Вирок від 08.05.2026 по справі 991/5399/23

Справа № 991/5399/23

Провадження №11-кп/991/52/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

учасники судового провадження: обвинувачений ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , прокурори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , представники цивільного позивача ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянула апеляційну скаргу прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 на вирок Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 у кримінальному провадженні № 62023140160000049 від 23.02.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мукачево Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, пенсіонера, особи із інвалідністю 3 групи, одруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

Вступ

1.У цій справі здійснюється повторний апеляційний перегляд виправдувального вироку стосовно головного державного інспектора митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці ОСОБА_6 .

2.Обвинувачений не здійснив належного митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» і товарів, що ним переміщувалися (технічних пристроїв марки «Apple»). Внаслідок цього на митну територію України були ввезені товари поза митним контролем [без декларування та без сплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн].

3.Прокурор пред'явив ОСОБА_6 обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 неналежним чином виконав покладені на нього обов'язки, однак визнав пред'явлене обвинувачення недоведеним, виходячи з того, що: (1) в діянні ОСОБА_6 відсутні ознаки суб'єктивної сторони інкримінованого злочину (умислу, мети одержання неправомірної вигоди для іншої особи та корисливого мотиву); (2) відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неналежним виконанням ОСОБА_6 обов'язків та тяжкими наслідками у вигляді несплачених митних платежів. З урахуванням останнього мотиву суд першої інстанції також виключив можливість кваліфікації дій обвинуваченого за статтею 367 КК.

4.Ключові питання, які підлягають вирішенню судом апеляційної інстанції, такі: (1) чи існує причинно-наслідковий зв'язок між неналежним виконанням інспектором митниці своїх обов'язків щодо здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу та товарів, що ним переміщувалися, та завданими державним інтересам збитками у вигляді несплачених митних платежів; (2) чи доведено наявність в діянні ОСОБА_6 умисної форми вини та мети одержання неправомірної вигоди як обов'язкових ознак зловживання владою або службовим становищем (стаття 364 КК).

5.Суд за результатами апеляційного розгляду дійшов таких висновків:

(1) внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 службових обов'язків охоронюваним державним інтересам завдано збитки у вигляді несплачених митних платежів, оскільки: 1) неналежне здійснення митного контролю транспортного засобу та рішення про його завершення стало підставою для безперешкодного в'їзду цього автомобіля на митну територію України із товарами без здійснення їх митного оформлення, декларування, без нарахування та сплати обов'язкових митних платежів, 2) саме своєчасне виявлення під час митного контролю товарів, які ввозяться на територію України, є передумовою подальшого алгоритму дій, пов'язаних із їх декларуванням, нарахуванням відповідних митних платежів та сплатою до державного бюджету;

(2) сторона обвинувачення не довела та матеріали справи не містять доказів, які могли б свідчити про те, що ОСОБА_6 діяв умисно та з метою одержання неправомірної вигоди. Він вчинив діяння з необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості, оскільки обвинувачений легковажно розраховував на правильність попередньо здійсненого прикордонного контролю, а також на автоматизовану систему управління ризиками, яка не згенерувала обов'язкових до виконання митних формальностей.

6.Невстановлення в діянні ОСОБА_6 умисної форми вини та мети одержання неправомірної вигоди свідчить про недоведеність інкримінованого йому злочину за частиною 2 статті 364 КК.

7.Разом з тим в діях обвинуваченого містяться усі ознаки складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК (службова недбалість). Це стало підставою для перекваліфікації його дій та призначення йому покарання у межах, установлених у санкції частини цієї статті.

Історія провадження

8.10.06.2024 вироком Вищого антикорупційного суду : (1) ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину; (2) цивільний позов залишено без розгляду; (3) вирішено питання щодо документів та носіїв інформації, наданих сторонами (далі - вирок ВАКС).

9.09.07.2024 на цей вирок прокурор ОСОБА_15 подав апеляційну скаргу (далі - апеляційна скарга).

10.02.12.2024 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення (далі - ухвала АП ВАКС).

11.30.09.2025 постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду задоволено касаційну скаргу прокурора, ухвалу АП ВАКС скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

12.08.10.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 62023140160000049 від 23.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.

13.13.10.2025 суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, вжив заходи щодо підготовки до апеляційного розгляду, а 22.10.2025 призначив апеляційний розгляд апеляційної скарги.

Короткий зміст вироку та висновки суду першої інстанції

14.Вироком Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 364 КК та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину з огляду на таке: (1) на підставі аналізу нормативно-правових актів, якими повинен керуватися державний інспектор відділу митного оформлення, а також досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 в силу неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них 30.06.2022 не здійснив необхідних заходів з метою проведення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», що переміщувався у режимі «зелений коридор» та містив технічні пристрої марки «Apple», які підлягали декларуванню, та відповідно сплаті митних платежів на суму 14 027 686,58 грн; (2) так, ОСОБА_6 мав обов'язок, незалежно від інших органів, із якими взаємодіє Державна митна служба України (далі - Держмитслужба ) внести до АСМО «Інспектор» лише достовірну інформацію щодо особи та транспортного засобу, який переміщувався; перевірити комплектність документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах, та як наслідок мав можливість встановити розбіжність у номерних знаках та інших відомостях; мав відповідні повноваження у разі встановлення відповідних розбіжностей вивести вказаний транспортний засіб із загального потоку та перенаправити його у смугу руху «червоний коридор» або в спеціально виділене місце для проведення поглибленого огляду; провести огляд, ініціювати та скласти протокол про порушення митних правил; (3) разом з тим, суд першої інстанції не встановив, що внаслідок таких дій обвинуваченого ОСОБА_6 державним інтересам спричинено збитки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн, що унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_6 як за статтею 364 КК, так і за статтею 367 КК; (4) колегією суддів було встановлено відсутність в діях ОСОБА_6 корисливого мотиву чи будь-яких ознак прагнення обвинуваченого шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права або досягти іншої матеріальної вигоди; (5) у ході судового розгляду не знайшли підтвердження припущення сторони обвинувачення про те, що метою ОСОБА_6 було одержання неправомірної вигоди іншою невстановленою фізичною особою, що охоплювалось його умислом; (6) також не свідчить на наявність такого умислу сам по собі факт події у формі несплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн, що може мати ознаки уникнення власником товарів, які переміщувались, матеріальних витрат; (7) докази, на які послався прокурор як на підтвердження умислу ОСОБА_6 на вчинення інкримінованого злочину, на думку суду першої інстанції, свідчать виключно про подію, яка мала місце 30.06.2022 в зоні митного контролю міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під час якої транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_16 перетнув кордон України як транспортний засіб особистого користування, у якому було переміщено поза митним контролем товари та не сплачено обов'язкових митних платежів; (8) при цьому суд, аналізуючи передбачені повноваження та обов'язки ОСОБА_6 як головного державного інспектора відділу митного оформлення, дійшов висновку про відсутність підстав для перекваліфікації його дій на статтю 367 КК (службова недбалість) внаслідок відсутності причинного зв'язку між неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх службових обов'язків та тяжкими наслідками; (9) наведене обґрунтовано обсягом службових повноважень останнього та зафіксованими у них алгоритмом дій у разі встановлення неправильності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та розміщених на самому автомобілі; (10) так, у разі встановлення неправильних реєстраційних даних транспортного засобу та наявності відповідних підстав ОСОБА_6 мав право на перенаправлення транспортного засобу у смугу руху «червоний коридор», де митне оформлення міг здійснювати як ОСОБА_6 , так і інший інспектор, який перебував на чергуванні, а у разі огляду та безпосереднього встановлення факту порушення митних правил ОСОБА_6 в силу положень статтей 491, 494 Митного кодексу України (далі - МК) та положень посадової інструкції був зобов'язаний скласти відповідний протокол щодо особи, яка їх порушила; (11) отже, в разі належного виконання ОСОБА_6 службових обов'язків наслідком було б складання протоколу про порушення митних правил, а не нарахування митних платежів; (12) з урахуванням наведеного суд встановив, що шкода у вигляді несплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн не має причинно-наслідкового зв'язку із діянням ОСОБА_6 ; (13) враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.

Короткий зміст ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.12.2024 та висновки судового рішення

15.Судом апеляційної інстанції оскаржуваний вирок залишено без змін.

16.При цьому колегія суддів АП ВАКС з урахуванням доводів апеляційної скарги дійшла таких висновків:

(1) за результатами апеляційного перегляду не встановлено неповноти судового розгляду, порушення положень законодавства або невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження;

(2) щодо змісту відеозаписів з камер відеоспостереження на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » суд встановив, що: (а) технологічною схемою чітко врегульовано порядок здійснення прикордонного та митного контролю на пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та судом не встановлено порушення порядку проведення даних видів контролю, (б) згідно з вказаною технологічною схемою зони митного та прикордонного контролю мають мати чітке розмежування, є режимними зонами та за порушення встановлених правил режиму передбачена адміністративна відповідальність, (в) разом з тим фактичні дані про складання протоколів про адміністративні правопорушення чи візуальні ознаки таких дій на переглянутих відеозаписах відсутні, чим підтверджується, що (г) досліджені пересування та зупинки автотранспортних засобів по території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у тому числі транспортного засобу «Mercedes Sprinter», не було наслідком порушення встановлених правил режиму;

(3) отже, встановлені обставини повністю нівелюють позицію сторони обвинувачення, що перебування автомобіля, який проходив прикордонний та митний контроль виключно в зоні прикордонного контролю, однак в межах території митного поста, може свідчити про умисні дії ОСОБА_6 ;

(4) щодо тематичної перевірки, здійсненої Закарпатською митницею [відповідно до якої ОСОБА_6 не прийняв рішення про проведення митного огляду транспортного засобу, маючи об'єктивну необхідність та щонайменше дві підстави для цього, а саме попередню інформацію від митних органів Угорщини про здійснення пропуску техніки вагою 864 кг та даних, що такий транспортний засіб 33 рази переміщувався через митний кордон в обох напрямах] суд апеляційної інстанції зазначив, що: (а) із відповідних систем вбачається, що транспортні засоби (із двома різними номерами) при перетинах кордону ідентифікувалися як вантажний автомобіль, мікроавтобус та легковий автомобіль, однак сторони не надали оцінку цим відомостям; (б) із вказаної інформації не встановлено, що така кількість перетинів кордону транспортними засобами є частою в розумінні будь-якого нормативно-правового акту, тому суд не погодився із твердженням акту за результатами тематичної перевірки, що часте переміщення транспортного засобу порожнім через митний кордон є високим ступенем ризику та передбачає можливість проведення митного огляду; (в) крім того, згідно з частиною 1 статті 320 МК форми та обсяги митного контролю обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками та/або автоматизованою системою управління ризиками (АСУР); (г) за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення транспортних засобів через митний кордон України АСУР та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування системи ризиків обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками, проте при переміщенні 30.06.2022 транспортного засобу «Mercedes Sprinter» АСУР не було сформовано переліку митних формальностей; (ґ) отже, інформування інспектора митниці ОСОБА_6 для подальшого прийняття рішення щодо необхідності проведення митних формальностей за результатами здійснення контролю із застосуванням АСУР не здійснювалось; (д) суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження за результатами службового розслідування обґрунтовано були розцінені судом першої інстанції як припущення;

(5) щодо доводів прокурора про ненадання належної оцінки показанням свідків (працівників поліції) суд зазначив, що з наданих свідками відомостей не було встановлено обставин, які б впливали на висновки суду першої інстанції в частині невинуватості обвинуваченого чи інших суттєвих обставин справи;

(6) також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано не було встановлено наявності в діях ОСОБА_6 суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, та зазначено про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою у вигляді несплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн та діями ОСОБА_6 ;

(7) враховуючи вищенаведене, колегія суддів погодилася із висновком суду першої інстанції, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, отже, ОСОБА_6 обґрунтовано визнано невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Короткий зміст постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.09.2025 та висновки судового рішення

17.Суд касаційної інстанції скасував ухвалу АП ВАКС від 02.12.2024 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

18.Мотивами ухвалення цього рішення стало те, що: (1) висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності причинного зв'язку між діями державного інспектора митного оформлення та наслідками у вигляді ненадходження до державного бюджету несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн є передчасними та такими, що зроблені без дослідження та урахування усіх обставин кримінального провадження; (2) дійсно особа, яка здійснює переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України, самостійно обирає смугу руху «зелений» або «червоний» коридор для проходження митного контролю, однак це є лише заявою особи про відсутність у неї товарів для декларування, і завданням працівників митної служби є перевірити чи відповідають твердження особи дійсності; (3) у державного інспектора відділу митного оформлення наявний обов'язок перевірити, зокрема, який саме автомобіль переміщується, чи відповідають номерні знаки автомобіля, який знаходиться в зоні митного контроля тим, які вказані у поданих митнику документах; (4) ОСОБА_6 як особа, яка має великий досвід роботи в митних органах, не мав покладатися на те, що прикордонний контроль транспортного засобу «Mercedes Sprinter» було проведено належним чином, повинен був із використанням усіх наданих йому повноважень в повному обсязі виконати покладені на нього обов'язки під час здійснення митного контролю та оформлення транспортного засобу та товарів, що у ньому перевозилися; (5) ВАКС у своєму рішенні процитував велику кількість нормативного матеріалу, який стосується переміщення товарів через митний кордон, натомість необхідно було зупинитися на дослідженні ключових у цьому провадженні питань, які стосуються кримінально-правової оцінки вчиненого і безпосередньо на неї впливають; (6) колегія суддів погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що в силу неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них ОСОБА_6 не здійснив необхідних заходів з метою проведення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter»; (7) однак судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки вчиненому ОСОБА_6 діянню та наслідкам, що настали, а також причинно-наслідковому зв'язку між ними; (8) суд касаційної інстанції дійшов висновку, що саме нездійснення ОСОБА_6 належного митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» стало наслідком того, що цей автомобіль здійснив безперешкодний виїзд за межі міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на територію України із товаром, а саме технічними пристроями марки «Apple», без його декларування та сплати обов'язкових митних платежів; (9) відповідно до висновків судів попередніх інстанцій колегія суддів зазначила, що визначальним фактором є не те, хто саме із співробітників митниці нараховував митні платежі, а факт своєчасного виявлення співробітником митниці наявності у особи чи в транспортному засобі товарів, що підлягають декларуванню; (10) саме таке своєчасне виявлення товарів є передумовою подальшого алгоритму дій, пов'язаних із декларуванням товарів та нарахуванням сплати відповідних митних платежів; (11) таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому провадженні має місце істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

19.Суд касаційної інстанції зазначив, що під час нового апеляційного розгляду суду необхідно: (1) більш детально дослідити питання про те, які діяння були вчинені ОСОБА_6 і є доведеними, які наслідки настали в результаті їх вчинення, чи є причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Лише після цього суду з урахуванням суб'єктивних ознак вчиненого необхідно зробити висновок про правильну кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_6 дій або ж про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення; (2) також суду апеляційної інстанції слід повторно дослідити усі наявні у матеріалах кримінального провадження докази, оцінити їх сукупність з точки зору достатності доведення факту вчинення ОСОБА_6 кримінально-караного діяння та причинно-наслідкового зв'язку між його діями та наслідками, що настали, для правильної кваліфікації дій, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора

20.В апеляційній скарзі прокурор висловив прохання: (1) скасувати оскаржуваний вирок; (2) постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у митних органах строком на 3 роки, зі штрафом у розмірі 1000 нмдг; (3) цивільний позов задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь Держмитслужби матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину, у розмірі 14 027 686,58 грн.

21.Апелянт посилається на невідповідність висновків вироку фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

22.В обґрунтування наведених вимог прокурор зазначив, що: (1) суд першої інстанції не надав належної оцінки відеозаписам з камер відеоспостереження, розташованих на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прилеглих територій, а також положенням Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка затверджена наказом № 119 від 03.08.2021 начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_17 та погоджена начальником Закарпатської митниці Держмитслужби (далі - Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), якими підтверджується факт перебування автомобіля «Mercedes Sprinter» біля магазину « Duty Free », який розташований саме в зоні прикордонного контролю; (2) на думку сторони обвинувачення вказані відеозаписи підтверджують той факт, що ОСОБА_6 чітко бачив та усвідомлював, що транспортний засіб «Mercedes Sprinter» після зупинки на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці та виходу з нього водія ОСОБА_16 перебував в зоні прикордонного контролю, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_6 умислу на вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК; (3) суд першої інстанції залишив поза увагою матеріали тематичної перевірки, проведеної Закарпатською митницею , в ході якої встановлено, що водієм транспортного засобу «Mercedes Sprinter» були подані реєстраційні документи на транспортний засіб із іншим номерним знаком, внаслідок чого ОСОБА_6 вніс до АСМО «Інспектор» недостовірні відомості про перетин цим автомобілем державного кордону України; (4) суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням свідків - працівників поліції, які виявили у транспортному засобі велику кількість товарів «Apple»; (5) суд допустив істотні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, зокрема порушення вимог статті 94 КПК щодо оцінки доказів та безпідставного залишення без розгляду цивільного позову; (6) зазначене призвело також до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягало у незастосуванні судом закону, що підлягав застосуванню (частини 2 статті 364 КК) та непризначенні винуватій особі покарання (стаття 65 КК).

Короткий зміст заперечень сторони захисту на апеляційну скаргу

23.Захисник ОСОБА_7 просив: (1) відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та (2) оскаржуваний вирок залишити без змін.

24.В обґрунтування цих вимог зазначив, що: (1) суд першої інстанції правильно оцінив відеозаписи та встановив, що: (а) рух транспортних засобів на митному посту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 30.06.2022 здійснювався хаотично, тобто не у відповідності до Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон; (б) транспортні засоби направлялись у певному напрямку руху за вказівками прикордонників та зупинялись на території пункту пропуску на вільному від інших транспортних засобів місцях; (в) дорожня розмітка на території відсутня, номери транспортних засобів в межах досліджених відеозаписів встановити неможливо, час на різних відеокамерах не узгоджується між собою; (г) огляд транспортних засобів, якщо і проводився, то саме на місці первісної зупинки транспортного засобу на території митного поста; (ґ) також транспортні засоби неодноразово зупинялись поруч з магазином « Duty Free », який очевидно є територією митного поста, водії покидали транспортний засіб та самостійно проходили до відповідних приміщень для здійснення прикордонного, паспортного та митного контролю, потім повертались та здійснювали в'їзд на територію України; (2) отже, досліджені пересування та зупинки автотранспортних засобів по території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у тому числі транспортного засобу «Mercedes Sprinter», під керуванням водія ОСОБА_16 , не було наслідком порушення встановлених правил митного режиму; (3) за таких підстав суд першої інстанції правильно встановив, що перебування автомобіля в зоні прикордонного контролю за відсутності розмітки та інформаційних табличок, як і комунікація ОСОБА_6 з водієм транспортного засобу у вигляді «підмахування» та подальше слідування водія за ОСОБА_6 на відстані, що унеможливлює вербальне спілкування, не може свідчити про умисел ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину; (4) інших доказів наявності будь-якого спілкування ОСОБА_16 із ОСОБА_6 та отримання останнім неправомірної вигоди у будь-якій формі прокурором не надано; (5) щодо тематичної перевірки Закарпатської митниці захисник зазначив, що стороною обвинувачення не надано до суду матеріалів, які перевірялися комісією, зокрема відомості в АСМО «Інспектор» стосовно попередньої інформації від митних органів Угорщини про переміщення товарів «Apple» загальною вагою 864 кг, а також Перелік індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митних органів для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками; (6) довід апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції показань свідків (працівників поліції) не заслуговує на увагу, оскільки такі показання враховані при постановленні вироку та вказані свідки не були очевидцями жодних дій, які були вчинені ОСОБА_6 ; (7) відповідно до практики суду касаційної інстанції недоведеність елементів злочину, передбаченого статтею 364 КК, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових обов'язків, виключає кваліфікацію діяння за статтею 364 КК; (8) отже, на переконання сторони захисту оскаржуваний вирок є законним, вмотивованим та обґрунтованим.

Позиції сторін

25.Прокурор просив задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувати виправдувальний вирок та постановити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_6 у пред'явленому йому обвинуваченні.

26.Сторона захисту заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просила оскаржуваний вирок залишити без змін.

27.Представники цивільного позивача ( Держмитслужба ) підтримали поданий прокурором цивільний позов у повному обсязі.

Оцінка та мотиви Суду

28.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

29.Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасований лише у разі, якщо апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, а також на підставі апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання (частина 2 статті 421 КПК).

30.Після скасування вироку судом касаційної інстанції суд апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими КПК, в іншому складі суду. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді. При новому розгляді у суді апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника (стаття 439 КПК).

31.Для правильного вирішення апеляційної скарги Суд в межах наведених прокурором доводів має перевірити законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, правильність встановлення фактичних обставин та застосування норм права.

32.З метою перевірки правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та застосування норм права Суд з урахуванням доводів апеляційної скарги та вказівок суду касаційної інстанції має: (1) визначити коло доказів, які можуть бути використані у цьому провадженні, вирішивши чи допустимі докази, допустимість яких заперечувалася стороною захисту; (2) встановити чи правильно та повно судом першої інстанції встановлено фактичні обставини та (3) вирішити як правильно кваліфікувати дії обвинуваченого із урахуванням встановлених обставин.

[1] Визначення Судом кола належних та допустимих доказів, на підставі яких встановлюються фактичні обставини

33.Суд апеляційної інстанції, дослідивши з урахуванням вказівки суду касаційної інстанції повторно докази, має визначити коло належних та допустимих доказів, на підставі яких Судом встановлюються фактичні обставини справи. З цією метою Суд має: (1) надати оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості окремих доказів, після чого (2) визначити докази на підтвердження встановлених судом обставин, здійснити їх оцінку, а також навести мотиви неврахування окремих доказів.

(І) Надання оцінки доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів

34.Сторона захисту подавала в суд першої інстанції: (1) скарги та заперечення на окремі процесуальні документи, які просила врахувати під час вирішення питання щодо допустимості одержаних стороною обвинувачення доказів (том 2 а. с. 109-196); (2) клопотання про визнання певних доказів недопустимими (том 9 а. с. 204-205, 221-223, том 10 а. с. 130-180), а також (3) клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК (том 1 а. с. 76 - 84).

35.Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи сторони захисту, викладені у цих скаргах та клопотаннях, з таких мотивів.

(1.1) Критерії, за якими Суд здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості

36.При наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

37.Різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 КПК) - у випадках, коли: a) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і b) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 КПК) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: a) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; b) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

38.Така позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати ВАКС (ухвали від 19.02.2021 у справі № 487/5684/19, від 24.04.2021 у справі № 758/5744/17, від 08.11.2021 у справі № 755/12530/18, від 31.05.2022 у справі № 991/3921/20, від 06.06.2022 у справі № 752/7440/18, від 13.01.2023 у справі № 991/722/21, від 06.03.2023 у справі № 502/1960/17, від 10.03.2023 у справі № 757/38626/17-к, від 21.04.2023 у справі № 991/1627/21, від 11.08.2023 у справі № 991/7639/21, вирок від 07.02.2022 у справі № 360/421/19 тощо).

39.Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд (постанови ККС ВС від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, від 27.10.2021 у справі № 668/69/16-к, від 14.06.2023 у справі № 573/1510/18, від 21.06.2023 у справі № 943/2064/19 тощо).

40.Фактичні дані, отримані внаслідок процесуальних порушень, пов'язаних із можливим істотним порушенням прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів, можна поділити на: (1) ті, що отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (які прямо передбачені КПК або встановлені судом); (2) ті, що мають похідний характер від доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини; (3) ті, що отримані внаслідок інших порушень прав і свобод людини, які будуть мати різний алгоритм перевірки на предмет допустимості в залежності від характеру допущеного порушення.

41.Вирішуючи на підставі частини 1 статті 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати: (1) яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2) в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3) за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеному в частині 2 статті 87 КПК - послатись на конкретний пункт цієї норми.

42.При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 статті 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 КПК. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією ККС ВС, викладеною у постановах від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, від 27.10.2021 у справі № 668/69/16-к, від 08.10.2019 у справі № 639/8329/14-к та від 12.11.2019 у справі № 236/863/17. У разі ж встановлення іншого порушення прав та свобод людини (крім істотних) суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.

43.При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, щодо яких є сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, суд в кожному конкретному випадку має встановити: (1) чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; (2) чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: (1) ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового «пуризму»); (2) порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.

44.Наведені загальні правила перевірки допустимості доказів з мотивів процесуальних порушень порядку їх отримання узгоджуються з: (1) практикою ЄСПЛ у контексті встановлення загальної справедливості судового розгляду (Schenk v. Switzerland, заява № 10862/84, §§ 46-49, 12.07.1998, LeeDavies v. Belgium, заява № 18704/05, § 41, 28.07.2009, Prade v. Germany, заява № 7215/10, § 33, 03.03.2016, Берлізев проти України заява № 43571/12, 08.07.2021, §§ 51-52 та Lysyuk проти України, заява № 72531/13, § 67, 14.10.2021); (2) підходом ВП ВС, за яким у разі, коли ЄСПЛ хоч і констатував порушення статті 8 Конвенції щодо заявника на стадії досудового розслідування кримінальної справи (порушення права на повагу до приватного життя через негласну відеозйомку заявника за відсутності передбаченого національним законодавством дозволу суду на її проведення), однак таке порушення не вплинуло на загальну справедливість судового розгляду, то відсутні підстави для визнання судових рішень щодо заявника незаконними та їх скасування (постанова ВП ВС від 22.06.2022 у справі № 1-693/2010); (3) висновком ВП ВС у постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 у контексті необхідності вмотивування судом висновку про істотне порушення вимог КПК (щодо того, чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося) та (4) практикою ККС ВС (постанови від 01.12.2020 у справі № 318/292/18, від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, від 27.10.2021 у справі № 668/69/16-к, від 07.09.2022 у справі № 428/11288/17, від 27.09.2022 у справі № 461/1593/19, від 20.10.2022 у справі № 185/5413/16, від 01.11.2022 у справі № 185/5413/16, від 01.11.2022 у справі № 344/2995/15-к, від 07.11.2022 у справі № 740/1179/19, від 09.11.2022 у справі № 761/31918/14-к, від 08.12.2022 у справі № 459/2489/17, від 13.12.2022 у справі № 361/6846/15-к, від 17.01.2023 у справі № 753/13113/18, від 01.02.2023 у справі № 591/6692/16-к, від 14.06.2023 у справі № 573/1510/18, від 21.06.2023 у справі № 943/2064/19, від 17.10.2023 у справі № 455/844/16-к) і будуть використовуватися Судом у цій справі.

(1.2) Суд не встановив порушень правил підслідності у цьому кримінальному провадженні

45.Сторона захисту у скарзі (том 2 а. с. 109-116) зазначила, що вважає незаконною та необґрунтованою постанову прокурора Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області від 06.07.2022 (том 2 а. с. 122-124), якою підслідність у кримінальному провадженні № 42022072060000020 [за фактом вчинення злочину за частиною 2 статті 364 КК службовими особами митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з якого в подальшому було виділено матеріали провадження стосовно ОСОБА_6 ] визначено за Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань (далі - ТУ ДБР), розташованим у місті Львові.

46.В обґрунтування цієї вимоги захисник зазначив, що: (1) відсутні підстави для визначення підслідності кримінального провадження за слідчими органів ДБР, оскільки посади службових осіб митних органів не відносяться до правоохоронних органів; (2) у постанові прокурор навів цитування частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» без зазначення, яке відношення цей нормативно-правовий акт має до службових осіб митниці; (2) наведена стаття Закону містить перелік правоохоронних органів, проте включення до нього «органів доходів та зборів» містилося у редакції Закону до 24.11.2021 та було замінено на «Бюро економічної безпеки»; (3) з 13.02.2020 (дата набрання чинності закону, яким були внесені зміни, зокрема, до МК) поняття «органи доходів і зборів» у законодавстві України з питань митної справи не використовується та відсутні підстави для ототожнення понять «органи доходів і зборів» та «митні органи»; (4) постанова прокурора не відповідає вимогам до процесуальних рішень, визначених частиною 5 статті 110 КПК.

47.Відхиляючи ці доводи захисту, суд першої інстанції зазначив, що: (1) зміст нормативно закріплених повноважень ОСОБА_6 є такими, які притаманні працівнику правоохоронного органу, що підтверджено ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 23.08.2023 у цій справі, та (2) сама по собі відсутність детальної мотивації в постанові прокурора за умови правильності по суті прийнятого рішення та її відповідності положенням статті 110 КПК не є підставою для задоволення скарги захисту на вказану постанову.

48.Суд погоджується із цими висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

49.Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» містить невичерпний перелік правоохоронних органів.

50.Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 633/195/17: (1) критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно-функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу у системі органів державної влади; (2) при вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу, зокрема, положень Конституції України, КК, КПК, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема, вжиття передбачених законодавством превентивних заходів і заходів примусу тощо.

51.Суд звертає увагу, що:

(1) відповідно до Положення про Держмитслужбу , затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227: (а) основним завданням Держмитслужби є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил; (б) Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи, організовує та здійснює провадження у справах про порушення митних правил, здійснює боротьбу з порушеннями митних правил на митній території України тощо;

(2) МК наділяє посадових осіб митних органів повноваженнями, зокрема, здійснювати митний контроль з метою виявлення та припинення порушень митних правил, складати протоколи про порушення митних правил (стаття 490 МК), проводити інші процесуальні дії у справах (опитування осіб, тимчасове вилучення товарів тощо) (статті 508-517 МК), здійснювати адміністративне затримання осіб, які вчинили таке порушення (стаття 507 МК), розглядати від імені митниці справи про порушення митних правил та виносити постанови (стаття 522, 523 МК), направляти матеріали до суду у випадках, коли справа підлягає судовому розгляду;

(3) відповідно до Положення про митний пост « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , затверджене наказом Закарпатської митниці від 30.06.2021 № 17 (том 7 а. с. 136-143), основними завданнями митного поста є забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил; здійснення контролю за порядком та умовами переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення тощо;

(4) згідно із посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці (том 1 а. с. 224-226) основними посадовими обов'язками ОСОБА_6 є, зокрема, проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьба із порушенням митних правил, ініціювання та складення протоколів про порушення митних правил, здійснення контролю за дотриманням встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України.

52.Крім того, Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол , затверджена наказом МВС , Офісу Генерального прокурора, НАБУ , СБУ , ДБР , Міністерства фінансів України , Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, відносить Держмитслужбу до правоохоронних органів.

53.Отже, з огляду на поєднання функціонально визначеної компетенції митних органів та повноважень службових осіб, зокрема, митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 », останні здійснюють правоохоронну функцію, а відтак для цілей кримінального процесуального законодавства у функціональному значенні розглядаються як працівники правоохоронного органу. Таким чином, прокурор при визначенні підслідності кримінального провадження за слідчими органів ДБР правильно врахував наявність підстави, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 216 КПК, а саме належність службових осіб митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці до працівників правоохоронного органу.

54.Щодо тверджень захисту про невідповідність постанови прокурора вимогам, передбаченим частиною 5 статті 110 КПК, Суд зазначає, що постанова прокурора від 06.07.2022 відповідає вимогам статті 110 КПК, зокрема, в ній зазначено за яким фактом проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні та наведено достатні мотиви і обґрунтування фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення з посиланням на положення законодавства. При цьому відсутність детального мотивування та формальні недоліки процесуального документа (відсутність роз'яснення можливості та порядку його оскарження) не спростовують правильності прийнятого рішення, не є самостійною підставою для його скасування та не впливають на допустимість зібраних в подальшому органом досудового розслідування доказів.

55.Таким чином, доводи сторони захисту не свідчать про незаконність чи невмотивованість постанови прокурора про визначення підслідності та не можуть впливати на визнання доказів, зібраних органом досудового розслідування, недопустимими.

(1.3) Строк досудового розслідування був продовжений відповідно до положень процесуального законодавства

56.Сторона захисту у скарзі до суду першої інстанції (том 2 а. с. 162-169) зазначила про те, що постанова керівника САП ОСОБА_18 від 18.04.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023140160000049 до трьох місяців (том 2 а. с. 181-182) є незаконною та продовження цього строку відбулося із порушенням положень КПК, з огляду на те, що: (1) орган досудового розслідування пропустив строк вручення стороні захисту та звернення до уповноваженого суб'єкта із клопотанням про продовження строку досудового розслідування [так, строк досудового розслідування закінчувався 18.04.2023, клопотання про його продовження датоване 10.04.2023, а копія такого клопотання вручена стороні захисту 11.04.2023 з порушеннями визначеного частиною 3 статті 295 КПК п'ятиденного строку]; (2) підозра щодо ОСОБА_6 була необґрунтованою; (3) детектив в клопотанні не зазначив, чому неможливо було провести усі необхідні дії та завершити досудове розслідування у визначений законом строк; (4) наведені у клопотанні процесуальні дії фактично не були виконані.

57.Суд першої інстанції зазначив, що: (1) доводи захисту зводяться до незгоди із постановою керівника САП; (2) враховуючи те, що строк досудового розслідування закінчувався 18.04.2023, строк для подачі клопотання про продовження цього строку, визначений частиною 5 статті 294 КПК, не було порушено; (3) доручення розслідування у кримінальному провадженні детективами отримано 10.04.2023 та було заплановано проведення ряд необхідних слідчих та процесуальних дій. Разом з тим, після вивчення матеріалів кримінального провадження спір про підслідність було вирішено на користь іншого органу досудового розслідування.

58.Суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

59.Відповідно до матеріалів провадження: (1) 10.04.2023 визначено групу слідчих у складі детективів НАБУ, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140160000049 [після надходження постанови прокурора Закарпатської обласної прокуратури про визначення підслідності за НАБУ та матеріалів кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину за частиною 2 статті 364 КК] (том 9 а. с. 120-122); (2) в цей же день [10.04.2023] детектив НАБУ ОСОБА_19 звернувся до керівника САП із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців (том 9 а. с. 124-129); (3) 18.04.2023 керівник САП задовольнив це клопотання та продовжив строк досудового розслідування до 18.05.2023 (том 9 а. с. 131-132); (4) в цей же день [18.04.2023] прокурор САП визначив підслідність кримінального провадження за слідчими ДБР (том 9 а. с. 133-136); (5) 18.05.2023 Генеральний прокурор вирішив спір про підслідність, визначивши її за слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Львові (том 9 а. с. 140-141).

60.З огляду на наведене Суд звертає увагу, що: (1) детектив НАБУ одразу після визначення уповноваженим суб'єктом групи слідчих у кримінальному провадженні № 62023140160000049 [10.04.2023] звернувся до керівника САП із клопотанням про продовження строку досудового розслідування; (2) враховуючи те, що строк досудового розслідування закінчувався 18.04.2023, детектив не порушив визначений частиною 5 статті 294 КПК п'ятиденний строк звернення до прокурора, уповноваженого на розгляд клопотання; (3) сторона захисту у скарзі не зазначила будь-яких відомостей, яким чином направлення стороні захисту клопотання 11.04.2023 обмежило/перешкоджало стороні захисту у реалізації їх права на подання письмових заперечень на клопотання, порушило права підозрюваного тощо; (4) прокурор у запереченнях на скаргу захисту зазначив, що копія клопотання була вручена підозрюваному та його захиснику 11.04.2023 та згідно із їх розписками останні не мали заперечень проти такого клопотання; 13.04.2023 у підозрюваного з'явилася новий захисник, яка направила на електронну адресу НАБУ заперечення на клопотання детектива; (5) таким чином, враховуючи дату прийняття керівником САП рішення про продовження строку досудового розслідування [18.04.2023], відсутні підстави вважати, що такі заперечення захисника не враховувалися уповноваженим суб'єктом, та що дії сторони обвинувачення будь-яким чином перешкоджали стороні захисту у реалізації її прав; (6) отже, колегія суддів відхиляє довід захисника про порушення детективом строку звернення із клопотанням про продовження строку досудового розслідування.

61.Суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що клопотання детектива не містило усіх необхідних відомостей, та відсутність у сторони обвинувачення підстав вважати, що підозра є необґрунтованою, оскільки: (1) клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування відповідає вимогам, передбаченим частиною 2 статті 295 КПК, зокрема, в ньому наявне посилання на докази, якими обґрунтовується підозра та причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину, процесуальні дії, проведення яких потребує додаткового часу, та обставини, що перешкоджали здійснити їх раніше, а саме складність провадження та доручення розслідування у цьому провадженні лише 10.04.2023; (2) таким чином, на момент прийняття рішення про продовження строку досудового розслідування керівник САП дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання, визначених частиною 8 статті 295 КПК [зокрема, вбачається, що досліджені під час вирішення цього питання обставини та перелік доказів, якими обґрунтовувалася підозра, свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та причетність підозрюваного до цієї події]; (3) при цьому пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК передбачена можливість сторони захисту окремо оскаржити під час досудового розслідування повідомлення про підозру до слідчого судді та це право не було захистом реалізоване.

62.Суд не бере до уваги довід захисника про те, що визначені у клопотанні детектива процесуальні дії не були реалізовані органом досудового розслідування після продовження строку, оскільки перелік слідчих та процесуальних дій, які необхідно було провести, визначався детективом НАБУ, проте 18.04.2023 прокурор САП визначив підслідність за іншим органом досудового розслідування. Крім того, Суд звертає увагу, що: (1) визначений у клопотанні перелік процесуальних дій не є вичерпним та обов'язковим, він має характер обґрунтування необхідності продовження строку досудового розслідування з урахуванням наявних на той момент досудового розслідування даних, тому може змінюватися, звужуватися, розширюватися тощо; (2) водночас після зміни підслідності, визначення 18.04.2023 іншого органу досудового розслідування та вирішення 18.05.2023 Генеральним прокурором спору про підслідність, слідчі ДБР набули процесуальної самостійності у кримінальному провадженні, зокрема, у визначенні обсягу процесуальних дій та не були зобов'язані здійснювати перелік дій, сформований детективом НАБУ.

63.Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що: (1) суд першої інстанції правильно відхилив доводи сторони захисту про незаконність постанови керівника САП від 18.04.2023; (2) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023140160000049 був продовжений до трьох місяців відповідно до вимог КПК; (3) отже, наведене не може впливати на недопустимість доказів у провадженні.

(1.4) Кримінальне провадження не підлягає закриттю на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, оскільки строки досудового розслідування не спливли

64.Сторона захисту подала до суду першої інстанції клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК (том 1 а. с. 76-84). В обґрунтування доводів цього клопотання захист зазначив, що: (1) 18.04.2023 постановою керівника САП продовжено строк досудового розслідування до 18.05.2023; (2) сторона обвинувачення здійснила відкриття матеріалів кримінального провадження 18.05.2023, тобто в останній день строку досудового розслідування; (3) 14.06.2023 стороною захисту здійснено ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, про що повідомлено сторону обвинувачення наступним чином: 1) шляхом проставлення відмітки у відповідній графі протоколу надання доступу із підписами підозрюваного та його захисника; 2) шляхом вкладення повідомлення у скриньку для кореспонденції, що розташована у холі адміністративної будівлі Закарпатської обласної прокуратури , від ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 (у зв'язку з відсутністю особистого прийому для прийняття звернень та запитів у обласній прокуратурі); 3) шляхом направлення на офіційну електронну адресу Закарпатської обласної прокуратури аналогічних листів з електронними цифровими підписами підозрюваного та захисників; (4) отже, 14.06.2023 сторона захисту повною мірою реалізувала своє право на доступ та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, про що усіма доступними їй способами повідомила сторону обвинувачення; (5) наступного дня (15.06.2023), тобто поза межами строку досудового розслідування, стороною обвинувачення складено та затверджено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину за частиною 2 статті 364 КК; (6) одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику (частина 1 статті 293 КПК), проте прокурор не дотримався цих вимог законодавства.

65.Суд першої інстанції ухвалою від 31.07.2023 (том 2 а. с. 46-50) відмовив у задоволенні клопотання захисників з таких мотивів: (1) відповідно до положень Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27, листи, які надійшли на електронну адресу прокуратури та були вкинуті у скриньку за годину до кінця робочого часу, розглядаються та реєструються наступного робочого дня; (2) вбачається, що саме 15.06.2023 до представника прокуратури у встановленому порядку було доведено зміст повідомлень сторони захисту про підтвердження факту ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 62023140160000049; (3) таким чином, обвинувальний акт був складений та направлений до суду в межах строків досудового розслідування.

66.Суд погоджується із цими висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

67.Із матеріалів провадження вбачається, що: (1) 18.02.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за частиною 2 статті 364 КК (том 1 а. с. 85-98); (2) 18.04.2023 постановою керівника САП продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 18.05.2023 (том 1 а. с. 99-100); (3) 18.05.2023 Генеральний прокурор вирішив спір про підслідність, визначивши її за слідчими ДБР (том 1 а. с. 105-106); (4) в цей же день (18.05.2023): 1) слідчий ДБР повідомив прокурора про початок досудового розслідування (том 1 а. с. 107), 2) прокурор доручив слідчому в порядку статті 290 КПК повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів провадження (том 1 а. с. 108), 3) слідчий та прокурор повідомили підозрюваного та захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів провадження (том 1 а. с. 109, 110), 4) надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування та захист розпочав ознайомлення із ними (том 1 а. с. 167, 174).

68.Відповідно до позиції Об'єднаної палати ККС ВС, викладеної у постанові від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20: (1) відповідно до положень частини 5 статті 219 КПК у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК; (2) цей строк обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування; (3) день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування має рахуватися у строк досудового розслідування.

69.У ситуації, коли обов'язок повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів виконаний стороною обвинувачення в останній день строку досудового розслідування, визначеного приписами частини 3 статті 219 КПК, то останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом (тобто днем закінчення досудового розслідування) є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 290 КПК (постанова ККС ВС від 15.02.2023 у справі № 354/1129/20).

70.КПК не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ (постанова ККС ВС від 12.12.2024 у справі № 757/15893/22). За відсутності конкретних даних про дату ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог статті 290 КПК, строк досудового розслідування не можна вважати закінченим (постанова ККС ВС від 02.11.2022 у справі № 752/6182/20).

71.Суд встановив, що сторона обвинувачення 18.05.2023 повідомила підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 62023140160000049 (тобто в останній день строку досудового розслідування) та цей день враховується у строк досудового розслідування. Отже, останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом (тобто днем закінчення досудового розслідування) є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

72.Відповідно до протоколу надання доступу до матеріалів від 18.05.2023 (том 1 а. с. 174) відбувалися зміни складу адвокатів, які здійснювали захист підозрюваного, а саме: (1) в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 залучив до кримінального провадження захисника ОСОБА_9 ; (2) в подальшому підозрюваний замінив адвоката ОСОБА_20 на захисника ОСОБА_7 .

73.Наведене зумовило необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав залучених захисників, які здійснюють захист підозрюваного, на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

74.Сторона захисту в свою чергу повідомила прокурора про ознайомлення з матеріалами провадження таким чином: (1) підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 в протоколі підтвердили ознайомлення 14.06.2023 із матеріалами досудового розслідування, скріпивши це власними підписами (том 1 а. с. 174); (2) 14.06.2023 повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 про ознайомлення із матеріалами були вкладені до скриньки для кореспонденції, які були зареєстровані на наступний день (15.06.2023); (3) 14.06.2023 захист надіслав відповідні повідомлення на електронну адресу Закарпатської обласної прокуратури , а саме: о 17:00 було відправлено повідомлення захисника ОСОБА_7 , о 17:03 - захисника ОСОБА_9 , а час відправлення адвокатом повідомлення підозрюваного встановити неможливо.

75.Суд вважає, що при вирішенні питання про підтвердження стороною захисту факту ознайомлення із матеріалами розслідування, важливим є не лише факт завершення ознайомлення, а й момент належного повідомлення сторони обвинувачення (доведення цього факту до її відома), оскільки сторона обвинувачення не має можливості спрогнозувати конкретну дату, яку підозрюваний та усі його захисники визначать для себе кінцевою при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування.

76.При цьому підтвердження належним чином факту ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування має важливе процесуальне значення, оскільки з цього моменту відновлюється перебіг строку досудового розслідування та у межах кримінального провадження № 62023140160000049 цей день був останнім днем строку досудового розслідування.

77.Хоча сторона захисту стверджує, що ознайомлення було завершене 14.06.2023 та про це було повідомлено прокурора, Суд звертає увагу на те, що: (1) підозрюваний та захисник ОСОБА_7 підтвердили завершення ознайомлення із матеріалами провадження, зазначивши про це у відповідному протоколі; (2) проте такий протокол не містить будь-яких відміток (підпису) про реалізацію захисником ОСОБА_9 свого права на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування; (3) письмове повідомлення захисника ОСОБА_9 було вкладено у скриньку для кореспонденції та зареєстроване в прокуратурі саме 15.06.2023 (том 1 а. с. 194), а також направлене на загальну електронну адресу Закарпатської обласної прокуратури 14.06.2023 о 17:03 (за годину до закінчення часу роботи прокуратури); (4) оцінюючи спосіб повідомлення захисником ОСОБА_9 прокурора про завершення ознайомлення, Суд враховує положення Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27, які регламентують, зокрема, порядок обігу та реєстрації вхідної кореспонденції. Відповідно до пунктів 5.2.6 та 6.2 Інструкції документи підлягають обов'язковій реєстрації в порядку черговості та в разі їх надходження за годину до кінця робочого дня передаються для первинного розгляду керівництву прокуратури наступного робочого дня.

78.З урахуванням наведеного, повідомлення сторони захисту, зокрема, захисника ОСОБА_9 , які були залишені у скриньці для кореспонденції та направлені електронною поштою наприкінці робочого дня 14.06.2023, об'єктивно не могли бути доведені до відома уповноважених прокурорів у кримінальному провадженні № 62023140160000049 у той самий день, а підлягали реєстрації та передачі для розгляду лише наступного робочого дня.

79.Таким чином, 15.06.2023 є датою, коли сторона обвинувачення об'єктивно отримала інформацію про завершення захисником ОСОБА_9 ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. До цього моменту у прокурора були відсутні процесуальні підстави вважати стадію ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування завершеною.

80.З урахуванням наведеного, саме 15.06.2023 слід вважати днем закінчення досудового розслідування у розумінні статті 219 КПК, а, отже, складення та направлення обвинувального акта до суду цього ж дня (що підтверджується описом вкладення поштового відправлення із відтиском печатки АТ « Укрпошта » - том 1 а. с. 41) відбулося в межах установленого законом строку.

81.Крім того, Суд відхиляє доводи сторони захисту про недотримання встановленого порядку вручення стороні захисту копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, стороною обвинувачення були вжиті належні та достатні заходи, направлені на вручення 15.06.2023 копій обвинувального акта та реєстру стороні захисту до моменту звернення з обвинувальним актом до суду, а саме: (1) в розписці зазначено, що підозрюваний відсутній за місцем проживання, проте його дружина відмовилася від отримання документів, що засвідчено її підписом та підписами двох понятих (том 1 а. с. 39); (2) копії обвинувального акта, реєстру та позовної заяви 15.06.2023 були направлені засобами поштового зв'язку на адреси місця проживання, а також на електронні адреси підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 (том 1 а. с. 30-38). ОСОБА_6 особисто одержав поштове відправлення 19.06.2023 (том 1 а. с. 130); (3) копії обвинувального акта (з огляду на встановлені розбіжності у зазначенні потерпілої особи) також були вручені прокурором стороні захисту під час підготовчого судового засідання 23.06.2023 (том 1 а. с. 136) та судом було надано стороні захисту достатньо часу (більше місяця) для належної підготовки для відстоювання своєї правової позиції у суді з метою дотримання прав обвинуваченого.

82.Отже, Суд вважає, що сторона обвинувачення вживала усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання обов'язку щодо вручення стороні захисту копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до направлення обвинувального акта до суду. За таких обставин відсутні підстави вважати, що мало місце порушення вимог статті 293 КПК або допущено обмеження прав, свобод чи законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 .

83.З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не були порушені, а відтак відсутні підстави для його закриття на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

(1.5) Відсутні порушення виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 в окреме провадження

84.Сторона захисту у скарзі до суду першої інстанції (том 2 а. с. 144-152) зазначила про те, що постанова прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.02.2023 (том 5 а. с. 211-215) є невмотивованою та незаконною, оскільки: (1) положення КПК, зокрема, частина 3 статті 217 КПК, не містять підстави для виділення кримінального провадження у зв'язку із тим, що провадження стосовно особи підслідне іншому органу досудового розслідування; (2) у прокурора були відсутні підстави стверджувати, що кримінальне провадження належить до підслідності НАБУ на підставі пункту 2 частини 5 статті 216 КПК, оскільки ОСОБА_6 не є службовою особою правоохоронного органу та не було встановлено розмір шкоди, завданої інкримінованим злочином; (3) постанова прокурора не відповідає вимогам пункту 3 частини 5 статті 110 КПК, а опис виділених матеріалів, що є додатком до постанови, не містить необхідних реквізитів для ідентифікації документів та підтвердження чи відповідають документи, з якими ознайомлювалася сторона захисту, тим, що були виділені.

85.Суд першої інстанції відхилив ці доводи сторони захисту та зазначив, що: (1) питання виділення кримінального провадження за єдиної законодавчо визначеної заборони (негативного впливу на повноту досудового розслідування та судового розгляду) належить до дискреційних повноважень прокурора та не підлягає оскарженню; (2) прийняте рішення в частині підслідності кримінального провадження НАБУ, підсудності його ВАКС знайшло своє підтвердження, виходячи із об'єктивної дійсності, тобто виділення матеріалів в окреме кримінальне провадження узгоджується з вимогами КПК; (3) доводи сторони захисту щодо відсутності необхідних реквізитів в описі виділених матеріалів не можуть вплинути на оцінку даної постанови судом.

86.Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та звертає увагу на те, що: (1) у кримінальному провадженні № 42022072060000020 прокурор дійшов висновку про необхідність виділення матеріалів стосовно ОСОБА_6 у окреме провадження № 62023140160000049 з огляду на належність провадження за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину за частиною 2 статті 364 КК до підслідності НАБУ, а провадження за підозрою ОСОБА_21 у вчиненні злочину за частиною 2 статті 367 КК - ДБР; (2) таке рішення прокурора не суперечить положенням КПК, оскільки: (а) КПК не містить переліку конкретних підстав для виділення матеріалів кримінального провадження, адже відповідно до частини 3 статті 217 КПК у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо дві особи підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, (б) у провадженні не встановлено підстав, що таке виділення матеріалів провадження могло б негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, що в свою чергу і не заперечується стороною захисту, (в) на тому етапі було встановлено ймовірну наявність умов, визначених пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК (розмір шкоди злочину у поєднанні із спеціальним правовим статусом суб'єкта, який вчинив кримінальне правопорушення, - службовою особою правоохоронного органу). При цьому послідуюче визначення прокурором САП підслідності за слідчими ДБР та вирішення Генеральним прокурором спору про підслідність, визначивши її за ДБР (з підстав непідтвердження наявності у ОСОБА_6 умислу на нездійснення заходів митного контролю з метою одержання неправомірної вигоди) не може свідчити про незаконність чи невмотивованість постанови прокурора Закарпатської обласної прокуратури про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.02.2023. Крім того, в подальшому наявність умов, визначених пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК, була підтверджено судом першої інстанції при прийнятті обвинувального акта та Апеляційною палатою ВАКС при розгляді клопотання захисника про направлення матеріалів провадження до іншого суду. При цьому остаточне встановлення розміру шкоди та правового статусу особи є предметом судового розгляду по суті та не може бути підставою для визнання постанови про виділення матеріалів провадження, постановленої на стадії досудового розслідування, незаконною.

87.Щодо доводів захисту про невідповідність постанови прокурора вимогам частини 5 статті 110 КПК, а саме відсутності зазначення в постанові місця та часу її виконання та особу, якій належить виконати, а також про відсутність у описі виділених матеріалів реквізитів документів, Суд зазначає, що: (1) постанова прокурора містить істотні елементи, необхідні для розуміння її змісту та правових наслідків, зокрема, містить зміст та обґрунтування прийнятого рішення, посилання на відповідні фактичні та юридичні обставини, які є підставами для його прийняття; (2) ненаведення в постанові прокурора певних відомостей не впливає на законність такої постанови та з матеріалів провадження вбачається, що це не перешкоджало її належному виконанню уповноваженими суб'єктами; (3) опис виділених матеріалів містить чіткі назви документів, при цьому КПК не містить вимог щодо зазначення будь-яких інших їх реквізитів, а сторона захисту не зазначила щодо виявлення будь-яких невідповідностей чи розбіжностей між описом виділених матеріалів та тими матеріалами, що були відкриті стороні захисту в порядку статті 290 КПК.

88.Отже, наведені стороною захисту доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням прокурора та його оцінкою обставин кримінального провадження, однак не свідчать про наявність істотних порушень вимог КПК, які могли б бути підставою для визнання відповідної постанови незаконною та визнання доказів недопустимими.

(1.6) Постанови слідчого про визнання матеріалів провадження та дисків речовими доказами не можуть впливати на допустимість цих доказів у кримінальному провадженні

89.Сторона захисту у скаргах до суду першої інстанції (том 2 а. с. 125-138) зазначила, що є незаконними та впливають на допустимість доказів такі постанови слідчого ДБР: (1) від 12.01.2023 про визнання речовими доказами копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12022071060000240 (том 9 а. с. 88-90) та (2) від 27.07.2022 про визнання речовим доказом DVD-дисків, на яких відображено записи із камер відеоспостереження, розташованих на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прилеглих територій за 30.06.2022 (том 9 а. с. 91-92).

90.Наведені вимоги захисник обґрунтував тим, що: (1) мотивувальні частини оскаржуваних постанов слідчого не містять змісту обставин, які є підставами для прийняття постанов, обґрунтування мотивів їх прийняття та даних, яким чином матеріали іншого кримінального провадження та диски мають відношення до цього кримінального провадження; (2) копії матеріалів кримінального провадження та DVD-диски, а саме інформація у вигляді відеозаписів, що міститься на них, яка й становила інтерес для кримінального провадження, не можуть бути речовими доказами, а є документами у розумінні пункту 1 частини 2 статті 99 КПК; (3) резолютивні частини постанов слідчого не містять відомостей про місце та час виконання постанов, осіб, яким належить їх виконати, можливість та порядок оскарження.

91.Суд першої інстанції відхилив доводи захисту з огляду на те, що: (1) положення статті 98 КПК не містять обов'язкової вимоги для оформлення рішення про визнання тих чи інших матеріальних об'єктів речовим доказом будь-яким процесуальним документом, а відтак, в силу положень статті 40 КПК, його прийняття є виключною дискрецією слідчого; (2) для суду такі рішення слідчого не є обов'язковими, так як в ході судового розгляду суд самостійно вирішує, які досліджені об'єкти є речовими доказами, з огляду на процесуальний обов'язок визначити їх долю при прийнятті остаточного рішення у справі; (3) DVD-диски із відеозаписами містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію речових доказів, визначеному у статті 98 КПК; (4) щодо документів, які перелічені у постанові від 12.01.2023, то суд зауважив, що вони отримані в результаті тимчасового доступу до матеріалів іншого кримінального провадження, містять дані, що мають значення для цього кримінального провадження, проте суд не вбачає окремої необхідності для визнання їх речовими доказами.

92.Суд погоджується із висновками суду першої інстанції за виключенням визнання дисків речовим доказом та додатково зазначає таке.

93.Із постанов від 12.01.2023 та від 27.07.2022 вбачається, що слідчий ДБР прийняв рішення про визнання матеріалів кримінального провадження та DVD-дисків речовими доказами на підставі статті 98 КПК з огляду на те, що такі документи та речі містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів, обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

94.Суд враховує, що матеріали кримінального провадження та диски є спеціально створеними з метою збереження інформації об'єктами, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (стаття 99 КПК). Щодо дисків доказове значення має саме інформація - записи з камер відеоспостереження, що на таких дисках містяться.

95.Проте такі висновки Суду, що матеріали кримінального провадження № 12022071060000240 та 19 DVD-дисків за ознаками є не речовими доказами, а документами, не впливає на те, що вони є джерелами доказів та містять відомості, що мають значення для цього кримінального провадження.

96.Щодо доводів захисту про невідповідність постанов слідчого від 12.01.2023 та від 27.07.2022 вимогам частини 3 статті 110 КПК Суд звертає увагу, що: (1) окремі недоліки постанов слідчого не мають правових наслідків на етапі судового розгляду; (2) при цьому слідчий у постановах навів мотиви визнання речей та документів речовими доказами із посиланням на положення КПК; (3) твердження захисту, що слідчий не здійснив огляд матеріалів провадження в порядку статті 237 КПК, не враховуються Судом, оскільки ці матеріали досудового розслідування були одержані шляхом тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді; (4) твердження захисту, що постанова слідчого про визнання речовим доказом 19 DVD-дисків містить недостовірні відомості [оскільки слідчий провів огляд протягом такого часу, який не відповідає тривалості записів, які містяться на відеозаписах], Суд не бере до уваги, оскільки у протоколі огляду від 27.07.2022 (том 9 а. с. 93) слідчий зазначив виключно про факт надходження листа із дисками та про те, що ці диски містять саме записи з камер відеоспостереження на пункті пропуску (далі - п/п) « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; (5) відсутність певних відомостей у резолютивній частині (про місце та час виконання постанов, осіб, яким належить їх виконати, можливість та порядок оскарження) також не може впливати на допустимість матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 та DVD-дисків.

(1.7) Відсутні підстави для визнання недопустимим доказом копії протоколу огляду транспортного засобу від 22.07.2022

97.Сторона захисту (том 10 а. с. 141-144) стверджувала про недопустимість протоколу огляду транспортного засобу «Mercedes Sprinter», номерний знак (далі - н/з) НОМЕР_2 , та предметів, речей, документів, що перебувають у ньому, від 22.07.2022 (том 5 а. с. 124-207) з огляду на те, що: (1) детектив Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ ) не є особою, уповноваженою на надання дозволу на проникнення в транспортний засіб, без здійснення судового контролю слідчим суддею; (2) сторона обвинувачення не надала під час судового розгляду відеозапису огляду, який є додатком до протоколу, що становить порушення вимог частини 2 статті 104 КПК; (3) фототаблиця до протоколу не містить підпису слідчого та учасників слідчої дії.

98.Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання протоколу огляду недопустимим доказом, враховуючи те, що: (1) постановою заступника начальника слідчого відділу Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_22 від 01.07.2022 транспортний засіб «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , мав статус речового доказу (том 5 а.с. 39-43); (2) відповідно до ухвали слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.07.2022 (справа № 297/1799/22) у кримінальному провадженні № 12022071060000240 був накладений арешт на автомобіль «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , та предмети, речі, документи, що перебували у ньому, з метою збереження речових доказів; (3) отже, вбачається, що транспортний засіб та предмети, речі, документи, що перебували у ньому, як речові докази, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді, на момент здійснення огляду слідчим ДБР перебували у володінні органу слідства, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000240, - БЕБ; (4) старший детектив БЕБ ОСОБА_23 надав дозвіл слідчому ДБР ОСОБА_24 на проведення огляду транспортного засобу та предметів, речей, документів, що перебували у ньому (том 5 а. с. 123); (5) при цьому твердження захисту про відсутність дати надання такого дозволу не спростовують факту його надання, оскільки під час огляду транспортного засобу слідчим ДБР брав також участь старший детектив БЕБ ОСОБА_23 та протокол не містить відомостей про наявність у останнього будь-яких заперечень; (6) із матеріалів справи також вбачається, що слідчий ДБР на підставі дозволу детектива БЕБ провів огляд автомобіля один раз, отже, колегія суддів відхиляє доводи захисту про можливість проведення слідчим такої слідчої (розшукової) дії необмежену кількість разів; (7) отже, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку відсутня необхідність у здійсненні процесуальних дій, спрямованих на отримання дозволу слідчого судді на огляд майна, з огляду на те, що останнє як речовий доказ перебувало у володінні органу досудового розслідування, слідчий суддя наклав арешт на це майно, чим провів необхідний судовий контроль, уповноважений представник органу досудового розслідування надав дозвіл слідчому іншого органу досудового розслідування на цей огляд, та брав участь у проведенні такої слідчої (розшукової) дії.

99.Щодо доводів захисту, що сторона обвинувачення не надала під час судового розгляду відеозапису огляду, Суд звертає увагу, що: (1) відповідно до протоколу огляду застосовувалися технічні засоби фіксації та матеріали відеозапису, фотофіксації долучені до протоколу; (2) ненадання під час судового розгляду відеозапису огляду не може вважатися істотною безумовною підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами, що узгоджується із позицією ККС ВС, викладеною, зокрема, у постанові від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18.

100.Також захисник вказує на наявність недоліків оформлення протоколу, проте не зазначає як вони відобразилися на дотриманні прав обвинуваченого та яким чином вплинули на допустимість доказів.

101.Отже, Суд не вбачає підстав для визнання протоколу огляду транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , та предметів, речей, документів, що перебувають у ньому, від 22.07.2022 недопустимим доказом.

(1.8) Слідчий ДБР ОСОБА_25 мав повноваження проводити огляд дисків із відеозаписами з камер відеоспостереження від 17.05.2023

102.Сторона захисту у клопотанні до суду першої інстанції (том 10 а. с. 177-179) зазначила про наявність підстав для визнання недопустимим протоколу огляду оптичних носіїв інформації - дисків із відеозаписами з камер відеоспостереження на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 17.05.2023 (том 9 а. с. 94-114), з огляду на те, що слідчий ОСОБА_25 є неуповноваженим суб'єктом здійснення слідчої (розшукової) дії, оскільки огляд проведений до винесення постанови про визначення групи слідчих у провадженні.

103.Суд першої інстанції відхилив ці доводи захисту, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

104.Із матеріалів провадження вбачається, що: (1) кримінальне провадження № 62023140160000049 щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, було виділене 23.02.2023 із матеріалів кримінального провадження № 42022072060000020 (том 5 а. с. 211-215); (2) у цьому кримінальному провадженні постановою заступника керівника відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, від 07.07.2022 (том 5 а. с. 116-117) та постановою керівника цього відділу від 16.02.2023 (том 5 а. с. 121-122) призначено слідчу групу у складі, зокрема, слідчого ОСОБА_25 , якому доручено керувати діями групи слідчих у кримінальному провадженні; (3) 27.02.2023 прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 винесено постанову про визначення підслідності кримінального провадження № 62023140160000049 за НАБУ, а 18.04.2023 прокурором САП ОСОБА_26 - за слідчими ДБР; (4) таким чином, станом на 17.05.2023 у кримінальному провадженні існував спір про підслідність, який був вирішений постановою Генерального прокурора ОСОБА_27 від 18.05.2023, відповідно до якої підслідність визначена за слідчими ДБР (том 9 а. с. 140-141). Також 18.05.2023 визначено слідчу групу в кримінальному провадженні у складі, зокрема, слідчого ОСОБА_25 , якого визначено старшим групи слідчих та доручено керувати діями групи слідчих у кримінальному провадженні (том 9 а. с. 144-145).

105.Суд звертає увагу, що: (1) положеннями КПК не передбачено обов'язкового повторного призначення слідчого у кримінальному провадженні, яке було виділене в окреме провадження, якщо після початку досудового розслідування вже було визначено слідчого для його проведення; (2) отже, слідчий ДБР ОСОБА_25 , який був визначений старшим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42022072060000020 [з якого було виділено матеріали провадження № 62023140160000049 щодо ОСОБА_6 ], продовжував виконувати свої повноваження у виділеному провадженні й після визначення прокурором САП підслідності кримінального провадження за слідчими ДБР; (3) більше того, 18.05.2023 після вирішення Генеральним прокурором спору про підслідність за ДБР слідчий ОСОБА_25 був також включений у групу слідчих.

106.Отже, слідчий ДБР ОСОБА_25 був уповноваженим 17.05.2023 на проведення огляду оптичних носіїв інформації та здійснення саме ним такої процесуальної дії не порушило права, свободи та інтереси обвинуваченого ОСОБА_6 .

107.Доводи захисту щодо відсутності у протоколі відомостей про те, на яких саме оптичних дисках виявлені файли та в яких проміжках часу відображені ті чи інші обставини, здійснення слідчим певних стверджувальних тверджень не беруться Судом до уваги, оскільки: (1) описова частина протоколу містить відомості про послідовність дій (зокрема, зазначені найменування відеофайлів) та про отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження; (2) відомості, викладені у протоколі огляду, відповідають тим файлам відеозаписів з камер відеоспостереження, які були досліджені судом першої та апеляційної інстанції, та сторони не мали будь-яких заперечень щодо цього, що свідчить про наведення у протоколі достовірної інформації.

108.Таким чином, відсутні підстави для визнання протоколу огляду оптичних носіїв інформації - дисків із записами з камер відеоспостереження на території п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 17.05.2023 недопустимим доказом.

(1.9) Копії матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 є допустимими та належними доказами

109.Сторона захисту у клопотаннях до суду першої інстанції (том 9 а. с. 204-205, а. с. 221-223, том 10 а. с. 130-145, 163-180) просила визнати недопустимими та неналежними копії матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240, які були одержані: (1) листом заступника начальника слідчого відділу Берегівського РВП ГУ НП в з Закарпатській області від 06.07.2022 (том 5 а. с. 14) як відповідь на запит прокурора Берегівської окружної прокуратури (том 5 а. с. 13); (2) шляхом тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022.

(1.9.1) Щодо копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240, які були одержані листом заступника начальника слідчого відділу Берегівського РВП ГУ НП в з Закарпатській області від 06.07.2022

110.Сторона захисту зазначила, що: (1) матеріали досудового розслідування № 12022071060000240 є неналежними, оскільки у витягу з ЄРДР у такому кримінальному провадженні зазначено місце вчинення злочину п/п «Косино» (а не п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»), та зазначено, що було використано транспортний засіб із номерним знаком НОМЕР_2 (а не НОМЕР_3 ); (2) матеріали є недопустимим доказом з огляду на те, що: 1) був відсутній дозвіл слідчого чи прокурора відповідно до статті 222 КПК та доступ до таких матеріалів мав здійснюватися в порядку тимчасового доступу до речей і документів, 2) слідчі дії у іншому кримінальному провадженні № 12022071060000240 були проведені до внесення відомостей до ЄРДР стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 та провадження щодо останнього не виділялося та не об'єднувалося із матеріалами кримінального провадження, в якому такі докази були отримані.

111.Суд відхиляє такі доводи захисту з огляду на таке.

112.Витяги з ЄРДР та окремі процесуальні документи у кримінальних провадженнях № 12022071060000240 та № 42022072060000020 (з якого в окреме провадження № 62023140160000049 були виділені матеріали стосовно ОСОБА_6 ) містять певні розбіжності щодо місця подій (п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і п/п «Косино») та реєстраційних номерних знаків транспортних засобів ( НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ).

113.Проте судом першої інстанції, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції, достовірно встановлено, що події відбувались 30.06.2022 у селі Астей Берегівського району Закарпатської області на міжнародному пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та стосуються транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з якого НОМЕР_2 , проте його митне оформлення проведено із зазначенням н/з НОМЕР_3 .

114.З наведеного слідує, що окремі процесуальні документи у кримінальному провадженні № 12022071060000240, які створювалися на початку досудового розслідування, містить помилкові відомості (описки) щодо найменування конкретного пункту пропуску, що підтверджується також тим, що адреса місця подій (село Астей Берегівського району Закарпатської області) зазначена правильно. Допущення саме технічної описки також підтверджено прокурором у письмових запереченнях на скаргу захисту (том 11 а. с. 2зв).

115.Зазначення у витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022071060000240 того, що ввезення товарів на митну територію України було здійснене транспортним засобом «Mercedes Spriter» із н/з НОМЕР_2 , обумовлено тим, що відповідно до електронного рапорту Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області (том 8 а.с. 42) під час патрулювання було виявлено, що у транспортному засобі саме із таким номерним знаком наявні коробки із електронними пристроями. В подальшому слідством з'ясовано, що водій ОСОБА_16 з метою приховання вантажу від митного контролю та митного оформлення надав службовим особам пункту пропуску свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із н/з НОМЕР_3 замість НОМЕР_2 .

116.Таким чином, Суд не погоджується із доводами захисту, що обставини кримінального провадження № 12022071060000240 стосуються інших подій, ніж обставини кримінального провадження № 42022072060000020 (з якого були виділені в окреме провадження № 62023140160000049 матеріали стосовно ОСОБА_6 ).

117.Щодо тверджень захисту про недопустимість копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 Суд звертає увагу на таке.

118.З метою отримання копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 була відсутня необхідність у одержанні окремого письмового дозволу слідчого або прокурора на підставі статті 222 КПК та зверненні до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, оскільки: (1) 06.07.2022 (дата направлення копій матеріалів провадження) досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12022071060000240 та № 42022072060000020 здійснювалося одним органом досудового розслідування - Берегівським РВП ГУ НП в з Закарпатській області; (2) у кримінальному провадженні № 12022071060000240 постановою від 30.06.2022 (том 5 а. с. 23-24) старшим групи прокурорів був визначений прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_28 ; (3) у кримінальному провадженні № 42022072060000020 постановою від 04.07.2022 (том 5 а. с. 5-6) старшим групи прокурорів також визначений прокурор ОСОБА_28 , який 05.07.2022 і направив запит до Берегівського РВП ГУ НП в з Закарпатській області про надання належним чином завірених копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240; (4) таким чином, у прокурора ОСОБА_28 була відсутня необхідність в одержанні окремого дозволу слідчого чи прокурора в порядку статті 222 КПК, оскільки саме він здійснював процесуальне керівництво у обох кримінальних провадженнях; (5) отже, прокурор на підставі статтей 36 та 93 КПК належним чином реалізував свої повноваження, направлені на збирання доказів у кримінальному провадженні шляхом їх витребування із органу слідства.

119.При цьому доводи захисту про необхідність одержання дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до речей і документів, як це було зроблено в подальшому на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022, не підлягають задоволенню, оскільки на момент подання прокурором запиту 05.07.2022 досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12022071060000240 та № 42022072060000020 здійснювалося одним органом досудового розслідування, а процесуальне керівництво однією прокуратурою, а станом на 20.12.2022 (дата подання до слідчого судді клопотання про слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів) - різними органами слідства та відповідно матеріали кримінального провадження № 12022071060000240 перебували у володінні іншого органу досудового розслідування (БЕБ).

120.Щодо доводів захисту про те, що слідчі дії у кримінальному провадженні № 12022071060000240 були проведені до внесення відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_6 та провадження щодо нього не виділялося та не об'єднувалося із матеріалами кримінального провадження, в якому докази були отримані, Суд звертає увагу на те, що: (1) кримінальне провадження № 42022072060000020 (з якого були виділені в окреме провадження № 62023140160000049 матеріали стосовно ОСОБА_6 ) відповідно до витягу з ЄРДР та рапорту (том 5 а. с. 1-2, 9) були внесені у зв'язку із тим, що в ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням та вивчення матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 встановлено факти ймовірного вчинення службовими особами митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » злочину за частиною 2 статті 364 КК; (2) таким чином, хоч матеріали провадження стосовно ОСОБА_6 не об'єднувалися та не виділялися в окреме із матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240, проте обставини, що стали предметом розслідування у цих кримінальних провадженнях, є взаємопов'язаними, а відомості щодо можливого вчинення злочину службовими особами митного органу, зокрема, ОСОБА_6 були встановлені саме під час розслідування первісного провадження (№ 12022071060000240); (3) копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000240 не містять доказів, які мають істотне та ключове значення для встановлення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Так, направлені матеріали провадження стосуються здебільшого процедурних питань та не містять доказів, що покладені в основу обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину за частиною 2 статті 364 КК, а протокол огляду транспортного засобу від 30.06.2022-01.07.2022 (під час якого як стверджує захист були одержані базові докази, пов'язані з вилученням предметів інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення) був визнаний судом першої інстанції недопустимим доказом та встановлено, що наявність події, яка мала місце 30.06.2022, доводяться сукупністю інших доказів.

121.З огляду на наявність клопотань захисту про недопустимість окремих доказів, одержаних як копії матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240, Суд вважає за необхідне надати їм відповідну оцінку.

Щодо недопустимості протоколу огляду місця події від 30.06.2022-01.07.2022

122.Суд першої інстанції визнав протокол огляду місця події від 30.06.2022-01.07.2022 (том 5 а. с. 33-38) недопустимим з огляду на те, що: (1) за змістом досліджених матеріалів вбачається, що слідча дія розпочата як огляд місця, а саме земельної ділянки, на якій розташований транспортний засіб, в подальшому за своїм характером здійснювалась як невідкладний обшук транспортного засобу; (2) наведене підтверджується і тим, що орган досудового розслідування подав до суду клопотання від 01.07.2022 про надання дозволу на проведення огляду, зокрема, іншого володіння особи (том 5 а.с. 55-57, 58-62); (3) захист посилався на відсутність ухвал слідчого судді, проте прокурор ствердив, що такі ухвали існують, зокрема, у реєстрі судових рішень, однак станом на час отримання запитуваної інформації були відсутні у матеріалах об'єднаного кримінального провадження № 12022071060000240; (4) тому такий довід захисту сам по собі не міг слугувати підставою для визнання доказу недопустимим; (5) проте відповідно до частини 10 статті 236, частин 1, 6 статті 107, частини 2 статті 104 КПК: 1) обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису, 2) у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі, 3) запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу, 4) дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні, 5) незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними; (6) аналізуючи зміст протоколу огляду від 30.06.2022-01.07.2022, зміст постанови від 01.07.2022 про визнання речовими доказами речей, вилучених в ході огляду, та співставляючи кількість та найменування вилученої техніки із змістом обвинувального акта, колегія суддів зробила висновок, що у всіх трьох документах, такі дані різняться. Тобто відсутність фіксування проведеного обшуку автомобіля «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , що мало місце 30.06.2022-01.07.2022 у кримінальному провадженні № 120220710600000240, позбавляє можливості суд використати даний доказ для перевірки таких даних; (7) за таких обставин, це порушення вимог процесуальної форми проведення слідчої дії тягне за собою визнання недопустимим доказу - протоколу, складеного за результатами її проведення.

123.Суд звертає увагу, що апеляційна скарга прокурора не містить жодних доводів щодо незаконності чи необґрунтованості визнання судом першої інстанції протоколу огляду місця події від 30.06.2022-01.07.2022 недопустимим доказом. За таких обставин Суд не здійснює перевірку та оцінку оскаржуваного рішення в цій частині, а цей доказ не використовує.

Щодо відсутності підстав для визнання копії протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 02.06.2022 недопустимим доказом

124.Сторона захисту у клопотанні до суду першої інстанції (том 10 а.с. 139-141) просила визнати недопустимим доказом копію протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 02.06.2022 (том 5 а.с. 83-108), враховуючи таке: (1) огляд мобільного телефону всупереч положенням частини 3 статті 214 КПК проведений до внесення відомостей до ЄРДР; (2) час проведення огляду, зазначений у протоколі (18:20-19:00), не відповідає часу, що зображений на екрані мобільного телефону, який є предметом огляду (23:27-00:40); (3) зі змісту протоколу не вбачається у зв'язку із чим була пов'язана невідкладність проведення фактичного огляду у нічний час доби; (4) протокол огляду не містить відомостей про послідовність виконаних дій, пов'язаних із подоланням системи логічного захисту мобільного телефону та введеного паролю; (5) фототаблиця до протоколу не містить підписів слідчого та понятих; (6) незацікавленість понятих стороною захисту поставлена під сумнів, оскільки вони були присутні під час проведення огляду місця події від 30.06.2022, а один із понятих притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

125.Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дійсною датою складання протоколу огляду мобільного телефону є 02.07.2022. Прокурор під час судового розгляду як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції зазначив, що дата складення протоколу (02.06.2022) є технічною опискою. Наведене підтверджується також змістом протоколу, в описовій частині якого зазначено, що на телефоні, який є предметом огляду, встановлена дата 02.07.2022 та це відповідає дійсності. Отже, Суд відхиляє довід захисту, що слідча (розшукова) дія була проведена у кримінальному провадженні № 12022071060000240 до внесення відомостей до ЄРДР.

126.Щодо доводу захисту про невідповідність часу, зазначеного у протоколі огляду, та відображеного на екрані мобільного телефону, що міститься у фототаблиці до протоколу, Суд погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що: (1) ця розбіжність лише свідчить, що оформлення додатку мало місце після складання протоколу, однак не ставить зафіксовані у ньому відомості під обґрунтований сумнів; (2) така розбіжність не є такою, що спростовує зміст протоколу, та не може свідчити про його недопустимість.

127.Суд відхиляє доводи захисту про ймовірну зацікавленість понятих [у зв'язку із їх участю у декількох слідчих діях та притягнення одного із понятих до відповідальності], оскільки: (1) КПК не забороняє залучення особи в якості понятого у кількох слідчих діях під час кримінального провадження, сам по собі факт участі того ж понятого у проведенні різних слідчих дій не може свідчити про його зацікавленість (постанова ККС ВС від 23.05.2023 у справі № 712/12004/21); (2) судимість осіб не є перепоною для їх участі як понятих у кримінальному провадженні та допиті їх як свідків (постанова ККС ВС ід 26.09.2023 у справі № 404/2409/20). Таким чином, ймовірні факти притягнення понятого до адміністративної та кримінальної відповідальності не можуть свідчити про його зацікавленість.

128.Інші доводи захисту (відсутність відомостей про послідовність дій, введений пароль, відсутність підписів на фототаблиці до протоколу) Суд не бере до уваги, оскільки такі недоліки протоколу огляду самі по собі не свідчать про порушення процедури проведення огляду та складання протоколу за результатом його проведення, не можуть впливати на допустимість цього доказу та жодним чином не впливають на права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_6 .

129.Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про допустимість протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 02.06.2022.

(1.9.2) Щодо копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240, які були одержані шляхом тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022

130.Сторона захисту у клопотаннях до суду першої інстанції (том 9 а. с. 204-205, том 10 а. с. 163-180) зазначила про недопустимість усіх копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240, які були одержані шляхом тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022, з огляду на те, що: (1) слідчий ДБР в порушення вимог КПК щодо правил підсудності подав клопотання не до Вищого антикорупційного суду, а до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області; (2) на переконання сторони захисту слідчий був обізнаний про належність кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду з огляду на те, що: 1) 06.07.2022 із Берегівським РВП ГУ НП в з Закарпатській області вже надходили окремі матеріали кримінального провадження № 12022071060000240, з яких вбачалося, що досудове розслідування здійснюється за фактами, зокрема, ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, 2) такий визначений розмір шкоди відповідно до примітки до статті 212 КК неодмінно перевищував би розмір, визначений у пункті 2 частини 5 статті 216 КПК, який містить умову віднесення провадження до підсудності ВАКС.

131.Суд не погоджується із такими твердженнями сторони захисту з огляду на те, що: (1) розмір ймовірної шкоди, завданої вчиненням інкримінованого ОСОБА_6 злочину, був встановлений саме на підставі висновку експертів від 30.11.2022 (том 9 а. с. 14-32). Цей висновок перебував у володінні іншого органу досудового розслідування (БЕБ) у матеріалах іншого кримінального провадження № 12022071060000240, до якого і був одержаний доступ на підставі ухвали слідчого судді від 26.12.2022; (2) у разі подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів до ВАКС слідчий мав би належним чином обґрунтувати належність кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС та наявність однієї із умов, визначених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, в протилежному випадку таке клопотання підлягало б поверненню як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді. При цьому в розпорядженні органу досудового розслідування було наявне лише посилання на попередню кваліфікацію злочину в іншому кримінальному правопорушенні № 12022071060000240, без підтвердження будь-яких конкретних відомостей щодо розміру шкоди, завданої злочином за частиною 2 статті 212 КК; (3) при цьому Суд неодноразово зауважував, що природнім є те, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК, якими визначається підсудність кримінальних проваджень, зокрема, підсудність ВАКС, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного слідчого суддю з огляду на недостатність необхідних фактичних даних; (4) разом з тим, захист не навів мотивів як сам по собі факт здійснення судового контролю саме слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області порушив права та свободи обвинуваченого ОСОБА_6 (в порівнянні з тим, якби судовий контроль здійснювали слідчі судді ВАКС), не навів будь-яких фактичних обставин, які б могли свідчити про упередженість чи особисту зацікавленість слідчого судді районного суду, тобто про наявність обставин, які могли бути підставою для відводу і які в результаті могли вплинути на законність рішення у справі. Враховуючи вищенаведене, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості усіх копій матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240.

Щодо заперечень захисту на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022 (справа № 308/8591/22)

132.Крім того, в окремому клопотанні сторони захисту (том 2 а. с. 183-186) викладені заперечення на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022 (справа № 308/8591/22). Також в клопотаннях до суду першої інстанції захист просив визнати недопустимими окремі докази, долучені як копії матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 (одержані на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022), а саме копії: (1) витягу з ЄРДР (том 9 а. с. 12-13); (2) висновку експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи (том 9 а. с. 14-32); (3) протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 05.08.2022 (том 9 а. с. 53-60); (4) протоколу огляду транспортного засобу від 03.08.2022 (том 9 а. с. 82-87); (5) протоколу огляду речей та документів від 27.07.2022 (том 9 а. с. 93). Суд відхиляє такі доводи сторони захисту з огляду на таке.

133.Сторона захисту у запереченнях на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022 (справа № 308/8591/22) про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів (том 9 а. с. 5-8) зазначила, що: (1) слідчий у клопотанні не навів доводів, що такі речі та документи дійсно перебувають у володінні БЕБ; (2) слідчий у клопотанні не вказав у зв'язку із чим неможливо було провести експертизу саме у кримінальному провадженні № 42022072060000020; (3) слідчий суддя в порушення вимог частини 1 статті 163 КПК не викликав в судове засідання особу, у володінні якої перебувають такі речі та документи.

134.Суд першої інстанції, відхиляючи доводи захисту, зазначив, що зі змісту ухвали слідчого судді від 26.12.2022 вбачається, що вона відповідає вимогам статті 164 КПК, а клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів розглянуте у порядку статті 163 КПК.

135.Суд погоджується із висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке: (1) клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів відповідає вимогам частини 2 статті 160 КПК. Вбачається, що ймовірна відсутність у клопотанні детального обґрунтування усіх обставин не може свідчити про відсутність підстав для його задоволення та надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів; (2) прокурор у відповідних запереченнях зазначив, що призначення експертизи у кримінальному провадженні № 42022072060000020 щодо тих же самих питань по тим же об'єктам дослідження було недоцільним. Суд, враховуючи таку позицію сторони обвинувачення та відсутність вимоги КПК повторно призначати експертизу щодо тих же об'єктів та питань виключно з підстав наявності іншого номера кримінального провадження, не вбачає підстав для висновку про незаконність ухвали слідчого судді та визнання недопустимими одержаних шляхом її виконання доказів; (3) відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 26.12.2022 представник БЕБ (установа, у володінні якої перебувають речі та документи) був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, проте в судове засідання не з'явився.

136.Отже, Суд не вбачає підстав для висновку про незаконність ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та визнання доказів, одержаних на її підставі, недопустимим.

Щодо копії витягу з ЄРДР

137.Сторона захисту зазначила про недопустимість витягу з ЄРДР (том 9 а. с. 12-13), оскільки: (1) згідно резолютивної частини ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022 тимчасовий доступ до витягу з ЄРДР не надавався; (2) отже, слідчий не мав повноважень на вилучення цього документу та вчинив дію, яка потребувала дозволу слідчого судді, без одержання такого.

138.Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що: (1) згідно з частиною 2 статті 84 КПК витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів (зокрема, постанова ККС ВС від 05.04.2023 у справі № 289/2107/20), отже, суд не може визнавати його недопустимим доказом; (2) при цьому ухвала слідчого судді від 26.12.2022 про тимчасовий доступ до речей і документів містить дозвіл на вилучення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000240, що стосуються кримінального провадження № 42022072060000020, без наведення їх вичерпного переліку.

Щодо допустимості копії протоколу огляду транспортного засобу від 03.08.2022

139.Сторона захисту у клопотаннях до суду першої інстанції (том 9 а. с. 221-223, том 10 а. с. 175-176) зазначила про недопустимість копії протоколу огляду транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , від 03.08.2022 (том 9 а. с. 82-87), оскільки: (1) огляд транспортного засобу проведено без ухвали слідчого судді або добровільної згоди власника, що є істотним порушенням права особи на недоторканість її володіння; (2) враховуючи те, що цей доказ було використано при складанні висновку експертів, то отриманий висновок за принципом «плодів отруєного дерева» є недопустимим; (3) огляд транспортного засобу проведено без відеофіксації, що є порушенням частини 10 статті 236 та частини 1 статті 107 КПК, а також без участі двох понятих всупереч абзацу 2 частини 7 статті 223 КПК; (4) додатки до протоколу не надані під час судового розгляду.

140.Суд першої інстанції відхилив ці доводи захисту з підстав того, що: (1) оглянуте майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених статтею 98 КПК; (2) транспортний засіб перебував у володінні уповноваженого органу досудового розслідування, який здійснив огляд товарів та транспортного засобу, яким вони були ввезені; (2) для проведення огляду цього майна не слід здійснювати процесуальні дії, спрямовані на отримання дозволу слідчого судді, обов'язкової відеофіксації процедури огляду майна; (3) зі змісту статтею 103-106, 107, 237 КПК вбачається, що участь понятих в ході огляду предметів не є обов'язковою, а проведення фотографування - виключно право слідчого, яке ним реалізується з метою фіксації необхідних відомостей; (4) протокол огляду від 03.08.2022 містить у доступній та зрозумілій формі відомості, які мають значення для кримінального провадження, а саме кількість, вид та найменування товару, щодо якого надалі цим же детективом призначено експертизу; (5) доводи захисту не дають колегії суддів підстав ставити під сумнів зміст протоколу огляду.

141.Суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції та додатково зазначає наступне: (1) постановою заступника начальника слідчого відділу Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 01.07.2022 транспортний засіб «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , мав статус речового доказу та ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.07.2022 (справа № 297/1799/22) на нього був накладений арешт з метою збереження речових доказів; (2) зі змісту протоколу вбачається, що огляд транспортного засобу проведений на огородженій території автостоянки БЕБ у місті Києві; (3) отже, на момент здійснення огляду детективом БЕБ цей транспортний засіб перебував у володінні органу досудового розслідування як речовий доказ у кримінальному провадженні, на який накладено арешт; (4) таким чином, для проведення огляду майна сторона обвинувачення не має обов'язку здійснювати процесуальні дії, спрямовані на отримання дозволу слідчого судді або власника майна на обшук (огляд) транспортного засобу, здійснення обов'язкової аудіо- та відеофіксації слідчої дії та залучення двох понятих, оскільки слідчими БЕБ проведено огляд майна, що мав статус речових доказів у провадженні (який підтверджений слідчим суддею за результатами здійснення судового контролю) та перебував у розпорядженні органу слідства. Отже, така слідча (розшукова) дія за своєю природою не може вважатися обшуком житла чи іншого володіння особи у розумінні статей 233-234 КПК; (5) з огляду на наведене, відповідно до частини 1 статті 107 КПК рішення про застосування технічних засобів фіксування (зокрема, аудіо- та відеозапису) під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить процесуальну дію; (6) зміст протоколу дає можливість встановити хід та результати процесуальної дії, містить у доступній та зрозумілій формі відомості, які мають значення для кримінального провадження (кількість, вид, найменування товару), що стороною захисту не ставиться під сумнів; (7) ненадання під час судового розгляду диску, на якому містяться зроблені під час слідчої дії фотографії, не може вважатися істотною підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами; (8) сторона захисту не навела будь-яких відомостей, яким чином огляд транспортного засобу призвів до порушення прав, свобод та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 ; (9) наведені стороною захисту заперечення не свідчать про будь-які істотні порушення вимог КПК, які б унеможливлювали використання судом відомостей, зафіксованих у протоколі.

142.Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протоколу огляду від 03.08.2022 недопустимим доказом.

Щодо допустимості та належності копії висновку експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи

143.Сторона захисту в клопотанні до суду першої інстанції (том 10 а. с. 165-172) стверджувала, що висновок експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи (том 9 а. с. 14-32) є неналежним та недопустимим доказом, з огляду на таке: (1) експертиза була призначена у іншому кримінальному провадженні № 12022071060000240 за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 212, частиною 3 статті 358 КК, при цьому сторона обвинувачення не була позбавлена можливості призначити експертизу у кримінальному провадженні щодо вчинення ОСОБА_6 злочину за частиною 2 статті 364 КК; (2) слідчим безпідставно змінено вид експертизи, що слід вважати реалізацією органами досудового розслідування повноважень, не передбачених КПК (пункт 2 частини 3 статті 87 КПК); (3) визначення суми митних платежів товарів належить до компетенції митних органів, а не експертів під час судової економічної експертизи; (4) із вступної частини експертизи вбачається, що експертами було направлено до БЕБ клопотання про уточнення питань та надання додаткових матеріалів, проте з огляду на отримання відповіді в строк, який перевищує 45 календарних днів, всупереч пункту 4.10 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерти не прийняли рішення про неможливість надання висновку; (4) експертами не враховано кольори електронних пристроїв, не проведено огляд самих товарів, самостійно обрано вихідні дані щодо вартості деяких ноутбуків, дослідницька та заключна частини висновків містять суперечливі дані щодо кількості товарів та наявні арифметичні невідповідності нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на навушники; (5) матеріали справи не містять документів, що є підставою для проведення експертизи та стосуються її ходу, а також документів, які надавалися експертам для проведення експертизи та є додатками до неї.

144.Суд першої інстанції, відхиляючи доводи захисника, зазначив, що: (1) в ході допиту експертів встановлено, що рішення про вид експертизи, зміст поставленого питання та надання додаткових матеріалів прийнято самостійно органом досудового розслідування; (2) поставлене питання та вид проведеної експертизи узгоджується із Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Відтак, з урахуванням особливостей завдання матеріальних збитків у формі несплачених митних платежів, колегія суддів вважає правильним призначення саме економічної експертизи з метою визначення їх розміру; (3) визначення розміру матеріальних збитків у формі несплачених митних платежів відповідно до положень статті 242 КПК можливе саме експертним шляхом, так як експертами визначалися аналогічні товари із наданого переліку та проводилися відповідні розрахунки, що неможливо здійснити шляхом проведення простих арифметичних підрахунків без наявності спеціальних знань; (4) відомості про кількість, вид та оригінальність техніки, щодо якої обраховувались митні платежі, викладені у протоколі від 03.08.2022 огляду предметів. Дані у протоколі огляду в частині кількості та найменування техніки відповідають кількості та найменуванню техніки, викладеному у питанні, яке поставлене експертам цим же детективом, та узгоджуються із висновками експертів по суті; (5) судом перевірено арифметичні розрахунки, які викладені в таблицях, які відображені у тексті експертизи, сумніви у достовірності інших відомостей відсутні; (6) щодо надання суду вихідних даних, із яких експерти формували свої висновки, то такі дані мають значення виключно для призначення повторної або додаткової експертизи, однак без застосування спеціальних знань колегія суддів не має можливості ними самостійно скористатись; (7) сторони не скористались правом заявити клопотання про тимчасовий доступ до відсутніх додатків до експертизи, які достовірно перебувають в експертній установі з метою підтвердження чи спростування висновків експертизи по суті поставленого питання; (8) посилання сторони захисту на практику ЄСПЛ не є обґрунтованим, оскільки доводи сторони захисту не є такими, які б свідчили про порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 ; (9) суд провів допит експертів та надав можливість учасниками судового розгляду поставити їм власні питання, роз'яснив право заявляти клопотання, які можуть доповнити судовий розгляд.

145.Суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

146.Щодо твердження захисту про недопустимість висновку експертів у зв'язку із тим, що (1) цей висновок одержаний в межах іншого провадження та (2) слідчий у разі необхідності повинен був призначити експертне дослідження у межах кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , Суд додатково звертає увагу на таке.

147.Із матеріалів провадження вбачається, що: (1) відомості кримінального провадження № 42022072060000020 (з якого 23.02.2023 були виділені в окреме провадження № 62023140160000049 матеріали стосовно ОСОБА_6 - том 5 а. с. 211-215) відповідно до витягу з ЄРДР та рапорту (том 5 а. с. 1-2, 9) були внесені прокурором у зв'язку із тим, що в ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням та вивчення матеріалів кримінального провадження № 12022071060000240 встановлено факти ймовірного вчинення службовими особами митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » злочину за частиною 2 статті 364 КК; (2) у кримінальному провадженні № 12022071060000240 здійснювалося досудове розслідування за фактами того, що ОСОБА_16 здійснив умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) під час ввезення через митний пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 30.06.2022 приблизно о 18:30 транспортним засобом «Mercedes Sprinter» (надавши службовим особам пункту пропуску документи на автомобіль із н/з НОМЕР_3 замість н/з НОМЕР_2 ) на митну територію України технічних пристроїв марки «Apple», обравши при цьому смугу руху «зелений коридор»; (3) аналіз процесуальних документів свідчить, що кримінальне провадження № 42022072060000020 стосувалося зловживання службовими особами митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » владою або службовим становищем, що полягало у пропуску 30.06.2022 приблизно о 18:33 без здійснення митних процедур транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , який ввіз на територію України без декларування та сплати необхідних платежів техніку марки «Apple»; (4) таким чином, зв'язок кримінального провадження № 12022071060000240 (під час тимчасового доступу до матеріалів якого одержано копію висновку експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи) та кримінального провадження № 42022072060000020 (у межах якого було одержано дозвіл на доступ та з якого в подальшому були виділені матеріали стосовно ОСОБА_6 ) є очевидним та безсумнівним.

148.Прокурор в запереченнях на клопотання захисту, поданих в суд першої інстанції (том 11 а. с. 5), зазначив, що призначення експертизи у кримінальному провадженні № 42022072060000020 щодо тих же самих питань по тим же об'єктам дослідження було недоцільним, а за результатами вивчення такого висновку встановлено відсутність підстав для призначення повторної або додаткової експертизи. Суд враховує наведену позицію сторони обвинувачення та відхиляє відповідні доводи захисту з огляду на: (1) взаємопов'язаність кримінальних проваджень [хоча матеріали провадження щодо ОСОБА_6 і не були виділені із кримінального провадження № 12022071060000240, проте внесення відомостей до ЄРДР було здійснене прокурором в результаті процесуального керівництва та вивчення матеріалів цього кримінального провадження, та події цих проваджень стосується переміщення через митний кордон України одних і тих же товарів]; (2) експерти встановили суму митних платежів, що нараховується на митну вартість товарів при перетині кордону України, визначену із митної вартості аналогічного товару станом на 30.06.2022, на товари (електронні пристрої) марки «Apple» із найменуваннями та у кількості, що відповідає протоколу огляду від 03.08.2022; (3) з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, Суд погоджується, що орган досудового розслідування не мав обов'язку призначати експертизу щодо тих же самих питань по тим же об'єктам дослідження; (4) при цьому сторона захисту не зазначила, яким чином використання висновку експертів за результатами проведення експертизи у межах іншого кримінального провадження порушило права, свободи чи інтереси обвинуваченого, позбавило сторону захисту в порядку частини 3 статті 93, статей 243, 232 КПК самостійно залучити експертів на договірних умовах для проведення експертизи або звернутися із відповідним клопотанням до слідчого судді або суду.

149.Щодо інших доводів захисту Суд звертає увагу на таке: (1) зміна прокурором виду експертизи (з судової товарознавчої на судову економічну) не суперечить положенням нормативно-правових актів, не може свідчити про реалізацію слідчим повноважень, не передбачених КПК, та не впливає на права та інтереси обвинуваченого; (2) неприйняття експертами рішення про неможливість надання висновку у зв'язку із неотриманням додаткових матеріалів у визначений строк не може слугувати підставою для визнання висновку експертів недопустимим та недостовірним, крім того, наведене не позбавило б сторону обвинувачення повторно прийняти рішення про призначення експертизи; (3) під час проведення судової економічної експертизи експертам не надаються самі товари, а надаються документи, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань (пункт 3.3 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень). Так, зі змісту висновку експертів вбачається, що детективами БЕБ були надані експертам на дослідження таблиці митної вартості аналогічних товарів для вирішення питання про суму митних платежів, яка нараховується на митну вартість товару при перетині кордону України. Отже, доводи захисту про те, що експертами безпідставно не було досліджено самі технічні пристрої не беруться до уваги; (4) у синтезуючій частині висновку експертів та у висновку по поставленому питанню відсутні будь-які розбіжності щодо найменуванням та кількості технічних засобів; (5) щодо тверджень захисту про арифметичні невідповідності у таблиці № 3 (12 аркуш висновку) експерти під час допиту в суді першої інстанції роз'яснили, яким чином була одержана сума у окремій колонці (щодо визначення ПДВ по навушникам), що відповідає наведеному у висновку твердженню, що експертами було здійснено ці розрахунки саме із врахуванням ввізного мита; (6) під час допиту експерти пояснили, що відомості про колір товарів не мали для них значення, отже, довід захисту про його неврахування експертами не береться до уваги.

150.Суд окремо звертає увагу, що кількість технічних пристроїв, зазначена у висновку експертів, узгоджується з відомостями протоколу огляду транспортного засобу від 03.08.2022, який визнано судом належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні № 62023140160000049.

151.При цьому невідповідність кількості техніки, зазначеної у протоколах огляду транспортного засобу від 03.08.2022 та від 22.07.2022 (на що звертав увагу захист), не є такою, що має істотні кількісні розбіжності. Так, загальна кількість технічних пристроїв відповідно до протоколу від 03.08.2022 [проведений детективом БЕБ у кримінальному провадженні № 12022071060000240] становить 3243 шт., а відповідно до протоколу від 22.07.2022 [проведений слідчим ДБР у кримінальному провадженні № 42022072060000020, з якого в подальшому були виділені матеріали стосовно ОСОБА_6 ] - 3253 шт. Порівнюючи відомості цих протоколів огляду вбачається, що у протоколі огляду від 22.07.2022 зазначено на 10 шт. більше ноутбуків «Apple MacBook Pro», на 14 шт. більше телефонів «Apple Iphone 12» та на 14 шт. менше телефонів «Apple Iphone 11». Наведене свідчить про те, що наявна розбіжність у кількості технічних пристроїв не погіршує становища обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки кількість товарів, зафіксована у протоколі огляду від 22.07.2022 у межах провадження, з якого були виділені матеріали щодо обвинуваченого, є більшою, ніж та, яка була врахована експертами під час дослідження.

152.Сторона захисту в свою чергу також не навела обґрунтованих доводів щодо того, яким чином такі розбіжності у протоколах огляду та використані експертами вихідні дані щодо кількості технічних пристроїв впливають на права та законні інтереси обвинуваченого [з урахуванням того, що кількість техніки, виявленої під час огляду у провадженні, з якого в подальшому були виділені матеріали стосовно ОСОБА_6 , становить на 10 одиниць більше, ніж враховано експертами].

153.Крім того, Суд звертає увагу, що відповідно до показань експертів, наданих під час допиту в суді першої інстанції, матеріали за результатами обшуків, оглядів експерти не досліджувати, так як вихідні дані отримані з постанови про призначення експертизи та додатків у виді таблиць.

154.Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання висновку експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи недопустимим та неналежним доказом.

Щодо допустимості копії протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 05.08.2022

155.Сторона захисту в клопотанні (том 10 а. с. 13-175) просила суд першої інстанції визнати протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 05.08.2022 (том 9 а. с. 53-60) недопустимим та неналежним доказом з огляду на те, що: (1) час, зображений на екрані мобільного телефону, та час проведення слідчої (розшукової) дії відрізняються; (2) до протоколу не долучені додатки до нього; (3) протокол огляду не стосується ОСОБА_6 .

156.Суд першої інстанції відхилив доводи сторони захисту, з чим погоджується Суд, та додатково зазначає таке: (1) невідповідність часу проведення слідчої (розшукової) дії, зазначеного у протоколі огляду (10:00-12:45), та відображеного на екрані мобільного телефону (09:52), не може свідчити про недопустимість протоколу огляду та ставити під сумнів зафіксовані у ньому відомості; (2) відсутність у матеріалах справи додатків у вигляді компакт-диску та фототаблиці не свідчить про те, що такі додатки не долучені до самого протоколу огляду у кримінальному провадженні, в якому ця слідча (розшукова) дія проведена, при цьому їх ненадання під час судового розгляду не може вважатися істотною підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами; (3) суд першої інстанції правильно зазначив, що цей протокол стосується особи, щодо якої ОСОБА_6 30.06.2022 здійснювався митний контроль під час перетину кордону України, однак прокурором не ідентифіковано жодного із абонентів із телефону ОСОБА_16 як ОСОБА_6 , що в свою чергу може доводити / спростовувати певні обставини у кримінальному провадженні № 62023140160000049.

157.За таких обставин відсутні підстави для визнання протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 05.08.2022 недопустимим та неналежним доказом.

(1.10) Відсутні підстави для визнання відповідей Держмитслужби , Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ ) та долучених до них документів недопустимими доказами

158.Сторона захисту у клопотанні до суду першої інстанції (том 10 а. с. 146-162) зазначила про недопустимість відповідей Держмитслужби : (1) від 26.07.2022 (том 6 а. с. 3); (2) від 15.02.2023 з додатком - копією наказу від 08.09.2022 про застосування до ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення (том 6 а. с. 75-77); (3) від 30.09.2022 з додатком - копією Акта про результати тематичної перевірки від 05.08.2022 (том 7 а. с. 2-256). Крім того, захисник зазначив про недопустимість відповіді ДПСУ від 14.10.2022 з додатком - копією висновку службового розслідування від 01.08.2022 (том 8 а. с. 2-256).

159.Суд зазначає про відсутність підстав для визнання таких відповідей та додатків до них недопустимими доказами з огляду на таке.

160.Щодо відповіді Держмитслужби від 26.07.2022 [в якій зазначено про порушення дисциплінарного провадження стосовно працівників митниці, зокрема, ОСОБА_6 , та призначення перевірки з питань дотримання службовими особами митного поста вимог законодавства під час здійснення митного контролю транспортного засобу] захисник зазначив, що дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_6 ініційовано органом досудового розслідування листом від 19.07.2022 всупереч положенням частини 2 статті 93 КПК. Суд відхиляє цей довід, оскільки: (1) з відповіді Держмитслужби від 26.07.2022 вбачається, що перевірку з питань дотримання службовими особами митниці вимог законодавства призначено наказом Закарпатської митниці від 04.07.2022, дисциплінарне ж провадження стосовно ОСОБА_6 призначено наказом Закарпатської митниці від 12.07.2022, тобто до направлення слідчим ДБР листа від 19.07.2022 (том 6 а. с. 2-2а); (2) згідно із Актом тематичної перевірки від 05.08.2022 (том 7 а. с. 3) приводом для її проведення слугувала доповідна записка начальника пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.07.2022 та лист Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 02.07.2022, що також хронологічно відбулося раніше листа слідчого ДБР від 19.07.2022. Отже, підставами для проведення тематичної перевірки та порушення дисциплінарного провадження не міг бути лист слідчого ДБР від 19.07.2022.

161.Щодо відповіді Закарпатської митниці Держмитслужби від 15.02.2023 з додатком - копією наказу від 08.09.2022 про застосування до ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення Суд погоджується із доводами захисту, що такий наказ не має преюдиційного значення для суду, не свідчить про наперед встановлену доведеність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, та винуватість особи у вчиненні інкримінованого їй злочину. При цьому наведене не може свідчити про недопустимість цього документу.

162.Сторона захисту зазначила, що відповідь Закарпатської митниці Держмитслужби від 30.09.2022 з додатком - копією Акта про результати тематичної перевірки від 05.08.2022 є недопустимим доказом з огляду на те, що: (1) акт перевірки відповідно до запиту слідчого від 22.09.2022 не запитувався, отже, він одержаний шляхом реалізації органом досудового розслідування повноважень, не передбачених КПК; (2) комісія при здійсненні перевірки враховувала показання окремих осіб, яких не було допитано судом, а також до суду не надано документи, що досліджувалися комісією, а саме відомості стосовно попередньої інформації від митних органів Угорщини про переміщення товарів та Перелік індикаторів ризику, що можуть використовуватися посадовими особами для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

163.Суд, відхиляючи ці доводи захисту, зазначає, що: (1) в запиті слідчого ДБР від 22.09.2022 до Закарпатської митниці (том 7 а. с. 2) наявне прохання про направлення інформації від митних органів Угорщини про транспортні засоби, що переміщувалися 30.06.2022 через кордон, що було встановлено комісією митниці під час здійснення тематичної перевірки; (2) на виконання цього запиту Закарпатська митниця направила сам акт тематичної перевірки від 05.08.2022 з додатками; (3) крім того, листом від 19.07.2022 (том 6 а. с. 2-2а) слідчий ДБР просив Держмитслужбу надіслати матеріали службового розслідування та в листі Держмитслужби від 26.07.2022 (том 6 а. с. 3) зазначено, що орган досудового розслідування буде проінформований про результати перевірки з питань дотримання службовими особами митного поста вимог законодавства, що і було виконано; (4) твердження захисту про недолучення певних документів, що досліджувалися комісією, не може свідчити про недопустимість самого акта тематичної перевірки, проте такі матеріали та результати перевірки підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні; (5) в акті тематичної перевірки комісія процитувала певні пояснення осіб, проте їх не було покладено в основу результатів акта тематичної перевірки, та їх показання не враховуються судами першої та апеляційної інстанції.

164.Захист зазначив також про недопустимість відповіді ДПСУ від 14.10.2022 з додатком - копією висновку службового розслідування від 01.08.2022 на підставі статті 23 КПК з огляду на те, що комісією досліджувалися показання ряду осіб, які суд не допитував. Суд відхиляє такий довід, оскільки показання таких осіб не покладені в основу результатів висновку службового розслідування, яким суд надає оцінку у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, та показання таких осіб не враховуються при постановленні судового рішення.

(ІІ) Докази на підтвердження встановлених судом обставин, їх оцінка, а також мотиви неврахування окремих доказів

165.Під час апеляційного розгляду Суд на виконання вказівки суду касаційної інстанції повторно дослідив усі наявні у матеріалах кримінального провадження письмові докази. Судом не здійснювався повторний допит свідків, експертів з огляду на те, що: (1) під час апеляційного розгляду учасники судового провадження зазначили про відсутність необхідності та підстав у повторному допиті свідків, експертів та не заявляли клопотання про допит нових свідків; (2) допит свідків та експертів був проведений судом першої інстанції із дотриманням порядку, передбаченого статтею 352 КПК, та їх зміст показань викладений коректно в оскаржуваному вироку; (3) сторони не заявляли про допущення судом першої інстанції будь-яких процесуальних порушень під час допитів свідків, експертів чи викривлення наданих ними показань у вироку, тож Судом вони не встановлені.

166.Встановлені Судом фактичні обставини ґрунтується на таких доказах.

Докази щодо зайняття ОСОБА_6 посади головного державного інспектора митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та обсягу його службових повноважень:

(1) наказ в. о. начальника Закарпатської митниці від 29.06.2021 № 131-о, яким ОСОБА_6 призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці (том 6 а.с. 42-43);

(2) наказ в. о. начальника Закарпатської митниці від 01.07.2021 № 25, яким головному державному інспектору ОСОБА_6 надано регламентований доступ до роботи з програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ПІК ЄАІС ) із ідентифікатором 922564 (том 6 а. с. 43-45);

(3) наказ в. о. начальника Закарпатської митниці від 28.08.2021 № 682-о, яким введено в дію та закріплено за головним державним інспектором ОСОБА_6 особисте митне забезпечення, а саме: особисту номерну печатку № 222, штамп «Під митним контролем» № 222, спеціальний пломбір з пуансонами № 222 (том 6 а. с. 46-48);

(4) доповідні записки від 29.04.2022 та 01.07.2021 (том 6 а. с. 23, 52), із яких вбачається надання прав доступу головному державному інспектору ОСОБА_6 до інформації в системі АСМО «Інспектор» та до ПІК ЄАІС Держмитслужби із типом доступу до складових систем: створення, перегляд, редагування із використанням ОНП 222;

(5) контракт про проходження державної служби № 96, укладеного 25.06.2021 між Закарпатською митницею в особі в. о. начальника Закарпатської митниці ОСОБА_29 та ОСОБА_6 строком дії з 01.07.2021 по 01.07.2024 (том 7 а. с. 200-205), яким визначено завдання, які особа зобов'язується виконувати відповідно до контракту та визначено ключові показники результативності та ефективності їх виконання;

(6) посадова інструкція головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , з якою ОСОБА_6 ознайомлений 01.07.2021 (том 6 а. с. 38-40), якою визначено: 1) мету посади [якою є забезпечення виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів юридичних та фізичних осіб через митний кордон України у міжнародному для автомобільного сполучення пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », забезпечення виконання завдань, покладених на відділ митного оформлення]; 2) основні посадові обов'язки головного державного інспектора;

(7) Положення про митний пост « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , затвердженого наказом Закарпатської митниці від 30.06.2021 №17 (том 7 а. с. 136-143), та Положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської області, затвердженого в.о. начальника Закарпатської митниці від 01.07.2021 (том 7 а. с. 144-152), відповідно до яких: 1) відділ митного оформлення № 2 входить до складу митного поста, зоною діяльності якого є територія міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «ІНФОРМАЦІЯ_2-Берегшурань» на кордоні з Угорщиною; 2) визначено основні завдання та повноваження митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; 3) визначено основні завдання та повноваження відділу митного оформлення № 2;

(8) Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка затверджена наказом № 119 від 03.08.2021 начальника 27 прикордонного загону ОСОБА_30 та погоджена начальником Закарпатської митниці Держмитслужби (том 8 а. с. 45-85), яка визначає, зокрема, порядок взаємодії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та підрозділів митного оформлення митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , види контрольних операцій, загальний порядок та послідовність процедур контролю у рамках реалізації визначених законодавством компетенції та повноважень, зони митного та прикордонного контролю, порядок пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, особливості здійснення контролю на смугах руху «зелений коридор» та «червоний коридор»;

(9) лист Держмитслужби від 15.11.2023 (том 10 а.с. 28-29), який містить твердження про: 1) вибірковість обрання форм та обсягів митного контролю та 2) відсутність сформованого АСУР переліку митних формальностей при переміщенні 30.06.2022 о 18:33 транспортного засобу з н/з НОМЕР_3 ;

(10) лист Держмитслужби від 22.11.2023 (том 10 а.с. 33-34), зі змісту якого вбачається, що: 1) чинним законодавством України з питань митної справи не визначено конкретних випадків, у яких АСУР не формує митних формальностей, 2) згідно з наявними відомостями при переміщенні 30.06.2022 о 18:33 транспортного засобу з н/з НОМЕР_3 інформування інспектора митниці ОСОБА_6 для подальшого прийняття рішення щодо необхідності проведення митних формальностей за результатами здійснення контролю із застосуванням АСУР не здійснювалось.

Докази щодо наявність події, яка мала місце 30.06.2022 (перетин транспортним засобом «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 , кордону України у пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та настання наслідків у формі переміщення поза митним контролем товарів марки «Apple» без сплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн:

(1) рапорт старшого інспектора Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 30.06.2022 (том 5 а.с. 25), відповідно до якого: 1) 30.06.2022 о 18:46 від інспектора поліції надійшло повідомлення, що біля АЗС « Укрнафта » (Берегівський р-н, с. Астей, вул. Головна) припаркований підозрілий автомобіль марки «Мерседес спринтер», н/з НОМЕР_2 , 2) за результатами відпрацювання установлено, що при огляді транспортного засобу було виявлено техніку марки «Apple»;

(2) рапорт інспектора Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 30.06.2022 (том 5 а. с. 26), зі змісту якого вбачається, що під час патрулювання було помічено підозрілий автомобіль марки «Мерседес спринтер», н/з НОМЕР_2 , водій якого, побачивши наряд поліції, здійснив заїзд на АЗС « Укрнафта ». Під час огляду транспортного засобу виявлено техніку марки «Apple»;

(3) протоколи огляду мобільного телефону «Iphone 6 Plus», що вилучений у ОСОБА_16 , від 02.06.2022 (том 5 а. с. 83-108) та від 05.08.2022 (том 9 а.с. 53-60). Зі змісту цих проколів вбачається, що водій транспортного засобу, зокрема, 20-30.06.2022 мав листування із абонентами щодо направлення фото власного паспорта та технічного паспорта на автомобіль «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , завантажених коробок у автомобіль, звітування щодо завантаження вантажів тощо, а 30.06.2022 також наявне окреме листування про завантаження товару, одержання необхідних документів на вантаж (зокрема, інвойсів), очікування митного оформлення тощо;

(4) протокол огляду транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , та предметів, речей, документів, що перебувають у ньому, від 22.07.2022 (том 5 а.с. 124-207), відповідно до якого встановлено, що в автомобілі наявні: 1) картонні коробки із технічними пристроями марки «Apple», без видимих слідів відкриття, розпакування чи пошкодження, на звороті яких наявні ідентифікаційні відомості про технічний пристрій (зазначено найменування та кількість таких пристроїв та долучено їх фотознімки), 2) наступні документи: свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на транспортні засіби «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; довіреність на розпорядження транспортним засобом «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , документи щодо транспортування мобільних телефонів із Дубай в Угорщину від 22.06.2022, складські квитанції від 24.06.2022, транзитні митні декларації Т1 із митними забезпеченнями Угорщини від 30.06.2022, вантажні декларації на мобільні телефони, ноутбуки марки «Apple» від 23.06.2022, транспортні накладні CMR із зазначенням транспортного засобу н/з НОМЕР_2 із митними забезпеченнями Угорщини від 30.06.2022, комерційні рахунки на придбання мобільних телефонів, ноутбуків марки «Apple» від 28.06.2022 (Дубай), митні інвойси від 24.06.2022 (США), митні декларації (Дубай);

(5) копія протоколу огляду транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , від 03.08.2022 (том 9 а.с. 14-32), в якому зазначено, що у багажному відділенні транспортного засобу виявлені паперові ящики із технікою марки «Apple» та зазначено їх найменування та кількість;

(6) копії накладних CMR № 20220629 та № 29062022 (том 7 а. с. 26-27), які містять (без перекладу українською мовою), зокрема, відомості щодо особи водія, номеру транспортного засобу, місця і дати завантаження вантажу, номерів інвойсів, найменування вантажу, дати та місця складення CMR, ваги вантажу, відтиски іноземної митниці від 29 та 30.06.2022;

(7) Акт про результати тематичної перевірки комісії Держмитслужби на підставі наказу Закарпатської митниці від 04.07.2022 № 274 (том 7 а.с. 2-22), відповідно до якого викладені, зокрема, такі висновки: 1) 30.06.2022 у період 18:33-18:43 через пункт пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відбулось переміщення транспортного засобу марки «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_4 , з товарами, 2) до митного контролю водієм цього транспортного засобу були подані реєстраційні документи транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_5 , 3) до функціонального модуля «Пасажирський пункт пропуску» внесено недостовірні відомості про перетин кордону транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_5 ;

(8) висновок службового розслідування ДПСУ від 01.08.2022 щодо незаконного переміщення через державний кордон в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вантажу торгової марки «Apple» 30.06.2022 (том 8 а. с. 4-37), яким встановлено, що 30.06.2022 мав місце факт переміщення товарів в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з порушенням чинного законодавства, що стало можливим внаслідок дій працівників прикордонної служби;

(9) інформація, що відображена у витягах за результатами пошуку та аналізу перетину державного кордону транспортними засобами марки «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , за певний період з підсистеми «Ризик», ПТК АПК «Гарт 1/П», із зазначенням конкретних дати перетину кордону (том 8 а.с. 100-126);

(10) копія протоколу огляду 19 DVD-дисків з відеозаписами із камер відеоспостереження, розташованих на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прилеглих територій, за 30.06.2022 [одержані слідчим як додаток до листа ДПСУ (том 6 а. с. 83)] від 27.07.2022 на предмет відповідності цих записів інформації, яка містилась у запиті (том 9 а. с. 93);

(11) копія протоколу огляду цих дисків із відеозаписами від 17.05.2023 (том 9 а. с. 9-114), відповідно до яких встановлено, зокрема, рух 30.06.2022 транспортного засобу «Mercedes Sprinter» по території митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та осіб, що перебували там у вказаний період, пересування та поведінку ОСОБА_6 та водія транспортного засобу;

(12) відеозаписи з камер відеоспостереження на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надані стороною обвинувачення (том 9 а.с. 148, 232) та стороною захисту, які містять окремі фрагменти із DVD-дисків (том 9 а. с. 233, том 13 а. с. 214), а також зображення секторів огляду камер відеоспостереження (том 8 а. с. 139-144, 160-165). Суд із врахуванням позиції сторін дослідив саме записи диску, наданого стороною захисту під час апеляційного розгляду (том 13 а. с. 214), та встановив обставини, які в узгоджуються із відомостями, які викладені у протоколі огляду від 17.05.2023;

(13) звіт про пропущені транспортні засоби, що прослідували на в'їзд (виїзд) в Україну (з України) по смузі руху «червоний коридор» за період з 30.06.2022 по 01.07.2022 у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (том 8 а.с. 175-181), зі змісту якого не встановлено відомостей про те, що транспортний засіб з н/з НОМЕР_2 або НОМЕР_3 прослідували по смузі руху «червоний коридор»;

(14) схема зони митного контролю в пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка є додатком до рішення Закарпатської митниці від 15.09.2021 № 30500/0118, погодженої начальником 27 прикордонного загону ім. героїв Карпатської Січі (том 10 а. с. 127), із якої вбачаються умовні позначення, зокрема, щодо інфраструктури та місць розташування прикордонних нарядів, інспекторів митниці, зони митного контролю, частини пункту пропуску, яка підлягала реконструкції;

(15) лист в. о. заступника начальника Закарпатської митниці від 19.01.2024 (том 10 а. с. 66-69), зі змісту якого вбачається, що на Схемі зони митного контролю в міжнародному автомобільному пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » позначено виключно зону митного контролю та її межі, при цьому, Схема не визначає напрямки руху та/або смуги руху автотранспортного засобу та осіб;

(16) акт комісійного обстеження стану облаштування та утримання міжнародного пункту пропуску автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 13.05.2022 (том 8 а.с. 95-99), відповідно до якого зазначено про пошкодження дорожнього покриття на пункті пропуску, практичну відсутність розмітки дорожнього покриття, що призводить до систематичного порушення режиму в пункті пропуску;

(17) висновок експертів від 30.11.2022 № 2104-2109/2110-2115/3347-3374/3375-3403 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи (том 9 а. с. 14-32), відповідно до якого сума митних платежів, що нараховуються на митну вартість товарів при перетині митного кордону України, виходячи з митної вартості аналогічного товару, станом на 30.06.2022 складає 14 027 686, 58 грн, з яких: 13 921 662,24 грн - ПДВ, 106 024, 34 грн - ввізне мито (навушники).

Докази щодо здійснення ОСОБА_6 службових повноважень 30.06.2022 та його участі у здійсненні митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter»:

(1) лист в. о. заступника начальника Закарпатської митниці від 12.07.2022 (том 6 а. с. 6-7), відповідно до якого: 1) з 08:00 30.06.2022 по 08:00 01.07.2022 у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » працював, зокрема, головний державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 , 2) транспортний засіб «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_3 , заїхав в зону митного контролю пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у напрямку «в'їзд в Україну» по смузі руху «зелений коридор» 30.06.2022 о 18:33, 3) митні формальності по цьому напряму здійснював, зокрема, інспектор ОСОБА_6 ;

(2) копія журналу виходу на роботу, розподілу нарядів та приймання-передавання чергувань митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці (том 6 а. с. 15-16), із якого вбачається, що 30.06.2022-01.07.2022 начальником відділу митного контролю № 2 проведено особовому складу, зокрема, ОСОБА_6 , по наряду в'їзд/виїзд інструктаж з техніки безпеки та охорони праці тощо;

(3) копія журналу видачі і використання особистих митних забезпечень митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці (том 6 а. с. 12-14), із якого вбачається, зокрема, що ОСОБА_6 під підпис отримав 30.06.2022 митне забезпечення - особисту номерну печатку (ОНП) № 222;

(4) витяги із вкладок у АСМО «Інспектор» (електронний журнал пункту пропуску) (том 6 а. с. 8-11), зі змісту яких вбачається, що: 1) митне оформлення транспортного засобу, який відображений як транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 316», н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_16 , здійснювалось по смузі руху «зелений коридор» 30.06.2022 з 18:33 (в'їзд в Україну) до 18:43 (виїзд із ЗМК), 2) відомості щодо списку процедур відсутні, 3) відображена особиста номерна печатка особи, яка вносила дані до вказаного журналу, під номером 222 [цей номер печатки закріплений за ОСОБА_6 відповідно до наказу в. о. начальника Закарпатської митниці від 28.08.2021 № 682-о та згідно із доповідними записками від 29.04.2022 та 01.07.2021 ОСОБА_6 надано доступ до АСМО «Інспектор» та до ПІК ЄАІС Держмитслужби із використанням ОМП 222];

(5) копія контрольного талону (том 8 а. с. 220, 226, 229), зі змісту якого вбачається, що: 1) цей талон виданий для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу із н/з НОМЕР_3 , 2) на талоні наявні відбитки двох печаток із зазначенням дати (30.06.2022), одна із них є особистою номерною печаткою (ОНП) інспектора митниці із номером «222», що відповідає відбитку печатки, одержаної 30.06.2022 ОСОБА_6 ;

(6) лист начальника Управління внутрішньої безпеки Держмитслужби від 26.07.2022 (том 6 а. с. 3), зі змісту якого вбачається, що порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_6 та призначено перевірку з питань дотримання службовими особами митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці вимог законодавства під час здійснення митного контролю транспортного засобу із н/з НОМЕР_3 ;

(7) наказ в. о. начальника Закарпатської митниці від 08.09.2022 № 804-о (том 9 а. с. 195-197), згідно із яким до ОСОБА_6 застосоване адміністративне стягнення у вигляді звільнення з посади за фактами переміщення 30.06.2022 через митний кордон транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , без здійснення заходів митного контролю та оформлення;

(8) Акт про результати тематичної перевірки комісії Держмитслужби на підставі наказу Закарпатської митниці від 04.07.2022 № 274 (том 7 а.с. 2-22), відповідно до якої викладений, зокрема, висновок, що ОСОБА_6 не вжив заходів щодо проведення перевірки відомостей, наведених у документах, поданих для митного оформлення транспортного засобу попри наявність підстав, відповідного інструменту і прав.

167.Судом першої інстанції було допитано ряд свідків та експерти.

168.Серед них працівники сектору реагування патрульної поліції районного відділу Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області , які 30.06.2022 здійснювали патрулювання у місті Берегово Закарпатської області: (1) ОСОБА_31 та (2) ОСОБА_32 .

169.Допитані в якості свідків працівники поліції надавали показання щодо зупинення ними транспортного засобу із н/з НОМЕР_2 поблизу села Астей та підстав для подальшого виклику слідчо-оперативної групи. Враховуючи відсутність розбіжностей у показаннях свідків між собою, Суд узагальнено наводить надані ними в суді першої інстанції під час допиту показання: (1) 30.06.2022 під час патрулювання свідки помітили автомобіль білого кольору, н/з НОМЕР_2 , який, рухаючись назустріч службовому автомобілю поліції із проблисковими маячками, різко звернув на територію непрацюючої автозаправної станції у с. Астей (час руху від пункту пропуску складає 2-3 хв) та зупинився; (2) поліцейські прослідували за цим транспортним засобом, водій помітно хвилювався, комусь телефонував; (3) потім водій відчинив бокові двері транспортного засобу (пломба митного забезпечення була лише на задніх дверях), у якому спостерігалося багато коробок, із яких вбачалось, що це технічні пристрої, огляд проводився візуально; (4) було прийнято рішення про виклик слідчо-оперативної групи.

170.Будучи допитаними в суді першої інстанції з метою роз'яснення висновку за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, судові експерти ОСОБА_33 та ОСОБА_34 підтримали власний висновок, надали окремі пояснення щодо його описової частини, порядку проведення експертизи, отримання додаткових відомостей від слідства, зазначили, що ініціатива зміни виду експертизи та питань належала слідству, дослідження базувалось на наданих таблицях, визначення суми митних платежів належать до компетенції експертів, положення закону про зміни до податкового законодавства в частині «нульового розмитнення» не могли були застосовані, оскільки з постанови вбачалося, що переміщення товару здійснили невстановлені особи тощо.

171.Показання свідків та експертів детально відображені у оскаржуваному вироку та сторони не заявляли про жодні порушення процедури допиту чи неправильного відображення наданих показань, тож Судом вони не встановлені.

172.Також суд першої інстанції не брав до уваги показання свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , що були допитані за клопотанням сторони обвинувачення, з огляду на те, що: (1) вони не підтверджують обставини, на які посилався прокурор, суперечать між собою та частина обставин, щодо яких допитувались свідки, мають бути встановлені іншими засобами доказування, зокрема, аналізом нормативно-правових актів; (2) жоден із вказаних свідків не був присутнім під час подій, що відбувалися 30.06.2022 у селі Астей Закарпатської області на міжнародному пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під час процедури митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 .

173.Судом першої інстанції також:

(1) визнано неналежними окремі докази, надані стороною обвинувачення, оскільки самі по собі вони не мають значення для встановлення наявності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;

(2) не взято до уваги окремі докази сторони захисту з огляду на те, що: 1) судові рішення інших судів не є такими, що мають преюдиціальне значення для суду, судом не встановлено, що вказані захистом справи, які вирішені за результатами окремих судових розглядів, стосуються осіб, які є учасниками у кримінальному провадженні № 62023140160000049, 2) окремі документи, зокрема, роздруківки/витяг з веб-порталу «Судова влада України», самі по собі не свідчать, що особи, які залучались в якості понятих під час досудового розслідування, можуть бути заінтересовані в результатах кримінального провадження чи не приймали участі у таких процесуальних діях, до яких вони залучались, оскільки перевірити такі відомості можливо лише шляхом допиту вказаних осіб як свідків проведення відповідної процесуальної дії, 3) окремі документи, зокрема, заява ОСОБА_43 про вчинення кримінального правопорушення, витяги з ЄРДР, копії ухвал слідчих суддів, хоча і стосуються питань можливого незаконного проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62023140160000049, проте не є такими, що містять висновки про таку незаконність, тому розцінюються колегією судів як припущення сторони захисту.

174.Суд першої інстанції також визнав недопустимими: (1) протоколи допиту свідків від 02.07.2022, складені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000240, з огляду на те, що суд не може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо не сприймав під час судового розгляду; (2) протокол огляду від 30.06.2022-01.07.2022 з підстав незастосування технічних засобів аудіо- та відеофісації обшуку володіння особи всупереч вимогам частини 10 статті 236, частини 1 статті 107 КПК.

175.В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду сторони не ставили під сумнів такі висновки суду першої інстанції та не зазначали про належність та допустимість цих доказів.

[2] Формулювання обвинувачення, яке визнане судом апеляційної інстанції доведеним

Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі

176.Відповідно до наказу в. о. начальника Закарпатської митниці від 29.06.2021 № 131-о ОСОБА_6 призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці .

177. ОСОБА_6 , обіймаючи зазначену посаду, був службовою особою та працівником правоохоронного органу.

178.30.06.2022 приблизно о 18:30 до міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , в сторону в'їзду в Україну, прибув транспортний засіб «Mercedes Sprinter», білого кольору, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 .

179.Після в'їзду на територію пункту пропуску водій ОСОБА_16 зупинив транспортний засіб поряд із магазином безмитної торгівлі, вийшов із автомобіля та в пішому порядку прослідував на смугу руху «зелений коридор», ділянку «в'їзд в Україну».

180.Головний державний інспектор ОСОБА_6 здійснив митне оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , внісши до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» відомості про митний контроль та митне оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_3 (що відрізняється від дійсного номерного знаку), відсутність товарів, які підлягають декларуванню, сплаті відповідних митних платежів та поставив відмітку про здійснення митного контролю у контрольному талоні.

181.У подальшому водій ОСОБА_16 повернувся до транспортного засобу «Mercedes Sprinter» н/з НОМЕР_2 та приблизно о 18:43, без проходження фактичного митного контролю, безперешкодно в'їхав на територію України.

182.Після виїзду транспортного засобу із зони території міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » працівниками правоохоронного органу проведено огляд транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , у якому виявлено технічні пристрої в оригінальних заводських коробках марки «Apple», без видимих слідів відкриття, розпакування чи пошкодження, на звороті яких наявні ідентифікаційні відомості про технічні пристрої, що перебувають у коробках, а саме: мобільні телефони «Iphone 13 Pro» - 154 шт., «Iphone 13 Pro Мах» - 650 шт., «Iphone 13» - 581 шт., «Iphone 13 Міni» - 258 шт., «Iphone 12» - 449 шт., «Iphone 11» - 268 шт., «Iphone SE» - 86 шт; годинники «Apple Watch Series 7» - 333 шт; навушники «AirPods» - 201 шт.; ноутбуки «MacBook Air» - 210 шт., «MacBook PRO» - 49 шт.; планшети «iPad» - 14 шт.; 2 свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів: НОМЕР_6 на транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter», н/з НОМЕР_2 та НОМЕР_7 на транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter», н/з НОМЕР_3 , а також інші документи.

183.Таким чином, 30.06.2022 в період часу близько 18:30-18:43 головний державний інспектор митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці ОСОБА_6 , достовірно знаючи порядок пропуску, переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діючи умисно, всупереч інтересам служби, вимогам нормативно-правових актів та посадової інструкції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на використання влади з метою одержання неправомірної вигоди для невстановленої іншої фізичної особи, не здійснив митного контролю у формі митних заходів (необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України) та належного митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувалися.

184.Внаслідок цього діяння охоронюваним законом державним інтересам спричинено збитки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн, з яких ПДВ у розмірі 13 921 662,24 грн та мито у розмірі 106 024,34 грн.

185.Відповідно до обвинувального акта діяння ОСОБА_6 кваліфіковані стороною обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК як зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обсяг обвинувачення, визнаного Судом доведеним

186.Суд не вважає доведеним поза розумним сумнівом пред?явлене ОСОБА_6 обвинувачення в частині наявності суб'єктивних ознак злочину за частиною 2 статті 364 КК, а саме: (1) усвідомлення обвинуваченим суспільно-небезпечного характеру своїх дій та бажання настання спричинених суспільно-небезпечних наслідків, тобто наявність умислу на нездійснення 30.06.2022 митного контролю у формі митних заходів (необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України), належного митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувалися; (2) наявність мети одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи. Ці твердження з формулювання обвинувачення Суд виключає.

187.З урахуванням зазначеного Суд за результатами апеляційного розгляду дійшов висновку, що діяння ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за частиною 2 статті 367 КК як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

188.Таким чином, Суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, за таких обставин:

(1) ОСОБА_6 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , був службовою особою та працівником правоохоронного органу;

(2) 30.06.2022 приблизно о 18:30 до міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в сторону в'їзду в Україну прибув транспортний засіб «Mercedes Sprinter», білого кольору, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 ;

(3) після в'їзду на територію пункту пропуску водій ОСОБА_16 зупинив транспортний засіб поряд із магазином безмитної торгівлі, вийшов із автомобіля та в пішому порядку прослідував на смугу руху «зелений коридор», ділянку «в'їзд в Україну»;

(4) головний державний інспектор ОСОБА_6 здійснив митний контроль транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , внісши до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» відомості про митний контроль та митне оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_3 (що відрізняється від дійсного номерного знаку), відсутність товарів, які підлягають декларуванню, сплаті відповідних митних платежів та поставив відмітку про здійснення митного контролю у контрольному талоні;

(5) у подальшому водій ОСОБА_16 повернувся до транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , та без проходження фактичного митного контролю, безперешкодно в'їхав на територію України;

(6) після виїзду транспортного засобу із зони території міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (приблизно о 18:44) працівниками правоохоронного органу виявлено транспортний засіб «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , у якому шляхом візуального огляду встановлено наявність коробок із технікою марки «Apple». Подальшим оглядом цього транспортного засобу встановлено, що в ньому виявлено технічні пристрої марки «Apple» в оригінальних заводських коробках, без видимих слідів відкриття, розпакування чи пошкодження, на звороті яких наявні ідентифікаційні відомості про технічні пристрої, а саме: мобільні телефони «Iphone 13 Pro» - 154 шт., «Iphone 13 Pro Мах» - 650 шт., «Iphone 13» - 581 шт., «Iphone 13 Міni» - 258 шт., «Iphone 12» - 449 шт., «Iphone 11» - 268 шт., «Iphone SE» - 86 шт; годинники «Apple Watch Series 7» - 333 шт; навушники «AirPods» - 201 шт.; ноутбуки «MacBook Air» - 210 шт., «MacBook PRO» - 49 шт.; планшети «iPad» - 14 шт.; а також 2 свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів: НОМЕР_6 на транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter», н/з НОМЕР_2 , та НОМЕР_7 на транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter», н/з НОМЕР_3 , а також інші документи;

(7) таким чином, 30.06.2022 в період часу близько 18:30-18:43 головний державний інспектор митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці ОСОБА_6 , достовірно знаючи порядок пропуску, переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діючи з необережності, всупереч інтересам служби, вимогам нормативно-правових актів та посадовій інструкції, не здійснив митного контролю у формі митних заходів (необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України) та належного митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувалися;

(8) внаслідок цього діяння охоронюваним законом державним інтересам спричинено збитки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн, з яких ПДВ у розмірі 13 921 662,24 грн та мито у розмірі 106 024,34 грн.

189.Отже, ОСОБА_6 як головний державний інспектор митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , діючи з необережності, здійснив неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило охоронюваним законом державним інтересам тяжкі наслідки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн.

Щодо виходу Суду за межі обвинувачення

190.Згідно з частиною 3 статті 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

191.З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав та основоположних свобод ОСОБА_6 . Суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, зазначеного прокурором в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення. Оскільки злочин, передбачений частиною 2 статті 367 КК, є менш тяжким, ніж злочин, передбачений частиною 2 статті 364 КК, така зміна кваліфікації покращує становище обвинуваченого.

[3] Перевірка правильності встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та застосування норм права

192.З метою перевірки правильності встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та застосування норм права, з урахуванням доводів сторін судового провадження та вказівок суду касаційної інстанції, Суд з'ясовує такі питання: (1) чи 30.06.2022 головний державний інспектор ОСОБА_6 здійснював митний контроль транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , який переміщував товари без декларування та без сплати обов'язкових митних платежів?; (2) які саме діяння були вчинені ОСОБА_6 як службовою особою митного органу та чи були вони здійснені всупереч інтересам служби? (3) які наслідки настали в результаті неналежного виконання ОСОБА_6 службових обов'язків та чи існує причинно-наслідковий зв'язок між діяннями і наслідками? (4) чи наявні в діянні ОСОБА_6 ознаки суб'єктивної сторони злочину за статтею 364 КК та яка кримінально-правова кваліфікація є правильною.

(3.1) Щодо здійснення 30.06.2022 митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , який переміщував товари поза митним контролем

193.Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність події, яка мала місце 30.06.2022 в зоні митного контролю міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме переміщення через державний кордон України на ділянці «в'їзд в Україну» по смузі руху «зелений коридор» транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , з технічними пристроями марки «Apple» поза митним контролем.

194.Суд погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

195.Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку (зокрема, постанови ККС ВС від 16.01.2025 у справі № 563/404/22, від 28.08.2025 у справі № 503/1855/19, від 12.03.2025 у справі № 595/1754/23, від 15.01.2026 у справі № 536/1112/19, від 25.03.2026 у справі № 752/2303/19).

196.Незважаючи на те, що на записах з камер відеоспостереження, розташованих на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прилеглих територій, неможливо чітко встановити номерний знак транспортного засобу, який проходив митний контроль у пункті пропуску 30.06.2022 у період часу приблизно з 18:30 до 18:43, Суд дійшов висновку, що факт переміщення через митний кордон саме транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 , з технічними пристроями марки «Apple» встановлюється на підставі аналізу та оцінки сукупності непрямих доказів.

197.Першочергово Суд враховує узгодженість часу проходження транспортним засобом митного контролю та відповідно його в'їзду на територію України із часом повідомлення інспектором реагування сектору патрульної поліції Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області про виявлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_2 , в якому в подальшому було виявлено технічні пристрої марки «Apple».

198.Так, митний контроль транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із зазначенням його н/з НОМЕР_3 був завершений 30.06.2022 о 18:43 (том 6 а. с. 10), а о 18:46 надійшло повідомлення від працівника поліції ОСОБА_44 на лінію « НОМЕР_8 » про виявлення припаркованого біля автозаправної станції автомобіля «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_2 (том 5 а. с. 25). За результатами відпрацювання установлено, що вказаний автомобіль, побачивши наряд поліції, здійснив заїзд на автозаправну станцію, а при огляді транспортного засобу було виявлено техніку марки «Apple» (том 5 а. с. 25, 26).

199.Під час допиту в суді першої інстанції працівники поліції, які здійснювали патрулювання, ОСОБА_45 та ОСОБА_31 надали показання, що транспортний засіб рухався у напряму із села Астей (тобто зі сторони пункту пропуску) та час руху від пункту пропуску до непрацюючої автозаправної станції складає 2-3 хв (1 км).

200.Адреси розташування п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » [ АДРЕСА_2 - том 7 а. с. 136] та зазначена в рапорті адреса автозаправної станції [Закарпатська область, с. Астей, вул. Головна] відповідно до відкритих джерел розташовані у територіальній близькості.

201.У висновку службового розслідування ДПСУ від 01.08.2022 комісія за результатами вивченням характерних ознак транспортного засобу, які зафіксовані на камерах відеоспостереження системи «Безпечне Закарпаття» (розташовані на відстані близько 300 метрів від п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»), та порівняння їх з ознаками транспортного засобу, зафіксованого на камерах відеоспостереження п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 », встановила, що, з огляду на відсутність часу для заміни номерів, на камерах у пункті пропуску та автомобільній дорозі в Україні зафіксований один і той самий транспортний засіб та на момент оформлення на пункті пропуску він мав дійсний н/з НОМЕР_2 (том 8 а. с. 9-10).

202.В Акті про результати тематичної перевірки комісія Держмитслужби також дійшла висновку, що 30.06.2022 митний кордон перетинав транспортний засіб із н/з НОМЕР_2 , який переміщував товари у обсязі, що підлягає письмовому декларуванню, з огляду, зокрема, на те, що в ході моніторингу камер відеоспостереження встановлено, що до моменту зупинки автомобіль «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_4 , рухався близько 3 хв., що в свою чергу виключає можливість його загрузки на території України (том 7 а. с. 17).

203.Крім того, Суд враховує, що відповідно до витягів з інформаційних систем ДПСУ та Держмитслужби перетин митного кордону 30.06.2022 здійснював ОСОБА_16 (том 6 а. с. 8-9, том 8 а. с. 100, 112, 125, том 9 а. с. 75) та саме під керуванням цієї особи було виявлено транспортний засіб працівниками поліції, що не ставиться під сумнів сторонами судового провадження.

204.Протоколи огляду мобільного телефону «Iphone 6 Plus», що вилучений у ОСОБА_16 , від 02.06.2022 (том 5 а. с. 83-108) та від 05.08.2022 (том 9 а.с. 53-60) свідчать про те, що ОСОБА_16 напередодні та в день перетину митного кордону України мав листування із окремим абонентами щодо (1) перебування в Будапешті, (2) звітування про завантаження вантажів, (3) одержання необхідних товаросупровідних документів та перевірки їх комплексності, (4) перебування автомобіля під митним контролем, очікування митного оформлення та (5) користування автомобілем саме із н/з НОМЕР_2 .

205.Так, протоколами огляду мобільного телефону зафіксовані листування ОСОБА_16 в мобільному застосунку «WhatsApp» в період 29.06.2022-30.06.2022 [за день перед та в день проходження митного контролю]:

(1) із абонентом « ОСОБА_46 » ( НОМЕР_9 ): 29.06.2022 ОСОБА_16 надіслав повідомлення такого змісту «Вже загрузив то шо було, ще вичур яден груз і потім рано один…» та відправив 3 фотографії вантажу;

(2) із абонентом «ОСОБА_54» ( НОМЕР_10 ) такого змісту: 1) 29.06.2022 - «Доброго дня. Ви приблизно коли будете в Будапешті?», «Машину треба залишити там на стоянці», ОСОБА_16 відправив фотографії вантажу, « - Помістилися бачу. Головне не виїзжайте з території, тому що авто під доглядом митниці, зразу визвуть поліцію. - Ок.», 2) 30.06.2022 - « - Доброго ранку. У 8 починає працювати експедиція. - Ок. - Готові документи. Провірте потім, щоб вам відділи 7 пакетів документів. ЦМР, інвойси Т1. - Ок. Проплатили? - Так. - Забрав, ві. Загрузив, ОК. - Ок, йдете грузитись? Напишете, чи помістився вантаж? - Вже загрузив, чекаю таможню» та ОСОБА_16 надіслав фотографію вантажу;

(3) із абонентом « ОСОБА_47 » ( НОМЕР_11 ) наявне листування 29.06.2022 такого змісту: « - Ви на тому же бусі?» «- Да НОМЕР_13» та ОСОБА_16 надіслав 3 фотографії вантажу.

206.Отже, виявлені листування ОСОБА_16 свідчать про те, що останній 29 та 30.06.2022 користувався транспортним засобом із н/з НОМЕР_2 , який був завантажений в Угорщині коробками великих розмірів (відповідно до надісланих абонентам фотографій), та транспортний засіб і товари, які в ньому містилися, перебували під митним контролем.

207.Судом встановлена також узгодженість виявлених у мобільному телефоні ОСОБА_16 фотографій вантажу (паперових великих коробок) із відомостями, зафіксованими у протоколах огляду транспортного засобу «Merсedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , від 22.07.2022 (том 5 а. с. 124-207) та від 03.08.2022 (том 9 а. с. 82-87). Так, відповідно до цих протоколів огляду у вантажному відділенні автомобіля встановлено наявність картонних коробок, у яких виявлені технічні пристрої марки «Apple» у оригінальних заводських коробках, без видимих слідів відкриття, розпакування чи пошкодження.

208.Також протоколом огляду від 22.07.2022 у транспортному засобі були виявлені, зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на автомобілі «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , транзитні митні декларації Т1 із митними забезпеченнями Угорщини від 30.06.2022, транспортні накладні CMR від 30.06.2022, комерційні рахунки на придбання мобільних телефонів, ноутбуків марки «Apple» від 28.06.2022 (Дубай), митні інвойси від 24.06.2022 (США), митні декларації (Дубай).

209.Так, Суд звертає увагу, що виявлені у транспортному засобі (н/з НОМЕР_2 ) копії міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 20220629 та № 29062022 (том 7 а. с. 26-27), містять, зокрема, (1) відомості щодо особи водія ( ОСОБА_48 , НОМЕР_12 , с. Середнє), (2) номер транспортного засобу ( НОМЕР_2 ), (3) дату та місце складення CMR (29.06.2022, Будапешт), (4) місце і дата завантаження вантажу (29.06.2022, Будапешт, Угорщина), (5) найменування вантажу (електронні прилади), (6) вага вантажу (350 кг та 490 кг), (7) відтиски угорської митниці (Vam-customs) від 29 та 30.06.2022, що підтверджує проходження митного оформлення.

210.Наведене свідчить про те, що 29 та 30.06.2022 транспортний засіб, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_49 [зазначені у CMR персональні дані водія відповідають тим, що ОСОБА_50 зазначав у власних листуваннях - том 9 а. с. 55] із товарами у вигляді електронних пристроїв (350 кг та 490 кг) проходив митне оформлення на угорській митниці.

211.Наведені накладні CMR не перекладені українською мовою, проте Суд їх враховує, оскільки: (1) сторони судового провадження не ставили під сумнів зміст копій накладних CMR, не наводили доводів щодо їх неналежності чи недопустимості, сторона захисту в свою чергу також посилалася на зміст цих транспортних накладних та чітко наводила визначене тлумачення кожної графи CMR (том 13 а. с. 59-60); (2) форма, реквізити та зміст таких міжнародних накладних визначена Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналася Законом України від 01.08.2006 № 57-V, а нумерація відповідних граф є стандартизованою у міжнародному товарно-транспортному обігу.

212.Також Суд звертає увагу, що відповідно до витягів з підсистеми «Ризик», ПТК АПК «Гарт 1/П» щодо перетину державного кордону транспортними засобами марки «Mercedes» із н/з НОМЕР_2 та н/з НОМЕР_3 встановлено, що: (1) автомобіль із н/з НОМЕР_2 останній раз перетинав державний кордон 24.06.2022 - у напрямку «виїзд» (том 8 а. с. 100, 113), (2) автомобіль із н/з НОМЕР_3 у напряму «виїзд» перетинав державний кордон 29.06.2022 о 05:35 (том 8 а. с. 104, 111). Тобто обидва автомобіля (із н/з НОМЕР_3 та НОМЕР_3 ) до перетину митного кордону України 30.06.2022 перебували за межами України.

213.Таким чином, якщо брати до уваги версію, що митний контроль 30.06.2022 проходив все таки транспортний засіб з н/з НОМЕР_3 , то, враховуючи відсутність відомостей про в'їзд транспортного засобу із н/з НОМЕР_2 на територію України до моменту спірних подій, він об'єктивно мав перебувати за межами митної території України та не міг бути виявлений працівниками Національної поліції України із технічними пристроями. При цьому факт наявності та виявлення технічних пристроїв марки «Apple» саме у транспортному засобі «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_2 підтверджується рядом доказів, зокрема, рапортами інспекторів відділу поліції (том 5 а. с. 25-26), протоколами огляду від 22.07.2022 та від 03.08.2022 (том 5 а. с. 124-207, том 9 а. с. 82-87) тощо.

214.Суд окремо звертає увагу, що із заяви Держмитслужби (том 1 а. с. 73-75) встановлено, що ОСОБА_16 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 471 МК (недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами) (справа № 308/6562/23).

215.Вищенаведені дані у сукупності свідчать, що транспортний засіб «Mercedes Sprinter» саме із н/з НОМЕР_2 використовувався для завантаження товару на території Угорщини, 29-30.06.2022 проходив митне оформлення угорською митницею, а тому саме він 30.06.2022 використовувався ОСОБА_16 для ввезення через пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці товарів на митну територію України поза митним контролем.

216.З урахуванням сукупності відомостей, які викладені у досліджених доказах, та їх узгодженості між собою Суд дійшов висновку, що митний контроль у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 30.06.2022 у період часу приблизно з 18:30 до 18:43, процедура якого також відображена на камерах відеоспостереження у пункті пропуску, а результати якої зафіксовані, зокрема, у витягах з ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор» та у контрольному талоні, здійснювався ОСОБА_6 саме щодо транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 , який переміщував технічні пристрої марки «Apple» поза митним контролем (без їх декларування та без сплати обов'язкових митних платежів).

(3.2) Які саме діяння були вчинені ОСОБА_6 як службовою особою митного органу та чи були вони здійснені всупереч інтересам служби?

217.Судом на підставі сукупності досліджених доказів, зазначених у розділі І цього вироку, встановлено такі події:

(1) 30.06.2022 приблизно о 18:30 до міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в сторону в'їзду в Україну прибув транспортний засіб «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 ;

(2) після в'їзду на територію пункту пропуску водій ОСОБА_16 зупинив транспортний засіб поряд із магазином безмитної торгівлі та для проходження митного контролю обрав транспортну смугу «зелений коридор» (що є заявою особи про відсутність у неї товарів для декларування);

(3) водій надав службовій особі митного поста документи на транспортний засіб «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_3 (тієї ж моделі, що й автомобіль, який прибув на пункт пропуску, проте номерний знак відрізняється однією цифрою);

(4) митний контроль цього транспортного засобу здійснював головний державний інспектор ОСОБА_6 ;

(5) приблизно о 18:43 транспортний засіб «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , безперешкодно в'їхав на територію України та одразу після цього працівниками правоохоронних органів в ньому виявлені технічні пристрої марки «Apple», які підлягали митному декларуванню та відповідно сплаті встановлених обов'язкових платежів.

218.Обвинувачений ОСОБА_6 як головний державний інспектор 30.06.2022 в період часу 18:30-18:43 під час здійснення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter» [дійсний н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 ], на ділянці «в'їзд в Україну», смуга руху «зелений коридор», вчинив такі документальні дії: (1) вніс до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» відомості про транспортний засіб із н/з НОМЕР_3 (що відрізняється від дійсного номерного знаку) та інформацію про завершення його митного контролю (витяги з АСМО «Інспектор» - том 6 а. с. 8-11); (2) поставив відмітку про здійснення митного контролю цього транспортного засобу у контрольному талоні (том 8 а. с. 220).

219.При цьому ОСОБА_6 не здійснив та не відобразив відомості про митний контроль та митне оформлення: (1) транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , щодо якого були внесені відомості до системи АСМО «Інспектор» як про транспортний засіб «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_3 ; (2) товарів - технічних пристроїв марки «Apple», які перевозилися цим транспортним засобом, та підлягали митному декларуванню і сплаті відповідних митних платежів.

220.Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені дії обвинуваченого ОСОБА_6 як головний державний інспектора, які здійснювалися 30.06.2022 під час митного контролю транспортного засобу, є такими, що становлять неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків. З такими висновками погодився також суд касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду.

221.Під неналежним виконанням службових обов'язків необхідно розуміти такі дії службової особи в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості є змішаною бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов'язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій. За наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхнево, неуважно, несумлінно) (постанови ККС ВС від 31.05.2023 у справі № 161/1520/18, від 19.11.2024 у справі № 751/626/22, від 16.09.2025 у справі № 305/2050/15).

222.З метою перевірки факту неналежного виконання службовою особою службових обов'язків Суду необхідно встановити: (1) нормативні акти, якими визначається компетенція службової особи і коло покладених на неї службових обов'язків; (2) які конкретні обов'язки, в якому обсязі та порядку службова особа повинна була виконати та у чому саме виявилися допущені порушення службових обов'язків; (3) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов'язки в умовах, що склалися (постанови ККС ВС від 06.10.2022 у справі № 461/6912/16-к, від 27.05.2025 у справі № 607/16655/20).

Нормативні акти, якими визначається компетенція та коло покладених на ОСОБА_6 службових обов'язків як головного державного інспектора митниці

223.Правові засади організації та діяльності митних органів України, їх статус, завдання, функції, порядок проходження служби та повноваження посадових осіб митниці, а також порядок переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, здійснення митного контролю та митного оформлення тощо, визначаються системою нормативних актів.

224.Організація діяльності конкретної митниці, її структурних підрозділів, а також повноважень посадових осіб також визначається відповідними положеннями про митницю, про митний пост, про відділ, посадовими інструкціями, наказами митниці та іншими актами.

225.Таким чином, компетенція конкретної службової особи митного органу та коло покладених на неї службових обов'язків визначається як нормами загальних нормативно-правових актів у сфері державної служби та митної справи, так і спеціальними відомчими та локальними актами.

226. ОСОБА_6 наказом в. о. начальника Закарпатської митниці від 29.06.2021 № 131-о був призначений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці (том 6 а.с. 42-43).

227.Зі змісту контракту про проходження державної служби № 96, укладеного 25.06.2021 між Закарпатською митницею в особі в. о. начальника Закарпатської митниці ОСОБА_29 та ОСОБА_6 , строком дії з 01.07.2021 по 01.07.2024 (том 7 а. с. 200-205), вбачається, що ОСОБА_6 відповідно до цього контракту зобов'язується виконати такі завдання:

(1) здійснення митного оформлення та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України. Ключовими показниками є: відсутність фактів невиконання митних формальностей у повному обсязі, відсутність фактів недоборів митних платежів та сум єдиного збору, документальне оформлення 100 % виявлених фактів митних правопорушень;

(2) належне застосування митних режимів та контроль за їх застосуванням. Ключовими показниками є: 100 % забезпечення здійснення необхідних митних формальностей відповідно до законодавчих, підзаконних та нормативно-правових актів з питань митної справи, забезпечення 100 % необхідного об'єму контролю товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через автомобільний пункт пропуску тощо;

(3) виконання інших завдань та функцій відповідно до Положення про відділ митного оформлення. Ключовими показниками є: своєчасне, в повному обсязі виконання завдань і функцій, визначених положенням та посадовою інструкцією.

228.Також відповідно до укладеного контракту ОСОБА_6 зобов'язаний особисто виконувати завдання, визначені цим контрактом, виконувати обов'язки, визначені у відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, умови цього контракту тощо.

229.Відповідно до Положення про митний пост « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , затвердженого наказом Закарпатської митниці від 30.06.2021 №17 (том 7 а. с. 136-143), та Положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської області, затвердженого в. о. начальника Закарпатської митниці від 01.07.2021 (том 7 а. с. 144-152):

(1) основними завданнями митного поста є, зокрема: 1) забезпечення реалізації державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушенням митних правил; 2) здійснення у межах повноважень контролю за порядком та умовами переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, справляння митних платежів (розділ 13 Положення про митний пост);

(2) основними завданнями відділу, зокрема, є: 1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства України з питань митної справи, 2) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, 3) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил (пункти 1, 3, 8 розділу 8 Положення про відділ) тощо;

(3) митний пост та відділ митного оформлення у зоні своєї діяльності відповідно до покладених на них завдань, зокрема: 1) забезпечують та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства під час переміщення товарів через митний кордон України, 2) здійснює контроль за застосуванням митних режимів, 3) забезпечує виконання митних формальностей відповідно до вимог законодавства, 4) запобігає та протидіє контрабанді, здійснює боротьбу з порушеннями митних правил на митній території України, 5) забезпечує контроль за своєчасністю достовірністю, повнотою нарахування на сплати у повному обсязі митних платежів та зборів під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій, 6) проводить аналіз та здійснює управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю, 7) здійснює контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, 8) здійснює митний контроль та митне оформлення товарів, 9) здійснює митний контроль та виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (пункти 2, 3, 16, 17, 18, 24, 29, 31, 33 розділу 14 Положення про митний пост; пункти 3, 4, 20, 21, 22, 28, 33, 35, 37 розділу 9 Положення про відділ).

230.Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , затвердженої в. о. начальника Закарпатської митниці 25.06.2021, з якою ОСОБА_6 ознайомлений 01.07.2021 (том 6 а. с. 38-40):

(1) метою посади є забезпечення виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів юридичних та фізичних осіб через митний кордон України у міжнародному для автомобільного сполучення пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », забезпечення виконання завдань, покладених на відділ митного оформлення (розділ 2 Посадової інструкції);

(2) основними посадовими обов'язками головного державного інспектора, зокрема, є: 1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи, 2) здійснення митного оформлення та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, 3) здійснення аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю, 4) проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, 5) ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил, 6) дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів (пункти 1-3, 9 розділу 3 Посадової інструкції).

231.Наведені відомчі акти визначають правовий статус ОСОБА_6 як посадової особи відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , його компетенцію, коло службових обов'язків та загальні засади проходження служби.

232.Водночас безпосередній порядок реалізації покладених на ОСОБА_6 як головного державного інспектора митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці обов'язків та повноважень визначається спеціальними нормативними актами у сфері митної справи, зокрема, (1) Митним кодексом України, (2) Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2012 № 451; (3) Технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункту пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з додатками, яка затверджена наказом № 119 від 03.08.2021 начальника 27 прикордонного загону та погоджена начальником Закарпатської митниці Держмитслужби , (4) Порядком проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2012 № 1316, (5) Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, та іншими актами.

233.При цьому ОСОБА_6 як службова особа митниці зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Які конкретні службові обов'язки, в якому обсязі та порядку ОСОБА_6 повинен був виконати при здійсненні 30.06.2022 митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter» та у чому виявилися допущені ним порушення

234.Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 в силу неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них не вчинив необхідних заходів з метою проведення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 , та товарів (технічних пристроїв марки «Apple» в оригінальних заводських коробках), які ним переміщувалися та підлягали декларуванню і сплаті відповідних митних платежів.

235.Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (частина 1 статті 318 МК, пункт 8.2 розділу I Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

236.Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (частина 3 статті 318 МК). Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів застосування системи управління ризиками (пункт 8.2 розділу I Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

237.Для проходження митного контролю за двоканальною системою громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») (частина 1 статті 366 МК).

238.Під час прибуття автомобільного транспортного засобу до пункту пропуску прикордонний наряду «Вартовий шлагбаума» видає водію транспортного засобу контрольний талон відповідно до обраної ним смуги руху, у якому проставляє, зокрема, номер транспортного засобу (пункт 5 глави 1 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

239.Водій транспортного засобу «Mercedes Sprinter» ОСОБА_16 30.06.2022 для проходження митного контролю обрав смугу руху «зелений коридор». Наведене підтверджується копією виданого йому контрольного талону (том 8 а. с. 220), який відповідає формі бланку контрольного талону для проходження по «зеленому коридору», що є додатком до Технологічної схеми пропуску (том 8 а. с. 86).

240.Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через державний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України та свідчить про факти, що мають юридичне значення (пункт 2 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2», частина 5 статті 366 МК).

241.Митний контроль транспортних засобів особистого користування, що переміщуються смугами руху, позначеними символами «зелений коридор» у пункті пропуску здійснюються у спрощеному порядку (пункт 6 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

242.Обрання смуги руху зелений коридор» не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених МК (частина 6 статті 366 МК)

243.Тобто обрання громадянином смуги руху «зелений коридор» є лише заявою особи про відсутність у неї товарів для декларування та завданням посадових осіб митної служби є перевірити чи відповідають твердження особи дійсності, чи дотримується особа порядку переміщення товарів через митний кордон України та відповідно здійснити належним чином митний контроль транспортного засобу та переміщуваним ним товарів.

244.Під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, зокрема , (1) перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення транспортних засобів і товарів, а також відомостей, зазначених у цих документах ; (2) прийняття рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; (3) митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян) (стаття 6 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2012 року № 451).

245.Митний контроль на смузі руху «зелений коридор» здійснюється посадовою особою митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом: (1) візуального огляду транспортного засобу особистого користування, (2) перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів наданих особою, яка переміщує транспортний засіб (водієм), документів, які підтверджують постійне (тимчасове) місце проживання особи, наданих громадянами, (3) опитування осіб, що переміщуються через митний кордон України (пункт 11 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

246.Відповідно до пункту 27 глави 1 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»:

(1) товари, що відповідно до законодавства підлягають митному оформленню, та транспортні засоби, що переміщуються у пункті пропуску, підлягають обліку шляхом їх реєстрації посадовою особою митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у відповідних електронних журналах ЄАІС ДМС та АСМО «Інспектор»;

(2) посадові особи митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зобов'язані вносити до електронних журналів ЄАІС ДМС та АСМО «Інспектор» тільки достовірну інформацію щодо товарів, осіб та транспортних засобів, що їх переміщують.

247.Після здійснення необхідних процедур з перевірки документів посадова особа митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проставляє на контрольному талоні відбиток особистої номерної печатки (ОНП), що засвідчує закінчення митного контролю (пункти 13 глави 2 та пункт 30 глави 1 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

248.Із положень нормативних актів вбачається, що спрощений порядок митного контролю на смузі руху «зелений коридор», передбачене виконання мінімуму митних формальностей, вибірковість митного контролю (про що неодноразово наголошувала також під час апеляційного розгляду сторона захисту) не означає відсутність у державного інспектора відділу митного оформлення [з метою забезпечення виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон] обов'язку: (1) провести візуальний огляд транспортного засобу; (2) перевірити надані водієм документи на транспортний засіб (зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу); (3) перевірити (співставити) відомості (у тому числі номерні знаки) транспортного засобу, який перебуває в зоні митного контролю, із тим, які вказані у документах, наданих водієм службовій особі митного поста; (4) внести до електронних журналів ЄАІС ДМС та АСМО «Інспектор» повну та достовірну інформацію щодо товарів, осіб та транспортних засобів, що їх переміщуються через митний кордон України.

249.Саме такий перелік дій в будь-якому випадку повинна виконати посадова особа митниці під час здійснення митного контролю на смузі руху «зелений коридор», оскільки цей комплекс дій визначений як базовий та обов'язковий відповідно пункту 11 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2».

250.Подальші конкретні форми та обсяги митного контролю обираються: (1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками та/або (2) автоматизованою системою управління ризиками. При цьому форми та обсяги митного контролю, визначені автоматизованою системою управління ризиками, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів (частини 1, 4 статті 320 МК).

251.Абзацами 3-4 пункту 11 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2» передбачено, що: (1) на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, за ініціативою посадової особи митниці транспортний засіб особистого користування може бути виведений із загального потоку і перенаправлений зі смуги руху «зелений коридор» на смугу руху «червоний коридор» або в спеціально виділене місце (оглядовий майданчик) для проведення поглибленого огляду; (2) огляд (переогляд) автомобільних транспортних засобів і товарів, може здійснюватися посадовими особами митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до пунктів 9-12 глави 4 розділу IV цієї Технологічної схеми.

252.Посадова особа митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за результатами застосування системи управління ризиками та у порядку, визначеному статтями 338, 339, 340 МК, відповідно до Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2012 № 467, приймає рішення про проведення митного огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу громадян, особистого огляду громадян (пункт 9 глави 4 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

253.Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 338 МК, пункт 10 глави 4 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). До таких підстав, зокрема, належить: (1) невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у документах (відомостях), які подаються для митного контролю ; (2) виявлення недостовірних даних у поданих митному органу документах як підстави для переміщення товарів (пункти 11, 12 Вичерпного переліку, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2012 № 467).

254.Також у разі безпосереднього виявлення порушень митних правил (зокрема, недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України) ОСОБА_6 відповідно до статті 490 МК мав повноваження ініціювати та скласти протокол про порушення митних правил. При цьому посадова інструкція головного державного інспектора ОСОБА_6 прямо передбачає повноваження ініціювати та складати протоколів про порушення митних правил (пункт 3 розділу 3 Посадової інструкції).

255.Так, з метою забезпечення виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України ОСОБА_6 під час здійснення митного контролю транспортного засобу повинен був відповідно до пунктів 1-2, 9 розділу 3 власної посадової інструкції: 1) забезпечити правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи, 2) здійснити митне оформлення та виконати митні формальності щодо транспортного засобу та товарів, що переміщуються через митний кордон України, 3) виконувати вимоги законодавчих та нормативно-правових актів.

256.Під час апеляційного розгляду ОСОБА_6 надав пояснення про те, що: (1) при здійсненні митного контролю транспортного засобу перевірив електронну систему «АСУР», яка не сформувала ризики та не згенерувала список обов'язкових до виконання митних формальностей; (2) до митного контролю транспортний засіб пройшов прикордонний контроль, про що була наявна відмітка у контрольному талоні на проходження «зеленого коридору»; (3) номер транспортного засобу був зазначений прикордонниками в контрольному талоні, а також автоматично надійшов в систему після введення цього номеру службовими особами прикордонної служби; (4) номерний знак, зазначений у наданому водієм свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, співпав із номером, зазначеним посадовими особами прикордонної служби в контрольному талоні та системі, проте номерний знак, який міститься на самому автомобілі, ним не перевірявся; (5) візуальний огляд вказаного транспортного засобу не здійснював, транспортний засіб із модуля митного контроля не бачив; (6) у разі виявлення неспівпадіння відомостей про транспортний засіб інспектор митниці має право скорегувати в системі відомості про номерний знак автомобіля; (7) зазначений в системі номерний знак міг вплинути на результат системи ризиків; (8) питання про сплату митних платежів під час періоду дії пільгового розмитнення вирішувалося на внутрішній митниці після подання особою, яка перевозила товари, попередньої декларації, куди особу направляв інспектор митниці.

257.Із наведених пояснень обвинуваченого вбачається, що останній під час здійснення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter» не проводив його візуальний огляд та не перевіряв відомості, назначені в наданих документах, із даними автомобіля, що фактично перебував в пункті пропуску. При цьому ОСОБА_6 керувався тим, що система «АСУР» не сформувала ризиків та переліку митних формальностей, був попередньо проведений прикордонний контроль та відомості, зазначені у наданих документах на автомобіль, та контрольному талоні / системі, співпали.

258.Твердження сторони захисту про те, що автоматизована система управління ризиками (АСУР) 30.06.2022 не сформувала переліку митних формальностей для митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter» (зазначений в системі н/з НОМЕР_3 ) підтверджується витягом з АСМО «Інспектор» (том 6 а. с. 8-11), листами Держмитслужби на адвокатські запити від 15.11.2023 (том 10 а.с. 28-29) та від 22.11.2023 (том 10 а.с. 33-34). Проте наведене не позбавляло головного державного інспектора ОСОБА_6 з метою дотримання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, зокрема, на смузі руху «зелений коридор», належним чином виконати власні обов'язки шляхом проведення візуального огляду транспортного засобу, перевірки відомостей, зазначених у наданих водієм документах на транспортний засіб, та внесення достовірних відомостей в АСМО «Інспектор» щодо автомобіля (пункт 11 глави 2 та пункт 27 глави 1 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).

259.При цьому твердження сторони захисту про те, що необхідна під час митного контролю перевірка транспортного засобу у разі неспрацювання автоматизованої системи управління ризиками зводиться до звірки поданих інспектору митниці документів тим даним, які внесені (зазначені) посадовими особами прикордонної служби у відповідній електронній системі та контрольному талоні, (1) не відповідають змісту проаналізованих нормативний актів, (2) не узгоджуються із обсягом повноважень головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та визначеним порядком його дій, (3) фактично зводять митний контроль до формальної перевірки документів без належної ідентифікації транспортного засобу, що суперечить завданням державної митної політики та створює умови для безперешкодного порушення митних правил, а не їх запобігання. Так, метою митного контролю є не лише формальна перевірка документів, які дають підстави транспортним засобам та особам перетинати митний кордон України, а й здійснення належної процедури митного контролю з метою дотримання встановлених законодавством України правил та порядку переміщення транспортних засобів, осіб та товарів через митний кордон.

260.Законодавчо передбачене спрощення митного контролю транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугою руху «зелений коридор», не означає відсутності митного контролю як такого та не звільняє посадових осіб митниці від здійснення необхідних обов'язкових дій та виконання службових обов'язків, спрямованих на забезпечення неухильного дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

261.Щодо посилання сторони захисту на відсутність підстав ставити під сумнів правильність проведеного прикордонного контролю та достовірність внесення уповноваженими особами прикордонної служби відомостей до інформаційної системи та контрольного талону Суд звертає увагу на таке:

(1) уповноважені службові особи прикордонної служби та посадові особи митної служби неодмінно взаємодіють між собою з метою забезпечення виконання законодавства України під час здійснення пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів. Така взаємодія регулюється, зокрема, 1) розділом VII Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 2) Порядком дій посадових осіб органів охорони державного кордону ДПСУ щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні, затвердженим наказом Адміністрації ДПСУ від 29.08.2011 № 627, 3) Порядком взаємодії органів ДПСУ з органами Держмитслужби та Державної податкової служби України під час виявлення ознак порушень митних правил, а також виявлення майна, яке не має власника або власник якого невідомий, затвердженим наказом МВС, Міністерства фінансів України від 18.10.2018 № 849/828. Зокрема, при виявленні товарів та предметів, які переміщуються через державний кордон з ознаками порушень митних правил, під час огляду транспортних засобів в зоні прикордонного контролю, уповноважена службова особа відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » доповідає старшому прикордонних нарядів, який в свою чергу письмово інформує керівника підрозділів митного оформлення митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (пункт 8 розділу VII Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»);

(2) проте функціонування такої взаємодії контрольних служб на пункті пропуску не свідчить про злиття їх повноважень чи взаємозаміщення функцій, оскільки кожен із зазначених органів діє в межах визначеної законом компетенції та виконує самостійні завдання відповідного виду державного контролю;

(3) так, митний та прикордонний контроль є різними за правовою природою, метою та правовим регулюванням видами контролю. Прикордонний контроль спрямований на перевірку законності підстав перетину державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів, тоді як митний контроль має на меті забезпечення дотримання вимог законодавства з питань митної справи, зокрема, щодо запобігання переміщенню товарів поза митним контролем або з приховуванням від нього, правильності декларування товарів, повноти сплати митних платежів тощо;

(4) відтак результати прикордонного контролю та відповідні відомості, внесені уповноваженими особами ДПСУ , не можуть розцінюватися як такі, що підміняють або виключають обов'язок інспектора відділу митного оформлення дотримуватися вимог нормативних актів, виконувати належним чином посадові обов'язки та здійснювати митний контроль та митне оформлення у необхідних формах та обсягах;

(5) відомості, внесені прикордонною службою до інформаційної системи чи контрольного талону, не є такими, що автоматично підтверджують дотримання особою вимог митного законодавства та не звільняють посадових осіб митних органів від обов'язку перевірки необхідних відомостей у межах наданих повноважень. Більше того під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що відомості, які надійшли в систему внаслідок їх попереднього внесення посадовою особою прикордонної служби, можуть бути відредаговані інспектором митниці в результаті виявлення їх помилковості чи недостовірності. Зазначене додатково свідчить про те, що посадова особа митного органу повинна не лише формально покладатися на відомості, внесені прикордонною службою, а й наділена обов'язком перевіряти їх достовірність для цілей здійснення митного контролю та, у разі необхідності, внести відповідні зміни;

(6) відтак посадова особа відділу митного оформлення, незалежно від результатів здійснення інших видів державного контролю та відсутності прямих підстав сумніватися у правильності дій прикордонної служби, зобов'язана належним чином виконувати посадові обов'язки з метою забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення транспортних засобів, товарів через митний кордон України, діяти відповідно до вимог та у спосіб, передбачений нормативними актами.

262.Отже, на підставі аналізу нормативних актів, якими повинен керуватися головний державний інспектор відділу митного оформлення, та які визначають коло обов'язків останнього, досліджених доказів та показань обвинуваченого ОСОБА_6 , Суд дійшов таких висновків.

263. ОСОБА_6 як головний державний інспектор 30.06.2022 [здійснюючи митний контроль транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , що переміщувався у режимі переміщення «зелений коридор»] з метою 1) забезпечення виконання обов'язків, передбачених його посадовою інструкцією, та завдань, покладених на митний пост та відділ митного оформлення, 2) виконання вимог нормативних актів щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, мав обов'язок: (1) внести до електронних журналів ЄАІС ДМС та АСМО «Інспектор» лише достовірну інформацію щодо транспортного засобу, який переміщувався через митний кордон; (2) провести візуальний огляд транспортного засобу, що переміщувався через митний кордон; (3) перевірити надані водієм документи на транспортний засіб (зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу); (4) відповідно перевірити чи відповідають відомості, зазначені у наданих йому документах на транспортний засіб, із відомостями транспортного засобу, який перебуває в зоні митного контролю; (5) як наслідок ОСОБА_6 мав можливість встановити розбіжність у номерних знаках та інших відомостях щодо вказаного транспортного засобу, а також мав відповідні повноваження у разі встановлення таких розбіжностей вивести вказаний транспортний засіб із загального потоку і перенаправити його у смугу руху «червоний коридор» або в спеціально виділене місце для проведення поглибленого огляду, провести огляд транспортного засобу, ініціювати та скласти протокол про порушення митних правил.

264.Натомість ОСОБА_6 як головний державний інспектор митниці при здійсненні митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 : (1) не провів візуальний огляд транспортного засобу, що переміщувався через митний кордон під керуванням ОСОБА_16 ; (2) не перевірив чи відповідають відомості, зазначені у наданих ОСОБА_16 документах на транспортний засіб (свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), із відомостями транспортного засобу, який перебуває на пункті пропуску та фактично проходить митний контроль; (3) вніс до електронних журналів ЄАІС ДМС та АСМО «Інспектор» недостовірну інформація про транспортний засіб, який переміщувався через митний кордон, шляхом зазначення неправильного номерного знаку транспортного засобу ( НОМЕР_3 замість НОМЕР_2 ); (4) не здійснив митний контроль та митне оформлення товарів (технічних пристроїв марки «Apple»), які підлягали декларуванню і сплаті відповідних митних платежів.

265.Суд за результатами апеляційного розгляду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що головний державний інспектор ОСОБА_6 30.06.2022 в період часу 18:30-18:43, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, в зоні митного контролю міжнародного пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на ділянці «в'їзд в Україну», смуга руху «зелений коридор», в силу неналежного виконання своїх посадових обов'язків не здійснив необхідних заходів з метою проведення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , а саме:

(1) всупереч:

(1.1) завданням митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці в частині забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи, здійсненні боротьби з порушеннями митних правил (пункти 2, 17 розділу 14 Положення про митний пост « ІНФОРМАЦІЯ_2 »);

(1.2) завданням відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської області в частині забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи; здійснення боротьби з порушеннями митних правил (пункти 3, 21 розділу 9 Положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 »);

(1.3) меті його посади, яка полягає у забезпеченні виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів юридичних та фізичних осіб через митний кордон України у міжнародному для автомобільного сполучення пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », забезпечення виконання завдань, покладених на відділ митного оформлення (розділ 2 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 »);

(2) в порушення:

(2.1) пунктів 1, 2, 9 розділу 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці ,

не забезпечив правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи; не здійснив митного оформлення та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортного засобу, що переміщуються через митний кордон України; не дотримався вимог нормативно-правових актів;

(2.2) пункту 11 глави 2 та пункту 27 глави 1 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка затверджена наказом № 119 від 03.08.2021 начальника 27 прикордонного загону та погоджена начальником Закарпатської митниці Держмитсужби ,

не здійснив митний контроль шляхом візуального огляду транспортного засобу особистого користування, перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів наданих особою, яка переміщує транспортний засіб (водієм), не забезпечив та не дотримався обов'язку внесення до функціональних модулів АСМО «Інспектор» повної та тільки достовірної інформації про осіб та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України;

(2.3) статті 6 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2012 № 451,

не здійснив перевірку відомостей, зазначених у поданих документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів; не прийняв рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України.

266.Таким чином, ОСОБА_6 , виконуючи неналежним чином власні службові обов'язки, вніс недостовірні відомості до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» та не здійснив належним чином митний контроль та митне оформлення: (1) транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , щодо якого вніс відомості як про транспортний засіб «Mercedes Sprinter» із неправильним н/з НОМЕР_3 ; (2) товарів, які підлягали декларуванню і сплаті відповідних митних платежів, - технічних пристроїв марки «Apple», в оригінальних заводських коробках, без видимих слідів відкриття, розпакування чи пошкодження, на звороті яких наявні ідентифікаційні відомості про технічні пристрої, що перебувають у коробках, а саме: мобільні телефони «Iphone 13 Pro» - 154 шт., «Iphone 13 Pro Мах» - 650 шт., «Iphone 13» - 581 шт., «Iphone 13 Міni» - 258 шт., «Iphone 12» - 449 шт., «Iphone 11» - 268 шт., «Iphone SE» - 86 шт; годинники «Apple Watch Series 7» - 333 шт; навушники «AirPods» - 201 шт.; ноутбуки «MacBook Air» - 210 шт., «MacBook PRO» - 49 шт.; планшети «iPad» - 14 шт.

Чи мав ОСОБА_6 реальну можливість 30.06.2022 належним чином виконати службові обов'язки в умовах, що склалися?

267.Несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків - ознака, яка характеризує як об'єктивну, так і суб'єктивну сторони кримінального провадження і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов'язки належним чином (постанова ККС ВС від 27.05.2025 у справі № 607/16655/20).

268.Визначення можливості чи неможливості виконання службовою своїх обов'язків здійснюється за допомогою відповідних об'єктивних та суб'єктивних факторів: до об'єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа, а до суб'єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо) (постанова ККС ВС від 16.09.2025 у справі № 305/2050/15).

269.Суд встановив, що 30.06.2022 головний державний інспектор ОСОБА_6 при здійсненні митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , мав реальну можливість виконати покладені на нього службові обов'язки належним чином з огляду на таке:

(1) митний контроль транспортного засобу проводився у штатному режимі у пункті пропуску із використанням програмно-інформаційних комплексів ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор», доступ до якої ОСОБА_6 мав із правом створення, перегляду та редагування відомостей (том 6 а. с. 23, 52);

(2) характер дій, які належало виконати, не був таким, що потребував спеціальних або надмірних зусиль, оскільки передбачав звичайну для інспектора відділу митного оформлення процедуру щодо здійснення митного контролю (зокрема, здійснення візуального огляду транспортного засобу, перевірки відомостей, зазначених у наданих водієм документах на транспортний засіб, із відомостями автомобіля, який фактично перебуває на пункті пропуску) та внесення достовірних відомостей до інформаційної системи. Більше того, встановлення розбіжності між номерним знаком транспортного засобу, що фактично переміщувався через митний кордон, та номерним знаком, зазначеним в наданих інспектору документах, не потребувало спеціальних знань, додаткового часу чи складних технічних дій, а могло бути здійснене шляхом візуального огляду транспортного засобу, оскільки державний номерний знак розміщується у відкритому та доступному для сприйняття місці;

(3) записи із камер відеоспостереження на пункті пропуску та схема зони митного контролю (том 10 а. с. 127) свідчать про те, що ОСОБА_6 мав безперешкодну об'єктивну можливість прослідувати із службового приміщення митного органу до транспортного засобу, який був розташований біля магазину безмитної торгівлі, або ж висловити вимогу водію транспортного засобу перемістити його до модуля митної служби;

(4) у разі виявлення невідповідності відомостей ОСОБА_6 мав передбачені службовими повноваженнями можливості реагування, зокрема, вивести транспортний засіб із загального потоку, направити його зі смуги руху «зелений коридор» до смуги «червоний коридор» або спеціально визначеного місця для поглибленого огляду, провести огляд транспортного засобу, ініціювати та скласти протокол про порушення митних правил;

(5) посада, професійні навики та досвід роботи ОСОБА_6 (більше 25 років на посадах інспектора митниць - том 6 а. с. 35) передбачали знання передбаченого нормативними актами порядку здійснення митного контролю транспортних засобів, алгоритму дій у разі виявлення будь-яких ознак порушення митний правил, що свідчить про наявність у нього необхідних знань і навичок для належного виконання обов'язків;

(6) матеріали провадження не містять відомостей про існування будь-яких об'єктивних перешкод, які б унеможливлювали належне здійснення митного контролю та виконання ОСОБА_6 своїх обов'язків, зокрема, надзвичайної ситуації, технічної несправності системи, відсутності доступу до інформаційних систем, фізичної неможливості огляду транспортного засобу, стану здоров'я чи інших виняткових обставин. Крім того, під час допиту в суді першої інстанції ОСОБА_6 зазначив, що хвороба, яка зумовила присвоєння йому групи інвалідності, не впливає на його увагу та роботу. В той же час інтенсивний транспортний потік на пункті пропуску не може бути підставою для неналежного проведення митного контролю транспортного засобу та невиконання покладених на посадову особу митниці службових обов'язків.

270.Отже, Суд дійшов висновку, що головний державний інспектор ОСОБА_6 мав реальну, фактичну та юридичну можливість виконати покладені на нього службові обов'язки, однак виконав їх неналежним чином через несумлінне ставлення до них.

(3.3) Заподіяння державним інтересам тяжких наслідки у формі несплачених обов'язкових митних платежів

271.Суд першої інстанції дійшов висновку, що наслідком переміщення 30.06.2022 транспортним засобом «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , поза митним контролем товарів (технічних пристроїв марки «Apple»), є спричинення охоронюваним законом державним інтересам збитків у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн (з яких ПДВ становить 13 921 662,24 грн, ввізне мито - 106 024,34 грн).

272.Суд погоджується із вищезазначеними висновками про завдання тяжких наслідків державним інтересам з огляду на таке.

273.Митними платежами є мито , акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) , ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції) (пункт 27 частини 1 статті 4 МК).

274.Операції з ввезення товарів на митну територію України оподатковуються за основною ставкою у розмірі 20 % (пункт 194.1. статті 194 ПК, підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 ПК).

275.Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України (частина 1 статті 272 МК). Об'єкти, база оподаткування та ставки мита визначені статтями 277-280 МК.

276.Відповідно до висновку експертів № 2104-2109/2110-2115/3347-3374/3375-3403 від 30.11.2022 (том 9 а. с. 14-32) за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи сума митних платежів, що нараховуються на митну вартість товарів за переліком [мобільні телефони «Iphone 13 Pro» - 154 шт., «Iphone 13 Pro Мах» - 650 шт., «Iphone 13» - 581 шт., «Iphone 13 Міni» - 258 шт., «Iphone 12» - 435 шт., «Iphone 11» - 282 шт., «Iphone SE» - 86 шт; годинники «Apple Watch Series 7» - 333 шт; навушники «AirPods» - 201 шт.; ноутбуки «MacBook Air» - 210 шт., «MacBook PRO» - 39 шт.; планшети «iPad» - 14 шт.], при перетині митного кордону України станом на 30.06.2022 складає 14 027 686,58 грн, з яких: 106 024,34 грн - ввізне мито (навушники), 13 921 662,24 грн - ПДВ. Така сума митних платежів визначена виходячи з митної вартості аналогічного товару, що зазначена в наданих на дослідження таблицях.

277.Суд у розділі І цього вироку навів мотиви визнання цього висновку експертів належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні № 62023140160000049 та надав оцінку відповідним доводам сторони захисту з цього питання.

278.Суд встановив, що визначена експертним шляхом сума несплачених митних платежів у розмірі 14 027 686,58 грн: (1) є тяжкими наслідками відповідно до пункту 4 примітки до статті 364 КК та (2) спричинені охоронюваним законом державним інтересам.

279.Так, тяжкими вважаються наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (пункту 4 примітки до статті 364 КК).

280.Неоподатковуваний мінімум доходів громадян для цілей кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, тобто 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень, підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України).

281.Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»). Отже, податкова соціальна пільга у 2022 році становила 1 240,5 грн.

282.Тому для визнання наслідків тяжкими їх сума має дорівнювати або перевищувати 310 125 грн (1 240,5 х 250 = 310 125).

283.Встановлена сума несплачених митних платежів у розмірі 14 027 686,58 грн суттєво перевищує визначений законодавством поріг, що свідчить про наявність тяжких наслідків.

284.Суд також встановив, що такі наслідки завдані саме охоронюваним законом державним інтересами, оскільки: (1) митні платежі (зокрема, ввізне мито, ПДВ із ввезених на митну територію України товарів) є доходами Державного бюджету України (стаття 29 Бюджетного кодексу України); (2) несплата та ненадходження митних платежів порушує встановлений законом порядок формування дохідної частини державного бюджету; (3) митні органи забезпечують справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень тощо (пункт 6 частини 2 статті 544 МК); (4) Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зокрема, шляхом адміністрування митних платежів, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення (пункт 1 та підпункт 31 пункту 4 Положення про Держмитслужбу , затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227).

285.Під час апеляційного розгляду при вирішенні питання про спричинення матеріальної шкоди у вигляді несплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн ставилося на обговорення питання про можливість застосування звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом, що діяло на час інкримінованих ОСОБА_6 дій відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі - Закон України № 2142-ІХ).

286.Прокурор в письмових поясненнях від 16.01.2026 (том 13 а.с. 55-57, 79-80) зазначив, що: (1) відповідно до положень статей 3 та 278 МК визначальним при застосуванні нормативно-правових актів до правовідносин щодо визначення зобов'язань (у цьому випадку Закону, що передбачав преференції для декларанта) є саме дата подання митної декларації; (2) у випадку подачі водієм ОСОБА_16 митної декларації та обрання смуги руху «червоний коридор» останній можливо б і мав право на «нульове розмитнення» товару, який перевозив; (3) однак ОСОБА_16 обрав смугу руху «зелений коридор», тобто вчинив дії, які свідчили про те, що він будь-який товар, що підлягав декларуванню, не переміщував, та відповідно був звільнений від подання письмової митної декларації.

287.Під час апеляційного розгляду прокурор додатково уточнив надані ним пояснення, зазначивши, що: (1) відсутні будь-які відомості щодо наявність у ОСОБА_16 статусу фізичної особи-підприємця та його відповідність умовам, визначеним в Законі України № 2142-ІХ, для звільнення від сплати митних платежів під час дії цього Закону; (2) відсутні також відомості, що ОСОБА_16 перевозив цей товар в інтересах будь-яких інших осіб, тому сторона обвинувачення дотримується позиції, що товари переміщувалися ОСОБА_16 як такі, що перебували у його власності; (3) таким чином, ОСОБА_16 як особа, яка здійснювала переміщення товарів поза митним контролем, був зобов'язаний 30.06.2022 сплатити ПДВ та ввізне мито.

288.У поясненнях від 20.02.2026 (том 13 а.с. 142-153) представник цивільного позивача Держмитслужби ОСОБА_12 погодилася із позицією прокурора про те, що у випадку подачі водієм ОСОБА_16 митної декларації та обрання смуги руху «червоний коридор» останній можливо б і мав право на право на звільнення від оподаткування товару, який перевозив, відповідно до вимог Закону України № 2142-ІХ. Під час апеляційного розгляду представник Держмитслужби уточнила, що звільненню від оподаткування ПДВ та ввізним митом підлягали суб'єкти господарювання залежно від обраної групи та ставки єдиного податку.

289.Сторона захисту в поясненнях від 19.01.2026 (том 13 а.с. 59-61) та під час апеляційного розгляду зазначила, що: (1) сторона обвинувачення не надала суду інформацію про власника товару та із матеріалів справи не встановлено дійсного власника майна, яке перевозилося 30.06.2022; (2) прокурор не встановив та не перевірив обставини чи відносяться ввезені ОСОБА_16 речі до товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ та ввізним митом; (3) отже, стороною обвинувачення не доведено, що у кримінальному провадженні наявна шкода.

290.Суд дійшов висновку, що ввезення 30.06.2022 на митну територію України товарів (технічних засобів марки «Apple»), які переміщувалися ОСОБА_16 у транспортному засобі «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , не підлягало звільненню від оподаткування ПДВ та ввізним митом, що діяло в той період відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX, з таких мотивів.

291.Положення Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX в частині звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ були чинними в період з 01.04.2022 по 30.06.2022 включно (скасовано Законом України від 21.06.2022 № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», який набрав чинності 01.07.2022).

292.Отже, 30.06.2022 (на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину) відповідні положення Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX про звільнення від оподаткування були чинними, з огляду на що Суд має проаналізувати чи підлягала звільнення від сплати митних платежів операція з ввезення ОСОБА_16 на митну територію України технічних пристроїв марки «Apple» у загальній кількості більше 3 000 одиниць.

293.Відповідно до положень Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX: (1) розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено, зокрема, підпунктами 69.23, 69.25 пункту 69 підрозділу 10; (2) розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК доповнено, зокрема, пунктом 9-11.

294.Цими положеннями встановлені такі умови звільнення товарів від оподаткування ПДВ та ввізним митом:

(1) ввезення товарів у митному режимі імпорту (для вільного обігу) - режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (стаття 74 МК);

(2) відповідність суб'єкта, який здійснює операції з ввезення товарів на митну територію України, таким критеріям: 1) від оподаткування ПДВ звільнялися суб'єкти господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку 1-3 групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 % та є платниками ПДВ, 2) від ввізного мита - підприємства;

(3) дотримання встановлених обмежень щодо походження та / або категорій товару: 1) звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ не застосовується до товарів, які мають походження з держави-окупанта та/або держави-агресора, або ввозяться з території такої держави або з тимчасово окупованої території України; 2) звільнення від оподаткування ввізним митом не поширювалося на окремі товари (спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби тощо).

295.При цьому фізичні особи звільнялися від сплати ПДВ, акцизного податку та ввізного мита виключно у разі ввезення на територію України транспортних засобів (автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів) із встановленими обмеженнями щодо походження товару.

296.З огляду на вищезазначені положення Закону в ситуації ввезення на митну територію України технічних пристроїв марки «Apple» у загальній кількості більше 3 000 одиниць з метою констатації права на звільнення від оподаткування має бути встановлено, зокрема, що ввезення товарів здійснювалося: (1) підприємством (будь-якою юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - пункт 38 частини 1 статті 4 МК) - для цілей звільнення від сплати ввізного мита; (2) суб'єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - частина 2 статті 55 Господарського кодексу України), який 1) є платником єдиного податку 1 - 3 групи, 2) не є платником єдиного податку за ставкою 3 % - для цілей звільнення від сплати ПДВ.

297.З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_16 при перетині митного кордону України обрав смугу руху «зелений коридор», що є частиною двоканальної системи митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

298.Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проїзду транспортними засобами особистого користування через митний кордон України (частина 1 статті 366 МК).

299.Стаття 366 МК [яка регулює двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами] структурно розташована у розділі XII МК, який відповідно до статті 364 МК: (1) регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності; (2) у випадку переміщення фізичною особою-підприємцем через митний кордон України товарів, пов'язаних зі здійсненням ним підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому МК та іншими законодавчими актами України для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються.

300.Таким чином, ОСОБА_16 , обираючи смугу руху «зелений коридор», презюмував, що товари, які містилися у транспортному засобі «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 (незважаючи на те, що вони переміщувалися поза митним контролем), є товарами, які переміщуються ним через митний кордон України саме як громадянином, не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

301.Матеріали справи не містять відомостей щодо: (1) наявності у ОСОБА_16 статусу фізичної особи-підприємця, що підтверджується також загальнодоступними відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; (2) будь-якого іншого власника товару, особи, яка ввозить такі товари в митному режимі імпорту, що могло б дозволити визначити групу та ставку оподаткування юридичної особи або фізичної особи-підприємця для цілей встановлення права на звільнення від оподаткування ПДВ та / або ввізним митом.

302.Відомості, зазначені у протоколах огляду мобільного телефону ОСОБА_16 від 02.06.2022 та 05.08.2022, а також у документах, які були виявлені у транспортному засобі відповідно до протоколу огляду від 22.07.2022 та долучені до матеріалів справи, та інших доказах не містять інформації щодо конкретного власника товару (що був переміщений через митний кордон України поза митним контролем) та наявність підстав для звільнення від оподаткування ПДВ та / або ввізним митом.

303.Сторона захисту, стверджуючи, що власник товару не встановлений, звертала увагу на те, що у транспортному засобі, що переміщував товари, були виявлені CMR 20220629 та 29062022_1 (том 7 а. с. 26-27), відповідно до яких одержувачем вантажу зазначений «Teksis LTD Tiraspol Respublica of Moldova».

304.Проте Суд не враховує ці відомості як такі, що підтверджують власника товару, оскільки зі змісту положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналася Законом України від 01.08.2006 № 57-V, слідує, що: (1) міжнародна накладна (CMR) є документом, який підтверджує укладення договору міжнародного перевезення вантажу, проте не посвідчує виникнення, перехід чи належність права власності на вантаж; (2) вантажна накладна відповідно до статті 6 Конвенції не містить даних про юридичного власника вантажу.

305.Крім того, вбачається, що законодавець пов'язав можливість застосування звільнення від оподаткування саме з наявністю у особи спеціального податкового статусу, набутого відповідно до законодавства України. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, у межах якої особа набуває статусу платника єдиного податку, застосовується до осіб, які зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти господарювання та перебувають на податковому обліку в Україні. Відтак іноземна юридична особа (нерезидент), яка не зареєстрована платником єдиного податку в Україні, не відповідає критеріям, прямо визначеним законом для застосування зазначеної пільги.

306.При цьому наявні в матеріалах справи докази не містять, зокрема, будь-яких зовнішньоекономічних контрактів, які надали б можливість встановити особу, яка ввозить товари в режимі імпорту (вільного обігу), та її відповідність умовам звільнення від оподаткування.

307.Таким чином, аналіз фактичних обставин та наявних у матеріалах справи доказів свідчить про те, що особою, яка ввозила товари на митну територію України, був саме ОСОБА_16 , який не відповідає умовам, визначеним Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX, для застосування звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом, оскільки останній не мав статусу фізичної особи-підприємця та відповідно не міг відноситися до платників єдиного податку 1-3 групи.

308.Суд звертає увагу на те, що висновок експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи містить в дослідницькій частині та використаних нормативних актах посилання на Закон України від 24.03.2022 № 2142-IX, проте в урахуванням наявних в розпорядженні експертів відомостей сума митних платежів, що нараховувалася на митну вартість товарів, була визначена з врахуванням митної вартості аналогічного товару. Відсутність підстав для застосування положень цього Закону, з огляду на наявні в розпорядженні експертів дані, було також підтверджено самими експертами під час допиту в суді першої інстанції.

309.Отже, Суд дійшов висновку, що наслідком переміщення 30.06.2022 транспортним засобом «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 поза митним контролем товарів (технічних пристрої марки «Apple»), є спричинення охоронюваним законом державним інтересам тяжких наслідків - збитків у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн (з яких ПДВ становить 13 921 662,24 грн, ввізне мито - 106 024,34 грн).

(3.4) Наявність причинно-наслідкового зв'язку між неналежним виконанням ОСОБА_6 службових обов'язків та настанням тяжких наслідків у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів

310.Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них та тяжкими наслідками у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів.

311.Наведене суд першої інстанції обґрунтував (1) обсягом службових повноважень ОСОБА_6 та (2) передбаченим алгоритмом його дій у разі встановлення неправильності даних, відображених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, та даних, що містяться на самому транспортному засобі.

312.Так, суд першої інстанції зазначив наступне: (1) нарахування митних платежів та контроль за повнотою їх стягнення визначена як самостійна функція митного органу, яка здійснюється під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску; (2) у разі встановлення розбіжності реєстраційних даних щодо транспортного засобу ОСОБА_6 мав право на перенаправлення транспортного засобу у смугу руху «червоний коридор», де митне оформлення відповідно до положень Глави 47, частин 8, 9 статті 338 МК міг здійснювати як ОСОБА_6 , так і інший інспектор, який отримав наряд виходу на роботу по напрямку «в'їзд» та перебував на чергуванні; (3) у разі огляду, поглибленого огляду та безпосереднього встановлення факту порушення митних правил ОСОБА_6 в силу положень статтею 491, 494 МК та посадової інструкції був зобов'язаний скласти протокол щодо особи, яка їх порушила; (4) таким чином, в разі належного виконання службових обов'язків ОСОБА_6 , наслідком стало б складання протоколу про порушення митних правил, а не нарахування митних платежів. При цьому встановлено, що в подальшому ОСОБА_16 був притягнутий митними органами до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 471 МК; (5) отже, від дій ОСОБА_6 не настала шкода у вигляді несплати обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн.

313.Суд касаційної інстанції дійшов висновку про помилковість таких правових висновків суду першої інстанції з огляду на таке: (1) між діями інспектора митного контролю, який констатує відсутність товарів, які фактично були переміщені через митний кордон України, та наступною безпідставною несплатою митних платежів є причинний зв'язок; (2) саме після здійснення працівниками митниці процедури митного контролю та оформлення як транспортних засобів, так і осіб, які на них переміщуються, такі особи та їх транспортні засоби отримують можливість безперешкодного в'їзду на територію України; (3) саме нездійснення ОСОБА_6 належного митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , стало наслідком того, що вказаний автомобіль здійснив безперешкодний виїзд на територію України із товаром без його декларування та сплати обов'язкових митних платежів; (4) встановлені судом першої інстанції твердження, що ОСОБА_6 не нараховував би відповідні митні платежі у разі встановлення правильних відомостей транспортного засобу та наявності підстав для перенаправлення транспортного засобу у смугу руху «червоний коридор» не спростовує того, що між діями ОСОБА_6 у вигляді неналежного здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» та наслідками, що настали, прослідковується прямий причинно-наслідковий зв'язок; (5) визначальним фактором є не те, хто саме із співробітників митниці нараховував митні платежі, які є обов'язковими при ввезені на територію України товарів, що підлягають декларуванню, а факт своєчасного виявлення співробітником митниці під час проведення митного контролю та митного оформлення наявності у особи чи в транспортному засобі, на якому така особа в'їжджає на територію України, таких товарів; (6) саме таке своєчасне виявлення товарів є передумовою подальшого алгоритму дій, пов'язаних із декларуванням товарів, які ввозяться на територію України та нарахуванням сплати відповідних митних платежів за такі товари.

314.Суд за результатами апеляційного розгляду дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між неналежним виконанням головним державним інспектором митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них та тяжкими наслідками у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів на загальну суму 14 027 686,58 грн з таких мотивів.

315.Причинний зв'язок у кримінально-правовому розумінні встановлюється не лише тоді, коли службова особа митниці безпосередньо нездійснює (здійснює неналежним чином) остаточне нарахування платежів, а й тоді, коли дії або бездіяльність службової особи створюють необхідні умови для настання суспільно небезпечного наслідку у вигляді несплати до бюджету обов'язкових митних платежів.

316.Так, у діяльності митного органу функції окремих посадових осіб є взаємопов'язаними та становлять єдиний багатостадійний механізм митного контролю і митного оформлення, направлений на забезпечення додержання митного законодавства.

317.Такий процес митного контролю і митного оформлення включає послідовну реалізацію повноважень однією або різними посадовими особами митного органу в межах їх компетенції, що залежно від митного режиму, обрання громадянами каналу спрощеного контролю («зелений/червоний коридор»), подання підприємствами митної декларації, включає перевірку наданих документів, різні форми та обсяги митного контролю, прийняття декларації, контроль правильності нарахування та сплати митних платежів, прийняття рішення митним органом за результатами здійсненого контролю, завершення митного контролю та митного оформлення тощо.

318.Кожна зі стадій митного контролю та митного оформлення є не технічною формальністю, а юридично значущою процесуальною дією (рішенням), яка має самостійний зміст, здійснюється уповноваженою службовою особою в межах наданих повноважень, у спосіб та порядку, визначених законодавством, і перебуває у функціональному взаємозв'язку з попередніми стадіями, зумовлюючи здійснення наступних (похідних). Відповідно, реалізація кожної наступної стадії митного контролю та митного оформлення об'єктивно залежить від належного здійснення попередньої, оскільки є її логічним продовженням і не може розглядатися ізольовано від первинних заходів контролю. Тому неналежне виконання або невиконання службовою особою покладених на неї обов'язків на первинній стадії унеможливлює здійснення наступних стадій контролю. Так, неналежне здійснення службовою особою митного контролю транспортного засобу та відповідно невстановлення факту переміщення у такому автомобілі через митний кордон України товарів без декларування спричинило блокування ланцюгу подальших необхідних дій (стадій) з проведення митного оформлення таких товарів, нарахування та сплати обов'язкових митних платежів.

319.Ключовим у цій ситуації є не те, яка саме посадова особа здійснює остаточне нарахування платежів, а факт належного здійснення митного контролю, направленого на запобігання невиконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, та відповідно своєчасне виявлення товарів, що переміщуються всупереч встановленому порядку. Якщо цей етап невиконано або виконано неналежно, подальше нарахування платежів стає юридично неможливим, оскільки об'єкт оподаткування фактично не був зафіксований у процедурі контролю. Неналежне виконання первинних заходів митного контролю посадовою особою є тією вихідною юридично значущою подією, яка об'єктивно надає можливість та є причиною незаконного переміщення товарів на митну територію України та ненадходження обов'язкових митних платежів до державного бюджету.

320.Такий підхід щодо можливості встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діяннями та наслідками через ланцюг послідовних взаємопов'язаних дій узгоджується із правовою позицією ККС ВС, викладеною у постанові від 14.08.2025 у справі № 725/4784/22, відповідно до якої: (1) у складних управлінських рішеннях причинний зв'язок між діями службової особи та наслідками встановлюється через послідовний ланцюг розвитку і взаємодії реалізації повноважень; (2) певні дії службової особи, яка діяла всупереч інтересам служби з порушенням відповідних настанов та вимог, створюють необхідну передумову для настання наслідків і формують причинний зв'язок між діями такої особи та наслідками оскільки з цього моменту всі наступні ланки управлінських рішень фактично спрямовані на ухвалення незаконного підсумкового рішення, наслідком якого є заподіяння шкоди.

321.У цій справі Судом встановлено, що:

(1) ОСОБА_6 як головний державний інспектор відділу митного оформлення митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » неналежним чином виконав свої обов'язки, а саме не здійснив встановлені обов'язкові дій під час митного контролю транспортного засобу, водій якого обрав смугу руху «зелений коридор», в частині проведення візуального огляду транспортного засобу, перевірки наданих документів на автомобіль та їх співставлення із даними транспортного засобу, що фактично здійснював перетин митного кордону України;

(2) таке неналежне виконання службових обов'язків з частині дотримання визначеного порядку здійснення митного контролю призвело до: а) невстановлення службовою особою митниці розбіжності відомостей, що зазначені в наданих йому документах, із тими, що відповідають автомобілю, який фактично здійснював перетин митного кордону України, б) непроведення необхідних в такому випадку заходів митного контролю, зокрема, поглибленого огляду транспортного засобу, перенаправлення транспортного засобу на смугу руху «червоний коридор», що призвело б до виявлення факту наявності та переміщення транспортних засобом товарів, які підлягають декларуванню та сплаті митних платежів, в) внесення до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» недостовірних відомостей про митний контроль та митне оформлення транспортного засобу (із зазначенням неправильного номерного знака такого автомобіля) та про відсутність товарів, які підлягають декларуванню та сплаті митних платежів, а також поставлення відмітки про здійснення митного контролю у контрольному талоні;

(3) наведені діяння в свою чергу призвели до того, що товари, які фактично переміщувалися через митний кордон, були формально зафіксовані як відсутні, що унеможливило подальше застосування встановлених законом митних процедур із нарахування та сплати митних платежів;

(4) прийняте ОСОБА_6 рішення про завершення митного контролю (шляхом внесення відомостей в АСМО «Інспектор» та проставлення відмітки в контрольному талоні) є юридичним фактом, з яким пов'язується надання особі права на подальший рух через митний кордон та в'їзд на митну територію України. Так, при виїзді транспортного засобу прикордонний наряд «Вартовий шлагбауму» перевіряє наявність відбитків дозвільних відміток у контрольному талоні про здійснення прикордонного та митного контролю, що є підставою для надання дозволу на виїзд за межі території пункту пропуску транспортному засобу (пункт 14 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).

322.Таким чином, нездійснення належного митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , спричинило фактичне переміщення транспортним засобом товарів на митну територію України без здійснення їх декларування та сплати митних платежів. Якщо б головний державний інспектор митниці ОСОБА_6 під час здійснення митного контролю виконав покладені на нього обов'язки належним чином, у спосіб та в порядку, визначеному нормативними актами, то 1) під час здійснення митних формальностей була б встановлена наявність товарів, які переміщувалися через митний кордон у автомобілі, 2) такий транспортний засіб та товари були би спрямовані для проходження належної процедури митного контролю та митного оформлення, 3) переміщувані товари підлягали б декларуванню та сплаті обов'язкових митних платежів, незалежно від притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності.

323.Діяння службової особи митного поста ОСОБА_6 , який здійснював митний контроль транспортного засобу під керуванням ОСОБА_16 , є необхідними умовами настання наслідків у вигляді несплати митних платежів, оскільки: (1) за відсутності належного здійснення митного контролю транспортного засобу на обраній смузі руху «зелений коридор», у межах якого мав бути встановлений факт порушення вимог законодавства щодо порядку переміщення товарів через митний кордон України, своєчасно не було встановлення факту переміщення у транспортному засобі товарів, що підлягали декларуванню; (2) внаслідок невстановлення наявності товарів не могли бути реалізованими відповідні наступні стадії митного процесу, а саме декларування таких товарів, їх належне митне оформлення, нарахування й сплата обов'язкових митних платежів; (3) діяння головного державного інспектора ОСОБА_6 не були формальними, а становили ключову ланку в механізмі забезпечення та контролю за дотриманням законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів фізичних та юридичних осіб через митний кордон України; (4) неналежне виконання ОСОБА_6 службових обов'язків створило юридичну підставу для безперешкодного перетину транспортним засобом, який містить технічні пристрої марки «Apple», митного кордону України без здійснення митного оформлення таких товарів, їх декларування та без нарахування та сплати обов'язкових митних платежів; (5) зазначене в свою чергу спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету обов'язкових митних платежів.

324.Отже, внаслідок неналежного здійснення головним державним інспектором ОСОБА_6 митного контролю у формі митних заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення транспортних засобів і товарів через митний кордон України, та належного митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувались, охоронюваним законом державним інтересам спричинено збитки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн [з яких: ПДВ у розмірі 13 921 662,24 грн, ввізне мито - 106 024,34 грн].

(3.5) Встановлення суб'єктивних ознак кримінального правопорушення

(3.5.1) Щодо відсутності у ОСОБА_6 умисної форми вини та мети одержання неправомірної вигоди (суб'єктивних ознак злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК)

325.Прокурор пред'явив ОСОБА_6 обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК, стверджуючи, що: (1) обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав спричинених суспільно небезпечних наслідків та бажав їх настання; (2) злочин вчинено з метою одержання неправомірної вигоди для невстановленої іншої фізичної особи.

326.Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 суб'єктивної сторони інкримінованого йому злочину, а саме умислу, мети (одержання неправомірної вигоди для іншої особи), корисливого мотиву чи будь-яких ознак прагнення обвинуваченого шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

327.Суд погоджується із висновками оскаржуваного вироку щодо відсутності в діях обвинуваченого обов'язкових ознак суб'єктивної сторони злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК («зловживання владою або службовим становищем»).

328.3 суб'єктивної сторони злочин, передбачений статтею 364 КК, вчиняється з прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього злочину є мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання владою або своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди (постанови ККС ВС від 11.06.2024 у справі № 359/2636/19, від 06.04.2023 у справі № 619/2627/20, від 05.04.2021 у справі № 520/13641/15-к, від 19.08.2020 року у справі № 310/1928/17).

329.Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 10.02.2025 у справі № 757/11969/18-к дійшла наступних висновків щодо встановлення ознак суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтю 364 КК: (1) важливо враховувати, що не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами. Таке помилкове діяння не характеризуватиметься умисною формою вини, яка вочевидь є обов'язковою для складу зловживання; (2) службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж навпаки їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою; (3) фактично саме форма вини, тобто вчинення зловживання із прямим умислом, та усвідомлення суб'єктом факту одержання ним самим або третьою особою неправомірної вигоди є визначальними для встановлення базових ознак складу аналізованого злочину; (4) отже, вчинення зловживання службовою особою, яке призвело до отримання неправомірної вигоди третіми особами, передбачає: 1) обов'язкове встановлення факту усвідомленого використання влади або службового становища всупереч інтересам служби службовою особою; 2) усвідомлення факту отримання внаслідок такого зловживання неправомірної вигоди самим суб'єктом або третьою особою (третіми особами); 3) можливість кримінально-правової кваліфікації вчиненого за статтею 364 КК й у разі відсутності попередніх домовленостей між тим, хто вчинює зловживання із вигодонабувачем.

330.У разі отримання вигоди іншою особою необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується у службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою (постанова ККС ВС від 23.04.2024 у справа № 278/1664/20).

331.Недоведеність вищезазначених елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених під час виконання службових повноважень, виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК. Наявність у службової особи мети отримати неправомірну вигоду та/або її зацікавленість у отриманні такої вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених у ході виконання повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальної відповідальності лише за прийняття рішення або вчинення дій, правомірність яких може бути поставлено під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур (постанови ККС ВС від 02.12.2025 у справі № 686/7896/23, від 04.09.2025 у справі № 335/229/18, від 11.06.2024 у справі № 359/2636/19, від 23.04.2024 року у справі № 278/1664/20).

332.Щодо необхідності встановлення такої ознаки суб'єктивної сторони злочину як мотив ККС ВС у постанові від 16.11.2022 (справа № 755/12530/18) зазначила:

(1) одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої особи як мета вчинення зловживання владою або службовим становищем, попри те, що безпосередньо в тексті кримінального закону не йдеться про мотив вчинення цього кримінального правопорушення, невід'ємно пов'язана з такими мотивами, як інтереси винного або третіх осіб, оскільки вони внутрішньо притаманні (іманентні) внутрішній психічній сфері та є спонукальним приводом до протиправної діяльності;

(2) мотив і мета мають внутрішній суб'єктивно-психологічний зв'язок між собою. За своєю сутністю мотив та мета - це корелятивні поняття щодо визначення сфери психічної діяльності, які розкривають її в різних аспектах: мотив як відправний пункт діяльності особи, який впливає на будь-яку діяльність, тобто викликає її, а мета як мислене уявлення про результат, який має її завершити. Мотив кримінального правопорушення можна визначити як свідоме і вольове спонукання до досягнення мети;

(3) приведення змісту статті 364 КК до чіткої відповідності із нормами статті 19 Конвенції ООН проти корупції не свідчить про намір законодавця відмовитись від сутнісних ознак корупційних кримінальних правопорушень, де мотиви, що впливають на кваліфікацію, проте прямо не зазначені в тексті закону, встановлюються суб'єктами правозастосування шляхом тлумачення положень кримінального закону, передбачених, зокрема, статтями 191, 354, 364, 368 КК;

(4) одержання грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигід нематеріального чи негрошового характеру для себе чи іншої фізичної або юридичної особи як результат, що має довершувати зловживання владою або службовим становищем за статтею 364 КК, своїм відправним пунктом має корисливі або інші інтереси (власні або інших осіб);

(5) аналіз логічної структури зазначених вище норм права та системний спосіб тлумачення їх змісту, дає підстави вважати протиправні інтереси (службової особи чи третіх осіб, зокрема корисливі) мотивами вчинення кримінального правопорушення, метою якого є одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, які водночас самостійного кримінально-правового значення (відокремлено від мети вчинення кримінального правопорушення) для кваліфікації вчиненого не мають;

(6) доказування суб'єктивної сторони кримінального правопорушення досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких ознак суб'єктивної сторони злочину як прямий умисел та визначена в законі мета.

333.Отже, з суб'єктивної сторони зловживання владою чи службовим становищем характеризується такими обов'язковими її ознаками: (1) умисел та (2) мета одержати неправомірну вигоду для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

334.Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела та матеріали справи не містять доказів, які могли б свідчити про те, що ОСОБА_6 , неналежним чином виконуючи службові обов'язки, (1) мав умисел, тобто усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки та бажав (або свідомо допускав) їх настання; (2) усвідомлював факт отримання третьою особою неправомірної вигоди у вигляді несплати митних платежів внаслідок невчинення або неналежного вчинення ним певних дій.

335.Суд звертає увагу, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо наявності будь-яких попередніх або послідуючих домовленостей між обвинуваченим ОСОБА_6 та будь-якими іншими особами (водієм транспортного засобу, іншими особами, які мають відношення до товарів та їх переміщення через митний кордон, службовими особами митних органів, ДПСУ тощо) щодо питань перетину митного кордону України та здійснення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», товарів, що ним переміщувалися.

336.Матеріали справи не містять фактів проведення органом досудового розслідування процесуальних дій, направлених на встановлення та перевірку, зокрема, наявності чи відсутності телефонних з'єднань, листування чи спілкування у будь-якій іншими формі обвинуваченого ОСОБА_6 із будь-якими особами (водієм чи особами, яким міг належати товар, службовими особами митниці чи прикордонної служби тощо) щодо подій переміщення 30.06.2022 транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із товарами через митних кордон України, їх будь-якої пов'язаності між собою, зацікавленості та усвідомлення обвинуваченим отримання третіми особами неправомірної вигоди у формі несплати обов'язкових митних платежів.

337.Так, матеріали провадження містять тільки копії протоколів огляду мобільного телефону, що належать ОСОБА_16 , відповідно до аналізу відомостей яких Судом не встановлено наявність: (1) фактів будь-якого спілкування особи, яка здійснювала переміщення транспортного засобу та товарів через митний кордон, ОСОБА_16 із обвинуваченим ОСОБА_6 чи іншими службовими особами митниці; (2) відомостей у листуванні із іншими особами стосовно обвинуваченого чи взагалі будь-яких працівників Закарпатської митниці .

338.Незважаючи на те, що факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв'язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною статті 364 КК (постанова Об'єднаної палати ККС ВС від 10.02.2025 у справі № 757/11969/18-к), Суд враховує відсутність зв'язків та домовленостей обвинуваченого із будь-якими зацікавленими особами в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

339.Із відомостей, зафіксованих 30.06.2022 на камерах відеоспостереження на пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не встановлено будь-якого позаслужбового контакту обвинуваченого ОСОБА_6 із ОСОБА_16 . Так, зафіксована подія, що після виходу із магазину безмитної торгівлі ОСОБА_6 «підмахнув» рукою водію, який перебував у транспортному засобі «Mercedes Sprinter», після чого автомобіль проїхав кілька метрів вперед та зупинився, не може свідчити про наявність у ОСОБА_6 умислу на неналежне здійснення митного контролю транспортного засобу, оскільки: (1) такий невербальний контакт тривав декілька секунд; (2) із досліджених відеозаписів вбачається, що в цей день посадові особи на пункті пропуску неодноразово надавали вказівки водіям транспортних засобів щодо їх пересування; (3) після такого контакту обвинувачений ОСОБА_6 та водій автомобіля кожен окремо попрямували в сторону службових приміщень; (4) записами не зафіксований будь-який інший позапроцедурний контакт обвинуваченого ОСОБА_6 із ОСОБА_16 на пункті пропуску.

340.Крім того, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, що можуть прямо або опосередковано свідчити, зокрема, що: (1) ОСОБА_6 міг бути обізнаний щодо фактичної наявності товарів у транспортному засобі, що проходив митний контроль; (2) обвинувачений вживав заходів, спрямованих на створення штучних перешкод для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, приховування слідів порушення, втручання в інформаційні системи митних органів чи координацію дій з іншими особами; (3) обвинувачений має будь-які зв'язки із особами, зацікавленими у переміщенні товару через митний кордон; (4) ОСОБА_6 при здійсненні митного контролю транспортного засобу з якихось причин був зацікавлений у несплаті іншими особами митних платежів.

341.Суд звертає увагу, що наявність у обвинуваченого вищої освіти, значний стаж роботи на посаді інспектора митниць, ознайомлення з власною посадовою інструкцією та нормативно-правовими актами, які визначають порядок та спосіб реалізації обов'язків та повноважень службової особи відділу митного оформлення, не можуть беззаперечно свідчити про неможливість неналежного виконання особою службових обов'язків щодо здійснення митного контролю транспортного засобу на смузі руху «зелений коридор» через несумлінне ставлення до них (з необережності), що проявилася у самовпевненому розраховуванні інспектора митниці на правильність раніше проведеного прикордонного контролю, достовірності внесення посадовими особами прикордонної служби відомостей про номерний знак автомобіля в контрольному талоні та автоматизованій системі, а також на АСУР, яка не згенерувала ризики та не сформувала список необхідних митних формальностей для здійснення митного контролю транспортного засобу.

342.Так, умисна форма вини та мета службової особи не може презюмуватися лише з факту настання тяжких наслідків або неналежного виконання службових обов'язків. Вони підлягають доведенню через доведення усвідомленого ставлення особи до суспільно небезпечного характеру свого діяння, передбачення його суспільно небезпечних наслідків та бажання (або свідомого допускання) їх настання, а також усвідомлення факту отримання внаслідок його діяння іншою особою неправомірної вигоди у вигляді несплати митних платежів.

343.У цьому випадку Суд з огляду на наявні у матеріалах провадження докази, характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та обстановку, в якій діяла службова особа (зокрема, проведений попередній прикордонний контроль автомобіля), вважає, що є недоведеними поза розумним сумнівом обов'язкові елементи суб'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_6 злочину за частиною 2 статті 364 КК, а саме умисел та мета одержання неправомірної вигоди.

344.Прокурор в апеляційній скарзі зазначив, що про наявність у ОСОБА_6 умислу на нездійснення належним чином митного контролю та митного оформлення транспортного засобу та товарів всупереч інтересам служби та мети одержання неправомірної вигоди іншою особою, свідчить: (1) обізнаність обвинуваченого, що транспортний засіб перебував в зоні прикордонного контролю, в той час як митний контроль має здійснюватися виключно в зоні митного контролю; (2) обставини, викладені в акті тематичної перевірки Закарпатської митниці . Крім того, апеляційна скарга містила доводи щодо неналежного врахування судом першої інстанції показань свідків - працівників поліції ОСОБА_51 та ОСОБА_52 .

Щодо доводів прокурора про здійснення митного контролю в зоні прикордонного контролю

345.Прокурор в апеляційній скарзі зазначив, що: (1) митний контроль та митне оформлення здійснюються виключно в зоні митного контролю на пункті пропуску (пункт 2 розділу ІІ Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 »); (2) від лінії паспортного контролю (пункти 6 та 13 схеми зони митного контролю) до виїзного шлагбауму з пункту пропуску у напряму Угорщини розміщена зона прикордонного контролю; (3) саме ця зона й охоплює зупинку біля безмитної торгівлі, де був припаркований автомобіль «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_3 ; (4) відповідно до оглянутих записів з камер відеоспостереження на п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2» встановлено, що автомобіль «Mercedes Sprinter» перебував в зоні прикордонного контролю, інспектор митниці ОСОБА_6 підмахнув водію автомобіля, отже, обвинувачений чітко був обізнаний з тим, що такий транспортний засіб проходив митний контроль в зоні прикордонного контролю, а не митного, як того вимагають положення нормативних актів; (5) прокурор стверджує, що зазначене свідчить про наявність у ОСОБА_6 умислу на вчинення злочину за частиною 2 статті 364 КК, а суд першої інстанції не надав таким відомостям, зафіксованим на камери відеоспостереження, належної оцінки.

346.Суд першої інстанції, дослідивши зміст записів з камер відеоспостереження, детально описав в хронологічній послідовності зафіксовані на них події та встановив, що: (1) відображені на відео обставини узгоджуються із відомостями, які викладені у протоколі огляду таких записів від 17.05.2023 (том 9 а. с. 94-114), та іншими доказами; (2) зафіксовані на записах події (здійснення процедур щодо перетину митного кордону України) здійснювалися саме щодо транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 ; (3) рух транспортних засобів на митному посту п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 30.06.2022 здійснювався хаотично, тобто не відповідно до Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон; (4) транспортні засоби направлялись у певному напрямку руху за вказівками прикордонників та зупинялись на території пункту пропуску на вільному від інших транспортних засобів місцях, дорожня розмітка на території відсутня; (5) огляд транспортних засобів, якщо і проводився, то саме на місці первісної зупинки транспортного засобу на території митного поста; (6) інші транспортні засоби неодноразово зупинялись поруч з магазином « Duty Free », який очевидно є територією митного поста, водії покидали транспортний засіб та самостійно проходили до відповідних приміщень для здійснення прикордонного, паспортного та митного контролю, потім повертались та здійснювали в'їзд на територію України; (7) фактичні дані про складання протоколів про адміністративні правопорушення чи візуальні ознаки таких дій на переглянутих відеозаписах відсутні, отже, досліджені пересування та зупинки транспортних засобів по території п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2», зокрема, «Mercedes Sprinter» під керуванням ОСОБА_16 , не було наслідком порушення встановлених правил режиму.

347.Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи прокурора про неналежне надання судом оцінки записам з камер відеоспостереження, порушення транспортним засобом «Mercedes Sprinter» правил режиму (проходження митного контролю, перебуваючи в зоні прикордонного контролю) та наявність у ОСОБА_6 умислу на зловживання службовим становищем з огляду на таке.

348.Відповідно до положень Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»: (1) зона прикордонного контролю встановлена і позначена інформаційними табличками, зокрема, від лінії паспортного контролю до виїзного шлагбауму з пункту пропуску в напрямку Угорщини; (2) зона митного контролю в пункті пропуску встановлюється, зокрема, на смугах руху транспортних засобів, магазині безмитної торгівлі; (3) для здійснення прикордонного та митного контролю транспортних засобів у пункті пропуску визначені смуги руху (місця), які позначені відповідними розпізнавальними знаками (табличками, дорожньою розміткою); (4) зони митного та прикордонного контролю повинні мати чітке розмежування, є режимними зонами та за порушення встановлених правил режиму передбачена адміністративна відповідальність; (5) для здійснення контрольних процедур на смузі руху «зелений коридор» транспортний засіб, як правило, здійснює зупинку один раз на смузі руху для проходження прикордонного та митного контролю; (6) митний контроль на смузі руху «зелений коридор» здійснюється у спрощеному порядку, як правило, без виходу осіб з транспортного засобу, а у разі збільшення пасажиро-транспортного потоку за рішенням уповноваженої службової особи водії та пасажири транспортних засобів особисто надають документи та підходять до кабін митного контролю.

349.Під час допиту в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що: (1) 30.06.2022 був останнім днем безмитного ввезення товарів на територію України, тому у пункті пропуску протягом дня була більша кількість транспортних засобів, ніж зазвичай; (2) водії зупинялись на території пункту пропуску будь-де, де було вільне місце; (3) також станом на 30.06.2022 тривали роботи по реконструкції пункту пропуску.

350.Дослідивши Схему зони митного контролю в п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (том 10 а. с. 127) та відеозаписи з камер відеоспостереження (том 13 а. с. 214), які були надані стороною захисту у систематизованому вигляді для оптимізації процесу дослідження дисків, про що не заперечував прокурор, Суд дійшов висновку, що: (1) транспортний засіб «Mercedes Sprinter» здійснив зупинку біля магазину безмитної торгівлі та водій самостійно підходив до службових приміщень (модулів) для проходження прикордонного, паспортного та митного контролю; (2) 30.06.2022 спостерігався інтенсивний рух транспортних засобів на п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2», переміщення транспортних засобів не завжди відповідало регламентованому порядку та мало фактично неорганізований характер; (3) транспортні засоби зупинялися на території пункту пропуску у вільних від інших транспортних засобів місцях. При цьому не простежується чітких елементів організованості руху на пункті пропуску, зокрема, дорожньої розмітки; (4) інші транспортні засоби неодноразово здійснювали зупинку поблизу магазину безмитної торгівлі, водії та пасажири при цьому залишали транспортні засоби та самостійно проходили до відповідних приміщень для здійснення прикордонного, паспортного та митного контролю, після чого поверталися та продовжували рух у напрямку «в'їзд» на територію України по виїзному напряму руху; (5) при цьому відсутні будь-які фактичні дані про складання протоколів про адміністративні правопорушення у зв'язку із порушенням встановлених правил режиму.

351.У цьому аспекті Суд також враховує акти комісійного обстеження стану облаштування та утримання п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 18.02.2022 та 13.05.2022 (том 8 а. с. 90-94, 95-99), відповідно до яких встановлено, що: (1) огородження для розмежування смуг руху відсутнє; (2) дорожнє покриття пошкоджене, розмітки дорожнього покриття практично відсутні, що призводить до систематичного порушення режиму в пункті пропуску; (3) дорожнє покриття потребує капітального ремонту, розмітка - оновлення.

352.Відповідно до відповіді Закарпатської митниці Держмитслужби від 19.01.2024 на адвокатський запит (том 10 а. с. 67-68): (1) на схемі зони митного контролю п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » позначено виключно зону митного контролю та її межі, при цьому, (2) схема не визначає напрямки руху та/або смуги руху автотранспорту та осіб; (3) позначення пунктирної стрілки на вказаній Схемі умовними позначеннями не визначено. У такому випадку відповідно до схеми зони митного контролю п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2» (том 10 а. с. 127) територія біля магазину безмитної торгівлі (місце, де був розташований транспортний засіб) знаходить в межах такої зони митного контролю.

353.Таким чином, доводи прокурора про те, що зупинка транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 , біля магазину безмитної торгівлі та обізнаність про це обвинуваченого ОСОБА_6 , із додатковим врахуванням обставин, що мали місце 30.06.2022 (великий транспортний потік, хаотичний рух, неодноразова зупинка інших транспортних засобів біля магазину та в?їзд на територію України виїзним напрямом, відсутність фактів притягнення осіб, що перетинали державний кордон аналогічним чином, за порушення правил режиму в пунктах пропуску), не може свідчити про проходження таким транспортним засобом митного контролю із порушенням встановленого режиму та сам по собі не може підтверджувати умисел обвинуваченого на використання службового становища всупереч інтересам служби.

Щодо доводів прокурора про підтвердження умислу обвинуваченого результатами Акту тематичної перевірки

Закарпатської митниці 354 .Прокурор як на доказ наявності у ОСОБА_6 умислу на вчинення інкримінованого йому злочину звернув увагу на результати службового розслідування щодо обвинуваченого, які викладені в Акті про результати тематичної перевірки Закарпатської митниці , та їх неналежне врахування судом першої інстанції.

355.Так, в Акті про результати тематичної перевірки Закарпатської митниці зазначено про наявність щонайменше двох підстав для проведення ОСОБА_6 митного огляду транспортного засобу: (1) наявність попередньої інформації від митних органів Угорщини про те, що 30.06.2022 у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_43 » здійснено пропуск товарів загальною вагою 864,48 кг, що переміщувались транспортним засобом із н/з НОМЕР_2 ; (2) часте переміщення цього транспортного засобу порожнім, що є високим ступенем ризику та передбачає можливість проведення митного огляду відповідно до Переліку індикаторів ризику, які можуть використовуватися посадовими особами митних органів для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Проте такий огляд безпідставно не був проведений інспектором митниці ОСОБА_6 .

356.Суд першої інстанції дійшов висновку, що: (1) із наведених у Акті відомостей не вбачається, яка кількість перетинів кордону може вважатися частою в розумінні будь-якого нормативно-правового акту з питань митної справи; (2) відтак не можливо погодитися із викладеним у Акті про результати тематичної перевірки твердженням, що часте переміщення транспортного засобу порожнім через митний кордон є високим ступенем ризику і передбачає можливість проведення митного огляду; (3) дослідити сам Перелік індикаторів ризику суд не зміг через його недоступність у вільному доступі, а також у обвинувальному акті відсутні твердження прокурора про порушення вказаного Переліку та відсутні посилання на критерій, який визначає частоту переміщення транспортного засобу порожнім через митний кордон як високий ступінь ризику для інспектора митниці; (4) наведені обставини мали бути предметом самостійного окремого дослідження з метою встановлення саме судом необхідності та підстав для проведення ОСОБА_6 митного огляду. Отже, вказані висновки службового розслідування були розцінені судом першої інстанції як припущення.

357.Суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

358.Суд першої інстанції в оскаржуваному вироку (1) детально виклав висновки, зазначені в копії Акта про результати тематичної перевірки Закарпатської митниці , та відомості, що містяться в окремих додатках до нього, (2) врахував такі фактичні дані як докази підтвердження наявності події, яка мала місце 30.06.2022, проте (3) правильно встановив, що такі відомості не доводять наявність у ОСОБА_6 умислу на використання службового становища всупереч інтересам служби.

359.Суд, відхиляючи відповідні доводи прокурора, звертає увагу на такі обставини: (1) матеріали справи не містять доказів, які належним чином можуть підтвердити твердження комісії Закарпатської митниці про наявність попередньої інформації від митних органів Угорщини про те, що 30.06.2022 у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_43 » здійснено пропуск товарів загальною вагою 864,48 кг, що переміщувались транспортним засобом із н/з НОМЕР_2 ; (2) із долучених до Акта документів неможливо встановити, яким саме чином відбулося таке попереднє інформування, та чи володів обвинувачений ОСОБА_6 відповідними можливостями та функціоналом, що дозволили б на момент здійснення митного контролю транспортного засобу бути обізнаним щодо наявності такої інформації; (3) долучені до Акта витяги із АСМО «Інспектор» не містять будь-якої інформації щодо наявності в інформаційній системі таких відомостей; (4) під час апеляційного розгляду прокурор надав пояснення, що інформація від митних органів Угорщини про пропуск 30.06.2022 у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_43 » товарів загальною вагою 864,48 кг, була одержана Закарпатською митницею окремим листом як відповідь на запит, тобто після перетину транспортним засобом митного кордону України, та відсутня узгодженість інформаційних систем української та угорської митниць, що могло б дозволити здійснювати оперативний та автоматичний обмін інформацією; (5) до копії Акту долучено протокол між Держмитслужбою та Національною податковою та митною адміністрацією Угорської республіки про співробітництво у сфері обміну інформацією за допомогою електронної пошти про транспортні засоби, що переміщуються через україно-угорський державний кордон. Відповідно до цього протоколу: запроваджено експеримент з обміну інформацією за допомогою електронної пошти; інформація про транспортні засоби передаватиметься безпосередньо до бази даних митної служби суміжної держави і буде використовуватися при їх митному контролі та митному оформленні; протокол набирає чинності після того як угорська сторона повідомить українську сторону про розроблення інформаційних технологій, необхідних для обміну інформацією; (6) проте матеріали, долучені до Акта тематичної перевірки, та наявні у матеріалах справи докази, зокрема, витяги з інформаційних систем митного органу, не містять будь-якого підтвердження, що такий обмін інформацією дійсно відбувався та в який спосіб; (7) враховуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення прокурора, Суд дійшов висновку, що на момент здійснення митного контролю ОСОБА_6 не володів інформацією щодо здійснення митного оформлення угорською митницею транспортного засобу із н/з НОМЕР_2 , який переміщував товари у значній кількості, та відповідно не міг її врахувати про прийнятті рішення про завершення здійснення митного контролю автомобіля шляхом внесення відповідних відомостей до системи та контрольного талону; (8) при цьому навіть наявність інформації у розпорядженні митного органу як інституції не тотожна її доступності конкретному службовцю, якщо останній не має до неї доступу, а відтак це не може автоматично трансформуватись у доказ його обізнаності та умислу; (7) за таких обставин, висновки комісії щодо наявності інформації від митних органів Угорщини, викладені в Акті тематичної перевірки, не можуть свідчити про наявність та доведеність у ОСОБА_6 умисної форми вини.

360.Щодо наявності такої підстави для проведення огляду автомобіля як часте переміщення транспортного засобу порожнім, що є високим ступенем ризику, Суд звертає увагу на наступне:

(1) відповідно до витягів з підсистеми «Ризик», ПТК АПК «Гарт 1/П»: 1) транспортний засіб із н/з НОМЕР_2 перетинав державний кордон у напрямку «виїзд» 07, 13, 15, 20 та 24.06.2022, у напрямку «в'їзд» - 08, 13, 17 та 23.06.2022; 2) транспортний засіб із н/з НОМЕР_3 перетинав державний кордон у напрямку «виїзд» 15, 20, 22, 23, 24, 29.06.2022, у напрямку «в'їзд» - 17, 22, 23, 24, 30.06.2022 (том 8 а.с. 100-126);

(2) при цьому такі відомості не містять інформацію чи ці транспортні засоби переміщувалися порожніми. Проте у відповіді Держмитслужби від 29.11.2023 на адвокатський запит (том 10 а. с. 62) зазначено, що по запитуваним адвокатам датам (а саме 23 та 24.06.2022) транспортні засоби під керуванням ОСОБА_16 переміщувалися по смузі руху «червоний коридор»;

(3) у висновках комісії Закарпатської митниці не зазначено конкретно, яка кількість перетинів кордону транспортними засобами може вважатися частою в розумінні положень нормативно-правових актів. Категорія «часте переміщення» є оціночною категорією та не може однозначно застосовуватись без нормативної конкретизації;

(4) комісія Закарпатської митниці здійснила посилання на Перелік індикаторів ризику, які можуть використовуватися посадовими особами митних органів для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками, проте не конкретизувала критеріїв віднесення встановлених у справі обставин до відповідного індикатора ризику, не зазначила параметрів його застосування;

(5) цей Перелік індикаторів ризику відсутній у відкритому доступі, а з долученої копії (том 7 а. с. 74) не вдається встановити його зміст, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість такого посилання, а також встановити, чи передбачає відповідний індикатор конкретні кількісні та часові показники перетину кордону. З огляду на це Суд позбавлений можливості перевірити, які параметри відповідного індикатору та чи підпадає під нього конкретна ситуація;

(6) при цьому дослідження будь-яких інших нормативно-правових актів у митній сфері не дає підстав для висновку про існування визначених кількісних чи часових критеріїв, за якими переміщення транспортного засобу може кваліфікуватися як «часте» та таке, що саме по собі утворює підвищений ступінь ризику;

(7) так, Технологічною схеми у п/п « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передбачено два випадки щодо частоти переміщення осіб через митний кордон: 1) у разі отримання повідомлення в автоматичному режимі з бази даних ПТК АПК «Гарт-1/П» про осіб, які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, уповноважена службова особа прикордонної служби інформує про даний факт посадову особу митниці шляхом зазначення на звороті контрольного талону персональних даних громадянина із зазначенням часу попереднього в'їзду (такий запис скріплюється підписом та відтиском штампа) або, у разі технічної можливості, автоматичної передачі такої інформації в базу даних митних органів; 2) якщо громадяни України, які перетинають кордон і були відсутні в Україні менше ніж 24 години, або які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, до впровадження відповідного програмного забезпечення щодо обміну інформацією між митницею та прикордонною службою в онлайн режимі, інформація у разі потреби надається старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску за усним зверненням керівника митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом інформування щодо дати останнього виїзду таких громадян за межі України (пункти 17, 18 глави 1 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2»);

(8) водночас відповідно до копії контрольного талону (том 8 а. с. 220) та відомостей щодо перетину державного кордону ОСОБА_16 (том 9 а. с. 75) не встановлено фактів, що в період подій 30.06.2022 ОСОБА_16 перетинав кордон частіше одного разу протягом доби (24 години) або в'їжджав в Україну частіше одного разу протягом 72 годин;

(9) крім того, Суд додатково враховує, що автоматизована система управління ризиками (АСУР) 30.06.2022 не згенерувала ризику (зокрема, у зв'язку із кількістю перетину транспортним засобом митного кордону) та не сформувала переліку митних формальностей для транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_3 , що підтверджується витягом з АСМО «Інспектор» (том 6 а. с. 8-11), листами Держмитслужби на адвокатські запити від 15.11.2023 (том 10 а.с. 28-29) та від 22.11.2023 (том 10 а.с. 33-34).

361.Таким чином, посилання на те, що часте переміщення транспортного засобу порожнім через митний кордон є високим ступенем ризику та саме по собі зумовлює необхідність проведення митного огляду, не підтверджене доказами, і не може бути покладене в основу висновку про наявність у діях ОСОБА_6 умисної форми вини.

Щодо доводів прокурора про надання судом неналежної оцінки показанням свідків ОСОБА_51 та ОСОБА_52 .

362.Сторона обвинувачення в апеляційній скарзі стверджувала про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_51 та ОСОБА_52 . На переконання прокурора, їх показання свідчать про те, що саме внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 під час проведення митного контролю транспортного засобу було завдано збитки охоронюваним державним інтересам.

363.Суд апеляційної інстанції відхиляє ці доводи прокурора з огляду на таке.

364.Допитані в якості свідків судом першої інстанції працівники поліції надавали показання щодо зупинення ними транспортного засобу із н/з НОМЕР_2 поблизу села Астей та підстав для подальшого виклику слідчо-оперативної групи. Так, свідки надали показання, що вони внаслідок виконання власних службових повноважень прослідували за транспортним засобом, який за їх переконанням порушив правила дорожнього руху, провели бесіду із водієм, встановили його підозрілу поведінку та підстави для проведення огляду автомобіля, для чого здійснили повідомлення у відповідну чергову частину.

365.Суд першої інстанції детально відобразив показання свідків, надав показанням свідків ОСОБА_51 та ОСОБА_44 належну оцінку в сукупності з іншими доказами, врахував їх як докази підтвердження факту переміщення транспортного засобу у напрямку руху із села Астей (де розташований пункт пропуску) та виявлення у транспортному засобі товарів.

366.Так, зі змісту показань свідків вбачається, що вони стосуються лише обставин виявлення транспортного засобу та вантажу на території України (тобто після виїзду з пункту пропуску), тоді як будь-які відомості щодо здійснення митного контролю ОСОБА_6 у цих показаннях відсутні. Наведене обумовлено тим, що свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_45 не були учасниками чи очевидцями процедур митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску, а здійснювали свої службові повноваження вже після переміщення транспортного засобу через митний кордон України.

367.Отже, показання свідків можуть бути враховані лише як такі, що підтверджують окремі фактичні дані (напрямок руху та місце зупинки транспортного засобу, поведінку водія, зовнішні ознаки та відомості про транспортний засіб, наявність в ньому товарів), які в подальшому в сукупності дозволяють встановити обставини, що мають значення у кримінальному провадженні.

368.Так, Суд під час апеляційного розгляду враховував надані в суді першої інстанції показання свідків ОСОБА_51 та ОСОБА_44 у сукупності із іншими доказами на підтвердження встановлення факту переміщення через митний кордон України 30.06.2022 у пункті пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » саме транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_2 та наявність у ньому товарів - технічних пристроїв марки «Apple».

369.Однак надані працівниками поліції показання не можуть доводити наявності саме ознак суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 364 КК.

370.Відтак доводи сторони обвинувачення про те, що зазначені показання свідків свідчать саме про вчинення ОСОБА_6 умисних протиправних дій та заподіяння шкоди охоронюваним державним інтересам, є необґрунтованими.

371.Отже, Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_6 умисно використав своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи.

(3.5.2) Щодо вчинення ОСОБА_6 діяння із необережною формою вини

372.Судом за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_6 за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, безвідповідально, неякісно поставився до виконання своїх службових обов'язків, у зв'язку з чим виконав їх неналежним чином (поверхово, неуважно, несумлінно).

373.Отже, в діянні ОСОБА_6 вбачається необережна форма вини у вигляді злочинної самовпевненості (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов'язків охоронюваним законом інтересам може бути завдано істотної шкоди, але легковажно розраховує на її відвернення).

374. ОСОБА_6 з огляду на характер займаної посади, значний досвід роботи у митних органах (щонайменше з 1997 року - том 6 а. с. 35-37), обсяг наданих повноважень та покладених службових обов'язків мав об'єктивну можливість та обов'язок діяти уважно, сумлінно, у спосіб та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами.

375.При цьому ОСОБА_6 , будучи обізнаним із: (1) метою власної посади, що полягає, зокрема, у забезпеченні виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів юридичних та фізичних осіб через митний кордон України та (2) положеннями нормативно-правових актів з питань митної справи [забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконання яких є одним із його основних посадових обов'язків] мав усвідомлювати, що належне виконання ним посадових обов'язків направлене, зокрема, на запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України, недопущення безпідставного ухилення від декларування товарів та сплати обов'язкових митних платежів.

376.Отже, ОСОБА_6 міг усвідомлювати, що поверхове чи несумлінне виконання покладених на нього обов'язків створює реальний ризик переміщення через митний кордон України товарів поза митним контролем, без їх декларування, сплати необхідних платежів та спричинення у такому випадку шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

377.У суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду сторона захисту наголошувала на те, що: (1) водій транспортного засобу під час митного контролю надав, зокрема, документи на транспортний засіб та контрольний талон із відміткою проходження автомобілем прикордонного контролю (штамп та відбиток «ОТГ»); (2) номерний знак автомобіля, зазначений у наданих водієм документах, у контрольному талоні та внесений посадовою особою прикордонної служби у автоматизованій системі збігався; (3) у ОСОБА_6 були відсутні підстави вважати проведений прикордонний контроль (який включає також візуальний огляд транспортного засобу) здійсненим неналежним чином; (4) на практиці у разі виявлення посадовою особою прикордонної служби у транспортному засобі товарів про це повідомлялося працівнику митниці; (5) обрання особою смуги руху «зелений коридор» передбачає спрощений порядок митного контролю, відповідно до положень законодавства форми та обсяги митного контролю обираються інспектором вибірково; (6) при цьому частина 1 статті 320 МК передбачає можливість застосування тільки автоматизованої системи управління ризиками при обранні форм та обсягів митного контролю; (7) АСУР у випадку переміщення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_16 не згенерувала ризиків та не формувала перелік митних формальностей, які у разі такого формування обов'язково були б виконані.

378.Із наведеної позиції сторони захисту вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 [під час здійснення 30.06.2022 митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 ] легковажно розраховував на відвернення наслідків неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, покладаючись на: (1) правильність першочергово проведеного прикордонного контролю на смузі руху «зелений коридор» (який відповідно до пунктів 7-9 глави 2 розділу IV Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів у п/п «ІНФОРМАЦІЯ_2» включає перевірку документів та візуальний огляд транспортних засобів, вантажів, кабін, салонів); (2) достовірність внесених працівниками прикордонної служби відомостей про номерний знак до контрольного талону та інформаційної системи; (3) відсутність спрацювання автоматизованої системи управління ризиками та сформованих нею митних формальностей.

379.Однак такі розрахунки не ґрунтувалися на достатніх підставах, оскільки результати проведення прикордонного контролю, сам факт заяви громадянина про відсутність товарів для декларування та обрання спрощеної форми проходження контролю, вибірковість митного контролю не звільняло ОСОБА_6 від необхідності належним чином виконати власні обов'язки та вимоги нормативних актів щодо порядку проведення митного контролю на смузі руху «зелений коридор» [зокрема, здійснити візуальний огляд транспортного засобу, перевірити надані водієм документи на транспортний засіб, відповідно перевірити чи відповідають відомості, зазначені у наданих йому документах на транспортний засіб, із відомостями транспортного засобу, який перебуває в зоні митного контролю, та внести до електронних журналів ЄАІС ДМС та АСМО «Інспектор» лише достовірну інформацію щодо транспортного засобу, який переміщувався через митний кордон].

380.Таким чином, ОСОБА_6 передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у разі неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, однак легковажно розраховував, що такі наслідки не настануть внаслідок правильності попередніх перевірок посадовими особами прикордонного органу, коректності зазначених ними відомостей про транспортний засіб та відсутності автоматизованих індикаторів ризику та переліку обов'язкових до виконання митних формальностей. Наведене свідчить про вчинення ОСОБА_6 діяння з необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості.

(3.6) Правильна правова кваліфікація діяння ОСОБА_6 .

381.За результатами апеляційного розгляду Суд дійшов висновку, що досліджені докази та встановлені обставини свідчать, що в діях обвинуваченого ОСОБА_6 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, з огляду на те, що: (1) ОСОБА_6 як службова особа - головний державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці - 30.06.2022 в період часу близько 18:30-18:43 на ділянці «в'їзд в Україну», смуга руху «зелений коридор», в силу неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них не здійснив необхідних заходів з метою забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення транспортних засобів і товарів через митний кордон України; (2) так, ОСОБА_6 вніс недостовірні відомості до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» та не здійснив належним чином митний контроль та митне оформлення: 1) транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , щодо якого вніс відомості як про транспортний засіб «Mercedes Sprinter» із неправильним н/з НОМЕР_3 , 2) товарів, які підлягали декларуванню і сплаті відповідних митних платежів, - технічних пристроїв марки «Apple»; (3) в результаті неналежного виконання ОСОБА_6 власних службових обов'язків ОСОБА_16 було переміщено через кордон України поза митним контролем товари, які підлягали декларуванню та сплаті митних платежів, та як наслідок охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у формі ненадходження до державного бюджету обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн [з яких ПДВ у розмірі 13 921 662,24 грн та мито у розмірі 106 024,34 грн]; (4) стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_6 наявний умисел та мета одержання неправомірної вигоди; (5) натомість в ОСОБА_6 вчинив неналежне виконання службових обов'язків з необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості, безпідставно розраховуючи, що наслідки не настануть у зв'язку із попередньо проведеним посадовими особами прикордонного контролю транспортного засобу та відсутності згенерованих автоматизованою системою управління ризиками митних формальностей.

382.Отже, ОСОБА_6 як головний державний інспектор митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Закарпатської митниці , діючи з необережності, здійснив неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило охоронюваним законом державним інтересам тяжкі наслідки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн.

Обґрунтування відсутності порушення прав обвинуваченого у зв'язку зі зміною правової кваліфікації діяння

383.Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (частина 1 статті 337 КПК). Зміст вироку має включати, зокрема, у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним (частина 3 статті 374 КПК).

384.Для забезпечення права на ефективний захист в формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього (постанова ККС ВС від 26.03.2019 у справі № 686/18210/15-к). Вимога чіткого формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, є дотриманою, якщо факти і їх правова кваліфікація викладені в об'ємі, достатньому для того, щоб сторона захисту їх розуміла (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16). Важливим для вирішення питання про дотримання приписів кримінального процесуального закону є виклад стороною обвинувачення саме фактичних обставин кримінального правопорушення, адже їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, належної реалізації права на захист, а також правильної кваліфікації кримінального правопорушення. Фактичні обставини визначають своїм змістом фабулу обвинувачення, яка віддзеркалює фактичну модель вчиненого кримінального правопорушення, а формула кваліфікації і формулювання обвинувачення є правовою оцінкою кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (постанова ККС ВС від 17.07.2023 у справі № 279/3112/21).

385.За змістом пред'явленого обвинувачення прокурор вважав зловживанням службовим становищем з боку обвинуваченого таке діяння головного державного інспектора ОСОБА_6 та його наслідки: (1) ОСОБА_6 , діючи всупереч інтересам служби, вимогам законодавства та посадової інструкції, 30.06.2022 в період часу приблизно з 18:30 по 18:43, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, не здійснив митного контролю у формі митних заходів (необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення транспортних засобів і товарів через митний кордон України), належного митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувались; (2) ОСОБА_6 відобразив відомості про митний контроль та митне оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_3 та відсутність товарів, які підлягають декларуванню і сплаті відповідних митних платежів, внісши відомості до функціонального модулю «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» про митний контроль та митне оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» із н/з НОМЕР_3 і відсутність товарів, які підлягають декларуванню, та поставивши відмітки про здійснення митного контролю у контрольному талоні; (3) внаслідок таких діянь спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 гривень.

386.При цьому відповідно до обвинувального акта прокурор інкримінував ОСОБА_6 вчинення таких діянь щодо незалежного здійснення митного контролю транспортного засобу та товарів, що ним переміщувалися: (1) з прямим умислом (усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків та бажання їх настання) та (2) з метою одержання неправомірної вигоди для невстановленої іншої фізичної особи.

387.За результатами ж апеляційного розгляду Суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 , здійснюючи неналежним чином митний контроль транспортного засобу та товарів, що ним переміщувалися, вчинив діяння з необережною формою вини.

388.Наведене і стало підставою для визнання недоведеним поза розумним сумнівом пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК та виходу за його межі в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на частину 2 статті 367 КК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод.

389.Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним у цій справі, не вплинуло на тактику захисту у цій справі та не перешкодило належній реалізації захисту в цілому. Так, фактичні обставини у цій справі були весь час однаковими та не змінювалися ні прокурором, ні судами різних інстанцій. Цим обставинам лише була надана різна оцінка: (1) суд першої інстанції у оскаржуваному вироку та суд апеляційної інстанції в ухвалі, яка скасована касаційним судом, встановили відсутність суб'єктивної сторони (вини у формі умислу, мети одержання неправомірної вигоди та корисливого мотиву), а також причинно-наслідкового зв'язку між діяннями та наслідками, що стало підставою для постановлення виправдувального вироку; (2) суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діяннями ОСОБА_6 та тяжкими наслідками; (3) Суд під час цього апеляційного розгляду встановив, що між неналежним виконанням ОСОБА_6 службових обов'язків та тяжкими наслідками є причинний зв'язок, проте дійшов висновку про недоведеність пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення в частині наявності ознак суб'єктивної сторони злочину за частиною 2 статті 364 КК (вини у формі умислу та мети одержання неправомірної вигоди).

390.Таким чином, обвинувачення, визнане Судом доведеним, ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, що пред'явлені ОСОБА_6 в обвинувальному акті, а надання судом оцінки таким обставинам та відповідно визначення правильної правової кваліфікації вчиненого лежить в площині права.

391.Отже, вирішальним критерієм дотримання права особи на захист при зміні правової кваліфікації діяння є не формальне співпадіння первісно зазначеної у обвинувальному акті статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, а незмінність тих істотних фактичних обставин, щодо яких особа здійснювала захист під час судового розгляду.

392.Надання Судом встановленим фактичним обставинам, які були викладені в обвинувальному акті, іншої кримінально-правової оцінки не може свідчити про порушення прав обвинуваченого, оскільки сторона захисту була обізнана із цими обставинами, мала реальну можливість спростовувати їх, наводити власні доводи, правову позицію, брала участь в дослідженні доказів, мала можливість подавати клопотання та надавати власне тлумачення нормам права, а тому була забезпечена реальна, а не декларативна можливість здійснення захисту.

393.За таких обставин вихід Суду за межі обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення в бік покращення становища обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не порушує гарантованих прав, свобод та інтересів обвинуваченого ОСОБА_6

[4] Щодо інших доводів сторін

394.Сторони наводили також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, §58).

395.У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

[5] Вирішення цивільного позову

396.Прокурор одночасно із направленням обвинувального акта до суду подав цивільний позов в інтересах держави в особі Держмитслужби (том 1 а. с. 23-29). В апеляційній скарзі прокурор висловив прохання цивільний позов задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь Держмитслужби матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину, у розмірі 14 027 686,58 грн.

397.Прокурор обґрунтував цивільний позов тим, що: (1) внаслідок діянь ОСОБА_6 [нездійснення належного митого контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувалися] державним інтересам спричинено збитки у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн; (2) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)); (3) Держмитслужба та її структурні підрозділи не вживали жодних заходів у межах своєї компетенції щодо захисту державних інтересів у сфері контролю за сплатою митних платежів з метою відшкодування шкоди, завданої злочином; (4) з огляду на наведене прокурор встановив наявність достатніх підстав для пред'явлення цивільного позову в інтересах держави в порядку частини 3 статті 128 КПК.

398.Шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (частина 2 статті 127 КПК).

399.Суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову має право, зокрема, задовольнити цивільний позов повністю (частина 1 статті 129 КПК).

400.Суд дійшов висновку про наявність підстав для: (1) задоволення цивільного позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Держмитслужби (том 1 а. с. 23-29), в повному обсязі та (2) стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь Держмитслужби збитків, заподіяних внаслідок вчинення злочину, у розмірі 14 027 686,58 грн.

401.Щодо доведеності підстав для задоволення позову Суд зазначає, що: (1) шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК); (2) за результатами апеляційного розгляду Суд встановив та вважає доведеними поза розумним сумнівом такі обставини: 1) ОСОБА_6 , неналежним чином виконуючи службові обов'язки, 30.06.2022 не здійснив належного митого контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувалися, 2) внаслідок цього діяння охоронюваним законом державним інтересам спричинено збитки у формі несплачених обов'язкових митних платежів на суму 14 027 686,58 грн, 3) між неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх службових обов'язків та тяжкими наслідками наявний причинний наслідковий зв'язок, 4) діяння вчинене ОСОБА_6 з необережної форми вини у вигляді злочинної самовпевненості (службова особа передбачала, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов'язків охоронюваним законом інтересам може бути завдана шкода, але легковажно розраховувала на її відвернення). Наведене є підставою для задоволення цивільного позову у цьому кримінальному провадженні.

402.Щодо доведеності розміру позову Суд враховує, у цьому кримінальному провадженні сума, зазначена у цивільному позові, відповідає розміру заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, підтвердженої експертним шляхом. Так, відповідно до висновку експертів від 30.11.2022 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи (том 9 а. с. 14-32) сума митних платежів, що нараховуються на митну вартість товарів при перетині митного кордону України, виходячи з митної вартості аналогічного товару, станом на 30.06.2022 складає 14 027 686,58 грн [з яких: 13 921 662,24 грн - ПДВ та 106 024, 34 грн - ввізне мито (навушники)].

403.Захисник подавав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву (том 10 а. с. 201-210), в якому навів такі доводи: (1) частина 1 статті 1166 ЦК не розповсюджується на шкоду, заподіяну державним інтересам; (2) вимога про стягнення збитків на користь Держмитслужби є безпідставною, оскільки ненадходження до бюджету обов'язкових митних платежів визначає потерпілою особою державу України, а не Держмитслужбу ; (3) прокурор не мав права звертатися в інтересах Держмитслужби , оскільки Держмитслужба не наділена повноваженнями звертатися з цивільним позовом про відшкодування збитків; (4) твердження прокурора про нездійснення або неналежне здійснення Держмитслужбою своїх повноважень не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки особу, відповідальну за декларування товарів, притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 471 МК; (5) позов пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки наявні судові справи, в межах яких розглядалися або продовжують розглядатися обвинувальні акти щодо інших осіб (водія транспортного засобу, прикордонника та начальника відділу митного оформлення митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Крім того, не встановлено власника товару, на якого відповідно до МК покладений обов?язок сплатити митні платежі; (6) сума заявленого позову не відповідає фактичним обставинам (зокрема, у провадженні не проведено товарознавчу експертизу, матеріали провадження містять суперечливі відомості щодо кількості товару, окремі розрахунки експертів неправильні).

404.Суд відхиляє такі доводи сторони захисту з таких мотивів.

405.Щодо доводів про неможливості застосування положень статті 1166 ЦК та безпідставність вимоги про стягнення збитків на користь Держмитслужби Суд зазначає: (1) стаття 1166 ЦК передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, що прямо слідує із її назви; (2) збитками визнаються також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК); (3) держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина 1 статті 170 ЦК); (4) у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах, а у судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава (постанова ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц); (5) несплачені митні платежі (ПДВ та ввізне мито) становлять майнову шкоду державі в особі Держмитслужби , яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну митну політику та державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи (частина 1 Положення «Про Держмитслужбу ») та має статус юридичної особи публічного права (частина 15 цього Положення); (6) це підтверджується тим, що саме Держмитслужба організовує та здійснює ведення обліку і адміністрування митних платежів, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення (пункт 31 частини 3 Положення).

406.Щодо тверджень захисту про неможливість прокурора звертатися з позовом саме в інтересах Держмитслужби Суд зазначає, що: (1) відсутність у Держмитслужби повноважень на звернення із позовом про відшкодування збитків є помилковим, оскільки пункт 13 частини 6 Положення «Про Держмитслужбу » передбачає право для виконання покладених завдань звертатися до суду у випадках, визначених законом, а частина 1 статті 128 КПК визначає право особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (зокрема, держави в особі уповноважених органів), пред'явити цивільний позов до обвинуваченого; (2) у прокурора були наявні підстави здійснювати представництво інтересів держави в суді, оскільки: 1) бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (постанова ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18), 2) так, матеріалами справи підтверджується, що між органом досудового розслідування та Держмитслужбою відбувався офіційний обмін інформацією (листами), що підтверджує обізнаність митниці про наявність кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 протиправного діяння всупереч інтересам служби та завдання ним суспільно небезпечних наслідків. В Акті про результати тематичної перевірки (том 7 а.с. 2-22) комісія Держмитслужби дійшла чіткого висновку про наслідки вчинених ОСОБА_6 діянь, а саме ввезення на митну територію України з приховуванням від митного контролю товарів у обсягах, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, 3) із матеріалів вбачається, що прокурор Закарпатської обласної прокуратури надіслав до Держмитслужби лист від 17.05.2023 щодо залучення її як потерпілої особи до кримінального провадження, проте Держмитслужба в листі від 08.06.2023, який прокурор отримав 23.06.2023 (том 1 а. с. 73-75), повідомила, що потерпілою особою у провадженні є держава, а не центральний орган виконавчої влади, а позов в інтересах держави може подати тільки прокурор; 4) таким чином, прокурор попередньо (до звернення до суду) повідомив компетентний державний орган про стверджуване порушення, чим виконав вимогу абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; 5) якщо прокурор дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо відповіді не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18); 6) зазначений захистом факт притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за порушення митних правих не може свідчити про відсутність підстав у прокурора на представництво інтересів держави, оскільки адміністративна відповідальність особи, що переміщувала товари поза митним контролем, не замінює відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 за шкоду, завдану вчиненим кримінальним правопорушенням.

407.У цьому аспекті Суд також враховує, що (1) наявність підстав для представлення інтересів держави не була оскаржена Держмитслужбою відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; (2) під час судового розгляду в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду представники Держмитслужби підтримують заявлений прокурором позов в повному обсязі.

408.Суд також відхиляє доводи захисту, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки: (1) судом встановлено, що неналежне виконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків перебуває в причинно-наслідковому зв'язку із спричиненими державним інтересам збитками у вигляді ненадходження митних платежів та було здійснено з необережної форми вини; (2) в межах цього кримінального провадження позов пред'явлено саме до обвинуваченого ОСОБА_6 , тому Суд, ухваливши щодо нього обвинувальний вирок, оцінює обґрунтованість цивільного позову в межах заявлених позивачами вимог саме до обвинуваченого з урахуванням положень статей 128, 129 КПК; (3) суд у межах цього провадження не вирішує питання щодо неправомірності дій інших осіб, наявності причинно-наслідкового зв'язку між їх діями та наслідками, їх вини та відповідно питання їх відповідальності за спричинену шкоду у вигляді несплати митних платежів інших осіб; (4) тому у цьому провадженні для цілей вирішення питання щодо цивільного позову, пред'явленого до обвинуваченого ОСОБА_6 , Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на наявність судових проваджень щодо інших осіб (прикордонника, особи, що переміщувала товари через митний кордон, іншої службової особи митного органу).

409.У цьому аспекті Суд також зазначає, що положення пункту 1 частини 3 статті 293 МК визначають, що особами, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів у разі незаконного ввезення товарів на митну територію України, солідарно з декларантами є особа, яка незаконно ввезла товари, а також особи, які брали участь у незаконному ввезенні товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення. Однак у цьому кримінальному провадженні Суд вирішує питання виключно щодо наявності підстав для задоволення цивільного позову щодо ОСОБА_6 та останній у разі відшкодування шкоди матиме право зворотної вимоги (регресу) до інших осіб.

410.Такий висновок відповідає позиції ККС ВС, викладеної у постанові від 29.01.2025 у справі № 751/503/22, відповідно до якої: (1) суд касаційної інстанції відхилив доводи захисту, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення солідарно з двох обвинувачених шкоди, не звернув увагу на ту обставину, що цивільний позов було пред'явлено до чотирьох осіб, матеріали відносно двох з яких виділені в окреме провадження; (2) обвинувачені у разі визнання винними за цим ж обвинуваченням інших відповідачів у разі відшкодування заподіяної шкоди набувають права зворотної вимоги (регресу) до них.

411.Доводи захисту про невідповідність суми заявленого позову фактичним обставинам Суд не бере до уваги, оскільки: (1) висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 30.11.2022 визначена сума митних платежів, що нараховуються на митну вартість товарів (технічних пристроїв «Apple») при перетині митного кордону України станом на 30.06.2022, що підтверджує розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; (2) Суд у розділі І цього вироку навів мотиви визнання цього висновку експертів належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні та надав оцінку відповідним доводам сторони захисту з цього питання, тож колегія суддів не повторює раніше наведені висновки.

412.З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заявленого прокурором цивільного позову в інтересах держави в особі Держмитслужби та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь Держмитслужби матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, у розмірі 14 027 686,58 грн.

[6] Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

413.Документи (зокрема, DVD-диски із записами з камер відеоспостереження на території пункту пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), надані суду сторонами, підлягають залишенню в матеріалах справи № 991/5399/23 протягом усього часу їх зберігання (частина 5, пункт 7 частини 9 статті 100 КПК).

414.13 DVD-дисків із записами з камер відеоспостереження, які під час досудового розслідування були визнані речовими доказами та залишились у розпорядженні сторони обвинувачення, суду на дослідження не надавались [однак окремі відеозаписи із них містяться на диску, наданому суду стороною захисту], підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження № 62023140160000049 протягом усього часу їх зберігання (пункт 7 частини 9 статті 100 КПК).

415.Наявність процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні не встановлено.

416.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі про запобіжний захід, рішення про що слід прийняти за результатом судового розгляду, не встановлено.

[7] Призначення покарання за частиною 2 статті 367 КК

417.Покарання має на меті, зокрема, виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень (частина 2 статті 50 КК). Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (частина 3 статті 65 КК).

418.Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину (пункт 3, абзац 4 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7).

419.Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення колегія суддів, керуючись положеннями частини 2 статті 50 та статтею 65 КК, враховує:

(1) санкцію частини 2 статті 367 КК, яка передбачає: 1) основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, 2) обов'язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та 3) факультативне додаткове покарання у вигляді штрафу у розмірі від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого;

(2) особу та особисті обставини обвинуваченого ОСОБА_6 : ІНФОРМАЦІЯ_1 (вік 58 років), пенсіонер, одружений, має вищу освіту, раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (том 3 а. с. 131-137), має інвалідність ІІІ групи (том 10 а. с. 220), здійснює догляд за особою похилого віку з когнітивними порушеннями ОСОБА_53 (том 10 а. с. 230-232), з 1991 року працював в митних органах України (том 6 а. с. 35, 49), за місцем роботи характеризувався позитивно (том 6 а. с. 49, том 10 а. с. 233). Також Суд враховує відомості про стан здоров'я обвинуваченого (том 10 а. с. 221-229);

(3) ступінь тяжкості злочину (нетяжкий злочин відповідно до частини 4 статті 12 КК), форму вини (вчинення злочину з необережності) та спричинені діяннями обвинуваченого тяжкі наслідки у вигляді збитків охоронюваним державним інтересам у розмірі 14 027 686,58 грн;

(4) відсутність обставин, передбачених статями 66, 67 КК, які б обтяжували або пом'якшували покарання.

420.Враховуючи завдані злочином тяжкі наслідки у вигляді спричинення збитків охоронюваним державним інтересам у розмірі 14 027 686,58 грн [що більше, ніж у 45 разів перевищує межу, необхідну для наявності кваліфікуючої ознаки у вигляді спричинення тяжких наслідків], Суд дійшов висновку про неможливість застосування пільгового механізму звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

421.Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на розмір завданих злочином суспільно небезпечних наслідків державним інтересам, Суд вважає, що для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальному рівні такого покарання, передбаченого санкцією частини 2 статті 367 КК, - два роки позбавлення волі.

422.Щодо додаткового покарання, то з метою запобігання вчинення ОСОБА_6 нових злочинів після відбуття основного покарання, Суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення права обіймати посади в митних органах на строк 2 роки, оскільки з зайняттям посади в цих органах було пов'язано вчинення злочину і це додаткове покарання зазначене як обов'язкове в санкції відповідної кримінально-правової норми.

423.Суд не вбачає підстав для застосування додаткового покарання у вигляді штрафу з огляду на задоволення цивільного позову в повному обсязі та стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків, заподіяних внаслідок вчинення злочину.

[8] Визначення порядку виконання судового рішення

424.Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (частина 4 статті 532 КПК). Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (стаття 533 КПК). У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частини 1, 2 статті 534 КПК).

425.Вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою, є підставою для приймання до СІЗО та тримання ув'язнених і засуджених (абзац 4 пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14.06.2019).

426.Враховуючи: (1) набрання вироком суду апеляційної інстанції законної сили з моменту його проголошення; (2) призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання рішення суду, Суд вважає за необхідне визначити наступний порядок його виконання: ОСОБА_6 взяти під варту негайно на виконання вироку.

[9] Висновки Суду за результатами апеляційного розгляду

427.Суд дійшла висновку, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК є недоведеним поза розумним сумнівом в частині наявності обов'язкових суб'єктивних ознак інкримінованого йому злочину, а саме: (1) наявності умислу на нездійснення 30.06.2022 митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter», н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувалися, тобто усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків та бажання (свідоме припускання) їх настання; (2) наявність мети одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи.

428.Суд першої інстанції за результатами аналізу нормативно-правових актів, якими повинен керуватися державний інспектор митниці під час здійснення митного контролю, та наявних у матеріалах справи доказів, дійшов правильного висновку, що: (1) ОСОБА_6 в силу неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них не здійснив 30.06.2022 необхідних заходів з метою проведення митного контролю транспортного засобу «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , та товарів, що ним переміщувалися; (2) в діяннях ОСОБА_6 не встановлено наявності умислу, мети одержання неправомірної вигоди для іншої особи та корисливого мотиву.

429.Проте суд першої інстанції помилково зазначив про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх службових обов'язків щодо проведення митного контролю та оформлення транспортного засобу «Mercedes Sprinter» і товарів, що ним переміщувались, та тяжкими наслідками у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів у розмірі 14 027 686,58 грн.

430.Суд за результатами апеляційного розгляду дійшов висновку, що:

(1) ОСОБА_6 як службова особа державного органу (головний державний інспектор Закарпатської митниці ) 30.06.2022 під час митного контролю на смузі руху «зелений коридор» не здійснив належним чином необхідних заходів митного контролю щодо автомобіля «Mercedes Sprinter», дійсний н/з НОМЕР_2 , і товарів, що ним переміщувались;

(2) ОСОБА_6 , маючи реальну можливість виконати свої обов'язки належним чином, всупереч положенням нормативних актів та посадової інструкції через несумлінне ставлення до них: 1) не провів візуальний огляд автомобіля «Mercedes Sprinter» (н/з НОМЕР_2 ), 2) не перевірив чи співпадають відомості, зазначені у наданих йому документах на автомобіль, із даними транспортного засобу, який фактично перебуває в зоні митного контролю, 3) вніс до системи АСМО «Інспектор» недостовірну інформація про транспортний засіб, який переміщувався через митний кордон, шляхом зазначення неправильного номерного знаку ( НОМЕР_3 замість НОМЕР_2 ); 4) не здійснив митний контроль та митне оформлення товарів (технічних пристроїв марки «Apple»), які підлягали декларуванню і сплаті відповідних митних платежів;

(3) внаслідок переміщення поза митним контролем товарів (технічних пристроїв марки «Apple») охоронюваним державним інтересам завдано збитки у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів у розмірі 14 027 686,58 грн. При цьому під час апеляційного розгляду не встановлено відповідність особи, яка переміщувала товари поза митним контролем критеріям, які передбачали можливість застосування звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX;

(4) саме внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 службових обов'язків охоронюваним державним інтересам завдано збитки у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів у розмірі 14 027 686,58 грн. Так, 1) неналежне здійснення ОСОБА_6 митного контролю транспортного засобу та рішення про завершення такого контролю (шляхом внесення відповідних відомостей до АСМО «Інспектор» та проставлення відмітки у контрольному талоні) стало підставою безперешкодного в'їзду цього автомобіля на митну територію України із товарами без здійснення їх митного оформлення, декларування та без нарахування та сплати обов'язкових митних платежів, 2) в процесі митного контролю та оформлення саме своєчасне виявлення товарів, які ввозяться на територію України, є передумовою подальшого алгоритму дій, пов'язаних із їх декларуванням та нарахуванням відповідних митних платежів, 3) при цьому не має значення, яка саме посадова особа здійснює остаточне нарахування платежів, ключовим є факт належного здійснення митного контролю та відповідно своєчасне виявлення товарів, що переміщуються всупереч встановленому порядку. Якщо цей етап невиконано або виконано неналежним чином, подальше нарахування платежів стає юридично неможливим, оскільки об'єкт оподаткування фактично не був зафіксований у процедурі контролю;

(5) сторона обвинувачення не довела та матеріали справи не містять доказів, які могли б свідчити про те, що ОСОБА_6 виконував неналежним чином службові обов'язки з умислом та з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді несплати митних платежів. Доводи апеляційної скарги прокурора не спростували цих висновків Суду;

(6) кримінальне правопорушення вчинено з необережною формою вини у формі злочинної самовпевненості, оскільки ОСОБА_6 легковажно розраховував на те, що тяжкі наслідки не настануть, покладаючись на 1) правильність попередньо здійсненого прикордонного контролю (проведення посадовими особами прикордонної служби візуального огляду транспортного засобу та правильне внесення ними відомостей до системи та контрольного талона), 2) автоматизовану систему управління ризиками (АСУР), яка не згенерувала ризиків та обов'язкових до виконання митних формальностей. Проте здійснення прикордонного контролю, несформування АСУР митних формальностей, а також вибірковість митного контролю та спрощений його порядок на смузі руху «зелений коридор» не звільняють інспектора митниці від належного виконання службових обов'язків та вимог нормативних актів.

431.Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку про наявність в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК.

432.Отже, Суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації в бік покращення становища обвинуваченого. Це не порушує право обвинуваченого на захист, оскільки фактичні обставини провадження залишалися незмінними протягом всього розгляду, а надання судом оцінки таким обставинам та визначення правильної правової кваліфікації вчиненого лежить в площині права.

433.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати вирок повністю та ухвалити новий вирок (пункт 3 частини 1 статті 407 КПК).

434.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (пункти 2, 4 частини 1 статті 409 КПК).

435.У цій справі суд першої інстанції помилково встановив відсутність причинно-наслідкового зв'язку між неналежним виконанням обвинуваченим службових обов'язків та завданими державним інтересам збитками у вигляді несплачених обов'язкових митних платежів та не застосував закон, який підлягає застосуванню (частину 2 статті 367 КК), на підставі чого необґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок.

436.З мотивів, наведених вище, (1) апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню; (2) вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового обвинувального вироку; (3) ОСОБА_6 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК; (4) обвинуваченому слід призначити покарання у виді два роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади в митних органах на строк два роки; (5) цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Держмитслужби , підлягає задоволенню в повному обсязі.

437.Керуючись статтями 404, 407, 409, 411, 413, 418, 420, 421, 426, 532 КПК, колегія суддів ухвалила:

1.Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

2.Вирок Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024, яким ОСОБА_6 визнано невинуватими у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 364 КК та виправдано на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину, - скасувати.

3.Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади в митних органах на строк два роки.

4.Строк відбування ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту його затримання з метою виконання вироку після набрання ним законної сили.

5.Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений цим вироком (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

6.Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Держмитслужби - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Держмитслужби матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину, у розмірі 14 027 686,58 грн (чотирнадцять мільйонів двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 58 копійок).

7. ОСОБА_6 взяти під варту негайно на виконання цього вироку.

8.Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений протягом трьох місяців безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та захисник - подати клопотання про помилування.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3