Справа № 529/621/25 Номер провадження 22-ц/814/1322/26Головуючий у 1-й інстанції Чуб К. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
30 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Лобова О.А., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Диканського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №408554774 від 18 вересня 2023 року у розмірі 47619,15 грн, в якому також просило стягнути з відповідача судові витрати у справі: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 18 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 408554774, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 9200,00 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу №28/1118-01.
У подальшому, до договору факторингу укладалися додаткові угоди, зокрема, щодо продовження строку його дії.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» підписали реєстр прав вимоги № 263 від 19 грудня 2023 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право вимоги до відповідача.
В свою чергу, ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») відповідно до договору факторингу №31/0724-01 від 31 липня 2024 року. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору підписали реєстр прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року, за яким передано право грошової вимоги до відповідача.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача на загальну суму 47619,15 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2025 рокуу задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги стосовно ОСОБА_1 за договором №408554774 від 18 вересня 2023 року від первісного кредитора.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2025 рокуне погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохає суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував, що договір факторингу №28/1118-01 було продовжено додатковими угодами, які були укладені вже після укладення кредитного договору з відповідачем, відповідно позивач набув права вимоги за договором укладеним з відповідачем.
Акцентує увагу, що позивачем долучено всі наявні документи, які передані первісним кредитором та всіма наступними факторами.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 47619,15 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 408554774. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9200,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі. Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 18 жовтня 2023 року, кінцева дата повернення кредиту - 18 жовтня 2028 року. Процентна ставка є фіксованою, за період від дати видачі кредиту до 18 жовтня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 0,61 % за кожен день користування кредитом, після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою 2,98 % в день від суми залишку кредиту (а.с. 38-47).
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 18 вересня 2023 року здійснено переказ грошових коштів у сумі 9200,00 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 85-90). Додатковою угодою № 19 строк дії вищевказаного договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року (зворот а.с. 90). Додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року договір факторингу викладено у новій редакції, відповідно до якої строк дії договору факторингу закінчується 31 грудня 2021 року (а.с. 91-94). Додатковою угодою № 27 від 31 грудня 2021 року сторони продовжили строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (а.с. 96). Додатковою угодою № 31 від 31 грудня 2022 року сторони продовжили строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року (зворот а.с. 96). Додатковою угодою № 32 від 31 грудня 2023 року сторони продовжили строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року (а.с. 97).
Згідно витягу з Реєстру прав вимоги № 263 від 19 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №408554774 від 18 вересня 2023 року до відповідача в загальній сумі 23768,10 грн, з яких 9199,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 14568,50 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 82-84).
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти (а.с. 76-79).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 31 липня 2024 року до вищезгаданого договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №408554774 до ОСОБА_1 в загальній сумі 47619,15 грн, з яких 9199,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 38419,55 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 74-75).
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 68-72).
Згідно витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №408554774 від 18 вересня 2023 року у загальній сумі 47619,15 грн, з яких 9199,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 38419,55 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 66-67).
Позиція апеляційного суду
Щодо переходу права вимоги
Учасниками справи не заперечується, що 18 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 408554774. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9200,00 грн.
Факт перерахунку грошових коштів відповідачу, на виконання вище вказаного договору, підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 17 серпня 2025 року (а.с. 146-147).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач не оспорює факту укладення договору та розміру заборгованості, яка заявлена позивачем.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно положень статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором кредитної лінії № 575050344, позивачем надано:
- договір факторингу № 28/1118-1 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» та додаткові угоди до нього: № 19 від 28 листопада 2019 року строк дії вищевказаного договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року; № 26 від 31 грудня 2020 року договір факторингу викладено у новій редакції, відповідно до якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2021 року; № 27 від 31 грудня 2021 року строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2022 року; № 31 від 31 грудня 2022 року строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2023 року; № 32 від 31 грудня 2023 року сторони продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року;
- відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 263 від 19 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №408554774 від 18 вересня 2023 року до відповідача;
- договір факторингу від 31 липня 2024 року укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» №31/0724-01;
- відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 31 липня 2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №408554774 до відповідача;
- договір факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року укладений між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» № 04/06/25-Ю;
- згідно витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №408554774 від 18 вересня 2023 року.
У пункті 1.4. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» визначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Аналогічні умови зазначено і в інших договорах факторингу наданих позивачем.
Тобто, за умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №408554774 від 18 вересня 2023 року, оскільки підписання Реєстру прав вимоги № 263 відбулося 19 грудня 2023 року, тобто після укладення кредитного договору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №408554774 від 18 вересня 2023 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки позивач посилається на договір факторингу, який був укладений з Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року, тоді як кредитний договір № №408554774 від 18 вересня 2023 року, з даним висновком не може погодитися суд апеляційної інстанції з наступних підстав.
Договір факторингу № 28/1118-1 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» неодноразово продовжувався додатковими угодами до 31 грудня 2024 року.
Поряд з іншим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25, «апеляційний суд врахував, що майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з'явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення», тобто майбутня вимога також може бути предметом договору факторингу.
В той час з витягу з Реєстру прав вимоги № 263 від 19 грудня 2023 року вбачається, що перехід права вимоги за договором з ОСОБА_1 відбувся вже після його укладення, отже суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо недоведеності переходу права вимоги до позивача.
Так, в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання реєстру прав вимоги та акту прийому-передачі реєстру.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції встановивши, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу право вимоги за договором укладеним з відповідачем перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача та приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Щодо суми заборгованості
Згідно з положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
18 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 408554774.
Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9200,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.
Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 18 жовтня 2023 року, кінцева дата повернення кредиту - 18 жовтня 2028 року.
Процентна ставка є фіксованою, за період від дати видачі кредиту до 18 жовтня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 0,61 % за кожен день користування кредитом, після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою 2,98 % в день від суми залишку кредиту (а.с. 38-47).
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 18 вересня 2023 року здійснено переказ грошових коштів у сумі 9200,00 грн.
Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не пільговий кредит) (пункт 2.6).
Відповідно до пункту 3.1. договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому пунктом 3.2. договору.
Пунктом 3.2. договору, сторони погодили, що встановлений пунктом 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до пункту 7.1 договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 18 жовтня 2023 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно з пункту 7.4. договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; 7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Як вбачається з пунктом 8.1. договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.
Пунктом 8.3.1. договору передбачено, що за період від дати видачі кредиту до 18 жовтня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 222,65 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,61 % на день.
Після закінчення дисконтного періоду кредитування, проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 % на день. (пункт 8.4 договору).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що в період з 18 вересня 2023 року по 18 жовтня 2023 року відсотки були нараховані за дисконтною програмою, а саме 0,61% що становить 56,12 грн.
18 жовтня 2023 року відповідач здійснила часткову оплату тіла кредиту - 0,40 грн та відсотків - 1683,60 грн. В подальшому, в період з 19 жовтня 2023 року по 15 березня 2023 року позивач нараховував проценти відповідно до пункту 8.4 договору.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що нарахування процентів первісним кредитором було здійснено в межах строку дії та на умовах визначених договором.
Зважаючи на вище вказане з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за Кредитним договором № 408554774 у розмірі 47619,15 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту -9199,60 грн та заборгованості за процентами - 38419,55 грн (9199,60 грн нараховані проценти за дисконтною програмою + 29219,95 грн нараховані проценти за базовою ставкою).
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечувала проти проведеного позивачем розрахунку, що в свою чергу вказує на погодження останньою з умовами договору.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, відповідно, рішення Диканського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2025 рокупідлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023 року в розмірі 47619,15 грн.
Щодо судових витрат
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позовній заяві просив стягнути, крім іншого витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до позову було подано до суду: копію договору про надання правової допомоги № 05/05/25-01 від 05 червня 2025 року укладеного між адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого - Тараненка А.І. та ТОВ «Юніт Капітал»; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги № 05/05/25-01 від 05 червня 2025 року; додаткову угоду № 25770746932 до договору про надання правової допомоги № 05/05/25-01 від 05 червня 2025 року від 05 червня 2025 року, відповідно до якої адвокатське бюро надало позивачу послуги з питань, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023 року укладеними з відповідачем; копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року за договором про надання правової допомоги № 05/05/25-01 від 05 червня 2025 року на загальну суму 7000,00 грн.
Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції становить 7000,00 грн, що згідно з акту приймання-передачі наданих послуг складається з: 1) складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023 року 2 год - 5000,00 грн; 2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023року 2 год - 1000,00 грн; 3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023 року на рахунок позичальника яким є ОСОБА_1 1 год - 500,00 грн; 4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023 року на рахунок позичальника яким є ОСОБА_1 1 год - 500,00 грн.
Також матеріали справи містять в собі копію ордера на надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Тараненком А.І.
Додатково слід зауважити, що позовна заява з долученими до неї додатками була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Суд апеляційної інстанції беручи до уваги, заявлений позивачем розмір витрат на професійну допомогу в суді першої інстанції який становить 7000,00 грн, та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, складність справи та критерії розумності та необхідності приходить до висновку про їх задоволення в розмірі 7000,00 грн.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено повністю то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову - 2422,40 грн та за подачу апеляційної скарги - 3633,60 грн.
Керуючись статтями 137, 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.
Заочне рішення Диканського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2025 року- скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 408554774 від 18 вересня 2023 року в розмірі 47619,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2422,40 грн та за подачу апеляційної скарги - 3633,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 7000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.А. Лобов
О.О. Панченко