Справа № 991/7149/24
Провадження № 11-сс/991/308/26
05 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
третьої особи ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01 квітня 2021 року,
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 14.08.2024 постановила: (1) задовольнити клопотання; (2) накласти арешт на майно ОСОБА_7 із забороною відчуження та розпорядження ним, а саме: 1/2 частину нежитлового приміщення, площею 5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2164377132224; земельну ділянка, площею 0,06 га, кадастровий номер 3222483200:04:001:0193, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1225504032224; (3) накласти арешт на 1/2 майна, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , право власності на яке зареєстроване за останньою, із забороною відчуження та розпорядження ним, а саме, квартиру, площею 96,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2164345832224.
Представник ОСОБА_6 не погодився із вказаним рішенням та подав до суду апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_5 .
Просить (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.08.2024 у частині накладення арешту на 1/2 майна, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_5 , а саме: квартиру, площею 96,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2164345832224; (3) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про арешт зазначеної квартири.
Посилається на такі обставини.
1. Строк на апеляційне оскарження пропущений із поважної причини, адже клопотання розглядалося у закритому судовому засіданні без повідомлення ОСОБА_5 , копія ухвали їй не надсилалась та була отримана лише 20.04.2026.
2. Ухвала в частині накладення арешту на майно ОСОБА_5 - незаконна та необґрунтована.
2.1. Квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_5 . Придбана за її особисті кошти: хронологія виключає віднесення квартири до спільного майна; наявні прямі докази існування у ОСОБА_5 особистих коштів до укладення шлюбу: декларації за 2016 та 2018 роки; динаміка особистих коштів ОСОБА_5 за даними послідовних декларацій корелює з вартістю спірної квартири; на майно придбане у шлюбі за особисті кошти одним із подружжя, тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України на нього поширюється режим особистої приватної власності; слідчий суддя проігнорувала можливість спростування презумпції спільної сумісної власності та не дослідила джерело походження коштів.
2.2. Незалежно від питання походження коштів, ч. 5 ст. 170 КПК України не допускає арешту майна дружини підозрюваного з метою забезпечення конфіскації як виду покарання. Проте слідчий суддя обійшла встановлену заборону через конструкцію спільної сумісної власності.
2.3. Накладення арешту порушує принцип пропорційності та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Слідчий суддя не дослідила наслідки арешту для ОСОБА_5 та не оцінила співрозмірність обмеження її права власності інтересам кримінального провадження.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 просить залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Зазначає, що судове рішення є законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги - безпідставними.
Посилається на такі обставини.
1. ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна. На цей час обвинувальний акт щодо нього переданий до суду першої інстанції та триває судовий розгляд. Тому у випадку визнання ОСОБА_7 винуватим йому може бути призначене покарання у виді конфіскації майна.
2. ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_7 набула у власність квартиру. Згідно зі ст. 70 СК України, беручи до уваги презумпцію рівності часток чоловіка і дружини у спільному майні подружжя, враховуючи те, що ОСОБА_7 є власником майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, та відсутність відомостей про поділ майна і розмір часток кожного з подружжя, наявні підстави для накладення арешту на це майно із метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
3. Не накладення арешту може призвести до його відчуження або настання інших негативних наслідків. Тому відповідні обмеження є розумними і співрозмірними з огляду на завдання кримінального провадження, потреби якого виправдовують таке втручання у права та інтереси власниці майна.
4. Станом на 31.12.2019 у власності ОСОБА_5 були грошові кошти у розмірі 45 000 доларів США, на 31.12.2020 - 15 000 доларів США. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, серед документів, поданих для державної реєстрації квартири, наявна довідка ТОВ «Петрівський квартал 2» про повну сплату б/н від 04.07.2019 та договору про припинення зобов'язань у зв'язку з їхнім належним виконанням від 14.01.2020 між ТОВ «Петрівський квартал 2» та ОСОБА_5 04.09.2020 здійснено лише державну реєстрацію відповідного об'єкта нерухомого майна. Отже повна сплата за квартиру була здійснена до 04.07.2019, а зменшення коштів відбулось протягом 2020 року.
У судове засідання прибули ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 , які просили здійснити апеляційний розгляд за наявного складу учасників. Прокурор САП ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, у запереченнях на апеляційну скаргу просив здійснювати судовий розгляд без його участі.
Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття (ч. 4 ст. 405 КПК України). У зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, при цьому підтвердили, що їм відомо про надходження до Вищого антикорупційного суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 та триваючий судовий розгляд, заперечення прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги (ч. 1 ст. 404 КПК України).
Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
При цьому досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акта (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України), а судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Із аналізу вказаних процесуальних норм вбачається чітка впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що відповідно обумовлює впорядкованість вчинення процесуальних дій на кожній стадії.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 24 КПК України).
Водночас, право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами і поставленою метою.
Нормами § 2 глави 26 КПК України «Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування» визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені «під час досудового розслідування», зокрема, до таких належить ухвала слідчого судді про арешт майна (ст. 309 КПК України).
Однак, використання словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що апеляційне оскарження ухвал слідчого судді може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акта до суду.
Закінчення ж стадії досудового розслідування завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів.
У разі направлення обвинувального акта до суду вже суд першої інстанції при розгляді обвинувального акта по суті вирішує всі питання безпосередньо під час судового провадження. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, а також пояснень ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021, ще до їхнього звернення з апеляційною скаргою, до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КПК України. Наразі триває судовий розгляд.
Факт направлення обвинувального акта до суду стосовно ОСОБА_7 та, відповідно завершення стадії досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, підтверджується також прокурором у його запереченнях на апеляційну скаргу.
Таким чином, враховуючи, що на момент подання захисником апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу слідчого судді досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 завершено шляхом направлення обвинувального акта до суду, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не наділений на цьому етапі повноваженнями здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді про арешт майна.
Такого ж правового підходу дотримується Касаційний кримінальний суд Верховного Суду за результатами перегляду судових рішень Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо неприйнятності апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів після завершення досудового розслідування. Зокрема, в ухвалі від 28.01.2025 у справі № 760/675/16-к.
Водночас, якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження (ухвала Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, провадження № 51-598кмо19).
Враховуючи факт направлення до суду обвинувального акту, який на час апеляційного провадження перебуває на розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, подана після закінчення досудового розслідування як стадії кримінального провадження, в межах якої КПК України передбачена можливість апеляційного оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, за положеннями ст. 309 КПК України не може бути переглянута в апеляційному порядку, колегія суддів приходить до переконання, що відкрите апеляційне провадження з розгляду скарги підлягає закриттю.
Разом із цим, оскільки норми кримінального процесуального законодавства дають підстави стверджувати, що судовий контроль, що здійснюється слідчим суддею на стадії досудового розслідування, припиняється із закінченням стадії досудового розслідування (зокрема, шляхом направлення обвинувального акта до суду) та переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, слід роз'яснити, що задля вирішення питання про скасування арешту, накладеного на майно, зацікавлена особа має можливість звернутися до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 309, 392, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01 квітня 2021 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3