Справа № 931/141/22 Головуючий у 1 інстанції: Кідиба Т. О.
Провадження № 22-ц/802/422/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.
06 травня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,
представника відповідача Шевчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Фруктекспол» про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою відповідача Приватного підприємства «Фруктекспол» на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 20 січня 2026 року,
08.04.2022 року позивач звернувся в суд з позовом до ПП «Фруктекспол» про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та ПП «Фруктекспол» укладено договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2018 року (далі - договір).
Згідно з договором позивачем передано підприємству кошти в сумі 462568,00 грн. Факт надання позивачем суми фінансової допомоги товариству підтверджується відповідними квитанціями.
Договором передбачено, що поворотна фінансова допомога піддягає поверненню відповідачем позикодавцю в строк до 27 січня 2022 року.
Станом на 25 березня 2022 року не здійснено повернення грошових коштів.
При цьому, відповідно до умов договору, строк виконання даного договору сторонами не продовжувався.
Оскільки від ПП «Фруктекспол» не надходило пропозицій про відтермінування платежів або внесення змін до діючого договору, або укладення нового договору, така умисна бездіяльність підприємства є порушенням умов договору та норм чинного законодавства.
Просить стягнути з приватного підприємства «ФруктЕксПол» на його користь суму неповерненої фінансової допомоги, що складає 462568,00 грн, суму штрафу у розмірі 92513,60 грн, суму пені в розмірі 14447,30 грн та суму понесеного судового збору в розмірі 5695,30 грн.
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 20 січня 2026 року позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ПП «ФруктЕксПол» в користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованість за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2018 року в сумі 462 568 грн 00 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 5061 грн 71 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ПП «Фруктекспол», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно з положеннями частин 1-4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 16 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ПП «ФруктЕксПол» укладено договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику безпроцентну повторну фінансову допомогу, а позичальник - повернути позику у визначений даним договором строк.
Пунктом 2.1. договору визначено, що валюта по цьому договору - гривня, сума поворотної позики за даним договором 462568,00грн.
Пунктом 2.3 договору визначено, що вказана в даному пункті сума може надаватись позикодавцем частинами на протязі дії договору.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.5 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 27.01.2022 року, повернення проводиться в безготівковій формі позичальником на картковий поточний рахунок позикодавця в банку. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування коштів на поточний рахунок позикодавця (а.с. 7-8).
Отже, за своєю правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.
На виконання своїх зобов'язань позивач перерахував на банківський рахунок ПП «ФруктЕксПол» грошові кошти в загальній сумі 462568,00грн, в наступних розмірах та порядку: 16.11.2018 року на суму 82568 грн 00 коп. (банківська квитанція № 1415-3401-1410-2977); 16.11.2018 року на суму 290000 грн 00 коп. (банківська квитанція № 1415-3383-3705-4868); 28.01.2019 року на суму 90000 грн 00 коп. (банківська квитанція № 1488-4286-3622-9382) (а.с. 9-11).
Тобто, позивач виконав свої зобов'язання повністю та перерахував боржнику грошові кошти, а останній їх отримав.
Однак, позичальник грошові зобов'язання по договору не виконав. Грошові кошти не повернуті.
Рішенням Локачинського районного суду від 19.05.2023 року, що набрало законної сили 26.09.2023 року, у задоволенні позову ПП «ФруктЕксПол» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2018 року відмовлено (а.с.80-88).
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції дійшов переконання, що позивач виконав зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги, надав відповідачу позику в розмірі 462568,00 проте відповідач зазначену суму боргу не повернув, а тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідач належними та допустимими доказами не спростував вимог позовної заяви, що стосується отримання та повернення ПП «Фруктекспол» коштів, що отримані від ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині штрафу та пені , з врахуванням пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог жодною із сторін не оскаржується.
Єдиними доводами апеляційної скарги є оцінка правомірності договору від 16.11.2018 року в частині відсутності згоди засновника на укладення такого договору та підписання даного договору ОСОБА_1 , як зі сторони позикодавця так і зі сторони позичальника.
Такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки оцінку правомірності та законності укладеного 16.11.2018 року договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги надано рішення Локачинського районного суду від 19 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
Безпідставними є доводи представника відповідача, які озвучені ним в судовому засідання в суді апеляційної інстанції та в заяві від 09.03.2026 року, щодо наявності передбачених п. 1 ч. 1 с. 254 ЦПК України для закриття провадження у справі. З матеріалів справи зокрема: договору від 16.11.2018 року безпроцентної поворотної фінансової допомоги вбачається, що правовідносини виникли між фізичної особою ОСОБА_1 та ПП «Фруктекспол» щодо повернення коштів, які надані у позику, а тому підлягають розгляду судом загальної юрисдикції.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства «Фруктекспол» залишити без задоволення.
Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 20 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя:
Судді: