г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5415/25
Номер провадження 2/213/240/26
08 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Алексєєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бабейкіної Н.О.,
за участю:
представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Андрух Ірина Валеріївна, про визнання квартири спільною сумісною власністю, набутою за час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визначення часток, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Андрух Ірина Валеріївна, Третя криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
24.04.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог.
Заява мотивована тим, що з огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом про зупинення провадження у цій справі до вирішення іншої судової справи (213/506/24) за участю тих самих сторін, в якій розглядається питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 та її представник вирішили збільшити позовні вимоги, додавши вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Просять: встановити факт спільного проживання однією сім'єю та знаходження на повному утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2017 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_3 , у порядку поділу спільно набутого майна з ОСОБА_5 , право власності на 1/2 частину квартири, загальною площею 66,90 кв. м. та житловою 38,80 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
08.05.2026 від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про поновлення процесуального строку для подачі заяви про збільшення позовних вимог.
У підготовчому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 просив прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 заперечує проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши думку учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання про доцільність прийняття заяви представника ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 за своє суттю є не заявою про збільшення позовних вимог, а заявою про зміну предмета позову. Зазначеною заявою доповнено позовні вимоги за первісним позовом вимогою про встановлення фактів проживання однією сім'єю та перебування на утриманні.
Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Встановлено, що заява представника позивача за первісним позовом подана у передбачені законодавством строки. Тому заява ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку є безпідставною.
Разом з тим, суд зазначає, що у провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 213/506/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Національної Гвардії України, ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Предметом позову у справі № 213/506/24 є встановлення факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5 з 01.01.2017 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та її знаходження на його повному утриманні. Як на підставу позову ОСОБА_3 посилається на фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_5 , спільне проживання з ним та ведення спільного господарства.
Отже позивач за первісним позовом та її представник доповнили позовні вимоги у цій справі вимогою, яка є предметом розгляду справи, що перебуває у провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. При цьому вимога пред'явлена до того самого відповідача про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в справі № 213/506/24. Предмет і підстави раніше заявленої вимоги - про визнання права власності - залишилися незмінними.
Згідно з п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на викладене у прийнятті заяви про зміну предмету позову необхідно відмовити і продовжити розгляд раніше заявлених позовних вимог за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 49, 186, 260, 353 ЦПК України,
У прийнятті заяви представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про зміну предмета позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 08.05.2026.
Суддя О.В. Алексєєв