Про призначення судової технічної експертизи по справі
Справа № 495/1256/26
Номер провадження 2/495/1809/2026
08 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Чибукової О.В.
справа № 495/1256/26
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у місті Білгород-Дністровському клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики,-
представника позивача в режимі відеоконференції - ОСОБА_4
представника відповідача в режимі відеоконференції - ОСОБА_5
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики.
23 березня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів - оригіналу боргової розписки від 17.05.2018, яка перебуває в матеріалах справи № 947/15191/24.
Вищеописане клопотання мотивоване тим, що сторона позивача обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірний договір позики, оформлений розпискою, не був укладений 17.05.2018 як то зазначено в самі розписці, це відомості не відповідають дійсності і можуть бути спростовані шляхом проведення відповідної експертизи матеріалів документів.
Водночас, для проведення такої експертиз експертам необхідно надати оригінал розписки, яка на даний час перебуває в матеріалах цивільної справи № 947/15191/24, яка перебуває в провадженні Київського районного суду м. Одеси (докази додаються).
Без дослідження оригіналу спірної розписки неможливо буде провести експертне дослідження в межах даної справи та об'єктивно встановити всі обставини, які впливають на результат розгляду справи по суті.
Разом з цим, сторона позивача позбавлена законної можливості отримати оригінал вказаного доказу, а тому і звертається з клопотанням до суду.
Крім того, враховуючи, що обставини, встановлені експертом при проведенні судової експертизи можуть мати суттєве значення для правильного вирішення даного спору по суті, а саме експертне дослідження зможе встановити давність складення боргової розписки, представник позивача просить призначити по справі судово-технічну експертизи документу - оригіналу боргової розписки, датованої 17.05.2018 р за видом експертної спеціальності 2.4 «Дослідження давнини виготовлення документів» оригіналу власноручно написаної боргової розписки від 17.05.2018 р., на вирішення якої поставити наступні запитання:
Давність виконання рукописного тексту в оригіналі розписки від 17.05.2018р., складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США, більше 5 років чи менше?
Якщо давність нанесення рукописного тексту в розписці менше 5 років, то яка приблизна (місяць та рік) давність такого нанесення?
Чи вбачаються на об'єкті дослідження (розписці від 17.05.2018р.) застосування методів зістарювання документу, якщо так, то які саме?
Представник позивача проведення експертизи просить доручити експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
У судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечував, оскільки розписка, яку просить витребувати представник позивача знаходиться у матеріалах справи у Київському районному суді. Справа, у матеріалах якої знаходиться розписка ще не розглянута, розписка не досліджена судом. Експертиза у справі № 947/15191/24 проведена Одеським науково-дослідним інститутом.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно приписів пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З аналізу клопотання про витребування доказів, наданого представником позивача, вбачається, що останній зазначає який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.
Втім, поза увагою представника позивача залишились приписи п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у відповідності до яких учасник справи має зазначити вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У клопотанні від 22.03.2026 міститься теза про те, що сторона позивача позбавлена законної можливості отримати оригінал вказаного доказу самостійно, однак така жодним чином не обґрунтована.
Водночас, необхідно звернути увагу, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу (ст. 96 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.
Щодо клопотання про призначення судово-технічної експертизи, врахуванню підлягає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною третьою ст. 103 ЦПК встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 103 ЦПК України).
Згідно положень частини п'ятої ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до п. 1.2, 3.2.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема технічна експертиза документів.
Основними завданнями технічної експертизи документів є: визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.
У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що позивачем заявлене клопотання про призначення судової технічної експертизи, встановленні експертом при проведенні судової експертизи обставини можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, довести або спростувати обставини, на які посилаються сторони, з урахуванням того, що встановлення давності виконання документу є одним з основних завдань судової технічної експертизи документів, для правильного вирішення справи є необхідність з'ясування обставин, для встановлення яких, необхідні спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити по справі судову технічну експертизу.
Складність проведення експертизи та необхідність значного проміжку часу на її проведення є підставою для зупинення провадження у справі.
Згідно з положенням п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 83, 103, 104, 107, 108, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики - відмовити.
Клопотання представника позивача про призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики - задовольнити.
Призначити по справі № 495/1256/26 судову технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
Давність виконання рукописного тексту в оригіналі розписки від 17.05.2018р., складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США, більше 5 років чи менше?
Якщо давність нанесення рукописного тексту в розписці менше 5 років, то яка приблизна (місяць та рік) давність такого нанесення?
Чи вбачаються на об'єкті дослідження (розписці від 17.05.2018р.) застосування методів зістарювання документу, якщо так, то які саме?
Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Львів, 79040, вул. Конюшинна, 24, фактична адреса: вул. Збиральна, 24).
Оплату вартості проведення експертизи покласти на позивача.
На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від його виконання, передбачені ст.ст. 384, 385 КК України.
Надати експерту матеріали цивільної справи № 495/1256/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики.
Роз'яснити сторонам по справі положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно законодавства України, зокрема: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 08 травня 2026 року.
Суддя