06 травня 2026 року м. Київ справа №320/55389/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: форми «Ф» - № 0257581-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257582-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257583-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257553-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257554-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257555-240110-2655-UА80000000000624772 від 28.06.2024; № 0257556-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257557-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на невірне застосування відповідачем вимог податкового законодавства в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що оскаржувані рішення були прийняті у відповідності до вимог податкового законодавства.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником наступного нерухомого майна:
- складів загальною площею 2 587,7 м2;
- складів загальною площею 844 м2; складів № 5 загальною площею 424,9 м.2
- офісних приміщень першого поверху площею 331,60 кв.м. та складських приміщень площею 252,50 кв.м., що разом складає загальну площу 584,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом від 01.06.2023 відвідачем були надіслані наступні податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.05.2023 (далі - ППР від 29.05.2023 ), якими відповідачем позивачу було визначено суму податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в тому числі за 2022 рік:
- № 0080388-240110-2655-UА80000000000336424 від 29.05.2023 на суму 9 143,33 грн.
- № 0080386-240110-2655-UА80000000000336424 від 29.05.2023 на суму 4 603,08 грн.
- № 0080389-240110-2655-UА80000000000624772 від 29.05.2023 на суму 6 327,75 грн.
- № 0080387-240110-2655-UА80000000000336424 від 29.05.2023 на суму 24 720,52 грн.
- № 0080390-240110-2655-UА80000000000336424 від 29.05.2023 на суму 28 033,42 грн.
Позивачем в 2023 році були оплачені вищевказані ППР від 29.05.2023.
06.08.2024 позивач із особистого кабінету платника податків дізнався про наступні податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 28.06.2024 (далі - ППР від 28.06.2024), якими Головним управлінням ДПС у м. Києві позивачу було визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 - 2023 роки:
- № 0257553-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 9 143,33 грн.
- № 0257554-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 4 603,08 грн.
- № 0257555-240110-2655-UА80000000000624772 від 28.06.2024 на суму 6 327,75 грн.
- № 0257556-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 24 720,52 грн.
- № 0257557-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 28 033,42 грн.
- № 0257578-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 27 856,93 грн.
- № 0257579-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 9 029,09 грн.
- № 0257580-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 10 892,53 грн.
- № 0257581-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 70 685,00 грн.
- № 0257582-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 35 585,38 грн.
- № 0257583-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 216 719,88 грн.
- № 0257584-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 140 146,34 грн.
- № 0257614-240110-2655-UА80000000000624772 від 28.06.2024 на суму 22 828,58 грн.
- № 0257615-240110-2655-UА80000000000624772 від 28.06.2024 на суму 8 153,06 грн.
Позивачем в 2024 році були оплачені такі ППР від 28.06.2024:
- № 0257578-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 27 856,93 грн.
- № 0257579-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 9 029,09 грн.
- № 0257580-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 10 892,53 грн.
- № 0257584-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 140 146,34 грн.
Позивач 14.08.2024 на підставі підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України звернувся до відповідача із заявою про проведення звірки даних, зокрема, щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості згідно експертних висновків АС4 № 2027301 від 30.09.2021; АС1 № 2027306 від 30.09.2021; АС1 № 2027901 від 06.10.2021 р.
Згідно відповіді відповідача останній повідомив, що відповідно до пп.69.22 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно із Законом №2142-ІХ від 24.03.2022 року в редакції Закону № 3050-ІХ від 11.04.2023, що набрав чинності 06.05.2023 тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 264/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням наступних особливостей.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Таким чином, надіслані за 2022 податковий період ППР від 29.05.2023 за об'єкти нежитлової нерухомості № 0080388-240110-2655, № 0080386-240110-2655, № 0080389-240110-12655, № 0080387-240110-2655, № 0080390-240110-2655 відкликані та натомість сформовано нові ППР від 28.06.2024 № 0257557-240110-2655, № 0257554-240110-2655, № 0257556-240110-2655, № 0257555-240110-2655, № 0257553-240110-2655, що є чинними на дату надання відповіді та не вважаються скасованими (відкликаними).
При обчисленні ГУ ДПС у м. Києві сум податку на нерухоме майно згідно з ППР від 28.06.2024 було враховано інформацію наданого експертного висновку АС4 від 30.09.2021 № 2027301 ДП «Державного науково-дослідного Інституту автоматизованих систем у будівництві» щодо віднесення за функціональним призначенням об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47 (загальною площею об'єктів 844,0 кв.м, 424,9 кв.м. та 2587,7 кв.м.) до відповідної категорії згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 (код ДКБС 1252.9), затвердженим наказом Держстандарту від 17 серпня 2000 року №507, а також рішення Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» від 23.06.2011 № 242/5629 із змінами.
Враховуючи вищевикладене, нарахування ОСОБА_1 28.06.2024 податку на нерухоме майно за 2023 податковий період за вищевказані об'єкти нерухомості згідно з податковими повідомленнями - рішеннями № 0257581-240110-2655, № 0257582-240110-2655 та 0257583-240110-2655 є правомірним.
Позивач не погоджується з наступними ППР відповідача:
- № 0257581-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 70 685,00 грн. за склади (код 1252.9), що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47Г, загальною площею 844 кв.м;
- № 0257582-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 35 585,38 грн. за склади (код 1252.9), що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47Г, загальною площею 424,9 кв.м;
- № 0257583-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 216 719,88 грн. за склади (код 1252.9), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2587,7 кв.м;
Крім того, позивач не погоджується з наступними ППР відповідача, якими йому було визначено суму податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2022 рік:
- № 0257553-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 9 143,33 грн. за склади (код 1252.9), що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Електротехнічна, буд. 47Г, загальною площею 844 кв.м;
- № 0257554-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 4 603,08 грн. за склади (код 1252.9), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 424,9 кв.м,-
- № 0257555-240110-2655-UА80000000000624772 від 28.06.2024 на суму 6 327,75 грн. за офісні приміщення в будівлі адміністративного призначення (код 1220.9), що знаходиться за адресою: м Київ, Миколи Соловцова, буд. З, загальною площею 584,10 КВ.М;
- № 0257556-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 24 720,52 грн. за гаражі (код 1242.1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5 704,74 кв.м,-
- № 0257557-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024 на суму 28 033,42 грн. за склади (код 1252.9), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2587,7 кв.м.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
З 01.01.2015 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
Податок на майно належить до місцевих податків та згідно з п. 10.3 ст. 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України).
23.06.2011 Київська міська рада прийняла рішення № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким установлено нові податки та збори в м. Києві, в тому числі податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Рішенням Київської міської ради від 14 грудня 2023 року № 7533/7574 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», внесено зміни до таблиці № 1 до додатка 1 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (далі - Рішення) за кодами класифікації будівель та споруд, зокрема згідно п.1.2. вказаного Рішення підклас 1252.9 викладено в такій редакції:
Склади та сховища, інші - код 1252.9, ставка податку: 0,5%.
Таким чином, для об'єктів, що належать до вказаного підкласу, встановлена ставка місцевого податку в розмірі 0,5%.
Відповідно до п. 3 Рішення, це рішення набирає чинності та застосовується з моменту опублікування і діє на строк до дати припинення або скасування воєнного стану та протягом шести місяців із дня припинення або скасування воєнного стану.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно підпункту 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Інструментом ідентифікації об'єктів нерухомості в частині їх належності до відповідних типів нерухомого майна є, зокрема, Класифікатор № 507 як складова частина Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, призначений для використання органами центральної виконавчої влади та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. (Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 (ДК 018-2000).
Визначення належності об'єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
ДК 018-2000 використовується для визначення статусу нежитлового приміщення, від якого залежить ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації на об'єкт нерухомого майна.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31 січня 2018 року у справі №822/2624/16.
В Розділі І Вступ ДК 018-2000 вказано, що будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинно бути визначене таким чином:
обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;
потім будівля класифікується за методом «зверху - вниз». Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) -житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи.
Головне призначення (тип) об'єкту нерухомого майна, визначене за функціональним призначенням нежитлових приміщень згідно експлікації технічного паспорту за Методикою Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 (ДК 018-2000).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення- рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
Як зазначалось вище, 14.08.2024 позивач на підставі підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ звернувся до відповідача з метою проведення звірки.
До вказаної заяви позивачем було додано експертні висновки АС4 № 2027301 від 30.09.2021; АС1 № 2027306 від 30.09.2021; АС1 № 2027901 від 06.10.2021.
Відповідно до експертного висновку АС4 № 2027301 від 30.09.2021 щодо вірності здійсненої фізичною особою ОСОБА_1 класифікації об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 і додатку до нього «Перелік об'єктів нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням назви об'єкта (тип об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості), функціонального призначення (використання) об'єкта та визначеного нами коду об'єкта за державним класифікатором будівель та споруд ДК018:2000».
У додатку до експертного висновку АС4 № 2027301 від 30.09.2021 міститься перелік об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 , що знаходяться за вказаною адресою. У ньому зазначено назву об'єкта, його функціональне призначення та відповідний код за класифікатором будівель і споруд.
До переліку увійшли такі об'єкти:
- Автопарк-допоміжний корпус (літ. « 3-2»), група приміщень № 4 - загальна площа 844,0 кв.м.
Використовується як склад для непродовольчих товарів. Код ДКБС: 1252.9.
- Автопарк-допоміжний корпус (літ. « 3-2»), група приміщень № 5 - загальна площа 424,9 кв.м.
Використовується як склад для непродовольчих товарів. Код ДКБС: 1252.9.
- Автопарк-допоміжний корпус (літ. « 3-2»), група приміщень №№ 1, 2, 3 - загальна площа 2587,7 кв.м.
Використовується як склад для непродовольчих товарів. Код ДКБС: 1252.9.
- Нежитлова будівля (літ. «Г») - загальна площа 7727,9 кв.м.
Використовується для гаражів, а також надання послуг з ремонту та обслуговування автомобілів. Код ДКБС: 1242.1.
Відповідно до експертного висновку АС1 № 2027306 від 30.09.2021 щодо вірності здійсненої фізичною особою ОСОБА_1 класифікації об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 і додатку до нього «Перелік об'єктів нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням назви об'єкта (тип об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості), функціонального призначення (використання) об'єкта та визначеного нами коду об'єкта за державним класифікатором будівель та споруд ДК018:2000»
У додатку до експертного висновку АС1 № 2027306 від 30.09.2021 зазначено перелік об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 , що знаходяться за вказаною адресою. У ньому наведена інформація про назву об'єкта, його функціональне призначення, а також код за Державним класифікатором будівель та споруд.
До переліку увійшли такі об'єкти:
- Нежитлові приміщення (літ. «А»), розташовані на першому поверсі, загальною площею 331,6 кв.м, що використовуються як офісні приміщення в будівлі адміністративного призначення. Код ДКБС 1220.9.
- Підвальні приміщення (№ 29а), загальною площею 252,5 кв.м, що використовуються як складські приміщення.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, в інших випадках, визначених цим Кодексом. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Таким чином, відповідач також мав право самостійно звернутись до позивача, як платника податків, із запитом щодо надання інформації, однак, не зробив цього.
Крім того, у контексті того, що відповідач визначив склади позивача (код 1252.9), як будівлі промисловості (код 1251), суд зазначає таке.
Відповідності до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (надалі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В «Добувна промисловість та розроблення кар'єрів», С «Переробна промисловість», О «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», Е «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та Р «Будівництво».
Тобто, в цілях застосування норм пп. 266.2.2 Податкового кодексу України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 належать до вищезазначених секцій.
Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які належать до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв'язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму від 08.07.1964 № 121).
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України.
У розділі 1 ДК 018-2000 наведено визначення, згідно з яким: споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів; інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.
Відповідно до ДК 018-2000 будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Відповідно до Державного Класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000: Код 125 - Будівлі промислові та склади клас Будівлі промислові; цей клас включає: - криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням; 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії, 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості, 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості, 1251.7 Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро- фаянсової промисловості, 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що перелік будівель промисловості не є вичерпним.
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єктів нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Також, у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Згідно із ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором законом.
Таким чином, в розумінні підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення промислових підприємств.
Враховуючи, що відповідач визначив склади позивача (код 1252.9), як будівлі промисловості (код 1251), положення пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України, ст. 51 ЦК України, ст. 62 ГК України свідчать про те, що будівля, яка належить на праві власності позивачеві, на думку відповідача, є будівлею промисловості, а тому згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 820/3556/17, якою судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа № 806/2676/17), що застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Враховуючи наведені положення, суд доходить висновку про невідповідність їм змісту оскаржуваних рішень відповідача, що, в свою чергу, свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 958, 18 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: № 0257581-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257582-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257583-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257553-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257554-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257555-240110-2655-UА80000000000624772 від 28.06.2024; № 0257556-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024; № 0257557-240110-2655-UА80000000000336424 від 28.06.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 3 958, 18 грн (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень вісімнадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.