Справа № 127/35137/25
Провадження 2/127/8088/25
04 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 127/35137/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 червня 1986 року, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року розірвано. Під час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти набули нерухоме майно, а саме житловий (садовий) будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 106 кв.м., який, за твердженням позивача, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Позивач зазначає, що вказаний будинок збудовано та облаштовано сторонами у період шлюбу за рахунок спільних коштів, при цьому державна реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна здійснена за відповідачем у 2022 році, що, на думку позивача, не змінює правового режиму такого майна як спільної сумісної власності подружжя.
У зв'язку з цим позивач просить суд визнати спірний житловий будинок об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначити частки сторін рівними та визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного майна.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання
На підставі ухвали 26.01.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Після переходу до розгляду справи по суті представником відповідача - ОСОБА_3 - заявлено клопотання про призначення у справі будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.
В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначила, що матеріали справи містять докази щодо вартості спірного нерухомого майна, які істотно відрізняються між собою. Зокрема, позивачем разом із позовною заявою подано висновок про ринкову вартість житлового будинку, відповідно до якого його вартість становить 449 970 грн, тоді як, за довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості, наданою стороною відповідача, вартість цього ж майна становить 3 354 220,05 грн.
На думку представника відповідача, наявність такої суттєвої різниці у визначенні вартості об'єкта нерухомості свідчить про необхідність залучення експерта для встановлення дійсної ринкової вартості майна на час розгляду справи.
Крім того, представник відповідача посилалася на існування між сторонами тривалого конфлікту, відсутність можливості спільного користування спірним житлом, а також на те, що відповідач фактично позбавлена можливості користуватися належним їй майном, у зв'язку з чим, на її думку, виникла необхідність встановлення технічної можливості поділу спірного будинку в натурі або визначення варіантів такого поділу.
Також у клопотанні зазначено про необхідність визначення ринкової вартості не лише житлового будинку, але й земельної ділянки, на якій він розташований, з метою можливого вирішення питання щодо припинення права спільної власності з компенсацією одній зі сторін.
У зв'язку із викладеним представник відповідача просила суд призначити у справі будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизи, на вирішення яких поставити питання щодо визначення варіантів поділу спірного нерухомого майна в натурі та визначення його ринкової вартості станом на час проведення експертизи.
Інші учасники справи щодо заявленого клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та несвоєчасність подання.
Вивчивши матеріали справи та клопотання про призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, думку учасників судового розгляду, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.1ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, зроблених у постанові від 02.07.2019 у справі № 925/1641/17, «судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення».
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на те, що представником відповідача не наведено належних обґрунтувань необхідності призначення у даній справі будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи та не зазначено, які фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів не можуть бути встановлені судом при вирішенні даного спору без призначення експертизи.
Разом із тим, положеннями ст. 197, 198 ЦПК України визначено, що саме на стадії підготовчого провадження судом вирішуються питання щодо з'ясування обставин справи, визначення предмета доказування, подання сторонами доказів, а також заявлення клопотань, у тому числі щодо призначення експертизи.
Як убачається з матеріалів справи, підготовче провадження у справі закрито, при цьому представник відповідача не заявляв клопотання про призначення експертизи на зазначеній стадії, хоча така процесуальна можливість була надана судом та не була обмежена.
Заявляючи клопотання після закриття підготовчого провадження, сторона відповідача не навела жодних об'єктивних та поважних причин, які б унеможливлювали подання такого клопотання раніше, що свідчить про порушення принципу своєчасності подання доказів та заяв, закріпленого у цивільному процесуальному законодавстві.
Суд також враховує, що відповідно до ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Подання клопотань після закінчення відповідної стадії процесу без належного обґрунтування причин такого подання суперечить принципу процесуальної економії та може свідчити про зловживання процесуальними правами.
Крім того, оцінюючи доводи клопотання по суті, суд виходить із предмета та підстав позову.
Предметом розгляду у даній справі є поділ майна подружжя та визначення правового режиму спірного нерухомого майна як об'єкта спільної сумісної власності подружжя, а також визначення часток сторін у цьому майні.
Питання визначення ринкової вартості спірного майна не є визначальним для встановлення факту набуття такого майна у шлюбі та віднесення його до об'єктів спільної сумісної власності, а тому не входить до кола обставин, без встановлення яких неможливе вирішення спору по суті.
Матеріали справи містять письмові докази щодо вартості спірного майна, які підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України. Сам по собі факт існування різниці у визначенні вартості майна не є безумовною підставою для призначення судової експертизи.
Щодо доводів представника відповідача про необхідність встановлення технічної можливості поділу спірного будинку в натурі, суд зазначає таке.
Позовні вимоги у даній справі не містять вимог про реальний поділ майна в натурі, визначення порядку користування майном чи припинення права спільної власності із виплатою компенсації.
Відтак питання щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомості, визначення варіантів такого поділу або доцільності припинення права спільної власності не входять до предмета доказування у межах заявлених позовних вимог.
Посилання представника відповідача на необхідність визначення вартості земельної ділянки також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спір щодо земельної ділянки не є предметом даного позову.
Суд також враховує, що призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті, за відсутності виключних підстав, призведе до затягування розгляду справи, що суперечить завданням цивільного судочинства, визначеним ст. 2 ЦПК України, зокрема щодо своєчасного розгляду і вирішення справи.
Таким чином, заявлене клопотання не відповідає вимогам процесуального закону як з точки зору своєчасності його подання, так і з огляду на відсутність об'єктивної необхідності у призначенні експертизи для вирішення спору по суті.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 102, 103, 107, 197, 252, 253 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представником відповідача адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни про призначення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: