справа № 489/1512/26 провадження №2/489/1474/26
Іменем України
08 травня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У лютому 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 86343 від 15.10.2019 у розмірі 15104,00 грн. та судові витрати, які складаються із 2662,40 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 15.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» (далі - ТОВ «Займер») та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту №86343, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі та на умовах, передбачених цим договором.
11.03.2020 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ЗК-11032020, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема по кредитному договору №86343 від 15.10.2019.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих грошових зобов'язань заборгованість за кредитним договором становить 15104,00 грн., яку відповідач в позасудовому порядку борг не погасив, через що позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 26.02.206 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «Приват Банк» докази випуску банківської картки та відкриття рахунку на ім'я відповідача та виписку по рахунку.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 15.10.2019 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 86343, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 2000,00 грн. строком на 14 днів (до 28.10.2019) зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 730% річних (2% в день).
Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі неповернення клієнтом кредиту в строк, заначений в пункті 1.2 цього договору, клієнт зобов'язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору.
Договір підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - КL1315, що відповідає довідці ТОВ «Займер» 25 про ідентифікацію позичальника.
Перерахування ТОВ «Займер» кредитних коштів відповідачу в розмірі 2000,00 грн. на номер картки НОМЕР_1 , емітент - PRIVAT BANK, підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 15.05.2025 № 6382/05.
Фактичне зарахування кредитних коштів в сумі 2000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_2 підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 14.04.2026 № 20.1.0.0/7-260407/80823-БТ, наданої на виконання ухвали суду від 26.02.2026.
11.03.2020 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ЗК-11032020, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема по кредитному договору №86343 від 15.10.2019.
Згідно витягу з Реєстру боржників на момент набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача, заборгованість за кредитним договором № 85343 від 15.10.2019 становить 15104,00 грн., з яких: 2000,00 грн. суми виданого кредиту; 560,00 грн. за процентами, 12544,00 грн. шарфам/пені.
Вказана заборгованість відповідає розміру заборгованості згідно розрахунку, складеного станом на 10.03.2020 попереднім кредитором ТОВ «Займер» та яку просить стягнути позивач, як новий кредитор.
13.02.2026 позивач направив на адресу відповідача досудову вимогу в якій вимагав погасити заборгованість в сумі 15104,00 грн., яка залишена без виконання.
Таким чином, після набуття права вимоги позивач заборгованість відповідача не збільшував.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до вимог статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).
Згідно частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (статті 634ЦК України).
За змістом частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
При цьому, згідно частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Таким чином, укладення відповідачем в електронному вигляді договору про надання споживчого кредиту та його підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Судом встановлено, що договір про споживчий кредит укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора шляхом його підписання відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону позичальника.
Дослідженими судом доказами підтверджується, що відповідач порушила свої зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджена відповідним розрахунком та відповідачем не спростована.
Разом з цим, положеннями частини третьої статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, так як розмір пені значно перевищує заборгованість по тілу кредиту, тому з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 2000,00 грн., що відповідає основній заборгованості.
Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 4560,00 грн., яка складається із 2000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 560,00 грн. процентів та 2000,00 грн. пені..
Так як суд позов задоволено частково на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 803,77 грн. (2662,40 х 30,19%)
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 8000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та бере до уваги складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви, часткове задоволення позову, а також критерії розумності і співмірності.
При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження і часткове задоволення позовних вимог, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 86343 від 15.10.2019 в загальному розмірі 4560,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.), а також судовий збір в сумі 803,77 грн. (вісімсот три гривні 77 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, коп.28;.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 08.05.2026.
Суддя І.В.Коваленко