Справа 761/3984/24Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2341/2024 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2 Категорія: ст. ст. 303, 304 КПК України
22 березня 2024року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від05 лютого 2024року,
за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_7 ,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7
(на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 18.01.2024 № 184зкп).
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Натомість аналізуючи зміст заяви та скарги про вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя прийшов до висновку, що, в розумінні ст.ст. 2, 11 КК України, вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Викладені у заяві ОСОБА_7 обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій слідчого, які би можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2024.
Зазначає, що ОСОБА_7 звернулась до ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, із заявою від01.08.2023 про умисне внесення ОСОБА_8 , заступником керівника Київської місцевої прокуратури №8, до офіційного документу - постанови про призначення групи прокурорів від 12.10.2019 у кримінальному провадженні №120 191 000 800 07304 завідомо неправдивих відомостей, про те, що 12.10.2019 за №120 191 000 800 07304 до ЄРДР вносились відомості про обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки 12.10.2019 за №120 191 000 800 07304 в ЄРДР було зареєстроване кримінальне правопорушення, передбачене ст. 356 КК України (самоправство).
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві відмовився вносити до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_7 від 01.08.2023, а тому остання оскаржила бездіяльність слідчого до Шевченківського районного суду міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.09.2023 посправі №761/28675/23 скаргу ОСОБА_7 було задоволено та зобов'язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у міста Києві, внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_7 від 01.08.2023.
У жовтні 2023 року ОСОБА_7 отримала лист від 25.09.2023 №28819-23/к/1 1-03-15945/23 за підписом ОСОБА_9 , слідчого ТУ ДБР, розташованого у міста Києві, згідно якого за зверненням ОСОБА_7 від 01.08.2023 внесено відомості до ЄРДР під номером №620 231 001 200 00714 від 22.09.2023 та додано витяг з ЄРДР.
Згідно з витягом з ЄРДР, ОСОБА_10 до розділу "Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" вніс наступне: "Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.09.2023 у справі №761/28675/23, якою задоволено скаргу ОСОБА_7 щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою останнього від 01.08.2023 щодо вчинення кримінального правопорушення службовими особами Київської міської прокуратури № 8".
Однак, на переконання представника внесення до ЄРДР фрази "вчинення кримінального правопорушення службовими особами Київської міської прокуратури № 8" жодним чином не відображають жодної фактичної обставини злочину про службове підроблення із заяви ОСОБА_7 від 01.08.2023, тобто ухвала слідчого судді виконана не була.
У зв'язку з чим 18.01.2024 за №184-зкп ОСОБА_7 подала до Державного бюро розслідувань заяву про вчинення ОСОБА_11 , слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання ухвали суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Проте, уповноважені особи ДБР відмовились вносити відомості із заяви ОСОБА_7 від 18.01.2024 № 184-зкп до ЄРДР, у зв'язку з чим остання звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань.
Представник наголошує, що в ЄРДР має бути вказано подію кримінального правопорушення, яка відображає: час, місце, дію, предмет дії, якщо відомо особу. Однак, у даному випадку, не зрозуміло подію якого кримінального правопорушення відображає речення "вчинення кримінального правопорушення службовими особами Київської міської прокуратури № 8".
За наведеного вважає, що висновки слідчого судді, викладені в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №761/3984/24 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення має бути скасоване через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ст.ст. 91,214 КПК України та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 11 КК України.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, Офіс Генерального прокурора та представник ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду провадження повідомлені у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду провадження за приписами ч. 4 ст. 405 КПК України. Від ОСОБА_7 також не надійшло заперечень щодо розгляду провадження за відсутності
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги з додатками, колегія суддів дійшла наступного.
Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням приписів ч. 1 ст. 404 КПК України щодо суті прийнятого рішення та апеляційних вимог, підтриманих заявником в суді апеляційної інстанції.
Згідно положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Главою 26 КПК України чітко визначено та регламентовано порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого/детектива, дізнавача, прокурора на досудовому провадженні.
За нормою ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як указують приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як свідчить ч. 2 вказаної норми процесуального закону.
Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення - не допускається.
На підставі ч. 4 цієї норми процесуального закону, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - не допускається.
Системний аналіз наведених положень ст. 214 КПК України свідчить про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то після прийняття та реєстрації такої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, перелік яких визначений, зокрема, п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, норму якої покладено і в абз. 5 п. 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298.
Якщо у заяві чи повідомленні даних про кримінальне правопорушення немає, то вони не можуть визнаватися такими, що підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вказане застосування закону знайшло своє відображення і в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20) щодо того, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №818/15/18 (провадження № 11-1466апп18), слідчий суддя має з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як видно з матеріалів провадження за скаргою, 18.01.2024 ОСОБА_7 звернулася доТериторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві з заявою про вчинення слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві по невнесенню відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_7 № 184зкп від 18.01.2024, остання оскаржила до Шевченківського районного суду міста Києва - 30.01.2024 (а.п. 1-32).
Дослідивши зміст скарги ОСОБА_7 та долученої до скарги заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку, що зазначені у заяві ОСОБА_7 обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій слідчого, які би можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення, а тому і відмовив у задоволенні скарги, з правильністю чого погоджується і колегія суддів.
При цьому, слід зазначити, що слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_10 за заявою ОСОБА_7 від 02.08.2023 про вчинення кримінального правопорушення внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620 231 001 200 007 14 (а.п. 26-27), що не оспорювалось в апеляційній скарзі та ОСОБА_7 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Водночас зі змісту скарги ОСОБА_7 від 30.01.2024 убачається, що фактично вона не погоджується з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, у той же час вказує на вчинення слідчим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України - умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили щодо зобов'язання внести відомості за заявою ОСОБА_7 від 02.08.2023, що було зроблено слідчим 22.09.2023.
За наведеним, апеляційна скарга представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Прийняття даного рішення не позбавляє ОСОБА_7 або в її інтересах представника права на повторне звернення з заявою про вчинене кримінальне правопорушення (злочин) в порядку ст. 214 КПК України з наданням доказів на вчинення такого правопорушення, а у разі бездіяльності уповноваженої особи щодо її прийняття за процедурою вказаного кримінального процесуального закону - права на звернення до слідчого судді зі скаргою на таку бездіяльність.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від05 лютого 2024 року,якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 (на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 18.01.2024 № 184зкп), - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4