Житомирський апеляційний суд
Справа №295/16853/25 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.
Номер провадження №33/4805/755/26
Категорія ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
05 травня 2026 року м.Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Рябенької Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Богуша В.Д. (в режимі відеоконференції), прокурора Корсун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП,
встановив:
Вищенаведеною постановою об'єднано в одне провадження справи про вчинення адміністративних правопорушень №295/16853/25 та №295/16858/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Об'єднаній справі присвоєно № 295/16853/25.
ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП та відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 665 гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі також - Закону № 1700-VII) суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог пункту другого частини першої статті 28 Закону №1700-VII не пізніше наступного робочого дня не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника - Департамент освіти та науки Луганської обласної державної адміністрації з моменту, надходження до неї на підпис 15.11.2024 заяви ОСОБА_2 та наказу № 61-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 », відповідно до якого на посаду педагога соціального Державного навчального закладу «Сєвєродонецький професійний ліцей» було прийнято ОСОБА_2 , який є її близькою особою - сином, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог пункту третього частини першої статті 28 Закону №1700-VII вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 15.11.2024 особисто погодила та підписала заяву ОСОБА_2 та наказ № 61-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 », відповідно до якого на посаду педагога соціального Державного навчального закладу «Сєвєродонецький професійний ліцей» було прийнято ОСОБА_2 , який є її близькою особою - сином, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-7 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Вважає постанову незаконною, посилаючись на неправильне застосування ст.38 КУпАП та неповне з'ясування обставин щодо дня виявлення правопорушення.
Звертає увагу на те, що суд безпідставно ототожнив «день виявлення» з датою складання протоколу. Суд першої інстанції фактично виходив із того, що «днем виявлення» є дата складання протоколу (24.11.2025) та вважав, що підстав для закриття провадження за строками немає. Посилається на те, що у даній справі наявні відомості, що листом від 18.08.2025 № 01-10/0250 до компетентного правоохоронного органу було направлено копії документів, які можуть свідчити про вчинення правопорушення. Отже суд першої інстанції не мав підстав автоматично вважати «днем виявлення» дату складання протоколів, не встановивши дату фактичного отримання /реєстрації зазначеного листа та не надавши оцінки цим обставинам. На думку апелянта, шестимісячний строк сплив до ухвалення постанови 18.02.2026.
У судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник Богуш Д.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст.245 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, які мають істотне значення для правильного, об'єктивного та справедливого розгляду справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили (ст.252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення, та прийняте по справі рішення.
Як зазначено у диспозиції ч.1 ст.172-7 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягне за собою відповідальність, передбачену ч.2 ст.172-7 цього Кодексу.
Згідно примітки до статті 172-7 КУпАП:
1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».
2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
В статті 1 наведеного Закону міститься визначення термінів. Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Вимогами частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованим та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи і такий висновок, ґрунтується на наявних у справі та перевірених суддею доказах.
Згідно із ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, має істотне значення як день його вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Під час збору інформації уповноважений орган отримує відомості, на підставі яких під час складання протоколу встановлює чи є склад адміністративного правопорушення.
Законодавцем у КУпАП не визначено поняття дати виявлення адміністративного правопорушення.
Згідно роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, у цьому випадку є, відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції у випадках, передбачених ст. 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) та, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 255 КУпАП, прокурор (статті 172-4 - 172-20).
З огляду на зазначене датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією (24 листопада 2025 року), а саме коли уповноваженою особою на складання протоколу встановлено всі обставини та склад правопорушення, опитано особу та встановлено, що ОСОБА_1 погодила та підписала заяву сина та наказ, відповідно до якого прийняла його на посаду педагога соціального ДНЗ «Сєвєродонецький професійний ліцей».
Саме з цієї дати, тобто з 24.11.2025 року, слід обраховувати строки накладення адміністративного стягнення, які мали б закінчитись 24.05.2026 року.
Факт направлення листа від 18.08.2025 №01-10/0250 із копіями певних документів не свідчить про автоматичне виявлення правопорушення в той самий день. Наявність документів є лише підставою для проведення перевірки, тоді як «виявлення» передбачає встановлення уповноваженою особою всіх ознак складу правопорушення (суб'єкта, об'єкта, а головне - наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів).
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 24 лютого 2026 року щодо неї залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Рябенька