Справа № 489/3951/26
Провадження № 1-кп/489/683/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
про призначення судового розгляду
08 травня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №12024152040001339 від 22.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
В ході підготовчого судового засідання прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, зазначивши про його відповідність вимогам КПК України.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.
Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Інгульському районному суду міста Миколаєва. Підстав для закриття, зупинення кримінального провадження чи прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, обвинувальний акт не має недоліків, які б унеможливлювали його призначення до судового розгляду. За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Також до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 12.05.2026.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. Зауважив, що проживання з матір'ю не стримало обвинуваченого від вчинення протиправних дій. Перебування вдома під домашнім арештом не запобігатиме ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, вважаючи, що відносно обвинуваченого можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Так, обвинувачений проживає з матір'ю похилого віку, яка потребує проведення операції та догляду. Обвинувачений також має проблеми зі здоров'ям, перебуває на замісній терапії. Дохід сім'ї складається з періодичних підробітків ОСОБА_3 , пенсії матері та її підробітків. Ризики, наведені у клопотанні, захист вважає необґрунтованими. ОСОБА_3 не переховувався, був затриманий за місцем проживання. Свідки у кримінальному провадженні перебувають під псевдонімами, їхніх адрес обвинувачений не знає, тому ніяк не може впливати на них.
Вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді від 13.02.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою від 09.04.2026 до 12.05.2026.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтриманому прокурором у підготовчому судовому засіданні, зазначено, що продовжують існувати ризики переховування від суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, які існували при застосуванні запобіжного заходу. Необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу обумовлюється тяжкістю кримінального правопорушення, яке є тяжким та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Обвинувачений може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення або вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходів. Менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, необхідність уникнення визначених ст. 177 КПК України ризиків.
Сам факт подання до суду обвинувального акта та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні відповідного кримінального правопорушення є свідченням обґрунтованості підозри.
Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, які існували при застосуванні запобіжного заходу. Так, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, проживання з матір'ю не стримало його від вчинення протиправних дій, офіційно не працює, стабільного джерела доходу, окрім як від незаконної діяльності, не має. Кримінальне правопорушення було припинене правоохоронними органами, а тому посилання захисту на затримання ОСОБА_3 вдома як на доказ відсутності ризику переховування суд вважає необґрунтованим.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість у даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочину, в якому він обвинувачується, об'єктивно та беззаперечно існує.
Ризик впливу на свідків є обґрунтованим, оскільки судом вони ще не допитані, а їх показання матимуть важливе значення для встановлення всіх обставин справи.
Водночас, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором не доведений. Нез'явлення за викликом суду охоплюється ризиком переховування.
Суду не надано доказів неможливості утримання обвинуваченого під вартою через стан здоров'я.
Таким чином, керуючись положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, із залишенням розміру застави та обов'язків, визначених ухвалою від 13.02.2026.
Керуючись статтями 177, 183, 314 -316, 372 КПК України, суд
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024152040001339 від 22.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.05.2026 о 9:30 год в залі судового засідання Інгульського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/16, 2 поверх.
Викликати в судовий розгляд прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 06.07.2026 включно, із залишенням розміру застави та обов'язків, визначених ухвалою від 13.02.2026.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Строк дії ухвали в частині строку тримання під вартою - до 06.07.2026.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1