Справа № 127/15038/26
Провадження 2/127/4337/26
07 травня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна - житлового будинку та присадибних земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали зазначеного позову, суд дійшов висновку, що вказана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (ч. 2 ст. 30 ЦПК України).
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Отже, у випадку коли спір виник з приводу нерухомого майна, що передбачає застосування правил виключної підсудності таких категорій спорів, положення процесуального закону щодо пред'явлення та розгляду позову за правилами загальної підсудності застосуванню не підлягають.
Із поданої заяви та доданих до неї документів предметом позову є зняття арешту з об'єктів нерухомого майна - житлового будинку та присадибних земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, між сторонами існують спірні відносини, які виникли з приводу зняття арешту з нерухомого майна. Тому такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна.
Враховуючи, що житловий будинок та присадибна земельна ділянка, щодо зняття арешту з яких просить позивач, знаходяться в с. Вінницькі хутори Вінницького району Вінницької області, справа підсудна Вінницькому районному суду Вінницької області.
Крім того, в тексті позовної заяви відсутні будь які пояснення та доводи позивача щодо звернення ним до Вінницького міського суду як до суду належної юрисдикції, окрім пояснень, які не підтверджені жодним доказом, щовідповідач ОСОБА_2 більше 5 років назад виїхала за кордон, на даний час місце її перебування невідоме; до свого від'їзду вона періодично навідувалась за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції та підсудності. Порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 187, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна передати за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, 21001).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Горбатюк