479/1299/25
2/479/139/26
28 квітня 2026 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/1299/25 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник позивача Рассказов Д.І.,
відповідач ОСОБА_1 ,
ТОВ "Споживчий центр" через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що 17 грудня 2024 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та відповідачем було укладено кредитний договір №17.12.2024-100000369, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 19 000 грн., строком на 155 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом протягом усього строку користування кредитом. Комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 9% від суми кредиту та дорівнює 1700 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1700 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка 285 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань станом на 08 вересня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 57 190,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі - 19000,00 грн., заборгованість по відсотках в сумі - 23560 грн., комісії (пов'язаної з надання кредиту) -1710 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3420 грн., неустойки 9500,00 грн., тому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту, та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн..
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Згідно письмових пояснень просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 грудня 2024 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 17 грудня 2024 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором "Е645" укладено кредитний договір №17.12.2024-100000369 від 17 грудня 2024 року.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісію(ї) встановлена(і) договором (пункт 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3. Пропозиції).
Сума кредиту 19000 грн. Строк на який надається кредит 155 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 20 травня 2025 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4149-49XX-XXXX-3123 (п.2,3,4 Заявки).
Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених в графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.6 Заявки).
Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.7 Заявки).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 1700 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п.8 Заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1700 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів (п.9 Заявки).
Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка - 0,97% (п.12 Заявки).
Неустойка - 285 грн., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.17 Заявки).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 3209,43%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 47690,00 грн.. Загальні витрати за споживчим кредитом 28690,00 грн. (п.16 Заявки).
ТОВ "Універсальні платіжні рішення" повідомило ТОВ"СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" про успішне перерахування 17 грудня 2024 року о 09.30 год. на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 19000 грн.. Призначення платежу: видача за договором кредиту №17.12.2024-100000369. Способи організації переказу грошових коштів узгодженні між ТОВ "Універсальні платіжні рішення" та ТОВ"СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" у договорі про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року.
Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За положеннями ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК).
Згідно положень ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до положень ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За положеннями п.4 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до положень ч.2 ст.8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, нормами Закону України "Про споживче кредитування" кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.
Неустойкою (штрафом, пенею), за ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина ч.2 ст.551 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно положень ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до положень ч.1, 2 ст 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" було укладено кредитний договір №17.12.2024-100000369 від 17 грудня 2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до даних умов договору ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" надало відповідачу кошти в сумі 19000 грн. строком на 155 днів, тобто до 20 травня 2025 року, а останній зобов'язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором.
17 грудня 2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" суд вважає доведеним.
Згідно із наданою ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №17.12.2024-100000369 від 17 грудня 2024 року, заборгованість відповідача складає 57 190,00 грн., з яких: заборгованості по тілу кредиту в сумі - 19000,00 грн., заборгованість по відсотках в сумі - 23560 грн., комісії (пов'язаної з надання кредиту) -1710 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3420 грн., неустойки - 9500,00 грн..
Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування та комісія за надання кредиту в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 19000,00 грн. - основного боргу, 23560,00 грн. - відсотків, 1710 грн. - комісії, а всього 44270,00 грн., які підлягають стягненню в примусовому порядку.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в сумі 3420,00 грн., суд бере до уваги наступне.
Слід зазначити, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно положень ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно положень ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
В зв'язку з наведеним у позивача відсутні підстави нараховувати комісію за обслуговування кредит в сумі 3420,00 грн..
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в сумі 9500 грн., суд приходить до наступного.
Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач покликався на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.
Проте поза увагою позивача залишились положення п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч.2 ст.4 ЦК України).
Отже, положення ч.2 ст.4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 9500 грн. неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 44270,00 грн., з яких 19000,00 грн. - основного боргу, 23560,00 грн. - відсотків, 1710 грн. - комісії. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 57190,00 грн. та задоволено на суму 44270,00 грн., тобто на 77,41 % (44270х100:57190). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1875,18 грн. (2422,40х77,41%:100).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під реєстраційним номером: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (01032 м.Київ вул.Саксаганського,буд.133А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором в сумі 44270,00 грн. та судовий збір в сумі 1875,18 грн..
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя :