Справа № 489/3981/26
Провадження № 1-кс/489/2302/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
08 травня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні за №62025150010002193 від 31.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка, Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, офіційно не одруженого, без неповнолітніх дітей, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення інкримінованих дій перебував на посаді матроса резерву 1 взводу резерву рядового складу 1 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150010002193 від 31.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, стосовно ОСОБА_4 .
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на строк досудового розслідування - до 22.05.2026 включно.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що залишив військову частину через незгоду з діями та поведінкою керівництва. Добровільно був мобілізований у 2024 році, військову частину самовільно залишив 25.02.2025. пізніше подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності для продовження служби та з'явився до резервного батальйону. Був переведений до військової частини НОМЕР_2 . Проходив лікування, з якого не повернувся до частини, бо не знав куди йому їхати, тому повернувся додому. ВЛК не проходив, інвалідності не оформив. Проживав не за місцем реєстрації, а в цивільної дружини. Розумів, що вчиняє кримінальне правопорушення та перебуває в розшуку. Затриманий був на вулиці біля магазину. Бажає продовжувати проходження служби в іншій частині.
Захисник підозрюваного заперечував проти клопотання, вважаючи ризики необґрунтованими. Просив відмовити в задоволенні клопотання, врахувавши бажання підозрюваного продовжити службу та його критичне ставлення до вчиненого.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що солдат ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він о 08:00 год 25.02.2025, діючи умисно, в умовах воєнного стану, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді матроса резерву 1 взводу резерву рядового складу 1 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог чинного законодавства усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце служби у тимчасовій дислокації військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував поза межами місця служби, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби до 26.08.2025.
26.08.2025 співробітниками МЗВ ВСП до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві доставлений солдат ОСОБА_6 , де останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_6 подав прокурору клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону скеровано до Центрального районного суду м. Миколаєва відповідне клопотання, яке ухвалою суду від 11.03.2026 повернуто прокурору, у зв'язку з неявкою підозрюваного до місця служби.
06.05.2026 ОСОБА_6 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування; наказами. У судовому засіданні підозрюваний визнав факт самовільного залишення військової частини.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає доведеними обставини існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення, протягом тривалого часу перебував поза межами військової частини, розуміючи свій обов'язок проходити військову службу, про що підозрюваний особисто зазначив під час розгляду клопотання. Проживав не за місцем реєстрації, розуміючи, що перебуває в розшуку, був затриманий випадково на вулиці.
Натомість прокурором не доведено ризики незаконного впливу на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у свою чергу, свідчить про формальне посилання сторони обвинувачення на наявність зазначених ризиків, враховуючи той факт, що підозрюваний постійно перебував поза межами місця служби з часу його залишення і до моменту затримання та не вчиняв будь-яких дій, направлених на незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню чи вчинення іншого кримінального правопорушення.
На підставі ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою через стан здоров'я.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
При цьому відповідно до положень ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, розмір якої відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи встановлені при розгляді клопотання обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його ставлення до вчиненого, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №62025150010002193 від 31.03.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його фактичного затримання на строк з 06.05.2026 до 22.05.2026 включно.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з-під варти, у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн.
Покласти на ОСОБА_7 у разі звільнення під заставу наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за виключенням спільної участі у проведенні слідчих дій у даному кримінальному провадженні;
- за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_7 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 22.05.2026 включно.
Повний текст ухвали виготовлено 08.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1