справа № 208/5419/25
провадження № 2-п/208/30/26
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
08 травня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Гаркуши В.В. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Кам'янського від 12.11.2025 року, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
12.11.2025 року Заводським районним судом міста Кам'янського, Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до рішення суду позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2039889194_САRD від 12.09.2023 р. станом на 15.01.2025 р. у розмірі 11402,73 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 6709,87 грн.; заборгованості за прострочене тіло кредиту - 4692,86 грн., сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
27.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Гаркуши В.В надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення. Представник відповідача просить переглянути заочне рішення від 12.11.2025 року з тієї причини, що відповідачу не було відомо про розгляд справи, жодних документів з суду він не отримував. Відповідач вважає, що судом ухвалено рішення на підставі неналежних доказів та недоведених обставин. Зазначає, що відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості, та сумою боргу, яка була стягнута. В зв'язку з чим просить скасувати заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та призначити справу до розгляду за правилами позовного провадження.
Заява відповідача про перегляд заочного рішення призначена до розгляду в порядку ст. 287 ЦПК України.
Учасники справи про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України
Від представника відповідача - адвоката Гаркуши В.В. до суду надійшла заява про розгляд заяви про перегляд та скасування заочного рішення без її та відповідача участі.
Представник АТ «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Просив залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. На обґрунтування свої позиції посилався на те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Щодо непогодження відповідача з сумою заборгованості, пояснює, що розрахунок заборгованості та звіт-рахунок, які були долучені до позовної заяви, відповідають всім вимогам до первинних банківських документів відповідно до вимог закону, зокрема розрахунок заборгованості підтверджує зняття, надходження коштів та прострочені платежі за весь період кредитування. Звіт-рахунок відображає щомісячне розбиття коштів, а також всі операції по рахунку ОСОБА_1 . До того, ж відповідач не скористався правом на подання свого контр розрахунку у випадку незгоди з наявним в матеріалах справи розрахунком, виконаним позивачем.
Суд, оцінивши підставність та ступінь обґрунтованості заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи № 208/5419/25, - приходить до наступних висновків.
12.11.2025 року Заводським районним судом міста Кам'янського, Дніпропетровської області ухвалене заочне рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до рішення суду позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №2039889194_САRD від 12.09.2023 р. станом на 15.01.2025 р. у розмірі 11402,73 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 6709,87 грн.; заборгованості за прострочене тіло кредиту - 4692,86 грн., сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн (а.с. 92-93).
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом перевірено обґрунтованість заяви відповідача про перегляд заочного рішення з оцінки одночасного існування вказаних в ч. 1 ст. 288 ЦПК України підстав.
Аналізуючи доводи заявника (відповідача) про неявку у судове засідання під час ухвалення заочного рішення з поважних причин - суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Порядок вручення судових повісток врегульовано статтею 130 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч.4 ст.19, ст.274 ЦПК України (а.с.77).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № №0601179692264, 0601197588709, повістки були повернуті через закінчення терміну зберігання, а не через відсутність адресату (а.с.79-80, 87-88).
Зі змісту заяви про скасування заочного рішення вбачається, що відповідач не був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду, що є порушенням ст. 128 ЦПК України. Проте, судові повістки були направлені за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає даним, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.76), яка також була зазначена і представником відповідача у заяві про скасування заочного рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за відомим місцем реєстрації.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 повістка була направлена на адресу його реєстрації, а саме: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 (а.с. 79-80, 87-88), повістки були повернуті через закінчення терміну зберігання, а не через відсутність адресату. Проте відповідач жодного разу до суду не з'явився.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Що стосується доводів заяви щодо незгоди з розміром нарахованим відсотків та сумою боргу, то варто зауважити, що на підтвердження своєї позиції відповідачем, зі свого боку, мало б бути надано підтвердження повного або часткового погашення заборгованості та розрахунок заборгованості, якій, на його думку, відповідає вимогам законодавства, проте відповідач не скористався правом на доведення своєї позиції, лише зазначив, що при своєчасному повідомленні його про розгляд справи він надав би відзив на позовну заяву для спростування позовних вимог.
Отже, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1ст. 288ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення рішення 12.11.2025 року.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи на зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись 247, 260, 261, 263,280,284, 286-288 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Гаркуши В.В. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 12.11.2025 року, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала суду відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А. С. Кузнєцова