Ухвала від 01.05.2026 по справі 991/4206/26

Справа № 991/4206/26

Провадження 1-кс/991/4214/26

УХВАЛА

01.05.2026 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12023121060001545,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.01.05.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного юро України ОСОБА_6 (далі - НАБУ, детектив), погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12023121060001545, з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 грн та покладення з дня внесення такої застави низки обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'якого, аніж тримання під вартою запобіжного заходу.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

2.11.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

2.12.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2.13.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-запобіжний захід, який слід застосувати;

-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;

-обґрунтованість розміру застави;

-необхідність покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.3.Кримінальне провадження № 12023121060001545 розпочате 21.09.2023 та здійснюється за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України /а.с. 1, 2 т. 2/.

3.4.30.04.2026 ОСОБА_3 затримано співробітниками НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України /а.с. 345-350 т. 3/.

3.5.У судовому засіданні сторона захисту покликалась на відсутність підстав для затримання за названою підставою.

3.6.На переконання слідчої судді, наведене захисником не заперечує законність затримання. Адже не застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні, а так само відсутність фактів попереднього переховування підозрюваного, не вказує на виключення такої можливості в майбутньому. А тому, з огляду на нижче викладені обставини, що встановлені слідчою суддею, у т.ч. щодо ризику переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду, його затримання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України було обґрунтованим.

3.7.30.04.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

3.8.Згідно із повідомленням про підозру, з 11.06.2022 по 13.09.2022, більш точну дату та час не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - Лисичанська МВА), будучи посадовою особою та розпорядником бюджетних коштів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме бюджетними коштами в особливо великому розмірі, разом зі своїм знайомим, зокрема суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 , створили злочинну групу для вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, до складу якої згодом залучили ОСОБА_8 , який, виконуючи роль пособника, мав здійснювати юридичний супровід правочинів, що стосувались ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», а також інших осіб.

Так, за змістом повідомлення про підозру, з метою підшукання потенційного для придбання Лисичанською МВА об'єкта нерухомості 13.09.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , перебуваючи у с. Войнівка Олександрійського р-ну, Кіровоградської обл., оглянули об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою АДРЕСА_4 (далі - Об'єкт нерухомості), що на праві власності належали на той час ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» та за результатами перемовин із власниками вказаного товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 узгодили попередню ціну продажу об'єкту - 200 000 доларів США.

Надалі, як зазначається у повідомлення про підозру, ОСОБА_3 розпорядженням № 253 від 27.09.2022 затвердив Комплексну цільову програму розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади «Тимчасова оселя» на 2022 - 2023 роки (далі - Програма), основним завданням якої визначено життєзабезпечення (тимчасове проживання та обслуговування) переміщених осіб Лисичанської територіальної громади, створення належних умов тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, які не в змозі забезпечити себе житлом та потребують допомоги.

Окрім того, розпорядженням № 417 від 28.11.2022 ОСОБА_3 затвердив Порядок придбання у комунальну власність Лисичанської міської територіальної громади об'єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади (далі - Порядок) та склад комісії з питань придбання об'єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади (далі - комісія), до складу якої включено 10 осіб з числа службових осіб Лисичанської МВА, її структурних підрозділів, працівників комунальних підприємств та мешканців громади. На засіданні комісії, яке відбулося 30.11.2022 визначено критерії, за якими здійснюється відбір об'єктів нерухомого майна, які купуються на вторинному ринку у комунальну власність.

Надалі ОСОБА_3 розпорядженням від 19.12.2022 № 458 затвердив бюджет Лисичанської міської територіальної громади на 2023 рік, до якого включив фінансування в сумі 35 000 000 грн на видатки спеціального фонду, що фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету.

Поряд з цим, у повідомленні про підозру зазначається, що 19.12.2022 Лисичанською МВА на офіційному сайті опубліковано інформацію щодо наміру придбати об'єкти нерухомого майна в комунальну власність для реалізації Програми, а також критерії зазначеного об'єкта нерухомого майна.

У той же час, як зазначається у повідомленні про підозру, 19.12.2022 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 зустрілись з власниками ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та за наслідками перемовин на підтвердження своїх намірів щодо придбання часток у статутному капіталі товариства ОСОБА_7 за участю ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_9 договір завдатку № 1 від 19.12.2022 та з ОСОБА_10 - договір завдатку № 2 від 19.12.2022. Загальна сума, за яку сторони цих договорів підтверджували намір здійснити купівлю-продаж часток у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», становила 5 427 000 грн. Цього ж дня, на виконання договорів завдатку ОСОБА_7 перераховані грошові кошти у розмірі 100 550 грн на рахунок ОСОБА_9 та у такому ж розмірі на рахунок ОСОБА_10 . Однак надалі вищезазначений умисел ОСОБА_7 щодо придбання ним часток ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» не реалізовано з причин, які не встановлені під час досудового розслідування.

Водночас, згідно з повідомленою підозрою, через відмову ОСОБА_7 від придбання часток у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» комерційна пропозиція щодо укладення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості вказаним товариством не подана до Лисичанської МВА впродовж встановленого для цього строку.

Надалі у повідомленні про підозру зазначається, що протоколом від 04.01.2023 № 2 засідання комісії затверджено рішення про повторне розміщення оголошення у засобах масової інформації та інтернет-ресурсах про придбання об'єктів нерухомого майна, умови якого повністю відповідали попереднім.

Поряд з цим, як зазначається у повідомленні про підозру, у період з 20.12.2022 по 03.02.2023, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 знайшли іншу особу, яка могла б стати власником ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», а саме ОСОБА_11 , який 03.02.2023 уклав з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 договори купівлі-продажу їх часток у статутному капіталі (по 50 %) ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», за ціною 296 383 грн кожна. Оплата за придбані частки здійснена частково ОСОБА_11 , а частково ОСОБА_8 в той же день, тобто 10.02.2023, під час перебування у нотаріуса у м. Олександрії Кіровоградської обл., в готівковій формі особисто ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в сумі близько 800 000 грн кожному, а також частково в безготівковій формі на рахунки вказаних осіб, з рахунку ОСОБА_7 в сумі 71 800 грн кожному.

Окрім того, за змістом повідомленої підозри, на початку лютого 2023 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Олександрії Кіровоградської обл., зустрівся з ОСОБА_12 та запропонував йому очолити ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», на що останній погодився. Так, рішення єдиного учасника ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_11 № 1/2023 від 24.02.2023 ОСОБА_12 призначено на посаду директора товариства з 02.03.2023.

За змістом повідомлення про підозру, за наведених обставин ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» опинилось під повним фактичним контролем ОСОБА_3 та ОСОБА_7 через контрольованих ними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Надалі, відповідно до повідомлення про підозру, 14.03.2023 ОСОБА_3 видав розпорядження № 119, яким уповноважив начальника управління власності Лисичанської МВА ОСОБА_13 укласти договір купівлі-продажу вищевказаних об'єктів нерухомості. Своєю чергою 23.03.2023 ОСОБА_12 на виконання рішення єдиного учасника № 2/2023 ОСОБА_11 , перебуваючи у м. Олександрії Кіровоградської обл., уклав від імені ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» як його директор договір купівлі-продажу № 401 від 23.03.2023 з Лисичанською МВА про продаж Об'єкту нерухомості, який належить ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА». Розрахунок за придбання вказаного майна Лисичанською МВА здійснено в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» на загальну суму 34 559 850 грн відповідно до платіжної інструкції № 1 від 27.03.2023.

Водночас, згідно з висновком судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 226/24-27 від 26.04.2024 ринкова вартість Об'єкту нерухомості на момент укладення договору купівлі-продажу з Лисичанською МВА, тобто на 23.03.2023, становить 18 274 185 грн (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до висновку експерта № 324-95/2026.01.-6 від 17.02.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи, підтверджено завдання матеріальної шкоди (збитків) Лисичанській міській територіальній громаді Сєвєродонецького району Луганської області в сумі 19 331 362,50 грн. внаслідок придбання Об'єкту нерухомості, згідно з договором купівлі - продажу № 401 від 23.03.2023, з урахуванням ринкової вартості цього майна, визначеного у висновках судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 26.04.2024 № 226/24-27.

У зв'язку із наведеним ОСОБА_3 підозрюється у заволодінні за попередньою змовою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , бюджетними грошовими коштами, які зараховано на рахунок ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» у сумі 19 331 362,50 грн, що становить різницю між справжньою вартістю і вартістю купівлі Лисичанською МВА Об'єкт нерухомості, згідно з договором купівлі-продажу № 401 від 23.03.2023.

3.9.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.10.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.11.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, п. 55).

3.12.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.13.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.14.Обґрунтованість підозри підтверджується документами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема, копіями:

-Розпорядження начальника Лисичанської МВА від 27.09.2022 № 253, яким ОСОБА_3 затвердив Комплексну цільову програму розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади «Тимчасова оселя» на 2022-2023 роки та самої Програми /а.с. 3-9 т. 2/;

-Розпорядження начальника Лисичанської МВА від 28.11.2022 № 417, яким ОСОБА_3 затвердив Порядок придбання у комунальну власність Лисичанської міської територіальної громади об'єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади та затвердив персональний склад комісії /а.с. 10-16 т. 2/;

-протоколу № 1 засідання комісії з придбання об'єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади від 30.11.2022, відповідно до якого комісією визначено: (1) критерії за якими здійснювався відбір об'єктів нерухомості; (2) перелік документів, які повинні подати продавці нерухомого майна; (3) порядок розміщення відповідного оголошення у засобах масової інформації, його зміст та строки прийому пропозицій, що становив 7 робочих днів з моменту публікації оголошення /а.с. 24-30 т. 2/;

-Розпорядження начальника Лисичанської МВА від 19.12.2022 № 458 з додатками, відповідно до якого ОСОБА_3 затвердив бюджет Лисичанської міської територіальної громади на 2023 рік з урахуванням фінансування в сумі 35 000 000 грн на видатки спеціального фонду, що фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету /а.с. 31-40 т. 2/;

-протоколу огляду відомостей, що містяться на Інтернет сайті, доступ до якого не обмежений її утримувачем та не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту від 2812.2023, за результатами якого, окрім іншого, встановлено наявність на офіційному сайті Лисичанської МВА оголошення від 19.12.2022 про намір придбати об'єкти нерухомого майна в комунальну власність /а.с. 45-48 т. 2/;

-договорів завдатку № 1 та № 2 від 19.12.2022, якими підтверджується намір ОСОБА_7 придбати у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 100 % часток в статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» за ціною 100 500 грн кожному, а також факт укладення таких договорів за участі ОСОБА_8 /а.с. 72-83 т. 2/;

-протоколів допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 28.11.2025, відповідно до яких вперше оголошення про намір продати Об'єкт нерухомості свідки розмістили на сайті оголошень у 2020 році. Водночас, за змістом протоколів допитів, приблизно в середині вересня 2022 року на територію Об'єкту нерухомості приїздили ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 та ще декількома особами, які оглянули майже всю територію Об'єкту нерухомості та зазначили, що такий підходить для придбання. Також, з протоколів допитів слідує, що надалі зі свідками комунікував ОСОБА_7 , який і запропонував придбати їх корпоративні права у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА». Окрім того, відповідно до протоколів допитів, договори завдатку від 19.12.2022 були укладені свідками з ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_8 . Водночас у протоколах допитів зазначається, що договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства свідки підписували 10.02.2023 у нотаріуса ОСОБА_14 у присутності покупця ОСОБА_11 , а також ОСОБА_8 , який разом із ОСОБА_11 здійснював остаточний розрахунок зі свідками /а.с. 14-65 т. 2/;

-повідомлення ТОВ «ІНТЕРНЕТ-РЕКЛАМА РІА» від 27.11.2025, відповідно до якого 08.10.2021 ОСОБА_15 розмістив на сайті оголошення про «продаж спеціального приміщення на АДРЕСА_5» площею 5 300 кв.м. за ціною 200000 долл.сша. (id оголошення НОМЕР_8) /а.с. 66, 67 т. 2/;

-протоколу огляду від 16.02.2026, відповідно до якого детектив оглянув інформацію, отриману за результатами тимчасового доступу в АТ КБ «ПриватБанк», та встановив факт переказу ОСОБА_7 грошових коштів на рахунки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме: 19.12.2022 по 100 550,00 грн кожному, що відповідає укладеним договорам завдатку укладеним тієї ж дати, та 10.02.2023 по 71 800,00 грн, що відповідає сумі, якої не вистачало ОСОБА_11 для здійснення оплати за договором купівлі-продажу від 03.02.2023 /а.с. 68-71 т. 2/;

-службової записки секретаря комісії з придбання об'єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади від 30.12.2022, відповідно до якої секретар комісії довела до відома голови комісії - першого заступника начальника Лисичанської МВА інформацію про відсутність поданих комерційних пропозицій щодо продажу об'єктів нерухомості відповідно до поданого 19.12.2022 оголошення, та запропонувала продовжити строк приймання пропозицій /а.с. 84 т. 2/;

-протоколу огляду речей та комп'ютерних даних від 02.02.2026 /а.с. 85-130 т. 2/, відповідно до якого детектив оглянув образ мобільного телефону «iPhone 15 Pro Max», який вилучений під час обшуку 12.05.2025 у ОСОБА_7 . Відповідно до протоколу огляду, детектив серед іншого, встановив наявність листування ОСОБА_3 , контакт якого записаний як « ОСОБА_16 » /а.с. 99-114, 396 т. 2/. Зокрема, 03.12.2022 ОСОБА_7 в месенджері WhatsApp надіслав співрозмовнику повідомлення: «А скажи, по вашій лінії ніхто не може з цим (нецензурне висловлювання) александрійським вести паралельну роботу? Він підозріло мовчить, я теж тримаю паузу. Думаю в понеділок набрати його, для ясності», а надалі на уточнююче запитання: «Підказувати йому?», ОСОБА_7 відповів: «І це теж, ну і вести свої перемовини» /а.с. 100, 101 т. 2/. Наведене листування підтверджує обставини повідомлені під час допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що з ними безпосередньо спілкувався ОСОБА_7 , а також узгоджується із повідомленими ними обставинами, що після надходження пропозиції про купівлю корпоративних прав від ОСОБА_7 , вони певний час роздумували та не надавали свою відповідь. Окрім того, під час огляду встановлено, що 05.12.2022 ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_3 повідомлення в месенджері WhatsApp наступного змісту: «…По Александрії новин нема? Враження, що з ним хтось працює з «нашого» боку. Мені його набирати? Якщо йому не нема на що спиратись, я його доламаю. Але треба буде одразу вести завдаток..» /а.с. 101 т. 2/. Надалі у листуванні 12.12.2022 ОСОБА_7 надсилає повідомлення, у якому повідомляє, що на його переконання, завдаток у розмірі «тисяч 5,0» буде достатнім, а також повідомляє, що він може сам знайти завдаток. На такі повідомлення ОСОБА_3 відповів: «Повністю згоден» /а.с. 102 т. 2/. Окрім того, у листуванні 14.12.2022 ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_17 про те, що «клієнт зламався», але просить підняти до «150,0», а також запитує, який час остаточних розрахунків ставити /а.с. 103, 104 т. 2/. Також 17.12.2022 ОСОБА_7 повідомляє: «У понеділок планую бути в Александрії, робимо попередній договір, я дам по 2500,0$ кожному, у підсумку 5000,0$. Всю суму угоди показуємо офіційно. По кінцевому розрахунку визначились. Кошти на угоду у мене є. У тебе будуть ще побажання?», на що ОСОБА_3 відповів: «Я за потреби кошти можу підвезти у неділю. Якщо не критично або понеділок вечір або вівторок» /а.с. 106 т. 2/. У подальшому 19.12.2022 ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_3 повідомлення про те, що в Александрії все за планом /а.с. 107 т. 2/. Наведені розмови, на переконання слідчої судді підтверджують, що ОСОБА_7 у питаннях придбання ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» свої дії узгоджував із ОСОБА_3 .

Окрім того, під час огляду встановлено, що: (1) 20.12.2022 ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_7 повідомлення, у вкладенні якого файл з назвою «ОБЯВА.docx», який містить текст оголошення Лисичанської МВА про намір придбати майно у комунальну власність /а.с. 108 т. 2/. Цього ж дня ОСОБА_7 надіслав файл з назвою «К-т Д-т на 01.12.22.docx», у якому збережено розрахунок заборгованості ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» за електроенергію /а.с. 109 т. 2/. Також наявне листування, яке вказує на обговорення ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , вірогідно, умов укладення договору купівлі-продажу Об'єкту нерухомості, зокрема останній, шляхом надсилання голосового повідомлення 28.12.2022 повідомив про можливість продовження терміну конкурсу /а.с. 112 т. 2/.

Також у мобільному телефоні виявлено повідомлення ОСОБА_7 від 04.01.2023, адресоване контакту « ОСОБА_18 », у якому ОСОБА_7 повідомив, що планує угоду щодо купівлі корпоративних прав та можливо через 10 днів продаж майна. Також повідомив, що з нею спілкується його помічник- юрист ОСОБА_23 /а.с. 127 т. 2/. Наведене свідчить про те, що вже на момент купівлі корпоративних прав ОСОБА_7 передбачав вірогідний продаж майна, зазначаючи, водночас «ми», що може вказувати на те, що у цих намірах ОСОБА_7 діяв з іншими особами.

Поряд з цим, детектив виявив збережені у телефоні записи в розділі «нотатки», зокрема: (1) 05.10.2022 створено, а 19.12.2022 внесено останні зміни до нотатки з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якій занотовано наступний текст: «ІНФОРМАЦІЯ_2, паливо - 6600, Довіреність -750,0 грн, Аванс засновникам 201100,0 грн», (2) 15.07.2023 створено нотатку з назвою «ОСОБА_24 56300,0$», у якій занотовано наступний текст: «ОСОБА_24 56300,0$». Також у телефоні виявлено збережені (1) скріншот, на якому відображено таблицю з найменуванням витрат та їх розміру. Серед вказаних витрат зокрема встановлені наступні: «Доверенность», «Аванс учередителям», «Доплата документы», «Оформление п/отчет ОСОБА_25», «Покупка корпоративных прав», «Оплата за новую оценку обьекта», «Назначение директора, смена устава», «Премия ОСОБА_26», «Устав переоформление» та інші на загальну суму 319 800 грн; та (2) фото сформованої квитанції АТ КБ ПриватБанк на суму 100 550,00 грн, відправник ОСОБА_7 , одержувач ОСОБА_9 , дата проведення 19.12.2022 /а.с. 128-130 т. 2/. Наведене, ймовірно, свідчить про фінансування ОСОБА_7 та ОСОБА_3 зміни власників ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

-протоколу засідання комісії № 2 від 04.01.23, яким, серед іншого, затверджено рішення про повторне розміщення оголошення у засобах масової інформації та інтернет-ресурсах про придбання об'єктів нерухомого майна, зміст якого відповідав попередньому. Прийняття такого рішення вірогідно пов'язане із недосягненням домовленостей ОСОБА_7 з колишніми власниками ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» в строк, визначений в оголошені /а.с. 132-136 т. 2/;

-договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» від 03.02.2023, укладених ОСОБА_11 з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за ціною, яка повністю договорам завдатку від 19.12.2022, укладених ОСОБА_7 з колишніми власниками зазначеного товариства /а.с. 137-141 т. 2/;

-рішення Єдиного учасника № 1/2023 від 24.02.2023, відповідно до якого ОСОБА_11 призначив ОСОБА_12 на посаду директора ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» /а.с. 165, 165 т. 2/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 11.04.2024 з додатками, відповідно до якого, стати керівником ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» свідку запропонував ОСОБА_8 . Також з протоколу слідує, що ОСОБА_12 лише дали підписати договір купівлі-продажу Об'єкту нерухомості, з його умовами він не знайомився. Також вбачається, що після підписання договору свідок більше не спілкувався з ОСОБА_11 та не отримував заробітної плати, як директор товариства /а.с. 141-164 т. 2/;

-Розпорядження начальника Лисичанської МВА від 14.03.2023 № 119, відповідно до якого ОСОБА_3 уповноважив начальника управління власності Лисичанської МВА ОСОБА_13 укласти договір купівлі-продажу з метою придбання у комунальну власність Лисичанської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області об'єкт нерухомого майна - будівель загальною площею 5316,9 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, Олександрійський район, Кіровоградська область /а.с. 167-170 т. 2/;

-договору купівлі-продажу від 23.03.2023 № 401, відповідно до якого Лисичанська МВА придбала у ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» Об'єкт нерухомості за ціною 34 559 850 грн. Згідно п. 1.3 зазначеного договору балансова вартість будівель, на момент купівлі-продажу, складала лише 562 937,00 грн. Окрім того, згідно з п. 1.5. договору, під час його укладення враховано звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, виконаного 27.02.2023 ФОП ОСОБА_19 , відповідно до якого ринкова вартість будівель становила 60 660 510,00 грн /а.с. 170-175 т. 2/;

-платіжної інструкції № 1 від 27.03.2023, відповідно до якої розрахунок за придбання Об'єкту нерухомості Лисичанською МВА здійснено у повному обсязі, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів 04.04.2023 на поточний розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗОВ Дружба», відкритий в АТ «КРЕДОБАНК» в сумі 34 559 850,00 грн /а.с. 176 т. 2/;

-витягу з висновку за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 226/24-27 від 26.04.2024, згідно з яким ринкова вартість нерухомого майна ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», загальною площею 5316,9 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, на момент укладення договору купівлі-продажу з Лисичанською МВА, тобто на 23.03.2023, становить 18 274 185 грн (у т.ч. ПДВ). Також таким висновком встановлено невідповідність вказаного нерухомого майна вимогам визначеним Програмою та зазначено, що звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, виконаний ФОП ОСОБА_19 на дату оцінки 27.02.2023, за ознаками, встановленими пунктом 67 Національного стандарту № 1 класифікується як звіт, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний /а.с. 177-186 т. 2/;

-висновку за результатами проведення судової економічної експертизи № 324-95/2026.01-6 від 17.02.2026, відповідно до якого, документально підтверджується завдання матеріальної шкоди (збитків) Лисичанській міській територіальній громаді Сєвєродонецького району Луганської області в сумі 19 331 362,50 грн внаслідок придбання Комплексу, згідно з договором купівлі-продажу № 401 від 23.03.2023, з урахуванням ринкової вартості цього майна, визначеного у висновках судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 26.04.2024 № 226/24-27 /а.с. 187-201 т. 2/.

3.15.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 12023121060001545 можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.16.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.17.Водночас, сторона захисту заперечувала з приводу обґрунтованості підозри, покликаючись, на таке:

(1)детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у провадження у кримінальному провадженні № 12023121060001545, щонайменше з весни 2025 року. А тому за цей час мали провести всі необхідні слідчі дії та встановити інших осіб, причетних до подій, що встановлюються у ньому;

(2)не підтверджено, що Об'єкт нерухомості придбано за завищеною ціною. Адже на момент придбання його вартість складала 60 000 000 грн, проте до матеріалів клопотання не долучено ці дані. Також до матеріалів клопотання не долучено у повному об'ємі висновок експерта щодо визначення вартості Об'єкту нерухомості. Такі обставини, на переконання захисника, свідчать про те, що органом досудового розслідування приховуються якісь дані;

(3)рішення про придбання Об'єкту нерухомості приймалось комісією колегіально;

(4)до матеріалів клопотання не долучено комерційну пропозицію ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», яка надсилалась першим власником ОСОБА_9 ;

(5)показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у протоколах їх допитів від 28.11.2025 щодо подій, які мали місце у 2022-2023 роках, є ідентичними, що ставить їх під сумнів. Адже очевидно, що із плином часу вони не можуть однаково пам'ятати такі події.

3.18.Такі заперечення виходять за межі обґрунтованості підозри, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують як подальшого розслідування з метою перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

3.19.Слідча суддя з цього приводу звертає увагу на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.

3.20.Нині ж слідчій судді надано достатньо фактичних даних, які у сукупності та взаємозв'язку пов'язують ОСОБА_3 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється.

Щодо наявності ризиків

3.21.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.22.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин.

3.23.Так, кримінальне правопорушення, визначене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

3.24.Тому слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

3.25.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості, допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.26.З огляду на правову кваліфікацію ймовірно протиправних дій підозрюваного, друга із наведених умов наразі не може бути застосована.

3.27.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.28.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок, що суд, за результатами судового розгляду, може призначити підозрюваному покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.

3.29.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, у сукупності з такими обставинами.

3.30.У зв'язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану, низкою нормативно-правових актів встановлено обмеження для перетину державного кордону громадянами України, а зокрема, військовозобов'язаними чоловіками.

3.31.Підстав вважати, що відповідні обмеження не поширюються на підозрюваного наразі не встановлено.

3.32.Проте слідча суддя не виключає можливості і нелегального перетину кордону ОСОБА_3 , з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваного, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.33.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, у т.ч. соціальне, матеріальне забезпечення.

3.34.На підставі викладеного, враховуючи наявність дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 350, 396 т. 2/, підозрюваний має можливість покинути територію України.

3.35.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги також відомості про його майновий стан.

3.36.Так, наявні дані, що за період з 1999 по 2025 рік ОСОБА_3 нараховано дохід у сумі 3 446 535 грн, з яких 2 320 395 грн - виплати, отримані ОСОБА_3 як військовослужбовцем у 2022-2025 роках /а.с. 261 т. 2/. Водночас, дружині підозрюваного - ОСОБА_20 , з якою він перебуває у шлюбі з 27.06.2009 /а.с. 250 т. 2/, за період з 2010 по 2025 рік нараховано дохід у розмірі 2 017 983 грн /а.с. 250, 262 т. 2/.

3.37.У судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наразі він не отримує доходу, позаяк не працює за станом здоров'я, проте наразі вживає заходи щодо пошуку роботи. Водночас, коли був військовослужбовцем, то отримував грошове забезпечення у розмірі 50 000 грн, оскільки безпосередньо не виконував бойових завдань. Також підозрюваний зазначив, що наразі не володіє актуальними відомостями щодо доходу його дружини, проте у 2024 році її дохід складав 40 000 грн на місяць.

3.38.Поряд з цим, слідча суддя зазначає, що підозрюваному на праві власності належить частка у розмірі 1/3 квартири, загальною площею 49 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Варто зауважити, що названа квартира належить на праві власності у рівних частинах підозрюваному, його дружині та сину /а.с. 250, 267, 298, 299 т. 2/.

3.39.Як зазначив у судовому засіданні підозрюваний, таку квартиру його дружина наразі здає в оренду за ціною 10 000 грн/міс.

3.40.Окрім того, ОСОБА_3 має у власності:

-автомобіль марки Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 р.в., набутий 13.06.2025 /а.с. 271, 300 т. 2/;

-автомобіль марки ВАЗ 212140, д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 р.в., набутий 02.07.2025 /а.с. 271, 301 т. 2/;

-легковий причеп ПГМФ 8904, д.н.з. НОМЕР_3 , набутий 14.09.2023 /а.с. 271, 302 т. 2/;

-водне судно Южанка, д.н.з НОМЕР_9, 1970 р.в., набуте 24.05.2019 /а.с. 272 т. 2/;

-водне судно Finval 500, д.н.з. НОМЕР_4 , 2017 р.в., набуте 23.06.2023 /а.с. 272 т. 2/.

3.41.Водночас, дружині підозрюваного на праві власності належить транспортний засіб для перевезення човнів «Палич», д.н.з. НОМЕР_5 , 2018 р.в., набутий нею 29.09.2018 /а.с. 272 т. 2/.

3.42.Також слідча суддя звертає увагу, що відповідно до повідомлення про підозру, підозрюваний фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відомостей про те, що підозрюваний користується таким житлом безоплатно, слідчій судді не надано.

3.43.Такі обставини дають підстави вважати, що у фактичному розпорядженні підозрюваного наявне інше майно, яке не зареєстроване на праві власності ні за ним, ні за членами його сім'ї.

3.44.З огляду на наведені обставини, слідча суддя переконана, що підозрюваний ОСОБА_3 має достатні майнові ресурси для переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.45.Також, надаючи оцінку наявності такого ризику слідча суддя зважає на міцність соціальних зв'язків ОСОБА_3 в Україні.

3.46.Так, ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що наразі ніде не працює.

3.47.Також він перебуває у шлюбі з ОСОБА_20 та має малолітнього сина /а.с. 250 т. 2/. Інших утриманців, як повідомив підозрюваний у судовому засіданні, він не має.

3.48.Також у судовому засіданні сторона захисту покликалась на те, що наразі підозрюваний займається проходженням Медико-соціальної експертної комісії з метою визначення групи інвалідності, проте будь-яких даних на підтвердження цих обставин, слідчій судді не надано.

3.49.Поряд з цим, стороною захисту надано копію виписки із медичної карти підозрюваного, з якої слідує, що він проходив стаціонарне лікування у період з 06.02.2026 по 03.03.2026 /а.с. 16 т. 3/. Інших даних щодо стану здоров'я підозрюваного слідчій судді не надано.

3.50.Зазначене загалом підтверджує міцність соціальних зв'язків підозрюваного в Україні, проте не нівелює можливостей підозрюваного переховуватись.

3.51.Адже з огляду на достатність фінансових ресурсів для облаштування побуту за кордоном, підозрюваний має спроможність забезпечити проживання за кордоном як свого малолітнього сина, так і його матері.

3.52.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду існує.

3.53.Водночас, сторона захисту покликалась, що підозрюваному щонайменше з травня 2025 року відомо про здійснення цього кримінального провадження, позаяк він викликався до НАБУ для допиту у якості свідка /а.с. 10-12, 15 т. 3/. Проте з того часу підозрюваний не вживав будь-яких спроб для переховування.

3.54.З цього приводу слідча суддя враховує, що лише 30.04.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Отже, саме з цього часу він притягується до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, а унаслідок звернення детектива із цим клопотанням йому також стало відомо про обсяг доказів, якими ця підозра обґрунтована.

3.55.Поряд з цим, підозрюваний, ознайомившись із клопотанням детектива та користуючись допомогою адвоката, вочевидь, має змогу оцінити вагомість зібраних доказів стосовно його ймовірно протиправних дій, покарання, яке йому загрожує та, як наслідок, вдатись до переховування від органу досудового розслідування та/або суду з огляду на обґрунтованість підозри.

3.56.Також сторона захисту покликалась на те, що ризику переховування можливо запобігти шляхом здачі підозрюваним його паспорту громадянина України для виїзду за кордон до відповідного уповноваженого органу.

3.57.На переконання слідчої судді, зазначене не може бути достатнім стримуючим фактором. Адже у такому разі підозрюваний не позбавлений можливості у будь-який час повернути його і скористатись з метою виїзду за кордон.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.58.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

3.59.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3 .

3.60.З огляду на те, що лише 30.04.2026 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку із чим йому достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також він ознайомився із доказами, якими його підозра обґрунтована, зокрема, тих що долучені до цього клопотання, він може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.

3.61.З цього приводу слідча суддя визнає слушними твердження прокурора про те, щомеханізм інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбачав, серед іншого, реєстрацію корпоративних прав товариства на третіх осіб, а також керівництво таким товариством та укладення договору купівлі-продажу Об'єкту нерухомості особою, яка не здійснювала безпосереднє керівництво товариством.

3.62.Водночас, як слідує із дослідженого слідчою суддею листування ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , останній безпосередньо контролював процес укладення ОСОБА_7 договорів завдатку з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та у подальшому придбання корпоративних прав у статутному капіталі товариства ОСОБА_11 .

3.63.Наведене свідчить про те, що загалом підозрюваний схильний до реалізації названого ризику.

3.64.Отже, такий на переконання слідчої судді, доведений стороною обвинувачення.

3.65.Поряд з цим, детектив у клопотанні в обґрунтування цього ризику покликався на те, що підозрюваний, маючи соціальний статус та велику кількість соціальних зв'язків, зокрема і в правоохоронних органах, перебуваючи на волі під час досудового розслідування, може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідується та тих обставин, які необхідно перевірити в межах кримінального провадження.

3.66.Проте, слідча суддя такі покликання визнає необґрунтованими. Позаяк матеріали клопотання не містять даних про те, що ОСОБА_3 дійсно має широке коло зв'язків у правоохоронних органах, якими може скористатись з метою реалізації названого ризику.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

3.67.З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.68.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.69.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.70.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.71.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.72.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

3.73.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. і з матеріалами цього клопотання, стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

3.74.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що підозрюваний під час інкримінованого йому злочину обіймав посаду начальника Лисичанської МВА, а його участь у злочинній діяльності передбачала, у т.ч. зловживання повноваженнями та можливостями, пов'язаними з такою посадою. А тому підозрюваний може скористатись своїми зв'язками та набутим авторитетом серед колишніх та діючих працівників Лисичанської МВА, яким можуть бути відомі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину, з метою спонукання їх до дачі неправдивих показань, або відмови від їх надання.

3.75.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що рішення про відповідність Об'єкту нерухомості критеріям Програми приймалось комісією у складі 10 осіб, який було затверджено розпорядженням ОСОБА_3 . Водночас, незважаючи на невідповідність Об'єкту нерухомості критеріям Програми, комісія все ж прийняла рішення про його придбання.

3.76.Такі обставини, зважаючи на роль підозрюваного у інкримінованому йому злочині, вказують на те, що він міг здійснювати вплив на прийняття комісією необхідного йому рішення.

3.77.З цього приводу слідча суддя також звертає увагу, що під час огляду образу мобільного телефону ОСОБА_7 виявлено голосове повідомлення від ОСОБА_3 від 28.12.2022, у якому він повідомив про можливість продовження терміну конкурсу /а.с. 112 т. 2/.

3.78.Очевидно, що процедура проведення конкурсу, щонайменше розміщення відповідних оголошень на сайті Лисичанської МВА, не здійснювалась підозрюваним особисто. Відповідно, повідомляючи ОСОБА_7 про можливість, у разі необхідності, продовження терміну конкурсу, він усвідомлював свої можливості забезпечити вказане через підлеглих осіб.

3.79.Окрім того, слідча суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

3.80.Адже, за змістом повідомлення про підозру та матеріалів, якими вона обґрунтована, саме ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, створили злочинну групу, до складу якої також залучили ОСОБА_8 .

3.81.Водночас, зі змісту наведеного у цій ухвалі листування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вбачається, що у процесі інкримінованого злочину останні здійснювали постійну комунікацію та узгоджували свої дії.

3.82.За таких обставин, слідча суддя переконана, що підозрюваний, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує та на досвід організації ним вчинення кримінального правопорушення, може також вдатись до спроб незаконного впливу на інших підозрюваних, шляхом узгодження з ними позиції щодо надання показань (їх змісту, характеру, обсягу), зміни ними показань та процесуальної поведінки.

3.83.Разом з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту про відсутність будь-яких даних про те, що підозрюваним здійснювались спроби тиску на свідків, адже це не спростовує встановленого ризику та ймовірність його реалізації у майбутньому під загрозою бути засудженим до позбавлення волі на тривалий термін.

3.84.Викладені обставини у сукупності та взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що існує ризик впливу ОСОБА_3 на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

3.85.Прокурор зазначив, що про вказаний ризик свідчать обставини та характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3 , оскільки вони свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій останнього, що підтверджує його схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, що дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.86.Вказане, за твердженням сторони обвинувачення, підтверджується тим, що ОСОБА_3 для маскування вчинення кримінального правопорушення заздалегідь вчинив дії щодо затвердження, нібито випадково, видатки бюджету міської територіальної громади на загальну суму 35 млн. грн, що відповідала вартості нерухомого майна, зазначеної в комерційній пропозиції ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», яка згодом надійшла до Лисичанської МВА.

3.87.Разом з тим, на переконання слідчої судді, такі обставини вказують на реалізацію підозрюваним плану придбання Лисичанською МВА заздалегідь підшуканого Об'єкту нерухомості та не свідчать про маскування ним злочину. Адже саме за такою ціною у підсумку відповідне майно і було придбане. Ба більше, комерційна пропозиція, на яку покликається сторона обвинувачення, взагалі відсутня у матеріалах клопотання.

3.88.Отож такі покликання сторони обвинувачення слідча суддя визнає неспроможними.

3.89.Окрім того, в обґрунтування названого ризику сторона обвинувачення зазначала про те, що:

-під час підготовки до вчинення кримінального правопорушення, відбулась зміна власника ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» на підконтрольну особу, а саме на ОСОБА_11 , знайомого ОСОБА_21 , з яким добре знайомий ОСОБА_3 ;

-під час огляду образу мобільного телефону ОСОБА_3 встановлено, що останній записував в телефонній книзі осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, недійсними іменами, що ускладнювало ідентифікацію останніх;

- ОСОБА_3 під час спілкування із абонентом « ОСОБА_22 » (номер: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_21 ) у застосунку «WhatsApp» встановив відповідну функцію «автовидалення» повідомлень, що також свідчить про конспіративність дій останнього.

3.90.Проте, такі покликання не підтверджуються матеріалами клопотання.

3.91.Так, матеріали клопотання не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_11 є знайомим ОСОБА_21 , а так само, що останній «добре» знайомий з підозрюваним. Відповідно, встановлення у листування з останнім функції «автовидалення» повідомлень не може свідчити про те, що такі встановлені саме з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

3.92.Поряд з цим, наявними у матеріалах клопотання даними не підтверджується, що ОСОБА_3 записував в телефонній книзі осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, недійсними іменами. Адже відповідно до протоколу огляду образу його мобільного телефону абонентський номер, який, за твердженням сторони обвинувачення, належить ОСОБА_7 , підписаний «ОСОБА_27» /а.с. 17, 18 т. 2/, тобто без будь-якої зміни.

3.93.Зрештою, стороною обвинувачення взагалі не наведено, яким чином, у зв'язку із обставинами, на які вони покликаються, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.

3.94.За таких обставин, прокурор не довів, що існує ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.

3.95.Отож, слідчою суддею установлено, що існують ризики: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

3.96.Водночас, сторона захисту зазначала, що в іншому кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 13, 14 т. 2/, стороною обвинувачення взагалі не було ініційовано питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Наведене, на переконання сторони захисту, свідчить про те, що у сторони обвинувачення були відсутні підстави вважати про наявність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Водночас, навіть за відсутності запобіжного заходу, підозрюваний демонструє належну процесуальну поведінку та виконує всі, передбачені КПК України обов'язки.

3.97.Такі твердження сторони захисту є необґрунтованими, позаяк належна процесуальна поведінка підозрюваного в іншому кримінальному провадженні сама по собі не є визначальною підставою для висновку про відсутність ризиків, у тому кримінальному провадженні, в межах якого вирішується питання про застосування до нього запобіжного заходу.

3.98.Адже оцінка наявності або відсутності ризиків має здійснюватися індивідуально в кожному конкретному кримінальному провадженні з урахуванням усіх обставин справи, зокрема характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, обсягу доказів, поведінки підозрюваного саме в цьому провадженні, його особи, соціальних зв'язків та інших релевантних факторів.

3.99.Саме такі обставини і були враховані слідчою суддею під час оцінки ризиків у цьому кримінальному провадженні.

Запобіжний захід, який слід застосувати

3.100.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з такими кримінальним правопорушенням.

3.101.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні таких кримінальних правопорушень, пов'язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належного йому майна.

3.102.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3 складає понад 19 млн грн, що є особливо великим розміром.

3.103.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий.

3.104.Водночас ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42025000000000261. Наразі у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування /а.с. 13, 14 т. 2/, та, як зазначив захисник у судовому засіданні, триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

3.105.Слідча суддя відзначає, що умовою переходу кримінального провадження до стадії відкриття матеріалів досудового розслідування, є впевненість сторони обвинувачення у тому, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КПК України).

3.106.Отож наразі ОСОБА_3 притягається до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні, де підозрюється у вчинені корупційних злочинів.

3.107.Поряд з цим, слідча суддя враховує, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнився 51 рік /а.с. 250, 396 т. 2/.

3.108.Також слідча суддя бере до уваги відомості про міцність соціальних зв'язків підозрюваного та його майновий стан, про що зазначалось в цій ухвалі.

3.109.Окрім того, слідча суддя бере наявні відомості щодо проходження підозрюваним стаціонарного лікування у медичному закладі /а.с. 17, 18 т. 3/, а також відсутність інших даних щодо стану здоров'я підозрюваного.

3.110.Відомостей про репутацію підозрюваного слідчій судді не надано.

3.111.На переконання слідчої судді, встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами та запобігти таким ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з дня його фактичного затримання - 30.04.2026 /а.с. 345-350 т. 2/, тобто до 28.06.2026.

3.112.Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

3.113.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

3.114.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.

3.115.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.

3.116.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв'язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об'єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.

3.117.Також особиста порука та особисте зобов'язання тим паче не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов'язків.

Щодо розміру застави

3.118.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов'язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.119.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.120.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15.11.2001, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10.08.2006, заява № 56308/00, § 68).

3.121.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.122.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

3.123.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину.

3.124.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана також врахувати розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3 , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, що було предметом оцінки слідчої судді у цій ухвалі.

3.125.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, у сукупності із майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, відсутність відомостей про наявність судимостей.

3.126.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.127.КПК України не визначає поняття «виключного випадку», про який ідеться у ч. 5 ст. 182 КПК України.

3.128.Водночас, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати слідчому судді при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій чи розмір предмета неправомірної вигоди; (6) дані про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

3.129.Оцінивши такі обставини відносно підозрюваного ОСОБА_3 , слідча суддя вважає, що існує «виключність випадку», у зв'язку із чим дієвість кримінального провадження може бути забезпечена заставою, визначеною за межами п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

3.130.З огляду на викладені у цій ухвалі обставини, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, не може гарантувати, що ОСОБА_3 виконуватиме покладені на нього обов'язки. А тому заставу належить визначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.131.За таких обставин, майновий стан підозрюваного у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 2 000 000 (два мільйони) гривень.

3.132.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов'язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.133.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.134.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023121060001545, слідчого судді та суду за першою вимогою, на строк два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, виконувати такі обов'язки: (1) не відлучатись за межі Київської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду; (2) повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідками у справі: власником ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_11 та керівником вказаного товариства ОСОБА_12 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.

3.135.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.136.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання частково.

3.137.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

3.138.За викладеного, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (30.04.2026), тобто, до 28.06.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_7 .

У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023121060001545, слідчого судді та суду за першою вимогою та, на строк два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, виконувати такі обов'язки:

-не відлучатись за межі Київської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідками у справі: власником ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_11 та керівником вказаного товариства ОСОБА_12 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

В іншій частині відмовити.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1