Житомирський апеляційний суд
Справа №291/1232/25 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.
Номер провадження №33/4805/682/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
05 травня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., адвоката особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Оржеховської Анни Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Оржеховської А.О. на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 08 жовтня 2025 р. о 15 год. 16 хв. в с. Білилівка Бердичівського району Житомирської області, по вул. Лесі Українки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом Honda, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (відсутня реакція зіниць очей, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Оржеховська А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відеозапис не фіксує моменту руху транспортного засобу, не зафіксовано здійснення ОСОБА_1 технічних дій, притаманних керуванню. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано медичний висновок від 09.10.2025 року виданий КНП «Обласний медичний спеціалізований центр ЖОР» за яким ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено. Посилається на те, що у постанові суду не зазначено технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, що є порушенням ч.3 ст.283 КУпАП. Зазначає про упереджене ставлення до особи ромської національності та використання аналогії закону. Стверджує, що суд створив процесуальну турбулентність, не спрямував провадження на встановлення істини, допустив формалізацію процесу, оскільки ОСОБА_1 є малограмотним, не читає процесуальні документи і потребує постійного роз'яснення адвокатом. А зміна процесуальної конфігурації справ, поява нових номерів проваджень, відсутність чітких роз'яснень суду фактично позбавили його можливості усвідомлено брати участь у процесі. Зазначає, що твердження суду про те, що виділення справи не призведе до порушення прав учасників процесу є оціночним та не підтверджене жодним аналізом реальних наслідків. Вважає, що не доведено факту керування, не встановлено законної відмови від огляду, докази оцінено формально, допущено дискримінаційний та упереджений підхід.
Також адвокат надіслав клопотання про поновлення строків на оскарження постанови Ружинського районного суду Житомирської області від 19.01.2026.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис, заслухавши в судовому засіданні захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується наявними доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР 1 № 477293 від 08.10.2025; направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та до закладу охорони здоров'я він не доставлявся у зв'язку з його відмовою від проходження огляду; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5893181 від 08.10.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП; рапорт інспектора СРПП ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, відеозапис події.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зазначеного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом. Відсутність такого факту виключає відповідальність особи за вказаною статтею.
Як вбачається з дослідженого апеляційним судом відеозапису обставин події, поліцейські під'їхали до ОСОБА_1 , який спускався з польової дороги до асфальтованої та котив в руках мопед Honda, державний номерний знак НОМЕР_1 . Працівники поліції встановили особу ОСОБА_1 .. Він одразу почав заперечувати факт керування мопедом, пояснивши, що не керував мопедом, а котився з пагорба. Об'єктивно, у поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння. Водночас матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 в такому стані здійснював керування транспортним засобом. Наявність в справі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР (зокрема, за непред'явлення посвідчення водія, відсутність шолома), не усуває існуючих суперечностей і не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, з відеозапису вбачається, що на вимогу ОСОБА_1 надати йому докази керування транспортним засобом, поліцейський повідомив останньому, що відповідне відео буде надано суду. Проте таких доказів в матеріалах справи немає.
Таким чином, відеозаписом обставин події у повній мірі підтверджуються доводи адвоката про відсутність належних доказів керування мопедом за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постановила:
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Рябенька