Провадження: 2-а/484/43/26
Справа: 484/1353/26
08.05.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Коваленко Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бабкова О.С. звернулася до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.12.2025 року №2016, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
В обгрунтування зазначає, наступне, як слідує із змісту протоколу № 1224 - суть адміністративного правопорушення полягає у несвоєчасному проходженні медичного огляду для визначення придатності до військової служби, ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги п.3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. З статті 210-1 КУпАП. І факт вчинення підтверджується свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Інші докази щодо вчинення правопорушення до протоколу не надано. Також відповідачем не надано жодних доказів, за якими позивач повинен був би виконати норми закону, за якими його притягнуто до адміністративної відповідальності: ні протокол, ні постанова не містять відомості про дату останнього проходження ВЛК ОСОБА_1 , ні про наявність відповідного рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або керівника ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП про направлення ОСОБА_4 на проходження ВЛК. Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов'язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Крім того, до позовної заяви долучено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, в обгрунтування зазначено, що про постанову ОСОБА_1 дізнався лише 13.03.2026, коли було заблоковано його карткові рахунки, тоді він і дізнався про відкриття виконавчого провадження на підставі винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 постанови по справі про адміністративне правопорушення від 08.12.2025 №2016.
Також, у зв'язку з поданням даного адміністративного позову, позивач поніс витрати, які складаються з судового збору у сумі 665,60 та втрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
20.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали, на підставі яких ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
14.04.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позов, в обгрунтування якого зазначено, що ротокол № 1224 від 26.11.2025 року про скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, складений у його присутності; про день, місце та час розгляду справи, а саме: 08.12.2025 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №3 Яременко С.М. було доведено при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення.Отже ІНФОРМАЦІЯ_4 , достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год 00 хв. 08.12.2025 року. Після розгляду справи по суті примірник постанови № 2016 від 08.12.2025 року був направлений ОСОБА_5 , поштовим відправлення AT «Укрпошта» №14194/1 на задекларовану / зареєстровану адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 . Тому відповідач вважає, що у позивача відсутні докази на підтвердження поважності пропуску строків, зазначених у ч. 1 ст. 287 КУпАП, що є підставою залишення даного позову без розгляду.
04.05.2024 року набув чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі - Закон №3621), яким було скасовано статус «обмежено придатний до військової служби». Відповідно, що всі, хто мав цей статус, до 5 лютого 2025 року повинні були пройти повторний медичний огляд.
Разом з тим, у зв'язку з тим, що переважна частина військовозобов'язаних зі статусом «обмежено придатний» не встигли пройти ВЛК до вказаної дати, Кабінетом Міністрів України було продовжено строк на проходження ВЛК до 5 червня включно 2025 року.
Отже військовозобов'язаний зі статусом «обмежено придатний» зобов'язаний був пройти ВЛК до до 5 червня 2025 року на підставі Закону №3621
Але так як позивачем цих законних дій вчинено не було, (не пройдено ВЛК) то 15.11.2025 року, у позивача змінився статус на «порушник військового обліку», після чого було сформовано і направлено звернення до органів поліції про супроводження та доставления військовозобовязаного громадянина ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 , (витяг з ААІС «Оберіг» додається) для проходження ВЛК.
Тому на підставі протоколу, та всіх зібраних доказів у справі, постановою № 1322 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_6 , установлено, що під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішення ВЛК чи відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги п.З ч. 1, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. (копія постанови є додається). Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 , штраф у сумі 17 000 грн.
Вважають, що позовна вимога про скасування постанови № 2016 від 08.12.2025 р яку виніс начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_6 НЕЧАЙ немає під собою законних підстав є необгрунтованою та такою, що не підлягає виконанню, а ІНФОРМАЦІЯ_3 діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17.04.2026 року через підсистему "Електронний суд" представник позивача адвокат Бабкова О.С. скерувала відповідь на відзив.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, повідомлялися про дату та час розгляду справи належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
В судовому засіданні 06.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 08.05.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Суд встановив, що 08.12.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_7 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та на нього накладений штраф у розмір 17000 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 26.11.2025 року о 10.45 год під час особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час проведення звірки облікових даних було виявлено вчинення ним адміністративне правопорушення, а саме, відповідно до абз.4 п.69 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік, отже гр. ОСОБА_1 своєчасно не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 не виконав правил війського обліку, встановленні законодавством, порушив вимоги п.3 ч.1 ст.22 Закону України ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Указом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 69/2022«Про загальнумобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 передбачено, що під час здійснення мобілізаційних заходів військовозобов'язані повинні проходити військово- лікарські комісії з метою встановлення ступеня придатності лдо військової служби. Вимогами абз. 3 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово - лікарські комісії чи відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Отже, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Разом з тим, діючим законодавством визначено процедуру направлення військовозобов'язаного на проходження ВЛК, яка повинна бути дотримана уповноваженими органами та посадовими особами.
Згідно п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстраціїнаправлень навійськово-лікарськукомісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Відповідно до положень п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули дотериторіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримкидля уточненнясвоїх обліковихданих (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичнийогляд ненаправляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Як підтверджено матеріалами справи, повістки на медичний огляд (проходження ВЛК) на ім'я ОСОБА_1 вручено не було, направлення на проходження ВЛК у встановленому діючим законодавством порядком не видавалось.
Вказана обставина представником відповідача будь-яким чином не спростована.
Крім того, судом встановлено, що на час винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 вже пройшов медичний огляд «ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме 03.12.2026, як сама постанова винесена 08.12.2026.
Згідно ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищезазначене, доводи представника позивача про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення не спростовано відповідачем та наявними матеріалами справи, а його вина не доведена належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, в зв'язку із чим суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення накладено на позивача незаконно та необґрунтовано, а тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.
Що стосується судових витрат по справі, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Так, між позивачем та адвокатом Бабковою О.С. укладено договір № 1188884 від 13.03.2026 року про надання правничої (юридичної) допомоги.
Позивачем для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано акт здачі-прийняття робіт від 20.03.2026 на суму 10000,00 грн.
Предметом спору у справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 17000 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 10000, 00 грн.
Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 року у справі №810/1502/18.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зазначає, що поданий адміністративний позов містить невеликий обсяг та долучених додатків. За характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників вказана адміністративна справа є справою незначної складності.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Крім того, документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 665,60 грн. згідно платіжної інструкції №1.581144221.1 від 19.03.2026.
Таким чином відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 46, 77, 90, 242 246, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_7 №2016 від 08.12.2025 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №2016 від 08.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 665,60 грн. тавитрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн., а всього судові витрати в сумі 2665 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 08.05.2026 року.
Суддя Н.А. Коваленко