справа№380/17024/25
06 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської міської ради Львівської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Самбірської міської ради Львівської області (далі - Управління соціального захисту населення, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації від 16.07.2025 №368 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про наданні їй статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України від 09.07.2025, з урахуванням висновків, зроблених у судовому рішенні.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є дружиною працівника Збройних сил України (ЗСУ) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.03.2022 серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 працював у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного викладачем кафедри наземної артилерії факультету ракетних військ та артилерії. У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022, ОСОБА_3 було відряджено для проведення навчально- тренувальних заходів до військової частини НОМЕР_2 «Міжнародний центр миротворчості та безпеки», що підтверджується наказом начальника академії від 05.03.2022 №51. ОСОБА_3 помер вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ракетного обстрілу рф території військового полігону, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.03.2022 серії НОМЕР_3 , висновком судово-медичної експертизи №282/2022 від 07.04.2022. Аналогічні факти та висновки містяться у акті спеціального розслідування від 10.05.2022. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать члени сімей загиблих працівників підприємств, установ, організацій, що залучалися до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, та загинули перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Позивач звернулась до відповідача із заявою про надання їй статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Однак, рішенням Управління соціального захисту населення від 16.07.2025 №368 їй було відмовлено у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. В обґрунтування свого рішення відповідач зазначив, що відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 №102, станом на 13.03.2022 територія Львівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена. Таким чином, відсутні правові підстави для надання статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника. З таким рішенням відповідача позивач не згодна, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 25.08.2025 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
11.09.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 замінено первісного відповідача на належного - Управління соціального захисту населення Самбірської міської ради Львівської області.
30.09.2025 за вх. № 78192 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 № 103 станом на 13.03.2022 територія Львівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій не була віднесена. Пункт 4 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (в редакції постанови від 09.04.2024 № 416) визначає підстави для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України вказаній категорії осіб, а саме для заявників з числа членів сімей працівників підприємств, установ, організацій, мають бути подані документи про виконання особою мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, або направлення (прибуття) відрядження для безпосередньої участі в районах та у період здійснення зазначених заходів (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних/службових розслідувань за фактами отримання поранень, документи, що підтверджують виконання підприємством, установою організацією мобілізаційних завдань (замовлень), а також документи, що були підставою для прийняття керівником підприємства, установи і організації рішення про направлення особи у таке відрядження. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційні завдання (замовлення) окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться до виконання центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються що виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку передбаченому законодавством. Отже, членам сімей працівників підприємств, установ, організацій надається статус згідно з п. 5 ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за наявності, зокрема: документів, виданих підприємствами, установами, організаціями про залучення підприємства, установи чи організації до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), документів про безпосереднє виконання працівником такого підприємства, установи чи організацій мобілізаційних завдань. Позивачем вказані документи не були подані, що є підставою для висновку про правомірність рішення відповідача про для надання статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивачка є дружиною померлого чоловіка - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.03.2022 серії НОМЕР_1 .
Як видно з матеріалів справи, на момент смерті ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть від 16.03.2022 серії НОМЕР_3 ) був викладачем Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та був відряджений на підставі наказу академії № 51 від 05.03.2022 у військову частину НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , з 05.03.2022 по 15.03.2022 для проведення занять зі слухачами курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації.
У вказаному вище наказі зазначено, що ОСОБА_3 був працівником Збройних Сил України.
У відповідності до висновку експерта № 282/2022 від 13.02.2022 смерть ОСОБА_3 настала внаслідок вибухового руйнування тіла у вигляді розрушення голови та грудної клітки. Зокрема, внаслідок вибухової хвилі та осколків в результаті військових дій 13.03.2022 в результаті ракетного обстрілу.
Аналогічні обставини смерті ОСОБА_3 відображені в акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13.03.2022 о 06:00 год., складеного 10.05.2022 Головним управлінням Держпраці у Львівській області.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачу посвідчення встановленого зразка.
Відповідач листом від 16.07.2025 за № 368 відмовив у встановленні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України з підстав того, що відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 № 102 станом на 13.03.2022 територія Львівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій не була віднесена. Водночас, такий статус отримують особи, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в наданні статусу члена сім'ї загиблого Захисника України протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
В силу вимог ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Положеннями п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.
Відповідно до ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
1) сім'ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
2) сім'ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
3) сім'ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
4) сім'ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
5) сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
6) сім'ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Підставою для надання особам, зазначеним у пункті 4 частини першої цієї статті, статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):
а) клопотання про надання статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;
б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
в) висновок судово-медичної експертизи.
Підставою для надання членам сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є довідка про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими така особа брала безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів.
До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:
батьки;
один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.
Члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого встановлювати статус сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
У такій заяві зазначаються відомості, необхідні для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.
Таким чином, для визначення того, чи має позивач право на одержання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, необхідно першочергово встановити, чи поширюється на її чоловіка - ОСОБА_3 - вимоги, передбачені ч. 1 ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Судом з матеріалів справи встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 був викладачем Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та був відряджений на підставі наказу академії № 51 від 05.03.2022 у військову частину НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , з 05.03.2022 по 15.03.2022 для проведення занять зі слухачами курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації.
У вказаному вище наказі також зазначено, що ОСОБА_3 був працівником Збройних Сил України.
Згідно з наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 01.06.2022 № 148 строковий трудовий договір з ОСОБА_3 , викладачем вищого навчального закладу на 0,5 посадового окладу кафедри наземної артилерії факультету ракетних військ та артилерії, припинено 13.03.2022 в зв'язку зі смертю внаслідок ворожого ракетно-бомбового удару по території містечка « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_2 , де він перебував у зв'язку з виконанням посадових обов'язків.
Цим же ж наказом ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з 13.03.2022.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється:
громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;
іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.
Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
Види військової служби:
базова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Громадяни України можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави та порядок звільнення із служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
Кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту або Національної гвардії України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, аналізуючи надані позивачем до матеріалів справи документи, можна стверджувати, що ОСОБА_3 не мав статусу військовослужбовця, не був особою рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейським, а був працівником Збройних Сил України.
Отже, на нього не розповсюджується дія п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, ОСОБА_3 не забезпечував добровільно (або добровільно залучався до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, що робить неможливим віднесення його за статусом до переліку осіб, передбачених п. 2 ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Щодо п. 6 ч. 1 ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, то суд вказує таке.
Безпосередня участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України - це підтверджений факт виконання бойових завдань (оборона, захист) військовими або добровольцями під час відсічі збройної агресії рф.
Підтвердженням цього факту є довідка за формою згідно з додатком 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, передбачена Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887.
Доказів того, що ОСОБА_4 брав безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (зокрема, довідки) позивачем не надано, а отже, на нього не поширюється дія п. 6 ч. 1 ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, ОСОБА_3 не належить і до осіб, передбачених Порядком надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (далі - Порядок № 740).
Так, п. 2 Порядку № 740 визначено, що статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема: сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (далі - Перелік №309), прийнятий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Так, період з 24.02.2022 по 12.03.2022 визначено в наказі Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 13.03.2022 №84, а 13.03.2022 по 31.03.2022 - в наказі Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 №102.
Згідно з наказом від 01.04.2022 №102 у період з 13.03.2022 по 31.03.2022 районами бойових дій визначалися Волинська, Донецька, Житомирська, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська, Рівненська, Запорізька, Дніпропетровська області.
Львівська область, на території якої загинув ОСОБА_3 внаслідок ракетно-бомбового удару, в переліку районів ведення воєнних (бойових) дій відсутня.
Положеннями п. 16 Порядку № 740 передбачено, що місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:
1) якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону;
2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку;
3) подання неправдивих відомостей;
4) виявлення підробок у поданих документах;
4-1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;
6) коли причина смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, не пов'язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення були дотримані в повній мірі.
За наслідок розгляду справи суд дійшов висновку про те, що в Управління соціального захисту населення Самбірської міської ради Львівської області були відсутні законні підстави для встановлення позивачу статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Відтак, рішення, оформлене листом від 16.07.2025 № 368, є правомірним та скасуванню не підлягає.
Згідно з нормами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, відсутність підстав для задоволення позовних вимог, звільнення позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позов відмовити повністю.
Судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06.05.2026.
Суддя Потабенко В.А.