з питань залишення позову без розгляду
07 травня 2026 рокусправа № 380/22616/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення -
ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2022 №4140/13-01-07-09, №4141/13-01-07-09, №4143/13-01-07-09, №4142/13-01-07-09, від 26.09.2022 №000/76590905.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні ППР прийняті відповідачем за результатами фактичної перевірки позивача 17.06.2022. Позивач стверджує, що факти, викладені в акті фактичної перевірки не відповідають дійсності, відтак спірні ППР є незаконними. Також зазначає, що перевірка проведена у період дії мораторію на проведення перевірок податковими органами.
Ухвалою від 18.11.2025 суд залишив позов без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- надання документу про сплату позивачем судового збору : - за вимогу немайнового характеру - 3028,00 грн; - за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- надання заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;
- подання письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у кількості сторін у справі).
Позивач недоліки позову усунув, та надіслав клопотання про поновлення строку звернення до суду, де зазначив, що про існування спірних податкових повідомлень-рішень йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №380/16633/25 щодо стягнення з нього податкового боргу. Позивач стверджує, що податкові повідомлення-рішення раніше йому не надсилали та не вручались.
Ухвалою від 15.12.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін. Суд зобов'язав Головне управління ДПС у Львівській області надати суду докази надсилання/вручення ФОП ОСОБА_1 спірних податкових повідомлень-рішень та копії матеріалів перевірки, що стали підставою для прийняття спірних ППР.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд зазначив, що дотриманню позивачем строку звернення до суду із цим позовом буде надана оцінка після отримання від Головного управління ДПС у Львівській області доказів надсилання/вручення позивачу оскаржуваних рішень.
Відповідач надіслав суду заяву, у якій зазначив: «…Відповідно до вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 за №1204 , 07.06.2022 ГУ ДПС у Львівській області було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення за №№ № 4140/13-01-07-09, № 4141/13 01-07-09, № 4143/13-01-07-09, від 26.09.2022 № 4142/13-01-07-09 та надіслано рекомендованим листом на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 … Відповідно до штемпелю Львів 70 Укрпошти 14.07.2022 рекомендований лист з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями адресований позивачу було повернуто ГУ ДПС у Львівській області з відміткою «у зв'язку із закінченням терміну зберігання» … 27.07.2022 управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності подання декларації акцизного податку, встановлено факт неподання декларації та 26.09.2022 винесено податкове повідомлення рішення за № 000/76590905, яке надіслано рекомендованим листом на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (докази надсилання додаються) та повернуто з відміткою «у зв'язку із закінченням терміну зберігання». Виходячи з вищенаведеного, ГУ ДПС у Львівській області вважає клопотання про поновлення процесуального строку на звернення із адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 необґрунтованим, наведені позивачем факти не свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку, позивачу було відомо про проведення фактичної перевірки та про складення акту фактичної перевірки в якому зазначено виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства, з якими позивач не погодився, про що є відповідна відмітка в акту, другий примірник акту перевірки ним було отримано, а отже відомо що після складення акту за виявлені порушення податковим органом будуть застосовані штрафні санкції…».
Надаючи оцінку дотриманню позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 на підставі аналізу усталених підходів до вирішення питання строків звернення до суду у податкових справах з аналогічними правовідносинами дійшла висновку, що загальною нормою є частина четверта статті 122 КАС України, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України та зазначила, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.
Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Ураховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду вказує на те, що про прийняті у 2022 році спірні ППР не знав, їх не отримував.
За правилами абзаців першого, другого пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі №420/35627/23.
Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення із штрих кодом № 7900068649974, № 7900069438780 ГУ ДПС у Львівській області скерувало спірні ППР на адресу місця реєстрації позивача як ФОП : АДРЕСА_1 .
Поштові відправлення повернулись відправнику із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» та штемпелем пошти із датами 14.07.2022, 13.08.2022 .
Сукупність викладеного дає підстави стверджувати, що відповідно до положень статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення від 07.06.2022 №4140/13-01-07-09, №4141/13-01-07-09, №4143/13-01-07-09, №4142/13-01-07-09, від 26.09.2022 №000/76590905, вважаються врученим позивачу із дати, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2023 у справі №160/5278/19 дійшов висновку, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник податків не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Позивач звернувся до суду 14.11.2025, тобто більше, ніж через три роки після вручення спірних податкових повідомлень-рішень.
Також суд враховує, що позивач був обізнаний із проведенням щодо нього фактичної перевірки.
Так, в акті фактичної перевірки №2948/13/50/РРО/ НОМЕР_1 позивачем власноручно з проставленням особистого підпису зроблено відмітку в п.4.1 «з викладеними фактами не згоден», а також особисто написано прізвище та поставлено підпис у графі «другий примірник акту отримав». Даний факт позивачем не заперечується.
За таких обставин суд доходить до висновку про пропущений позивачем шестимісячний строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: … провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.
СуддяМорська Галина Михайлівна