308/4863/26
07.05.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
24.03.2026 року о 20 год. 10 хв. гр. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом, на відстані 150 метрів до державного до державного кордону в межах на напрямку 300 прикордонного знаку, під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон повторно протягом року.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9,12 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, в якій просив розглянути справу без його участі.
Згідно з вимогами ст. 277 КУпАП дана категорія справ розглядається протягом доби. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі документів.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частиною 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Крім того, статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №002708Е від 24.03.2026, протоколом про адміністративне затримання від 24.03.2026, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 24.03.2026, рапортом ІПС 2 категорії -інструктора кінологічного відділення Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_2 від 24.03.2026, схемою щодо виникнення обстановки від 24.03.2026; рапортом інспектора прикордонної служби ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", сташого сержанта ОСОБА_3 , у якому зазначено, що ОСОБА_1 24.03.2026 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП; іншими матеріалами справи, які досліджуються в сукупності.
Наведені докази, досліджені суддею, в своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, за ознаками спроби перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст.204-1 КУпАП.
Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 204-1, 221, 268, 277, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно доч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка