Житомирський апеляційний суд
Справа № 279/1040/26Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г.
Категорія 130 Доповідач Миколайчук П.В.
06 травня 2026 рокум. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,
із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П.,
з участю захисника Майданика А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника Майданика Артема Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,50 грн.
Згідно з постановою про адміністративне правопорушення, 26.01.2026 року о 07:06 год. в м.Коростень, вул. Героїв Чорнобиля (Красіна), 5, Житомирської області водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом автомобілем Опель Віваро, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотестер Драгер 0534 (тест 177). Результат 0,38 %о (проміле). Водій від керування транспортним засобом відсторонений, згідно ст.266, чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №575532 від 26.01.2026 року.
Суть апеляційної скарги
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, захисник Майданик А.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, обставини справи з'ясовані неповно, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Адвокат Майданик А.О. вказує на наступне:
- на відеозаписі зафіксовано відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, працівники поліції без повідомлення ОСОБА_1 ознак сп'яніння, запропонували йому пройти огляд;
- у протоколі про адміністративне правопорушення, у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.01.2026 та у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.01.2026 викладені відомості, які не відповідають дійсності, а саме про те, що у ОСОБА_1 виявлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки огляд поліцейськими на виявлення таких ознак не проводився;
- поліцейськими не з'ясовано, чи згоден ОСОБА_1 з результатами огляду;
- поліцейськими не дотримано інструкції з експлуатації газоаналізатора: температура повітря, при якій можлива експлуатація технічного приладу, повинна бути в діапазоні від -5 до +50С, проте огляд проводився при температурі -6,1 С;
Позиції учасників справи
В судовому засіданні захисник Майданик А.О. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, зазначених у ній.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його інтереси представляє захисник Майданик А.О., тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Мотиви апеляційного суду
Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: адміністративним протоколом серії ЕПР1 №575532 від 26.01.2026 року; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП; заявкою на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 26.01.2026 року, яка містить підпис ОСОБА_1 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.01.2026 року; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 26.01.2026 року; висновком алкотестеру Драгер 0534, про результат виявлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння 0,38 %о (проміле), тест 177 від 26.01.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.01.2026 року, який фіксувався відеозаписом з нагрудного портативного відео реєстратора 858226; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №12-01/5847 від 15.10.2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6566904 від 26.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.122 ч.2 КУпАП; рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП Васькевича Ю. від 26.01.2026 року; відеозаписом на DVD-R диску.
На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.
Щодо відсутності на відеозаписі зафіксованих у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, а ознака алкогольного сп'яніння така як: запах алкоголю з порожнини рота може бути встановлена виключно органолептичним шляхом. Інші ознаки поліцейський встановлює шляхом візуального спостереження та аналізу поведінки водія. При цьому, відсутність перевірки ознак на відеозаписі не спростовують факт наявності таких ознак, адже наявність ознак встановлює виключно поліцейський і це є лише підставою для огляду, оскільки метою є встановлення факту керування у стані сп'яніння чи спростування такого стану за результатами огляду. Оскільки у даному випадку перевірці підлягають обставини щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, то заперечення стосовно відсутності ознак, які не були поліцейським озвучені ОСОБА_1 є необґрунтованими, крім цього, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.01.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.01.2026.
Наявність виявлених ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 хоч і не була озвучена останньому працівниками поліції, які запитали, чи пройде водій огляд на стан сп'яніння, однак такі ознаки були зазначені в акті огляду на стан сп'яніння та у направленні на огляд водія до закладу охорони здоров'я, з якими водій ознайомився та підписав без зауважень.
Апеляційний суд критично відноситься до аргументів сторони захисту з приводу нез'ясування поліцейськими згоди ОСОБА_2 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З долучених відеозаписів та письмових доказів у справі встановлено, що ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, або у закладі охорони здоров'я. Водій без жодного примусу виявив бажання пройти огляд на місці зупинки та, в результаті такого огляду, не висловив незгоди із результатом огляду 0,38 проміле.
Отже, апеляційний суд констатує, що отримавши підтвердження стану сп'яніння ОСОБА_1 в результаті його огляду, проведеного спеціальним технічним засобом на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого склав 0,38 проміле, а також об'єктивно встановивши згоду цього водія із такими результатами тесту, про що свідчить підпис ОСОБА_3 у рядку «Підпис особи, що тестують» результатів тесту (а.с.6) та його дії і поведінка із прийняття таких результатів, не висловлення заперечень проти них, що зафіксовано відеозаписом у вищезазначеному інтервалі, були достатньою підставою для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Заперечна відповідь водія на запитання поліцейського щодо вживання алкоголю була надана ОСОБА_3 до проходження огляду на стан сп'яніння та не є беззаперечним свідченням тверезості.
Щодо недотримання поліцейськими інструкції з експлуатації газоаналізатора та визнання результатів тестування неналежними, недопустимими та недостатніми доказами, апеляційний суд зазначає наступне.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
Згідно інструкції алкотестеру Драгер 6810, температурний режим експлуатації прибору становить від -5 С до +50 С повітря.
Прилад Драгер 6810 перед його використанням знаходився в салоні службового авто, тобто перебував в значно теплішому середовищі, температурні показники якого відрізнялись від фактичних показників повітря на вулиці, що і було відображено на роздруківці з алкотестеру, показник температури + 11 градусів.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були належним чином оцінені доводи стосовно порушення працівниками поліції температурного режиму використання приладу «Drager Alcotest 6810». Як вбачається із результату проведеного за допомогою приладу тестування (а.с. 6), робоча температура цього приладу становила + 11 градусів цельсія, що свідчить про те, що прилад зберігався у теплому середовищі (в салоні службового автомобіля) та під час використання не прохолов до мінусових температур, тобто в межах допустимих температур. Крім того, наданий стороною захисту лист Житомирського обласного центру гідрометеорології засвідчує температурні показники -6,1 С 26.01.2026 з 07:00 до 08:00 метеостанції в м. Коростені по вул. Василя Стуса 97, тоді як огляд проводився в м. Коростень по вул. Героїв Чорнобиля о 07:08, що не може свідчити, що саме у вказаному місці в заданий проміжок часу температурний показник був саме -6,1С.
Тому, дані чеку Драгер 6810 від 26.01.2026 суд першої інстанції вірно оцінив як належний, допустимий та достатній доказ.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що виразилось у керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Особа, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, підписала його. Будь-яких пояснень з приводу незгоди з його змістом протокол не містить, як і не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення.
Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що в сукупності вищенаведені та зазначені у постанові суду першої інстанції докази є належними та допустимими по даній справі та поза розумним сумнівом підтверджують факт порушення ОСОБА_1 підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України за діяння, яке мало місце 26.01.2026 року, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, тому його слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Майданика Артема Олександровича в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяП. Миколайчук