Справа № 752/11560/26
Провадження №: 1-кс/752/3825/26
06.05.2026 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Києві в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100000000352 від 01.04.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України,
05.05.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчої, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні - старшої слідчої СУ ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене заступником начальника відділу Київської міської прокурором ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100000000352 від 01.04.2026, за ч. 3 ст. 153 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управління ГУНП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100000000352, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період 2024 року, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , познайомився із неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який періодично відвідував дане помешкання з метою проведення свого дозвілля та таким чином останні підтримували спілкування та проводили спільний час.
В подальшому у ОСОБА_6 , який був достовірно поінформований про неповнолітній вік ОСОБА_8 , тобто, усвідомлював, що останній є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи щодо неповнолітньої особи (сексуальне насильство) відносно нього з метою задоволення власної статевої пристрасті.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у продовж 2024 року під час перебування неповнолітнього ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні кухні та проведення спільного відпочинку, ОСОБА_6 нав'язував близькість та фізичні контакти із неповнолітнім ОСОБА_8 , всупереч волі останнього.
Так, 20.12.2024 о 23.45 год. ОСОБА_6 , користуючись віковою та фізичною перевагою, всупереч волі неповнолітнього ОСОБА_8 , який чинив супротив, почав обіймати останнього та торкатися його статевих органів, усвідомлюючи, що такі дій вчиняє відносно дитини, якій не виповнилось шістнадцять років.
Крім цього, наступного дня, 21.12.2024 о 19.31 год. перебуваючи за вищевказаною адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні кухні ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, переслідуючи мету задоволення власної статевої пристрасті, та розуміючи можливість подолати волю неповнолітнього ОСОБА_8 та всупереч прояву його супротиву, посадив собі на коліна останнього та утримуючи його голову намагався поцілувати, на що неповнолітній ОСОБА_8 вивільнився та залишив приміщення кухні.
Своїми діями, ОСОБА_6 вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, щодо неповнолітньої особи (сексуальне насильство), а саме неповнолітнього ОСОБА_8 , при цьому ОСОБА_6 чітко усвідомлював протизаконність своїх дій, їх кримінальну караність та наслідки, розумів, що ОСОБА_8 є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, яка не може розуміти характер і значення вчинюваних відносно нього дій, а тому не міг чинити йому адекватний опір та добровільно використовував такі обставини і бажав настання негативних наслідків відносно потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, а саме у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене щодо неповнолітньої особи.
05.05.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідча вимоги даного клопотання підтримали, вказуючи на те, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим управління ГУНП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100000000352, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153 КК України.
У вчиненні даного правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , якому 05.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України.
-Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.12.2024 встановлено, що ОСОБА_6 під час перебування за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , 20.12.2024 разом із неповнолітньою особою чоловічої статі, де ОСОБА_6 почав обіймати останнього та торкатися статевих органів;
-протоколом огляду від 30.05.2025 за участю спеціаліста Київського НДЕКЦ МВС України, де дії, дії, вчинені ОСОБА_6 , визнані як ігнорування особистих кордонів, домінування, нав'язування близькості. Тобто психологічний аналіз поведінки чоловіків свідчить про серйозні порушення особистих кордонів, наявність ознак сексуального характеру, торкання статевих органів через штани, особливо у поєднанні з іншими фізичними контактами, незважаючи на опір, може свідчити про ознаки розбещення. Така поведінка може залишити глибокі психологічні травми, включаючи почуття страху, провини, сорому, безсилля та недовіри до дорослих, порушення сну, зниження самооцінки. Ризик формування дисфункціональних уявлень про стосунки, безпеку та довіру;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.09.2025;
-протоколом обшуку від 14.10.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «V2027», IMEI: НОМЕР_1 , MEID: НОМЕР_2 , у чохлі чорного кольору, з наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ; носій інформації (жорсткий диск) WD Element, p/n: WDBUZG0010BBK-EB, s/n: WXE2A70NRC4L з дротом та перехідником; бездротову міні камеру (без зазначеного номеру моделі та марки) з дротом; планшетний пристрій марки «TECLAST», моделі «TLA007», сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , ID: G5M2, з зарядним дротом; планшетний пристрій марки «Lenovo», моделі «A7600-H DOLBY», чорного кольору, у чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_6 , s/n: НОМЕР_7 (64), з зарядним дротом;
-протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-висновком експерта від 24.12.2025 №5266-Е за результатами психологічної експертизи відносно неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення допиту від 14.10.2025 за участю ОСОБА_8 у якості потерпілого, у комунікативній поведінці останнього констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій, що розслідуються за кримінальним провадженням, також ознак здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у слідчій дії, не виявлено;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до семи, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред'явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред'явлення ОСОБА_6 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.153 КК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний ОСОБА_6 намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, максимальна санкція статті, що інкримінуються підозрюваному передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.
Так, на підтвердження даного ризику слід врахувати такі обставини, що підозрюваний в разі перебування на волі використає ситуацію, яка склалась у країні на власну користь, а саме користуючись тим фактом, що всі служби поліції перебувають на даний час в посиленому режимі несення служби, орган досудового розслідування позбавлений можливості здійснювати контроль підозрюваного у місці його проживання, виконання ним покладених на останнього його процесуальних обов'язків, у разі відсутності запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
Викладені обставини слід враховувати як вірогідні, але логічні дії підозрюваного саме тому, що ОСОБА_6 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винним, тому для нього як для особи, яка вже порушила Закон, зневажливо поставилась до норм моралі у суспільстві, цінності людського життя та здоров'я, недоторканності статевої свободи по відношенню до малолітньої особи, яка в силу свого віку взагалі не може протистояти злочинним посяганням, продовження неправомірної поведінки у вигляді уникнення від слідства та суду є самим найсприятливішим ходом подій.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Аналізуючи вказаний ризик, слід звернути увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_6 не одружений та не має на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей та осіб, які перебувають на його піклуванні, тобто відсутні стримуючі фактори, які б запобігли ризику переховування.
Усвідомлення вказаної обставини, може призвести до переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та, в подальшому, суду.
Наявний ризик, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчиняв дії сексуального характеру щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, яка не може розуміти характер і значення вчинюваних відносно нього дій, а тому не міг чинити йому адекватний опір та добровільно використовував такі обставини і бажав настання негативних наслідків відносно потерпілого, підозрюваний може знищити інші речові докази по кримінальному провадженню, зокрема, речі та предмети, які можуть містити на собі сліди вчинення злочинів сексуального характеру, предмети, що є носіями інформації, тобто можуть містити файли порнографічного характеру, у тому числі, що містять дитячу порнографію. Такі речові докази в сукупності з іншими доказами мають беззаперечне доказове значення у цьому кримінальному провадженні.
Крім цього, застосування більш м'якого запобіжного заходу як домашній арешт за місцем мешкання зашкодить нормальному подальшому здійсненню досудового розслідування, оскільки перебуваючи в умовах місця мешкання ОСОБА_6 не буде позбавлений можливості зв'язку із особами, які за проханням або іншим видом впливу підозрюваного можуть несанкціоновано знищити інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні. Крім цього, перебуваючи навіть під цілодобовим домашнім арештом, тобто вдома, слідство буде позбавлено можливості контролювати несанкціоновані спроби підозрюваного користування мережею Інтернет для знищення інформації, що є доказом злочинної діяльності.
Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 після повідомлення йому про підозру у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, розуміючи що його дії викриті, може вчинити незаконний вплив у виді погроз фізичною розправою, психологічного маніпулювання, шантажу, підкупу, прохань, умовлянь стосовно особи потерпілого, його законного представника, відносно яких ще тривають слідчі та процесуальні дії, спрямовані на збір доказового матеріалу, з метою недопущення надання викривальних показань відносно ОСОБА_6 . Відповідно до матеріалів, які є додатками до даного клопотання є очевидним, що злочинна діяльність ОСОБА_6 є довготривалою, систематичною. Відповідно до цих же матеріалів підозрюваний ОСОБА_6 схильний до маніпулювання, схиляння та психологічного впливу щодо неповнолітньої особи.
Тобто, вищевказаний фактор свідчить про те, що перебуваючи на волі або в умовах домашнього арешту, у тому числі цілодобовому, та, відповідно, маючи доступ до засобів зв'язку, мережі Інтернет, буде мати можливість незаконно впливати на інших осіб з метою ненадання показань та знищення інформації, що має доказове значення (якою у тому числі володіють такі особи), які мають важливе значення для викриття всіх кримінальних правопорушень, вчинених підозрюваним, повною відмовою від прийняття участі у процесуальних діях, які є необхідними при розслідуванні даної категорії кримінальних правопорушень або викривлення інформації на користь підозрюваного, яку необхідно отримати під час проведення слідчих дій за участю таких осіб.
Крім цього, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може здійснювати вплив й на законного представника неповнолітнього потерпілого, на неповнолітнього потерпілого, на свідків як на безпосередніх очевидців інкримінованого злочину, а орган досудового розслідування в свою чергу не зможе контролювати такі спроби, що зашкодить об'єктивному розслідуванню провадження та призведе до спотворення істини у даному кримінальному провадженні.
Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується, тим, що ОСОБА_6 вчиняв злочин, що характеризуються особливою суспільною небезпекою. Більше того вказаний злочин він вчиняв щодо неповнолітньої дитини, яка не може розуміти характер і значення вчинюваних відносно нього дій, а тому не міг чинити йому адекватний опір. Вказане свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного, а також про схильність до злочинних дій сексуального характеру.
Слід врахувати таку обставину, що такий вид кримінальних правопорушень, як сексуальні злочини відносно неповнолітніх дітей є латентними злочинами, що дозволяє правопорушникам довгий час залишатись не викритими та продовжувати свою злочинну діяльність у даному напрямку.
Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність.
Все вищезазначене вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КП України приймає до уваги вказані дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зав'язків. Так, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, офіційно працює, не одружений, не має дітей та осіб які потребують його піклування, раніше не судимий. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я ОСОБА_6 щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 , слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, вчиненого із застосуванням насильства/погрози застосування насильства щодо неповнолітнього, слідчий суддя керуючись правилами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на 60 днів тобто до 04.07.2026 включно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 08.05.2026 о 14 год. 15 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1