07 травня 2026 рокусправа № 380/19514/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині незарахування трудового період роботи з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд України у Львівській області зарахувати період роботи з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022, зазначений в трудовій книжці НОМЕР_2 , до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 26 вересня 2025 року відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 22 грудня 2022 року користуючись вебпорталом Пенсійного фонду України, ним було подано скан-копії своєї трудової книжки з метою її оцифрування та внесення відомостей про страховий стаж до електронних баз даних Пенсійного фонду України. 03 лютого 2023 року з використання засобів електронного зв'язку на його електронну адресу надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №3013-2595/С-07/5-0600/23, з якої стало відомо, що при призначенні пенсій громадянам, які працювали на території російської федерації, пенсії призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому періоди роботи (служби) на території РРФСР зараховуються до страхового стажу по 31 грудня 1991 року.
Повідомляє, що з метою врахування періоду роботи на території російській федерації за період з 2004 по 2022 роки, позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (територіального управління ПФУ за місцем реєстрації проживання) із відповідними заявами та доданими до них документами для зарахування трудового стажу в іноземній державі. Однак, листом від 23.06.2025 №12648-13294/С-52/8-1300/25 відповідач відмовив в зарахуванні стажу та зазначив, що усі записи про трудову діяльність оцифровано, ознаку врахування періоду для розрахунку пенсії встановлено «ні» за такі періоди роботи: з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо незарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу, позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі Головне управління) не перебуває. Із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 до Головного управління не звертався. Рішення про призначення або ж про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Головним управлінням не приймалось. За даними реєстру застрахованих осіб в персональній електронній обліковій картці застрахованої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявні звернення на оцифрування документів про трудову діяльність (дата створення звернення 22.12.2022, 30.12.2022, 10.01.2023, 27.06.2025).
Звернення ОСОБА_1 на оцифрування документів про трудову діяльність опрацьовані спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Звертає увагу суду на те, що звернення на оцифрування документів про трудову діяльність та звернення із заявами про призначення пенсії, це не тотожні види звернень.
Оскільки, ОСОБА_1 не звертався із заявою про призначення пенсії, Головне управлінням не розглядало питання призначення пенсії позивача та не здійснювало обчислення страхового стажу позивача.
Враховуючи вищенаведені обставини, вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких підтримано позовні вимоги.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 згідно з даними трудових книжок серії НОМЕР_3 від 07.07.1999, серії НОМЕР_4 від 08.11.2004 в межах спірних періодів працював:
- з 17.08.2000 по 05.01.2002 - у Відкритому акціонерному товаристві «Спец УБР» російська федерація;
- з 06.01.2002 по 27.05.2002 - у Закритому акціонерному товаристві «СУБР-3» російська федерація;
- з 17.07.2002 по 12.05.2003 - у Закритому акціонерному товаристві «БКС» російська федерація;
- з 07.05.2003 по 12.10.2004 - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Московска бурова компанія» російська федерація;
- з 08.11.2004 по 31.07.2012 - у філіалі компанії Халлібуртон Інтернешнл, інк., російська федерація;
- з 01.08.2012 по 16.09.2013 - у Товаристві з обмеженою відповідальністю Халлібартон Україна;
- з 20.09.2013 по 16.07.2022 - у філіалі компанії Халлібуртон Інтернешнл, інк., російська федерація (з 14.05.2015 перейменовано на філіал компанії Халлібуртон Інтернешнл ГмбХ, а з 15.05.2015 роботодавця перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «БурСервіс».
22 грудня 2022 року позивач, користуючись вебпорталом Пенсійного фонду України, подав скан-копії своєї трудової книжки з метою її оцифрування та внесення відомостей про страховий стаж до електронних баз даних Пенсійного фонду України.
За наслідками вказаного звернення, листом від 03.02.2023 за №3013-2595/С-07/5-0600/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №3013-2595/С-07/5-0600/23 повідомило позивача, що подана скан-копія трудової книжки оцифрована Пенсійним фондом України. Стосовно визначення страхового стажу серед іншого повідомлено, що страховий стаж це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Громадянам, які працювали на території російської федерації, пенсії призначаються на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому періоди роботи (служби) на території РРФСР зараховуються до страхового стажу по 31 грудня 1991 року.
В подальшому позивач неодноразово звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України зі заявами про зарахування до страхового стажу періодів роботи за кордоном.
Зокрема, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.06.2025 №12648-13294/С-52/8-1300/25, у відповідь на звернення позивача від 20.05.2025 та від 11.06.2025 повідомлено, що подані ОСОБА_1 звернення від 22.12.2022, 30.12.2022, 10.01.2023 на оцифрування скан-копії трудової книжки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві опрацьовано за принципом екстериторіальності, а саме, усі записи про трудову діяльність оцифровано, ознаку врахування періоду для розрахунку пенсії встановлено «ні» за такі періоди: з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022. У зв'язку із чим, доведено до відома позивача «Порядок нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу» та «Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком».
23.06.2025 та 09.07.2025 позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявами про зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації.
У відповідь на вказані звернення листом від 23.07.2025 за №14679-153112/С-52/8-1300/25 відповідач повідомив, що з порушеного питання вже була надана відповідь листом від 23.06.2025 №12648-13294/С-52/8-1300/25.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо незарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022 згідно записів трудової книжки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 №1217-ІХ внесено зміни, в тому числі, і в статтю 48 Кодексу законів про працю України «Облік трудової діяльності працівника», яку викладено в наступній редакції: «Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов'язковому порядку не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України».
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 №1084 затверджено Порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (далі - Порядок №1084).
Пунктом 3 Порядку №1084 визначено, що облік трудової діяльності ведеться з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про набуті працівником стаж роботи, освіту, кваліфікацію для підтвердження наявного трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій та для інших цілей, передбачених законодавством.
Відомості про трудову діяльність працівника зберігаються в складі персональної облікової картки застрахованої особи у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, передбаченого частиною третьою статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Під час організації та ведення обліку трудової діяльності забезпечується проведення процедур і заходів контролю та верифікації даних, моніторингу змін індивідуальних відомостей, захисту інформації, технологічного і програмного забезпечення, зокрема від несанкціонованого доступу, що застосовуються під час ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до положення про його ведення (п. 4 Порядку №1084).
Згідно з п. 6 Порядку №1084, відомості про трудову діяльність працівника подаються Пенсійному фонду України через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування з обов'язковим накладенням страхувальником або працівником кваліфікованого електронного підпису. Зазначені відомості можуть бути подані також в оцифрованому вигляді. Вимоги до формату подання інформації встановлюються Пенсійним фондом України. Відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, подаються шляхом заповнення відповідних полів анкети працівника, при цьому подання відомостей, зазначених в абзацах другому - сьомому підпункту і пункту 5 цього Порядку, є обов'язковим.
Скановані копії трудової книжки працівника, документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, мають містити всі сторінки та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів (п. 8 Порядку №1084).
Відповідно до п. 9 Порядку №1084, оцифрування відомостей про трудову діяльність працівника на підставі сканованих копій документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку, здійснюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду України шляхом доповнення персональної облікової картки застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформацією, наявною в сканованих копіях документів.
Повідомлення про виявлені випадки відсутності в трудовій книжці необхідних записів або неправильних чи неточних записів про періоди роботи, або інших розбіжностей (зокрема за періоди страхового стажу після 1 липня 2000 р. за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) надсилається застрахованій особі через її електронний кабінет застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що після звернення особи для оцифрування трудової книжки, відомості про роботу згідно такої трудової книжки мають бути доповнені до персональної облікової картки застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, як встановлено з листа відповідача від 23.06.2025 №12648-13294/С-52/8-1300/25, усі записи про трудову діяльність позивача оцифровано, однак до страхового стажу для розрахунку пенсії не враховано періодів його роботи: з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022, зокрема, на території російської федерації.
При цьому, на неодноразові звернення, відповідач відмовляється зараховувати вищевказані періоди до страхового стажу позивача, посилаючись на загальні положення Порядку нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу та Порядку підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком.
Надаючи оцінку таким аргументам відповідача, суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи у російській федерації з 2007 по 2018 роки.
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частиною 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
13 березня 1992 року укладено Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (далі - Угода), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Таким чином, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 13 Угоди, кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою від 29 листопада 2022 року № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
При цьому, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року припинила свою дію для України 19 червня 2023 року.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Окрім того, незважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 620/3530/22.
Суд зазначає, що на спірні періоди роботи позивача з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004, з 08.11.2004 по 16.07.2022 поширювалася дія Угоди від 13.03.1992, яка була чинною у цей період.
Так само не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії і припинення участі рф в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 300/6020/23, від 28 січня 2025 року у справі № 620/3530/22 та від 03 листопада 2025 року у справі № 560/129/24.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 січня 2025 року у справі №620/3530/22, надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією рф припинено співробітництво з країною-агресором.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (далі - Інструкція №58).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п. 1.1 Інструкції №58).
Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Так, як встановлено судом вище з матеріалів справи, трудові книжки серії НОМЕР_3 від 07.07.1999, серії НОМЕР_4 від 08.11.2004, що належать позивачу, містять записи про спірні періоди його роботи як на території рф, так і на території України, зокрема:
- з 17.08.2000 по 05.01.2002 - у Відкритому акціонерному товаристві «Спец УБР» російська федерація;
- з 06.01.2002 по 27.05.2002 - у Закритому акціонерному товаристві «СУБР-3» російська федерація;
- з 17.07.2002 по 12.05.2003 - у Закритому акціонерному товаристві «БКС» російська федерація;
- з 07.05.2003 по 12.10.2004 - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Московска бурова компанія» російська федерація;
- з 08.11.2004 по 31.07.2012 - у філіалі компанії Халлібуртон Інтернешнл, інк., російська федерація;
- з 01.08.2012 по 16.09.2013 - у Товаристві з обмеженою відповідальністю Халлібартон Україна;
- з 20.09.2013 по 16.07.2022 - у філіалі компанії Халлібуртон Інтернешнл, інк., російська федерація (з 14.05.2015 перейменовано на філіал компанії Халлібуртон Інтернешнл ГмбХ, а з 15.05.2015 роботодавця перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «БурСервіс».
Суд констатує, що жодних виправлень, підчищень тощо у трудовій книжці позивача немає, тобто позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться відповідні записи про спірні періоди роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.
Вказані записи у трудових книжках скріплені і засвідчені підписом вповноваженої особи роботодавця та відповідною печаткою, не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем.
Аналогічна правова позиція щодо того, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж особи, викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що вищевказані періоди роботи позивача є повністю підтвердженими, та підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
Таким чином, бездіяльність відповідача, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу позивача та не перенесення до персональної облікової картки застрахованої особи періодів його роботи з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004 та з 08.11.2004 по 16.07.2022 згідно з записами його трудових книжок серії НОМЕР_3 від 07.07.1999, серії НОМЕР_4 від 08.11.2004, є протиправною.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004 та з 08.11.2004 по 16.07.2022 згідно з записами його трудових книжок серії НОМЕР_3 від 07.07.1999, серії НОМЕР_4 від 08.11.2004 та перенести такі періоди роботи до його персональної облікової картки застрахованої особи.
При цьому, щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача з 26 вересня 2025 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV, суд зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Абзацом 2, 3 пункту 1.1 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.
Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 22-1 Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п'ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Частиною 5 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Згідно з пунктом 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Отже, наведеними вище положеннями чинних нормативно-правових актів передбачений чіткий порядок та процедура звернення до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії та їхнього розгляду.
За результатами розгляду заяви про призначення пенсії, за принципом екстериторіальності приймається відповідне рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до пенсійних органів зі заявою про призначення пенсії та йому було відмовлено.
Оскільки відповідач ще не розглядав питання призначення пенсії позивачу та не здійснював обчислення страхового стажу позивача, у тому числі не зараховував страхового стажу на виконання судового рішення у цій справі, відтак позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 26 вересня 2025 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV задоволенню не підлягають та є передчасними.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 та не перенесення до персональної облікової картки застрахованої особи періодів його роботи з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004 та з 08.11.2004 по 16.07.2022 згідно з записами його трудових книжок серії НОМЕР_3 від 07.07.1999, серії НОМЕР_4 від 08.11.2004.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди роботи з 17.08.2000 по 27.05.2002, з 17.07.2002 по 12.10.2004 та з 08.11.2004 по 16.07.2022 згідно з записами його трудових книжок серії НОМЕР_3 від 07.07.1999, серії НОМЕР_4 від 08.11.2004 та перенести такі періоди роботи до його персональної облікової картки застрахованої особи.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна