Дата документу 07.05.2026Справа № 554/3548/26
Провадження № 2/554/2879/2026
07.05.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Шевської О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Рябченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулося у березні 2026 року до суду із даним позовом, у якому прохало стягнути із
ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г в розмірі 73 482,73 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 30 271,64 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43 211,09 гривень, судовий збір в сумі 2 662,40 гривень та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 гривень.
Позов обгрунтований тим, що 03.05.2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 42-224-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.
Вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України та умов п. 1.2 Кредитного договору є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Позичальником пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.
Сторони погодили та своїм підписом позичальник підтвердив, що цей кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для сторін один єдиний Договір, у зв'язку з чим істотні умови, які є обов'язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору).
Також позичальник своїм підписом підтвердив, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згодний; один оригінал Договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані (п. 5.5 Кредитного договору).
За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 11.09.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором, які позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. Кредитного договору). Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору).
Позичальник зобов'язувався повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 11.09.2025, своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п. 3.2.3 Кредитного договору).
Крім того, у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів.
У подальшому Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі.
Позичальник Кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку, однак свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед позивачем, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 30 271,64 грн. , заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43 211,09 грн.. Загальна сума заборгованості: 73 482,73 грн.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г від 03.05.2019 року.
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать Первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, переможцем яких став Первісний кредитор.
Відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами.
Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г від 03.05.2019 року.
Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача - боржника за Кредитним договором № 42 224-850-2-19-Г від 03.05.2019 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість Боржника/Відповідача становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 30 271,64 грн. , заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43 211,09 грн. Загальна сума заборгованості: 73 482,73 грн.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року.
У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
Вказану заборгованість до цього часу так і не погашено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримають у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Суд про причину своєї неявки не повідомила. Відзив на адресу суду від відповідача не надходив.
Суд вважає за можливе слухати справу за вказаної явки учасників процесу, ухваливши рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним у справ доказам, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 03.05.2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 42-224-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.
Вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості банка і позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України та умов п. 1.2 Кредитного договору є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття позичальником пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.
Сторони погодили та своїм підписом позичальник підтвердив, що цей кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для сторін один єдиний Договір, у зв'язку з чим істотні умови, які є обов'язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору).
Також позичальник своїм підписом підтвердив, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згодний; один оригінал Договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані (п. 5.5 Кредитного договору).
За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 11.09.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором, які позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. Кредитного договору). Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору).
Позичальник зобов'язувався повернути одержаний кредит у повному обсязі до 11.09.2025, своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п. 3.2.3 Кредитного договору).
Крім того, у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів.
У подальшому Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі.
Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку, однак свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у неї сформувалась заборгованість перед позивачем, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 30 271,64 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43 211,09 грн.
Загальна сума заборгованості: 73 482,73 грн.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г від 03.05.2019 року.
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, переможцем яких став первісний кредитор.
Відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за Основними Договорами.
Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г від 03.05.2019 року.
Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача - боржника за Кредитним договором № 42 224-850-2-19-Г від 03.05.2019 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість Боржника/Відповідача становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 30 271,64 грн. , заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43 211,09 грн. Загальна сума заборгованості: 73 482,73 грн.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року.
У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
Відповідач порушила умови зобов'язання за договором, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість , яка до цього часу не погашена.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527, 530ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Предметом договору факторингу може бути: право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога); право вимоги, яке виникне в майбутньому (настане строк платежу).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Згідно ч.ч.1, 5-6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач належними та допустими доказами довів свої позовні вимоги, а тому суд виснує, що позовні вимоги підлягають до задоволення та вважає за можливе та необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г в розмірі 73 482,73 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 30 271,64 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43 211,09 гривень.
Стосовно стягнення судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Позивач також прохає стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у сумі 11200 грн.
Відповідно до ч. 1,3,4,6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12089308 від 05 січня 2026 року.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суду не надано доказів того, що відповідач заперечує проти суми витрат на правову допомогу у розмірі 11200 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження№ 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження№ 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Указана судова практика є незмінною.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. є значно завищеними.
Стягнення витрат на правову допомогу у сумі 4000 грн. відповідатимуть засадам розумності та є співрозмірними із категорією даної справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Суд вважає за можливе та необхідне стягнути із відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 137,142, 263-265,280-289, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» суму заборгованості за кредитним договором № 42-224-850-2-19-Г в розмірі 73 482,73 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 30271,64 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 43211,09 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на правову допомогу у сумі 4000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ- 40932411, адреса- м. Дніпро, про. Ушинського, 1, офіс 105,
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса- АДРЕСА_1 .
Суддя О.І.Шевська