печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11852/26-п
08 травня 2026 року м. Київ
суддя Печерського районного суду м. Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Відповідно до змісту протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №587789, водій ОСОБА_1 , 10.02.2026 о 09 год. 10 хв., на перехресті вул. М. Грушевського та алеї Магдебурзького права у м. Києві, керуючи транспортним засобом KIA Niro днз НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» з часовим обмеженням, який діє з 08:00 по 11:00, «Поворот ліворуч заборонено», а саме перебуваючи у крайній лівій смузі, здійснив рух прямо допустивши зіткнення з транспортним засобом AUDI Q3 днз НОМЕР_2 , що здійснював маневр повороту ліворуч з правої смуги. В подальшому, за змістом фабули правопорушення, уповноваженою особою зроблено висновок, що внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушені п.2.3.«б» та п.8.4. ПДР України, які регламентують обов'язок водія стежити за дорожньою обстановкою, своєчасно реагувати на її зміну, та стежити за вантажем, а також порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
В судове засідання водієм ОСОБА_1 надано правову позицію за змістом якої, останній заперечив наявність причинно-наслідкового зв'язку між інкримінованим порушення ПДР України та настанням ДТП. За подіями пояснив, що здійснюючи рух вул. М. Грушевського у напрямку алеї Магдебурзького права у м. Києві, переконався у наявності заборони для здійснення повороту ліворуч, через що був вимушений продовжити рух прямо. В задньої частині автомобіля відчув удар, внаслідок зіткнення із автомобілем який рухався сусідньою смугою. Вважає, що настання ДТП не визначалось його односторонніми діями, оскільки в аварійній обстановці не знаходився, перешкод для здійснення руху не створював. Винним у ДТП вважає водія автомобіля з яким відбулось зіткнення, оскільки останній допустив здійснення руху у забороненому напрямку, що регламентовано дорожніми знаками на місті ДТП.
Водій транспортного засобу з яким відбулось зіткнення - ОСОБА_2 , на місці події надав пояснення, за змістом яких заперечував свою провину, оскільки причиною ДТП вважав недотримання водієм ОСОБА_1 напрямку руху по полосам в межах перехрестя, де відповідно до зайнятих ними смуг транспортного потоку дозволено рух лише ліворуч.
З'ясувавши правову позицію ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, слід дійти наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 10.02.2026 серії ЕПР1 №587789, ОСОБА_1 інкримінують порушення п. 2.3. «б», та 8.4.ПДР України, а також недотримання дорожнього знаку 5.16, встановленого разом із інформаційною табличкою регламентуючу період його дії.
Так, п. 2.3. «б» ПДР України зобов'язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування.
Пункт 8.4 ПДР України визначає класифікацію дорожніх знаків, які поділяються на групи (попереджувальні, пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно-вказівні, сервісу та таблички).
Дорожній знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» в Україні (згідно з ПДР України) визначає кількість смуг та дозволені напрямки руху (прямо, праворуч, ліворуч, розворот) для кожної з них на перехресті. Це обов'язкова вимога, а не рекомендація, що діє на все перехрестя, якщо наступні знаки не дають інших вказівок.
Аналізуючи зміст інкримінованих ОСОБА_1 порушень, слід дійти висновку, що неуважність підчас керування, відволікання від стеження за дорожньою обстановкою, технічним станом ТЗ або особливостями вантажу, що ним перевозився за протоколом відсутні, через що не розглядається в межах зазначеного матеріалу. Дорожня обстановка, за твердженнями обох водіїв передбачала необхідність дотримання смуг для руху, які автомобілі займали до виїзду на перехрестя.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши пояснення обох водіїв, оглянувши схему ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення, дані про пошкодження автомобіля, які були учасниками ДТП 10.02.2026, суд не вбачає порушень п. 2.3. «б» ПДР України в діях водія ОСОБА_1 . Оскільки, відповідно до наданих пояснень останній рухаючись у крайній лівій смузі, через зайнятість інших полос для руху та заборону здійснення повороту ліворуч для подальшого руху алеєю Магдебурзького права у м. Києві, вирішив їхати прямо недотримуючись п.8.4.ПДР України, а також в порушення дорожнього знаку 5.16, встановленого разом із інформаційною табличкою регламентуючу період його дії.
Разом з тим, наведені порушення не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП, оскільки «наказові знаки» встановлені на місці події регламентують рух водії в зоні їх дії, однак їх недотримання, що стало наслідком ДТП повинно перебувати в обов'язковому зв'язку із п.10 - 13 ПДР України. Аналіз розтушування місця зіткнення та локалізація пошкоджень на обох ТЗ, дає підстави стверджувати, що безпечність маневру автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не визначалась рухом іншого автомобіля. Так, дослідженою схемою місця ДТП, у порівнянні із пошкодженнями ТЗ вбачається, що місце зіткнення розташовано на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , оскільки зафіксованона початку перехресття, на відстані 2,2мвід осевої лінії (яка визначається різницею величин: 12,5м - ширина проїжджої частини в одному напрямку, за виключенням відстані від краю проїжджої частини до місця зіткнення - 10,3м). Таким чином, зміну напрямку руху водій ОСОБА_2 припустив, ще до виїзду на середину перехрестя, що не відповідає вимог ПДР при здійсненні маневру «поворот наліво». Вказані висновки, об'єктивно підтверджуються долученою до матеріалів копією протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №587816, складеного ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП через порушення п.10.4 ПДР України. Аналіз зафіксованих пошкоджень обох ТЗ, дозволяє дійти висновку, що зіткнення відбулось під певним кутом передньою лівою частиною автомобіля AUDI Q3 днз НОМЕР_2 із правою боковою поверхнею в районі задніх дверцят автомобіля KIA Niro днз НОМЕР_1 . Локалізація пошкоджень з лівої передньої частини іншого автомобіля, за умов його розташування на суміжній смузі, свідчить про зіткнення внаслідок зміни напрямку руху в той час коли передня частина автомобіля, під керування ОСОБА_1 вже перетнула уявну лінію напрямку руху автомобіляAUDI Q3 днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Оглянуті в судовому засіданні протокол та схема місця ДТП, не доводять поза розумним сумнівом вину водія ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття провадження.
З урахуванням зазначеного вище, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Л. Соловйов