Справа № 758/11379/25
Категорія 38
06 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики, -
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстровану шлюбі, який розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2024 р. у справі №758/14679/24.
15 листопада 2024 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2024 р. у справі №758/14620/24 про роз'єднання позовних вимог та відкриття провадження у справі було відкрите провадження у справі про поділ майна подружжя, яка станом перебуває на розгляді Подільського районного суду м. Києва.
У позовній заяві про поділ майна ОСОБА_4 просить визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти в розмірі 933 232 грн., отримані за договорами позики, а також стягнути з позивача на свою користь 1/2 частину грошових коштів, отриманих за договорами позики. У свою чергу, одним з таких договорів позики є договір позики, укладений 11 травня 2021 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , відповідно до п. 2.1 якого розмір позики становить 112 000,00 гривень.
Позивач зазначає, що він дізнався про існування Договору, коли вперше побачив його у відповідному додатку до позовної заяви ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя, і відповідно ніякої згоди на укладання Договору не надавав.
Звертаючись до суду, зазначає, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 діяли недобросовісно та зловживали своїми правами, і відповідно Договір було укладено з порушенням вимог законодавства, та останній вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися ним, при цьому справжньою метою укладення даного Договору є стягнення з позивача більшої суми коштів при поділі майна колишнього подружжя, що є підставами для визнання Договору недійсним.
Так, ОСОБА_4 зазначає, що «в інтересах сім'ї (зокрема, з погодження обох членів подружжя та задля забезпечення інтересів малолітніх дітей) нею отримані в позику кошти на суму 933 232 гривні. На ці кошти здійснено внесок за договором купівлі-продажу деривативу під умовою можливості придбання майнових прав на квартиру, загальною площею 68,62 кв.м. в ТОВ «Варшавський-буд».
Однак такі твердження ОСОБА_4 позивач спростовує тим, що сторонами договору купівлі-продажу майнових прав № 25976/067-1-B16 від 23.06.2021 р., акту прийому-передачі форвардного контракту від 28.06.2021 р. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Варшавський-буд» та ОСОБА_6 , а не ОСОБА_4 . Крім того, сторона договору купівлі-продажу деривативу №Д25976/067-1-B16 від 23.06.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» та ОСОБА_6 , а не ОСОБА_4 .
Крім того, у платіжному дорученні від 25.06.2021 р. у призначенні платежу зазначено «Сплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав №25976/0-1-B16 від 23 червня 2021 року, платник ОСОБА_6 .
Позивач зазначає, що сплачені 25.06.2021 р. за відповідним договором кошти були власністю саме ОСОБА_6 , яка у цей день відчужила належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною у розмірі 1 509 750 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 25.06.2021 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Водночас, враховуючи, що ОСОБА_6 на той час вже було 75 років та вона не розбирається у банківських процедурах, вона попросила про допомогу невістку, щоб остання пішла з нею у банк та допомогла їй у банку у вчиненні всіх необхідних дій, щоб розрахуватися за договором купівлі-продажу майнових прав від 23 червня 2021 року.
Саме ОСОБА_6 , а не Позивач чи Відповідач набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності.
Посилаючись на зазначене, позивач зробив висновок, що отримання позики не відповідає дійсності, що свідчить про те, що оскаржуваний Договір позики є фіктивним.
Посилаючись на такі обставини, позивач просить суд у позовній заяві визнати недійсним договір позики, укладений 11.05.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати.
Разом із позовною заявою заявлене клопотання про витребування з Державної Податкової служби України відомостей про обсяг та джерела доходів ОСОБА_5 за період з І по ІІ квартал 2021 р.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що такі відомості необхідні для доведення неплатоспроможності ОСОБА_5 та її фінансової неможливості надати у позику 11 травня 2021 року 112 000,00 гривень ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Представник ОСОБА_4 просив збільшити період витребуваної інформації, посилаючись на те, що ОСОБА_5 могла надавати кошти у борг за рахунок своїх заощаджень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Зважаючи на те, що предметом доказування у даній справі є дійсність чи фіктивність правочину позики грошей, враховуючи твердження позивача про відсутність майнової спроможності у ОСОБА_5 надати кошти у борг, суд вважає за необхідне витребувати докази щодо яких заявлене клопотання, щоб на підставі отриманої інформації встановити обставини, які підлягають з'ясуванню у даній справі, а також опосередковано довести або спростувати версію позивача про фінансову неможливість позики коштів.
В контексті застережень представника відповідача про те, що кошти позичатися за рахунок заощаджень ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне витребувати інформацію за 3 роки до дати позики.
Керуючись ст.ст. 84, 197, 260, 353 ЦПК України,
Витребувати у Державної податкової служби України (м.Київ, пл. Львівська, 8) відомості про обсяг доходів ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) за період 1 квартал 2019 року - 2 квартал 2021 року.
Встановити строк подачі доказів - протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяТ. В. Войтенко