08 травня 2026 року справа № 580/1684/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Янківської В.П.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські корми" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
20 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські корми" подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від форми "Р" від 12.01.2026 № 663/23-00-07-04-01, № 665/23-00-07-04-01.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Хайтнер Актив». Під час перевірки ним були надані всі первинні облікові документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з його контрагентом. Зі змісту даних документів чітко прослідковується, як конкретний підхід до виконання договорів, так і факт їх виконання. Натомість, висновки акта перевірки щодо безтоварності господарських операцій ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а не на аналізі фінансово-господарської діяльності платника податку і первинних документів, що у повному обсязі надавалися під час проведення перевірки.
Ухвалою суду від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що оскаржуване рішення винесено на підставі та в межах повноважень. Зокрема зазначив, що в порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, п.20 ПС(Б)О 16 «Витрати», п.3.13 Наказу №433 ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» завищено інші операцiйнi витрати в березні 2025 року на загальну суму 1913805 грн. та в порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, із змінами та доповненнями, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» завищено податковий кредит за березень 2025 року на суму 382761грн. Проведеною перевіркою встановлено, що первинні документи щодо здійснених господарських операцій позивача з його контрагентом є такими, що не містить достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» є суб'єктом господарської діяльності та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2022, номер запису: 1009071020000001346.
Основним видом діяльності за КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.
В період 09.12.2025 по 15.12.2025 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГК ДПС у Черкаській області Поковбою Дмитром Васильовичем згідно з п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські корми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» (код ЄДРПОУ 44712086) за березень 2025 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» від 22.12.2025 року №20312/23-00-07-04-01/44664731, яким встановлено порушення Товариством вимог:
- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст.1, ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п. 6, п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2025 року на загальну суму 344484,00 гривень;
- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2025 року на загальну суму 382761,00 гривень.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято такі податкові повідомлення-рішення:
1) від 12.01.2026 № 663/23-00-07-04-01, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 478451,00 гривень, у тому числі 382761,00 грн. податок на додану вартість та 95690,00 грн. штрафна санкція;
2) від 12.01.2026 № 665/23-00-07-04-01, яким Товариству грошового Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.02.2026 2 зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 430606, 00 грн, у тому числі: 344485 податок на прибуток та 86121,00 грн. штрафна санкція.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов'язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Також пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі у тексті - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так само характеризує і податковий облік.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Також, відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Тобто, зарахування здійснюється у зв'язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так само характеризує і податковий облік.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.
У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема щодо наявності таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв'язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку, суттєві недоліки в заповненні таких документів, які не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, не дають можливості встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції, тощо.
Слід зазначити, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.
Також на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування як об'єкту оподаткування податком на прибуток так і податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18), від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 вересня 2023 року (справа № 120/6732/22).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Крім того, зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в вказаній постанові акцентувала увагу також на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум витрат та податкового кредиту, є підставною для врахування таких при формування доходів та одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з'ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Крім того, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» документально оформило прибання олії соєвої, згідно документально оформлених видаткових накладних від ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» на загальну суму 1913805 грн., крім того ПДВ 382761 грн. Всього оприбутковано в бухгалтерському обліку ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» на суму 1913805грн грн, крім того ПДВ 382761 грн. Таким чином документально оформлено придбання олії соєвої на загальну суму без ПДВ 1913805грн, згідно документально оформлених видаткових накладних від ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ», віднесено товариством до рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» звіту про фінансові результати І квартал 2025року та віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. В березні 2025 року ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» в адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» документально оформило поставку олії соєвої по договору поставки від 02.04.2024 №24/0402 на загальну суму 2296566,24грн в т.ч. ПДВ 382761,04 грн.
Відповідно до договору поставки від 02.04.2024 №24/0402 (місце складання - м. Первомайськ, Миколаївська область) ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» надалі -«Покупець», в особі директора Усіченко Сергія Юрійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ», надалі-«Постачальник», в особі директора Діордіященко Сергія Михайловича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний договір (надалі - «Договір») про таке.
В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити: макуху соєву та/або олію соєву (надалі Товар). Відповідно до договору поставки від 02.04.2024 №24/0402 документально оформлено видаткові накладні (Додаток 7) на поставку олії соєвої.
У видаткових накладних від покупця наявний підпис без зазначення посади та прізвища.
При цьому до перевірки надано доручення від 02.03.2025 № 1, видане ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» в особі директора Усіченко С.Ю., яким доручено директору ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» Діордіященку Сергію Михайловичу отримати товар у ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» - олію соєву в кількості 50 220 кг, а також підписувати первинні документи (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні). від імені ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ», термін дії 30.03.2025. При цьому підписи Діордіященка С.М., у видаткових накладних від імені ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» (постачальника), візуально не співпадають з підписами відповідальної особи, від імені ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» (покупця).
Згідно видаткових накладних навантаження товару мало відбуватися у м. Первомайськ, яке територіально віддалене від фактичного місця діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ», а саме: вул. Глібка, буд. 15А, м.Умань, Уманський район, Черкаська область., але наказ на відрядження в м. Первомайськ посадових осіб платника до перевірки не надано. Враховуючи, що видаткові дані не містять обовязкових реквізитів, які б давали змогу ідентифікувати особу зі сторони ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» (покупця), а надані вищезазначені доручення та довіреність, оформлені на різних осіб, перевіркою не встановлено фактичне отримання олії ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» від ТОВ «ХАЙТЕР АКТИВ».
Крім того, відповідно до фінансової звітності малого підприємства за 2024 рік, на кінець періоду варість основних засобів, становила 0 грн, відповідно до заяви про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність в ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» відсутні необхідні матеріальні ресурси для проведення лабораторних досліджень, (сушильні шафи, термостати, рН-метри, спектрометри, вологоміри, віскозиметри, екстрактори для визначення олійності, обладнання для визначення кислотного числа та інше). Згідно даних ЄРПН ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» в березні 2025 року наявні зареєстровані податкові накладні від ДП "АГМІНТЕСТ" (код за ЄДРПОУ 31186226) послуги з видання звіту про проведені аналізи, вміст GМО (якісний) 3 елемента, вміст ГМО кількість в сої або кукурудзи після якості.
Дані податкові накладні зареєстровані від 17.03.2025 №57 та від 18.03.2025 №81, №82, тоді коли перша документально оформлена поставка (згідно видаткових , податкових та товаро-транспортних накладних) в адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» відбулась 03.03.2025, тобто до проведених досліджень.
Згідно до відкритих реєстрів акредитованих Національним органом з акредитації в Україні (далі - НААУ) ООВ ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» не має акредитацію на проведення будь яких лабараторних досліджень.
Враховуючи, що ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» не міг самостійно визначити, зазначені в наданому посвідченні про якість на соєву олію показники, та відсутність залучення лабараторій безпосередньо в період документально оформленої реалізації на партію олії соєвої в адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» дане посвідчення про якість на соєву олію має невідоме походження та не може свідчити про реальне здійснення аналізу готової продукції та її фактичну наявність. Також в зв'язку з відсутністю сертифіката якості неможливо встановити реального виробника та джерело походження даного Товару.
Відповідно до Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно та інформаційних баз «НАІС ДДАІ» МВС України в ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» відсутє у власності рухоме та нерухоме майно.
Згідно звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нараховано (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум отриманого із них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за формою 4ДФ від 16.04.2025 №9102965270 в березні 2025року на ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» працювало 9 осіб враховуючи, адміністративний персонал, водіїв, менеджерів зі збуту, вантажників.
Враховуючи обсяги виробництва фізично неможливо виготовити десятки тон соєвої олії та реалізовувати макуху соєву. Даний товар потребує постійного контролю за виробництвом, навантаження, розвантаження, що унеможливлює таку кількість осіб виконувати дані роботи.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» критеріям ризиковості платника податку від 24.06.2025 №71940, в тому числі по придбанню сої від СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "РИБЧИНЕ» (код за ЄДРПОУ 24147618) та по наступних причинах: 03 - постачання товарiв / послуг за вiдсутностi необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi.При цьому вiдсутнє придбання послуг iз оренди об'єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг iз оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг iз оренди мiсць зберiгання паливно мастильних матерiалiв тощо; 07 - вiдсутнiсть вiдомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та/або недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, необхiдних для здiйснення господарської операцiї) - для виробникiв товарiв / постачальникiв послуг 04 - постачання товарiв, вiдмiнних вiд придбаних, за вiдсутностi умов та/або матерiальних ресурсiв для виробництва таких товарiв; 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання; 19 - подання платником податку для реєстрацiї податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних iз метою вивезення за межi митної територiї України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення вiдповiдно до вимог статтi 19 прим. 2 Закону України вiд 16 квiтня 1991 року № 959-XII "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (зi змiнами), походження якого не прослiдковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.
ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» за період в березені 2025 року формує податковий кредит з придбання палива, розподілу електроенергії, сої, оболонки соєвої, оренди нежитлових приміщень, послуги з перетiкань реактивної електроенергiї, придбання автозапчастин, Видання звіту про проведені аналізи, організація перевезення відправлень. В березні 2025 року реалізує лише олію соєву.
Проте, згідно даних ЄРПН в період з січня по березень 2025року ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» оформлює придбання сої в двох контрагентів на загальну кількість 800000кг, а саме:- в січні в СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "РИБЧИНЕ» (код за ЄДРПОУ 24147618) на загальну кількість 600000кг (статус ПН - вiдмовлено за рiшенням Комiсiї)- в березні в ТОВ «САНРАЙС ДІЗАЄР» (код за ЄДРПОУ 44967804) на загальну кількість 200000кг. та в подальшому реєструє податкові накладні на реалізацію олії соєвої на загальну кількість 702211,7кг та макухи соєвої на загальну кількість 420370,61 кг. Придбана оболонка соєва за структурою та складом не може бути використана для виготовлення ні олії, ні макухи. Аналізуючи придбану сою та в подальшому реалізовану продукцію, вмість олії в соєвих бобах складає більше 80%, що неможливо технологічно. В середньому вміст олії в соєвих бобах 18-20% таким чином, орієнтовно з 800000кг сої можна виготовити близько 160000кг олії, що значно меньше ніж фактично відображено в реалізації, що свідчить про неможливість виготовлення даного товару в зазначених ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» обсягах.
Щодо підтвердження використання у господарській діяльності олії, придбання якої документально оформлено ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» від ТОВ «ХАЙТЕР АКТИВ», до перевірки надано документи (договір, видаткові, довіреність, ттн) якими оформлено на поставку олії соєвої на адресу ПАТ «ПТАХОФАБРИКА ТЕРНОПІЛЬСЬКА».
Відповідно до укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» в особі Усіченко Сергія Юрійовича (Постачальник), та ПАТ «ПТАХОФАБРИКА ТЕРНОПІЛЬСЬКА» в особі генерального директора Сачика Петра Львовича (Покупець) договору поставки від 01.02.2025 №01-02/12 ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ(Постачальник) зобов'язується передати у власність а ПАТ «ПТАХОФАБРИКА ТЕРНОПІЛЬСЬКА» (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську та іншу продукцію, в тому числі олію соєву Ціна Товару встановлена по домовленості Сторін Поставка Товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця, а саме зі складу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» та/або інше назване ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» місце Постачальник зобов'язаний забезпечити (несе відповідальність за) завантаження Товару в транспортний засіб. У випадку ненадання Постачальником разом з поставленим Товаром належно оформлених товарно-супровідних документів передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, у тому числі однак не виключно, з причин необхідності внесення виправлень в товарно-супровідні документи, Постачальник зобов'язаний протягом 2-ох (двох) днів направити скановані копії належно оформлених таких товарно-супровідних документів на e-mail Покупця: vadobre@gmail.com. а оригінали протягом 5-й (п'яти) днів засобами поштового зв'язку або кур'єрською службою на адресу місцезнаходження Покупця: 47722, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 180
Розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України на наступних умовах оплати 100 (сто) % вартості Товару протягом 2-ох (двох) банківських днів з моменту поставки Товару.
Товар, що поставляється за цим Договором, повинен відповідати усім санітарним, гігієнічним, технічним умовам, нормам, стандартам (ДСТУ тощо) в т.ч. ДСТУ 4534:2006 «Олія соєва. Технічні умови», та інші.
Прийом Товару по кількості проводиться Покупцем згідно товарно супровідних документів на Товар. Під час приймання Товару по кількості, Покупець має право здійснити зважування Товару, перевіряти його комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні) тощо.
Сторони дійшли згоди, що якісні характеристики поставленого Постачальником Товару, визначені лабораторією Покупця та/або іншою залученою Покупцем лабораторією - є остаточними та Сторонами не оспорюються, якщо інше не випливає з домовленостей Сторін.
У випадку, якщо лабораторією Покупця та/або іншою лабораторією, залученою Покупцем для аналізу, буде встановлено, що показники якості Товару не відповідають показникам якості погодженим Сторонами, за рішенням Покупця, останній може прийняти такий Товар у випадку зменшення ціни відповідно до показників якості або відмовитися від приймання такого Товару.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання (01.02.2025), та діє до 31.12.2025.
На виконання договору поставки від 01.02.2025 №01-02/12 ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ», в день «отримання» олії від ТОВ «ХАЙТЕР АКТИВ», документально оформлено видаткові накладні на її поставку на адресу ПАТ «ПТАХОФАБРИКА ТЕРНОПІЛЬСЬКА».
Видаткові накладні :
- від постачальника підписано менеджером зі збуту ОСОБА_1 та наявна печать підприємтсва;
- від покупця завідувачем складу ОСОБА_2 та наявна печать підприємтсва.
Таким чином, згідно наданих до перевірки документів (довіреність, доручення), олію від ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» міг отримувати або директор ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» або начальник комерційного відділу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» ОСОБА_3, проте у видаткових накладних на подальшу реалізацію від імені ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» зазначено менеджера зі збуту ОСОБА_1 .
Відповідно та спеціфікаці до договору між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» та ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» від 01.02.2025 №01-02/12 товар мав поставлятись напряму від ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» до покупця ПАТ «ПТАХОФАБРИКА ТЕРНОПІЛЬСЬКА» за адресою Тернопільська область, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 180. На підтвердження транспортування олії від ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» на адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ» до перевірки надано 2 варіанти товаро-транспортних накладних, з різними номерами, місцем складанням, вантажоодержувачем та видом пакування ( надалі -ТТН).
Згідно з даними інформаційних баз «НАІС ДДАІ» МВС України, причіпи, зазначені у ТТН ( НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ), мають тип кузова «контейнеровози» .
Оскільки товар перевозився насипом та наливом (соєва олія), зазначений тип транспортних засобів не призначений для перевезення такого вантажу, що свідчить про неможливість транспортування олії соєвої.
Таким чином не підтверджується реальний рух товару від ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ» в адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ КОРМИ». Також відповідно до даних ЄРПН в березні 2025року ПАТ «ПТАХОФАБРИКА ТЕРНОПІЛЬСЬКА» придбає олію соєву напряму ТОВ «ХАЙТНЕР АКТИВ», що є економічно недоцільним.
При оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів контролюючого органу має дослідити фактичні правовідносини учасників договорів купівлі - продажу (поставок), перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Отже, з огляду на специфіку спірних господарських операцій та доводів, якими контролюючий орган вмотивовував нереальність таких операцій з придбання та продажу товарів, суд ретельно перевірив на підставі, зокрема і належних документів, обставин виконання розглядуваних спірних поставок товарів, порядку та умов договорів, що їх регламентують, транспортування, зберігання, приймання та обліку, використання у власній господарській діяльності.
Суд вважає, що надані позивачем первинні документи за взаємовідносинами позивача з ТОВ "ХАЙНТЕР АКТИВ" не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки вони не відображають реальних змін у майновому стані платника податків. Встановлена недостовірність інформації у вказаних документах позбавляє їх статусу первинних у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та унеможливлює підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.
Також позивачем не надано документів (сертифіката якості), внаслідок чого неможливо встановити реального виробника та походження товару.
Крім того, суд встановив невідповідності первинних документів вимогам законодавства та непідтвердження реальності операцій, оскільки видаткові накладні оформлені з порушенням ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88. Відсутність у документах назв посад та даних, які дають змогу ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні операції, робить неможливим підтвердження факту передачі товару від однієї особи іншій. Документ, який не містить ідентифікації підписантів, не може вважатися належним доказом здійснення господарської операції.
Оскільки видаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів і суперечать фактичним обставинам справи (щодо місця та суб'єктів операції), вони не підтверджують реальний рух активів. Тому відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит, сформований на підставі таких "дефектних" документів, є неправомірним.
Встановлені недоліки свідчать про формальний характер документообігу, створеного виключно для отримання податкової вигоди за відсутності реального змісту господарської операції.
Сукупність встановлених обставин (відсутність у контрагента персоналу та необхідних технічних ресурсів) свідчить про об'єктивну неможливість фізичного відвантаження товару у спосіб та в місці, що вказані в указаному договорі.
Суд зауважує, що складання первинних документів не є безумовним доказом реальності господарської операції, якщо встановлено відсутність у постачальника матеріально-технічної можливості для надання послуг або поставки товару.
Позивач, як суб'єкт господарювання, не виявив належної обачності при виборі контрагента. Укладення договору, який передбачає приймання товару на складі, якого фактично не існує, вказує на те, що дії позивача були спрямовані не на отримання економічного результату, а виключно на штучне формування податкового кредиту.
З урахуванням наведених правових висновків, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність оспорюваного податкового-повідомлення рішення, а тому не знаходить правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські корми" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА