Справа № 489/5077/25
Провадження № 1-кп/489/498/26
08 травня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.03.2025 під № 22025150000000061, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Воронеж, рф, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дітей, працевлаштованого на посаді охоронця у ТОВ "Епіцентр К", раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
На розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження з обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Для забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 13.03.2026 продовжено до 11.05.2026 включно. У зв'язку з неможливістю завершити розгляд справи 08.05.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2026.
Прокурор подав клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ризики наявні на час застосування саме такого запобіжного заходу не зменшились і не змінились, що свідчить про необхідність його подальшого застосування. Вважав можливим переховування обвинуваченого від суду з огляду на тяжкість можливого покарання за вчинення злочину. Крім того, вважає наявним ризик продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 обвинувачується.
Захисник проти клопотання прокурора заперечував. Зазначив, що ризик переховування відсутній, оскільки обвинувачений має тісні соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають двоє дітей та батьки похилого віку. Щодо ризику продовжити кримінальне правопорушення захисник зауважив, що ОСОБА_6 усвіломив пртиправність свої дій та намірів їх повторювати не має. Вважав достатнім застосування до ОСОБА_6 цілодобового домашнього арешту.
ОСОБА_6 погодився із захисником, також просив застосувати цілодобовий домашній арешт. Зазначив, що м. Миколаїв наміру покидати не має, оскільки тут проживають всі його рідні. Також не має намірів вчиняти будь-які протиправні дії.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо ОСОБА_6 строку раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за санкцією якої можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого роду кримінальних правопорушень нормами Кримінального кодексу України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти Української Держави та Українського Народу. Згідно обвинувачення ОСОБА_6 добровільно злочинну діяльність не припиняв, доки не був затриманий працівниками правоохоронного органу, що в сукупності з продовженням збройної агресії свідчить про наявність ризику продовження вчинення кримінального правопорушення.
Суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_6 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; наявність тісних соціальних зв'язків обвинуваченого, проте враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, продовження збройної агресії рф проти України, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, зазначені ризики продовжують існувати та не зменшились.
Судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства.
Домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло, як і застава які розраховані на свідому, правомірну його поведінку, враховуючи спосіб вчинення злочину, у якому він обвинувачується, не зможуть фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків та гарантувати безумовне дотримання обов'язків обвинуваченим, тому адекватним запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_6 буде тримання під вартою.
Крім того, суд враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, за якими під час дії воєнного стану до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також у п. 6.2 Рішення від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024 Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що «застосування за частиною шостою статті 176 КПК під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України».
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, наявність декількох істотних ризиків, обставини кримінального правопорушення, суд вважає доцільним не визначати розмір застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню, шляхом продовження дії раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 06 липня 2026 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів до «06» липня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2