Справа № 496/1886/26
Провадження № 2/496/2605/26
07 травня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Шаньшиної М.В.
за участю: секретаря судового засідання Ткаченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2023 року по 01.02.2026 року в розмірі 85 579,71 гривень. Мотивувала позов тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14.05.2013 року у справі №496/1122/13-ц уточнений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи з 05.03.2013 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі виконавчого листа № 496/1122/13-ц, виданого 18.06.2013, Біляївським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 42280484. Відповідач систематично ухиляється від виконання рішення суду, аліменти не сплачує, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість по сплаті аліментів. Так, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №42280484 від 03.02.2026 року, складеного головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М., заборгованість по аліментах становить 85579,71 гривень. Станом на час звернення до суду зазначена заборгованість відповідачем не погашена. Враховуючи викладене, а також систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної сплати аліментів, що призвело до утворення значної заборгованості, представник позивача звернулась до суду із вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, просить розглянути справу без участі позивача та її представника, та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача, про що зазначила в прохальній частині позовної заяви.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, а тому суд, приймаючи до уваги згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14.05.2013 року у справі №496/1122/13-ц уточнений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи з 05.03.2013 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі виконавчого листа № 496/1122/13-ц, виданого 18.06.2013 року, Біляївським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 42280484.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №42280484 від 03.02.2026 року, складеного головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М., заборгованість по аліментах становить 85579,71 гривень.
Відповідно до розрахунків представника позивача, за період з 01.03.2023 року по 01.02.2026 року розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 191 680 грн. Однак, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, представник позивача просить суд стягнути з відповідача пеню в межах суми заборгованості, а саме у розмірі 85 579,71 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палата Верховного Суду від 03.04.2019 по справі № 333/6020/16-ц, законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі 572/1762/15-ц.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.
Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц зазначено, що загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
- p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+….(Anх1%хQn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Водночас, розмір неустойки не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами (частина перша статті 196 СК України).
У постанові від 19.01.2022, ухваленій у справі №711/679/21 Верховний Суд зазначив таке: формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Відповідно до приписів статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В силу статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не спростував наведений стороною позивача розрахунок і не надав доказів відсутності вини щодо прострочення сплати аліментів.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, встановив, що відповідач систематично не виконував обов'язок щодо своєчасної сплати аліментів, унаслідок чого утворилась значна заборгованість, яка на момент звернення до суду з позовом становить 85 579,71 грн; представником позивача з урахуванням вимог ч. 1 ст. 196 СК України заявлено до стягнення пеню в межах суми заборгованості, що є обґрунтованою та законною вимогою, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) у зазначеному розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, у зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 150, 180, 196 СК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 272, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2023 року по 01.02.2026 року в розмірі 85 579,71 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя М.В. Шаньшина