справа № 932/931/25
провадження № 2-п/208/38/26
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
08 травня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Король А.Ю. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Кам'янського від 27.02.2026 року, подану в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27.02.2026 року Заводським районним судом міста Кам'янського, Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до рішення суду позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором №1341-3243 від 01.02.2024 р., в розмірі 100 000 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
06.04.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Король А.Ю. надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення. Представник відповідача просить переглянути заочне рішення від 27.02.2026 року з тієї причини, що відповідачу не було відомо про розгляд справи, жодних документів з суду вона не отримувала. Відповідач вважає, що судом ухвалено рішення на підставі неналежних доказів та недоведених обставин. Зазначає, що позивачем нараховані проценти, які є неспівмірними із сумою основного боргу. В зв'язку з чим просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заява відповідача про перегляд заочного рішення призначена до розгляду в порядку ст. 287 ЦПК України.
Учасники справи про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України
Від представника відповідача - адвоката Король А.Ю. до суду надійшла заява про розгляд заяви про перегляд та скасування заочного рішення без її та відповідача участі.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без участі представника. Просив залишити заяву представника відповідача без задоволення.
Суд, оцінивши підставність та ступінь обґрунтованості заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи № 932/931/25, - приходить до наступних висновків.
27.02.2026 року Заводським районним судом міста Кам'янського, Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до рішення суду позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором №1341-3243 від 01.02.2024 р., в розмірі 100 000 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 55-57).
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом перевірено обґрунтованість заяви відповідача про перегляд заочного рішення з оцінки одночасного існування вказаних в ч. 1 ст. 288 ЦПК України підстав.
Аналізуючи доводи заявника (відповідача) про неявку у судове засідання під час ухвалення заочного рішення з поважних причин - суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Порядок вручення судових повісток врегульовано статтею 130 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч.4 ст.19, ст.274 ЦПК України (а.с.49).
Відповідач ОСОБА_1 викликалась шляхом направлення повісток за місцем її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, що в розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи. (а.с. 51,53,54). Проте, відповідачем повістки отримані не були.
Зі змісту заяви про скасування заочного рішення вбачається, що відповідач не була належним чином повідомлена про місце, дату та час судового розгляду, що є порушенням ст. 128 ЦПК України. Проте, судові повістки №067027984123, 067076533684, були направлені за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає даним, отриманим з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо внутрішньо переміщених осіб (а.с.48), яка також була зазначена і представником відповідача у заяві про скасування заочного рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за відомим місцем реєстрації внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 повістка була направлена на адресу її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , що відповідає даним, отриманим з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо внутрішньо переміщених осіб (а.с.48). Проте відповідач жодного разу до суду не з'явилась.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Що стосується доводів заяви щодо незгоди з розміром нарахованим відсотків та сумою боргу, то варто зауважити, що на підтвердження своєї позиції відповідачем, зі свого боку, мало б бути надано підтвердження повного або часткового погашення заборгованості та розрахунок заборгованості, якій, на її думку, відповідає вимогам законодавства, проте відповідач не скористалась правом на доведення своєї позиції, лише зазначила, що при своєчасному повідомленні її про розгляд справи вона могла би надати заперечення проти позову, пояснення та докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1ст. 288ЦПК України не вказала та не надала жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення рішення 27.02.2026 року.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись 247, 260, 261, 263,280,284, 286-288 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Король А.Ю. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 27.02.2026 року, подану в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала суду відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А. С. Кузнєцова