Справа № 127/37056/25
Провадження № 3/127/7728/25
07 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522515 від 24.11.2025: «24.11.2025 о 14 год 28 хв у м. Вінниця, вул. Гліба Успенського, 91, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови; порушення координації рухів. Останній на вимогу поліцейського пройти медичний огляд в установленому законом порядку з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння в КНП ВОКПЛ, відмовився на місці зупинки, чим порушив п.2.5 ПДР».
До судового засідання ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, суду пояснив що працівниками патрульної поліції спочатку було запропоновано пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, від чого він не відмовлявся, повідомивши, що пройде огляд, перебуваючи в автомобілі, оскільки, бачив, що поруч знаходяться працівники ТЦК. Лише після того, як працівники поліції зрозуміли, що від огляду на місці ОСОБА_1 , не відмовляється, вони почали стверджувати, що у нього виявленні ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 запевнив суд, що в стані наркотичного сп'яніння не перебував. ОСОБА_1 з поведінки патрульних, та з їх спілкування між собою та з представниками ТЦК розумів, що його під приводом необхідності проходження огляду намагаються виманити з машини, автомобіль ОСОБА_1 був заблокований, підпертий, встановлено обмеження у русі транспортного засобу. Ознаки алкогольного та наркотичного сп'яніння працівники поліції не встановлювали, візуального огляду не проводили. Як тільки з'явилась можливість (було знято поліцейське блокування), ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичнго сп'яніння в закладі охорони здоров'я за самозверненням, результати негативні. Рух автомобіля мав можливість продовжити лише після зачитування поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення. Також повідомив, що за його зверненням територіальним підрозділом ДБР розпочато досудове розслідування за фактом внесення працівниками поліції завідомо недостовірних відомостей до службового документу - протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522515 від 24.11.2025 про керування ним автомобілем з ознаками сп'яніння (ст. 366 ч.1 КК України).
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ільницький І.І. заявив клопотання про закриття провадження у адміністративній справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивовано тим, що докази наявні в матеріалах справи є недопустимими, а також, зловживанням службовим становищем з боку працівників поліції. Тому, до 4-го Слідчого відділу Територіального управління ДБР було надіслано заяву про вчинене кримінальне правопорушення, в порядку статті 214 КПК України. Із відповіді старшого слідчого в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому Кавуна О.В., вбачається, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025240040005303 від 08.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом внесення працівниками поліції завідомо недостовірних відомостей до службового документу - протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522515 від 24.11.2025 про керування ним автомобілем з ознаками сп'яніння. У кримінальному провадженні № 62025240040005303 від 08.12.2025 жодній особі не вручалось повідомлення про підозру, відповідно обвинувальний акт до суду не скеровувався. На даний час триває досудове розслідування.
Як наголосив захисник, твердження працівників поліції щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння було надумане, спрямоване на те щоб витягнути його з автомобіля, де на нього уже чекав представник ТЦК, завданням якого було затримати ОСОБА_1 та доставити до ТЦК. ОСОБА_1 злякався виходити з автомобіля, оскільки, повністю усвідомлював ситуацію, та подальші дії працівників патрульної поліції та представника ТЦК, а документи про надання на законних підставах бронювання чи відстрочки на той час ще не були готовими.
Крім того, факт того, що ОСОБА_1 був тверезий підтверджується довідкою Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні імені академіка О.І. Ющенка ВОР, згідно якої він в той же день пройшов огляд, результат негативний. Щодо часу проходження огляду, то ОСОБА_1 пройшов огляд одразу після того, як було знято обмеження в русі, застосоване до нього працівником патрульної поліції.
Захисник наголосив, що, як вбачається з досліджених відеозаписів з портативних відеореєстраторів, працівники поліції двічі самі, в розмові один до одного, стверджують про відсутність у водія ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння, а також про те, що коли він вийде з автомобіля, його чекатиме доставляння до ТЦК, а не проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, інші письмові докази у справі, врахувавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши відеозапис фіксації на портативні відео реєстратори, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в'ючних або верхових тварин. Відтак, водієм є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї посвідчення водія, і на неї поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9 Правил дорожнього руху України.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частина 1 статті 266 КУпАП вказує, зокрема, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зазначає, що: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відтак, обов'язковою і необхідною умовою виникнення в особи обов'язку пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння закон (ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 266 КУпАП) визначає наявність двох юридичних фактів:
1) факт керування цією особою транспортним засобом;
2) наявність передбачених законом підстав для направлення особи до проходження огляду на стан сп'яніння.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Тобто відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння, який проводиться не відповідно, а всупереч встановленого порядку, не утворює в діянні особи складу означеного правопорушення. Оскільки закон вимагає від поліцейського направити особу до проходження огляду на стан сп'яніння саме відповідно до встановленого порядку, а не свавільно.
Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі за текстом - Інструкція, Інструкція № 1452/735) визначені ознаки алкогольного, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Аналіз положень ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року №1103, а також диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП надає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у порядку і способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, та після відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності за відсутності обставин, які указують на те, що особа вимушено відмовляється від такого огляду, та відсутність факторів, які спонукають її відмовитись від проходження такого огляду.
При цьому, лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного/алкогольного сп'яніння, адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
При дослідженні якісного відео, з тривалого спілкування працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 встановлено, що ознаки алкогольного, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у ОСОБА_1 не встановлювались, були перераховані поліцейським формально.
Так, згідно з дослідженою відеозйомкою з бодікамери, на проміжку часу 14.56.14, відбувається розмова поліцейського Іванькова П.С., який у розмові із колегою зазначає, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння. Також, на проміжку часу 15.15.35, поліцейські ОСОБА_2 та Зубков Д.О. зазначають, що ОСОБА_1 не п'яний, йому не має що пред'явити. Крім того, на проміжку часу 15.15.45, один працівник поліції роз'яснює іншому, які ознаки сп'яніння необхідно озвучити ОСОБА_1 , ще до встановлення означених ознак по факту.
Також, із дослідженого відеозапису з портативних відеореєстраторів, не вбачається у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, зазначених поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті, так у ОСОБА_1 не спостерігається: тремтіння рук; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови; порушення координації рухів, а також не було проведено перевірку зіниць очей, та не встановлено їх реакцію на світло.
Як вбачається із відеозаписів, працівником поліції не було виявлено ознак наркотичного сп'яніння, які, на його думку, були наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу та надавали б підстави поліцейському вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/735, які дають підстави вважати, що особа перебуває у відповідному стані сп'яніння.
Очевидним є те, що ознаки зазначені у протоколі вказані формально та штучно. А отже, працівник поліції розпочав складати протокол про вчинене адміністративне правопорушення без реального виявлення ознак наркотичного сп'яніння, що є порушенням встановленого законом порядку огляду.
Крім того, із наявного в матеріалах справи письмового Направлення водія до проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 24.10.2025 року, за формою, затвердженою Додатком 1 до Інструкції, часом складення направлення є 14:50 год. Однак, як вбачається з відеозапису з портативних відеореєстраторів, працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 лише о 14:56 год. Отже, час зазначений у Направленні є недостовірним та не відповідає дійсності. А отже, встановлений законом (ч.4 ст. 266 КУпАП) двохгодинний строк для самостійного звернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння - не розпочався.
Відсутність умислу на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я доводиться також і фактом проходження ним за самозверненням огляду після припинення обмеження пересування транспортного засобу, що вбачається з пояснень ОСОБА_1 та відеозапису, а також письмових доказів. Зокрема, як вбачається з наявних в матеріалах справи: довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад.. О.І.Ющенка ВОР» від 24.11.2025 № 2054, Висновку амбулаторного медичного огляду №2054 від 24.11.2025, карти амбулаторного медичного огляду №2054, заяви ОСОБА_1 від 24.11.2025, та результатів аналізу № 2054, листа КНП «ВОКПЛ ім. акад.. О.І.Ющенка ВОР» від 04.03.2026 №31/962 - водій ОСОБА_1 в порядку самозвернення 24.11.2025 року о 17:46 год. пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП «ВОКПЛ ім. акад.. О.І.Ющенка ВОР в присутності поліцейського. Згідно висновку медичного огляду від 24.11.2025 о 18 год 25 хв, був тверезий, алкотест - 0,00 проміле, швидкий тест - негативний.
Таким чином, як вбачається з дослідженого відеозапису, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не підтверджені дослідженими судом доказами, зокрема про наявність у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, за відсутності їх встановлення поліцейським в особи водія, та за факту самого заперечення поліцейськими в розмові між собою наявності у водія цих ознак наркотичного сп'яніння. Що, в свою чергу, вказує на те, що направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є проведеним з порушенням імперативних вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, тобто не відповідно до встановленого законом порядку. А тому дії ОСОБА_1 не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: