28 квітня 2026 року
м. Рівне
Справа № 564/3797/25
Провадження № 22-ц/4815/430/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Костопільський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі
Рівненської області Західного міжрегіонального управління
Міністерства юстиції
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 03 листопада 2025 року у складі судді Цвіркуна О. С., ухвалене в м. Костопіль Рівненської області, повний текст рішення складено 06 листопада 2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» про відшкодування шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29.06-01.07.2016 згідно протоколу проведення електронних торгів СЕТАМУ №179917 по лоту №153681 придбав трьохкімнатну квартиру, що за адресою АДРЕСА_1 за 351926,35 грн. іпотекодержателем якої є ТзОВ «Кредитні ініціативи». Вказує, що 05.10.2016 приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право власності на квартиру і проведено її державну реєстрацію і того ж дня він дізнався, що у вказаній квартирі зареєстровані та проживають колишні власники. Зазначає, що рішенням №564/2467/18 від 13.12.2018 йому було відмовлено у позовній заяві про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення колишніх власників квартири. Також вказує, що державним виконавцем з опублікованої інформації під час проведення електронних торгів не було зазначено будь яких обмежень на користування квартирою. Зазначає, що державний виконавець повинен був зазначчити про обтяження квартири у вигляді проживання і реєстрації у вказаній квартирі її власників. Вважає, що державний виконавець не виконав своїх зобов'язань про повне інформування покупців про її обтяження. Вказує, що неповне інформування учасників електронних торгів про обтяження майна, яке реалізується є підставою для відшкодування збитків, що свідчить про наявність альтернативних способів захисту прав нового власника. Зазначає, що одружився та змушений був за договором оренди квартири від 01.05.2019 орендувати двокімнатну квартиру, в якій проживав разом з дружиною і донькою до 01.12.2022. Розмір орендної плати на час укладення договору склав 3000 грн. без врахування комунальних послуг. Також вказує, що на цей час разом з сім'єю проживає у квартирі по АДРЕСА_2 , де має частку в розмірі 2/3. Просив суд стягнути з відповідачів солідарно 120000 грн. завданої моральної шкоди, витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.
Рішенням Костопільського районного суду від 03 листопада 2025 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом правом особи на відшкодування їй моральної шкоди, завданої порушенням її прав та обґрунтоване відсутністю належних та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 така моральні шкода була завдана діями відповідачів.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що дійсно за законом мав право на ознайомлення з майном (квартирою) та отримання щодо неї будь-якої інформації щодо неї ще до проведення аукціону, однак при цьому суд не взяв до уваги, що кожен учасник аукціону знайомиться із характеристикою майна, його обтяженням, і що таку інформацію мав би зазначити в описі лоту державний виконавець, виставляючи це майно на торги. Не погоджується із висновком суду про те, що заподіяння моральної шкоди він доводив свідоцтвом про шлюб та договором оренди, та стверджує, що моральна шкода завдана тим, що він як володіючий власник не може користуватися квартирою, яку придбав на аукціоні, однак змушений орендувати інше житло для своєї сім'ї, мати певні обмеження зв'язку з чим переносить постійні моральні переживання й страждання. Вважає, що він як новий власник квартири може частково поновити свої права шляхом звернення з позовом про відшкодування шкоди до продавця, якщо той неналежним чином виконав свої зобов'язання про повне інформування можливих покупців квартири про її обтяження, чи до виконання останнім обов'язку із забезпечення осіб, які підлягають виселенню, іншим житловим приміщенням, та відшкодування збитків. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Костопільський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 29.06.2016 ОСОБА_1 , будучи учасником аукціону по лоту №153681, придбав трикімнатну квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 , за 351926,35 грн., іпотекодержателем якої є ТзОВ «Кредитні Ініціативи».
05.10.2016 приватним нотаріусом Осійчуку І.І. було видано свідоцтво про право власності на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 , і проведено її державну реєстрацію.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно. Переможець електронних торгів зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта. У разі отримання майна пізніше семи робочих днів з дати отримання акта витрати на зберігання майна в період, що перевищує вказані вище сім робочих днів, покладаються на переможця електронних торгів (п.п. 8-10 Розділу Х Порядку).
Процедура реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах.
Таким чином, відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу. Така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тими обставинами, що при отриманні свідоцтва про право власності на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 , дізнався, що у вказаній квартирі зареєстровані та проживають колишні власники., у зв'язку з чим та з метою усунення перешкод в користуванні цією квартирою звернувся з позовною заявою до суду, проте рішенням Костопільського районного суду Рівненської області №564/2467/18 від 13.12.2018 йому було відмовлено.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час проведення електронних торгів) та з метою удосконалення процедури реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджено Правила реєстрації, Тимчасовий Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (затверджено Наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за №427/25204 (надалі Порядок).
Відповідно до вказаних правил, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити: загальну інформацію про електронні торги: відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна); порядок оформлення участі в електронних торгах, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги у Систему; строк підготовки до проведення електронних торгів; кінцевий термін прийому заявок для участі в електронних торгах; дату і час початку електронних торгів; дату і час закінчення електронних торгів (завершення подання цінових пропозицій); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу); порядок та умови отримання майна переможцем; найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможцем електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. 2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб; розмір гарантійного внеску; стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса).
Для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо за формою, розміщеною на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора (крім випадків, визначених розділом VI, пунктами 1, 2 розділу VIІ цього Порядку) та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.
Заявка на участь в електронних торгах подається виключно щодо обраного лота і не є дозволом для участі в електронних торгах за іншими лотами.
Заявці на участь в електронних торгах, поданій через Веб-сайт, Системою автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер та фіксуються дата і час її подання.
Система забезпечує наявність у кожного зареєстрованого учасника особистого кабінету, доступ до якого здійснюється з використанням логіна та пароля такої особи.
Додатково до Порядку, для інформування учасників торгів, на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» міститься розділ «запитання та відповіді», в якому надано відповідь на запитання: «Як можна оглянути майно перед початком електронного аукціону?»
Кожна зацікавлена особа, яка бажає прийняти участь у проведенні електронного аукціону з продажу арештованого майна , має право ознайомитись з даним майном ще до проведення аукціону.
Для цього необхідно виконати наступні кроки:
1. Для ознайомлення з майном зацікавлена особа має звернутись до адміністраторів філій ДП «СЕТАМ», де зберігається майно або до Колл центру, якщо зберігачем визначено Київська філія ДП «СЕТАМ», за телефонами, вказаними на сайті ДП «СЕТАМ» в інформації про лот у розділі Порядок та умови.
2. Зацікавлена особа має надати номера лотів для ознайомлення, повідомити своє П.І.Б та контактний номер телефону.
3. Співробітник ДП «СЕТАМ» узгоджує з зацікавленою особою номера лотів, дату та час ознайомлення з майном у щонайближчі 3 (три) дні, вносить П.І.Б до журналу відвідувань.
4. Допуск на територію майданчика та перегляд майна без попередньо узгодженої дати та часу, особам які не були попередньо зареєстровані, не дозволяється.
5. Ознайомлення з майном відбувається лише у супроводі співробітника ДП «СЕТАМ». Оскільки майно транспортні засоби, що знаходяться на зберіганні у ДП «СЕТАМ», опломбовані згідно вимог приймання-передавання майна від продавця, огляд проводиться зовнішньо без порушення захисних пломб та запуску двигуна.
Наведені норми безспірно свідчать про те, що ОСОБА_1 мав право на ознайомлення з майном, в даному випадку квартирою та отримання будь-якої додаткової інформації щодо неї, ще до проведення аукціону. При цьому, ним не надано суду жодних доказів, що він звертався за таким ознайомленням та отримав відмову у наданні інформації, ознайомленні з нею, чи від нього приховали інформацію, або надали її недостовірно.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок винних дій відповідачів був змущений орендувати житло для своєї сім'ї, витрачати на це кошти, будучи при цьому законним власником спірної квартири. На підтвердження обставин, якими обґрунтовано ці вимоги, долучено свідоцтво про шлюб та договір оренди, які не можуть слугувати належними доказами моральних страждань позивача, і могли б бути достатнім підтвердженням укладення шлюбу, а також за умови належності та достовірності - підтвердженням оренди житла. Разом з тим факт укладення шлюбу та факт проживання у орендованому житлі не є предметом цього позову.
Відповідно до ч.1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц (провадження №14-714цс19)).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц (провадження №61-18013сво18)).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі №214/7462/20 (провадження №61-21130сво21)).
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені у ст.1167 ЦК України, зокрема моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Велика Палата Верховного Суду 20 березня 2019 року у своїй постанові у справі №761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19) зазначила, що «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом».
Не передбачено відшкодування моральної шкоди і на підставі закону, тобто нормами ЦК України про зобов'язання.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли з домовленості сторін, тобто з договірних зобов'язань, а положеннями ст. ст. 23, 1167 ЦК України регулюються правовідносини щодо відшкодування шкоди з недоговірних зобов'язань, беручи до уваги відсутність інформації щодо наявного судового рішення, яким би було визнано незаконними дії відповідача (відповідачів) у взаємовідносинах з позивачем ОСОБА_1 , вимоги останнього про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК Укарїни).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.1 ст.89 ЦПК України, визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності із нормами закону, що їх регулює, судову практику Верховного Суду, висновки якого є обов'язковими для судів нижчих інстанцій у справах з подібними правовідносинами, апеляційний суд приходить до переконання про необґрунтованість позовних вимог та недоведення їх належними, достатніми і достовірними доказами, у зв'язку з чим відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог є законною.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, частково задовольнивши позовні вимоги, та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Костопільського районного суду від 03 листопада 2025 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 07 травня 2026 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.