Ухвала від 27.04.2026 по справі 367/5366/26

Справа № 367/5366/26

Провадження №1-кс/367/534/2026

УХВАЛА

Іменем України

27 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання т.в.о. заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 25.04.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, № 12026111420000221 за ч. 4 ст. 296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, не працюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, нагородженого орденом «За мужність ІІІ ступеня», одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей 2011, 2019, 2025 років народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року т.в.о. заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Згідно із клопотанням, слідчим відділенням відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111420000221 від 25.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , приблизно о 10 год 00 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у громадському місці, а саме за адресою: Київська область, м. Буча, поряд з перехрестям вул. Нове Шосе та вул. Богдана Хмельницького, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме - предмету, схожого на стартовий пістолет моделі Retay Eagle-X, демонстративно тримав вказаний предмет у руці, чим викликав у присутніх осіб занепокоєння за власну безпеку та здоров'я, порушуючи громадський порядок.

Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизначених правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, з метою залякування осіб, які знаходились поряд з ОСОБА_5 , здійснив три постріли у повітря із предмету, схожого на стартовий пістолет моделі Retay Eagle-X. У подальшому на місце події прибули працівники поліції, які, діючи відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», з метою припинення протиправних дій ОСОБА_5 , забезпечення публічної безпеки і порядку, а також недопущення подальшого порушення громадського порядку, висловили останньому законну вимогу припинити протиправну поведінку.

Однак, ОСОБА_5 , ігноруючи законні вимоги працівників поліції, продовжуючи демонструвати явну неповагу до суспільства та встановлених правил поведінки, поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції та погрозою фізичної розправи.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 своїми діями продовжував порушувати громадський порядок, створював загрозу безпеці оточуючих осіб та не виконував законні вимоги працівників поліції, останнього було затримано працівниками поліції з метою припинення вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 було грубо порушено громадський порядок, спокій та безпечні умови перебування громадян у громадському місці, а також створено обстановку, за якої працівники поліції були змушені вжити заходів щодо припинення правопорушення та затримання останнього.

Слідчим зазначено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, повністю обґрунтована зібраними доказами.

Вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 у випадку не застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може не виконувати покладені на нього обов'язки, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Також, слідчий стверджує, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, зазначивши, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 296 КК України, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що підозрюваний є колишнім військовим та особою з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок отримання поранення під час захисту України від збройної агресії рф. Додав, що ОСОБА_7 є батьком трьох дітей, має позитивну репутацію за місцем проживання та серед своїх побратимів, нагороджений Президентом України орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Події, які трапилися за участі ОСОБА_7 , мали місце, але знаряддя злочину не могло заподіяти жодного ушкодження іншим оточуючим, така подія трапилася внаслідок несвоєчасного вживання ліків, які ОСОБА_7 вживає після отриманих поранень.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника та зазначив, що він дуже шкодує з приводу вчиненого, у той момент внаслідок раптового болю та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він не в повній мірі міг контролювати свою поведінку, але цим себе не виправдовував, оскільки усвідомив, що до цього призвело вживання алкоголю.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що є членом громадської організації, яка опікується інтересами ветеранів та учасників бойових дій, зазначив, що і сам є колишнім віськовим. Свідок повідомив, що знає підозрюваного лише з гарної сторони, як людину, яка після проходження військової служби продовжує допомагати військовим. Свідок зазначив, що неодноразово бував у підозрюваного вдома, знає його дружину, яка наразі чекає його вдома та просила в телефонній розмові підтримати її чоловіка та повернути його додому.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд приходить до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111420000221 від 25.04.2026 за ч. 4 ст. 296 КК України.

25.04.2026 об 10 годині 06 хвилин (час фактичного затримання) за підозрою у вчиненні вказаного злочину на підставі ч. 4 ст. 296 КПК України було затримано ОСОБА_5 .

25.04.2026 ОСОБА_5 слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_9 , за погодженням прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме - грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненого із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин: чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення; чи наявні ризики кримінального провадження; інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та передбачені ст. 178 КПК України; чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри, яка обґрунтовується наступними доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 25.04.2025 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, кримінальному провадженню присвоєно № 12026111420000221; протоколом огляду місця події від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 25.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; повідомленням про затримання від 25.04.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.04.2026; протоком обшуку від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 25.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2026;.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо наявності ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, відноситься до тяжкого злочину. Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.

З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, на даному етапі досудового розслідування може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду.

Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя вважає наявним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.

Отже, при встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідча суддя враховує те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

У той же час, стороною обвинувачення жодним чином не підтверджено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 жодного разу до кримінальної відповідальності не притягувався, відомостей щодо порушення громадського порядку або вчинення інших протиправних дій до 25.04.2026 в матеріалах клопотання не нададно, при цьому судом ураховано позицію самого підозрюваного, який свою поведінку засудив, що свідичть про усвідомлення ним протиправності своїх дії та критичного ставлення до вчиненого.

Також, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , який є громадянином України, не працюючий, оскільки є особою з інвалідністю 3-ї групи, нагороджений ордером «За мужність ІІІ ступеня», одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей 2011, 2019, 2025 років народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

Слідчий суддя зауважує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Так, стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , який має позитивну репутацію, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, має незадовільний стан здоров'я внаслідок отриманих поранень під час захисту України від збройної агресії рф та потребує систематичного лікування. До того ж, ОСОБА_5 свою поведінку засудив і таку позицію слідчий суддя вважає щірою.

Тому, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини справи та відомості щодо особи підозрюваного свідчать про можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

У рішенні у справі Харченко проти України від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі Хайредінов проти України від 14.10.2010 вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною покидати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 186, 193, 194, 196, 198, 205, 309, 370-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 25.04.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111420000221 за ч. 4 ст. 296 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною покидати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

-не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду, за виключенням часу повітряної тривоги та отримання невідкладної медичної допомоги;

- повідомляти слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислювати з 25.04.2026 по 20.06.2026 включно.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання даної ухвали доручити ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Бучанську окружну прокуратуру Київської області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
136374697
Наступний документ
136374699
Інформація про рішення:
№ рішення: 136374698
№ справи: 367/5366/26
Дата рішення: 27.04.2026
Дата публікації: 11.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.04.2026)
Дата надходження: 27.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
27.04.2026 15:00 Ірпінський міський суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТРЕТЯК ЯНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ТРЕТЯК ЯНА МИКОЛАЇВНА