06 травня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 696/1523/25
Провадження № 22-ц/821/923/26
категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шилова Владислава Юрійовича на ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, у складі головуючого судді: Ніколенко О. Є., повний текст ухвали складено 05 березня 2026 року,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Кам'янського районного суду Черкаської області з даним позовом.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2025 відкрито загальне позовне провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.
Відповідач ОСОБА_2 не з'являвся в судове засідання. Суд встановив, що повідомити про час та місце його неможливо, оскільки він ніс службу у ЗСУ і зник безвісти 07.08.2025.
Суд поставив на обговорення питання про зупинення провадження у справі, з тих підстав, що відповідач є військовослужбовцем і наразі відсутня можливість повідомити його про час та місце слухання справи.
Представник позивачки категорично заперечував проти зупинення провадження по справі, зазначивши, що в такому разі спір ніколи не буде вирішено по суті. Пояснив, що у відповідача відсутні будь-які родичі крім позивачки, і це позбавляє права останньої звернутися із заявою про оголошення батька померлим, а тому вважає, що позовні вимоги про визнання батьківства можливо довести в судовому порядку за відсутності відповідача, за допомогою інших доказів ніж генетична експертиза, так як позивачка народилася, коли діяв КпШС.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року провадження у справі № 696/1523/25 зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Ухвала мотивована тим, що з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що кримінальне провадження по факту зникнення ОСОБА_2 заведено за заявою його доньки ОСОБА_3 , про існування якої достеменно відомо стороні позивачки. Водночас із інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_2 не залишав відомості про свою дочку ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ЗСУ, який зник безвісти 07.08.2025 під час виконання бойового завдання, то розгляд справи даної категорії за відсутності відповідача може призвести до втручання у його права та обов'язки.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Шилов В. Ю. оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом прийнято рішення про зупинення провадження у цивільній справі з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.
Вважає, що за обставин даної справи, зупинення провадження у справі фактично призведе до того, що справа ніколи не буде розглянута та не вирішена по суті. Підставою для такого висновку є те, що відповідач є безвісти зниклим про що вказано в сповіщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке міститься в матеріалах справи.
Зазначає, що у випадку, якщо відповідач виявиться загиблим, то позивачка ніколи не дізнається про це, адже на її ім'я не буде надано відповідного сповіщення ТЦК та СП.
Якщо в судовому порядку буде визнано відповідача померлим або встановлено факт смерті, то позивачці не буде відомо про такий судовий процес та його результат, адже не має підстав для залучення її в якості заінтересованої особи. Якщо відповідач перебуває в полоні, то позивачка теж не має права офіційно отримати про це інформацію.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ЗСУ, який зник безвісти 07.08.2025 під час виконання бойового завдання.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2025 № 1455 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти матроса ОСОБА_2 », визнано, що матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісти зник за особливих обставин під час виконання завдань із захисту Батьківщини (а.с. 15-17).
Із сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 про безвісти зниклого, доньку ОСОБА_3 повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 07.08.2025 під час виконання бойового завдання (а.с. 38 зворот).
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.08.2025 слідує, що кримінальне провадження по факту зникнення ОСОБА_2 заведено за заявою його доньки ОСОБА_3 (а.с. 7).
ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей (ст. 3 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).
Згідно з ст. 1 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Статтею 20 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відтак, приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи та реалізацію процесуальних прав, зокрема, військовослужбовців.
Відповідач ОСОБА_2 був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України і зник безвісти 07.08.2025 о 19:55 год. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Зелений Гай, Донецької області, що учасниками справи визнається та не потребує додаткового доведення.
Разом з тим, доказів визнання відповідача безвісно відсутнім за рішенням суду чи оголошення особи померлою матеріали справи не містять.
Наведені обставини у сукупності є обов'язковими підставами для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Крім цього, право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи те, що в Україні введено воєнний стан, а відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України, зник безвісті, у зв'язку з цим він обмежений у процесуальних правах та правах на справедливий суд.
Апеляційний суд звертає увагу, що при зупиненні провадження у даній справі не будуть допущенні порушення прав відповідача чи його інтереси.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність обов'язку зупинити провадження у справі на підставі п. 2 ст. 1 ст. 251 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду про зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та спростовуються вищевикладеним.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційний суд, керуючись ст. 375 ЦПК України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шилова Владислава Юрійовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Текст постанови складено 06 травня 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
Т. Л. Фетісова