати повернення ОСОБА_9 підозрюваному давно відомо про кримінальне провадження після проведення обшуків, однак, нікуди не зник. Сам є інвалідом та здійснює догляд
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ст.181 КПК України передбачають, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12025250000000039 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
29.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_20 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Враховуючи, що ОСОБА_5 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон терміном дії до 20.10.2027 та має другу групу інвалідності, це дає йому можливість виїзду за межі України, а тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ухилятися від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, визначених ст.42 КПК України, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та іншу підозрюваному в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 , маючи широке коло зав'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на співучасників кримінального правопорушення, з метою примусу останніх до відмови від давання показань чи їх зміни, а також чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань, з метою уникнення покарання підозрюваними.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків, та дослідження їх судом.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено ризик впливу на свідків, з врахуванням того, що останній після вручення клопотання про обрання запобіжного заходу стало відомо про свідків у кримінальному провадженні, на яких він може незаконно впливати з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Однак, вказаний стороною обвинувачення ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України не знайшов свого підтвердження, на даний час підозрюваний звільнений та доказів наявності такого ризику відсутні, він залишився на рівні припущень.
Крім того, на даний час слідство триває та не виключається можливий вплив на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, однак яким можуть бути відомі відомості щодо обставин вчиненого ним даного кримінального правопорушення, які можуть надати свідчення, які становитимуть забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами доказів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Отже, підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує: особу підозрюваного; його вік; являється інвалідом 2 групи, одружений, наявність тісних соціальних зв'язків; наявність постійного місця проживання; особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні); тяжкість вчиненого. Взято до уваги встановлену кількість ризиків, що можна нівелювати встановивши часові проміжки відбування домашнього арешту. Також така необхідність покликана відвідуванням осіб похилого віку, батьків.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , - в нічний час доби, а саме із 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин,в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.06.2026 включно, з покладенням обов'язків визначених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність яких була доведена прокурором, та які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваної, тобто не суперечитимуть п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року), оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст.194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останньої в укритті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000039 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.06.2026, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом (залежно від стадії розгляду);
-заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 21 години до 06 години наступного дня;
-не відлучатися за межі м. Черкаси, Черкаського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) із свідками працівниками Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, які допитані як свідки у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та підозрюваною: ОСОБА_8 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.06.2026, включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останньої в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 27.06.2026, включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваній, захиснику, прокурору та слідчому.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.05.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1