Справа № 159/2809/26
Провадження № 1-кс/159/646/26
08 травня 2026 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисниці ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12026030550000269 від 15.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковель Волинської області Ковельського району, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 25.06.2013 Ковельським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 ККУ звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 18.12.2014 Ковельським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Згідно ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 25.06.2013 року та до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
- 06.04.2022 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 ККУ звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 25.11.2024 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 7 років. На підставі ст.71 ККУ, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 06.04.2022 остаточно до покарання у виді позбавлення волі на 7 років 2 місяці. 07.03.2025 звільнений ухвалою Маневицького районного суду умовно достроково на невідбутий термін покарання 5 років 10 місяців 12 днів, для проходження військової служби за контрактом;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
08.05.2026 до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби тривалістю понад три доби без поважних причини, вчинене в умовах воєнного стану.
В клопотанні слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Слідчий зазначає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливе.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, зазначивши, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а тому відносно нього слід застосувати виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисниця підозрюваного просила відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесено до ЄРДР 15.04.2026 за № 12026030550000269 і розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06.05.2026 об 12 год 40 хв ОСОБА_5 було затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК.
Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно зі статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: актом службового розслідування від 10.01.2026; довідкою-доповіддю про самовільне залишення в/ч від 31.12.2025; службовими документами в/ч НОМЕР_1 ; поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній не має міцних соціальних зв'язків, раніше будучи звільненим від відбування покарання для проходження військової служби, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та, всупереч покладеним на нього обов'язкам, самовільно залишив місце проходження військової служби, розуміючи наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому загрожує, може вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, здатен легко долати моральні бар'єри і застороги, а тому може свідомо переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , а тому слідчий суддя приходить до висновку, що сторона обвинувачення не довела наявність цього конкретного ризику.
Щодо оцінки ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя враховує відомості про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, крім того 20.10.2025 скеровано обвинувальний акт до Ковельського міськрайонного суду Волинської області, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, 20.11.2025 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності для проходження військової служби, отже маючи можливість виправитися шляхом проходження військової служби, повторно допустив протиправну поведінку, що вказує на те, що останній не бажає ставати на шлях виправлення, і може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беззаперечних доказів, які б виключали дані ризики слідчому судді не надано.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
З урахуванням обставин, якими підтверджуються ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131,132,176,178,193,194,196,197,205,309,372,395,615 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, строком на шістдесят днів, з моменту затримання з 06.05.2026 з 12 год 40 хв. та подальшим його утриманням в ДУ “Луцький слідчий ізолятор» до 04 липня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1