про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2200/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Маядо» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Маядо» звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA408000/2026/000028/2 від 26.01.2026, №UA408000/2026/000042/2 від 06.02.2026, №UA408000/2026/000091/2 від 23.03.2026, №UA408000/2026/000095/2 від 30.03.2026.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України.
За приписами частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 113 розділу V “Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
При цьому, суддя звертає увагу, що згідно з рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 № 26 при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) заявнику (учаснику справи) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Суддею встановлено, що через підсистему “Електронний Cуд» надійшла позовна заява з додатками, граничний обсяг якої перевищує 30 аркушів, що підтверджується інформаційною довідкою від 04.05.2026.
Відтак, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими додатками (доказами).
Разом з тим, частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно частини першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно статті 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено статті 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до сатті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн.
Суддею встановлено, що у поданій позовній заяві позивачем вказано ціну позову - 462496,54 грн.
Водночас, частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суддя звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19), в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
З огляду на викладене, вимога про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів носить майновий характер. Відтак, на думку судді, такий спір стосується зобов'язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті та має очевидний економічний характер.
Отже, ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митних деклараціях митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваних рішеннях.
Суддя наголошує, що дана позовна заява містить 4 вимоги майнового характеру.
При цьому, суддя звертає увагу на те, що позивачем у позові не зазначено суми митних платежів, які були сплачені з урахуванням митної вартості товарів, визначеної ним у митних деклараціях, та суми митних платежів, які підлягали сплаті (чи були ним сплачені) з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем після проведення коригування митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні.
Окрім того, не надано розрахунок та докази, на підтвердження сум, які зазначені в позовній заяві.
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову з урахуванням наведених вище висновків суду, на підставі якої має бути сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, з урахуванням 4 вимог майнового характеру.
Згідно частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом в електронній формі, тому йому необхідно було сплатити судовий збір за 4 вимоги майнового характеру (з урахування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Суддею встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими додатками (доказами); зазначення суми митних платежів, які були сплачені з урахуванням митної вартості товарів, визначеної ним у митних деклараціях, та суми митних платежів, які підлягали сплаті (чи були ним сплачені) з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем після проведення коригування митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні; надання суду належних та допустимих доказів сплати судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Маядо» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна