справа № 208/276/26
провадження № 3/208/382/26
04 травня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
при секретарі судового засідання Агеєвої В.Г.,
адвоката Безрука А.В.( в режимі відеоконференції),
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянки України, місце роботи не відоме, адреса проживання: АДРЕСА_1 , дані про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні -
за скоєння адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524343 від 26.11.2025 року,-
09.01.2026 року в провадження Заводського районного суду міста Кам'яенського з Кам'янського РУП ГУ НП в Дніпрропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524343 від 26.11.2025 року слідує, що 26.11.2025 року о 15 годині 32 хв в м. Кам'янське по вул. Софії Ковалевської, 9 гр. ОСОБА_1 , керувала автомобілем Subary Legacy д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці ока, які не реагують на світло.Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою виявлення ступеня наркотичного сп'яніння відмовилася, чим порушила п.2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу.
На підставі договору по наданя правничої допомоги інтереси ОСОБА_1 в судових засіданнях представляв адвокат Безрук Артем Володимирович.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ, до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься.
Отже, враховуючи принцип судочинства, в тому числі, зазначені й в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналізуючи наведене, стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення зач. 1 ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
26.02.2026 року адвокатом Безрук А.В. подано до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення та виклик і допит в якості свідків працівників медичного закладу.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що з матеріалів справи не вбачається жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували законні підстави для зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки їй взагалі не було повідомлено про причину зупинки. Окрім того працівник поліції взагалі не представився, не повідомив свою посаду та прізвище, не роз'яснив права та обов'язки водію в тому числі на правову допомогу.
Таким чином, було істотно порушено право його підзахисної на захист, що є підставою для визнання отриманих доказів неналежними та недопустимими.
Також зазначає, що у ОСОБА_1 було безпідставно працівниками поліції встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки зазначені ознаки взагалі на місці не перевірялися, а працівник поліції зазначили, що відносно ОСОБА_1 вже раніше складалися постанови за ст. 130 КУпаП, однак це не є підставою вважати, що вона перебувала в стані наркотичного сп'яніння.
Окрім того, якби у працівників поліції дійсно були б підстави вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, вони б повинні були відсторонити його від керування транспортного засобу, однак працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортного засобу та дозволили їй керувати ним.
Вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлялася проходити медичний огляд, та прибула до наркологічного диспансеру, однак у медичному закладі тривалий час не здійснювалися жодні процесуальні дії. ОСОБА_1 було запропоновано здати виключно сечу, однак не було запропоновано можливість здати інші біологічні зразки, кров, слину тощо та було відмовлено у проведенні медичного огляду в іншому закладі. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 відмовилася здати лише сечу. Від проходження медичного огляду в цілому вона не відмовлялася. А не пропонування інших альтернативних методів дослідження біологічних зразків з метою встановлення ступеня наркотичного сп'яніння є грубим порушенням процедури проведення медичного огляду та ставить під сумнів законність складених матеріалів. Просить суд закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні 31.03.2026 року адвокат Безрук А.В.. подане ним клопотання підтримав у повному обсязі, окрім того зазначив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, оскільки взагалі була безпідставно зупинена працівниками поліції. Також наголосив на тому, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження медичного огляду, однак коли приїхали до медичного закладу, то їй запропнували здати сечу, однак вона відмовилась, оскільки здавати сечу вона не хотіла, а інших варіатів їй запропоновано не було, що в свою чергу є грубим порушенням працівниками медичного закладу правил проведення медичного огляду, оскільки вони повинні були відібрати ще кров і слину. Окрім того працівниками поліції їй не було роз'яснено її права, в тому числі право на захист, що теж є порушенням. Виявлені працівниками поліції ознаки наркотичного сп'яніння були зазначені формально, без належної перевірки.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення адвокат Безрук А.В. відмовився від свого клопотання про виклик та допит в якості свідків працівників лікарні, оскільки вважає, що це вже втратило актуальність і в цьому не має потреби.
Дослідившти матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст.266 КУпАП.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (на, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з підпунктами восьмим та дванадцятим пункту ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандарт або в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395).
Як свідчать матеріали справи, працівниками поліції була дотримана визначена законодавством процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та її вини підтверджується дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524343 від 26.11.2025 року відносно ОСОБА_1 , який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались.
- направленням до КЗ КМЛ № 9 ДОР м. Кам'янського на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, складене 26.11.2025 року о 15 годині 35 хвилин.
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, зробленого за допомогою боді-камери, на якому відображено, що водій ОСОБА_1 дійсно перебувала за кермом автомобіля та була саме водієм транспортного засобу і відмовилася вже у закладі охорони здоров'я здати сечу з метою проходження огляду. Також з даного відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 роз'яснено за що її буде притягнуто до адміністративної відповідальності та її права, однак остання не бажала це слухати та просто вийшла з території лікарні не звертаючи увагу на слова працівника поліції.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Не визнання вини ОСОБА_1 та її представником суд розцінює критично, як спосіб захисту, обраному особою з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Судом також не приймаються до уваги зазначенні адвокатом Безруком А.В. доводи щодо того, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 та не представились, оскільки, як вбачається з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, що вони спочатку прибули за викликом саме ОСОБА_2 у зв'язку із вчиненням іншого адміністративного правопорушення та здійснювали оформлення адміністративних матеріалів за участі ОСОБА_2 , тому вона була обізнана про посаду та прізвища працівників поліції. Під час оформлення даних матеріалів та спілкування із ОСОБА_2 працівниками поліції були виявлені в неї ознаки наркотичного сп'яніння, про що вже й було повідомлено останній, яка сіла за кермо автомобіля та збиралася їхати.
Щодо твердження адвоката з приводу того, що працівниками поліції на місці зупинки не були належним чином проведені дії для перевірки виявлених ознак наркотичного сп'яніння суд зазначає, що оскільки працівники поліції не є медичним працівниками, то не можуть проводити на місці певні дії з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння, однак можуть озвучити особі ті ознаки, які на їх думку присутні в неї та можуть свідчити про те, що вона перебуває в стані наркотичного сп'яніння, однак підтвердити чи спростувати даний факт можливо лише після проведення медичного огляду в найближчому відділенні лікарні, яка має право на проведення даного огляду. Що в свою чергу й було зроблено працівниками поліції, які запропонували ОСОБА_1 проїхати до лікарні та пройти медичний огляд.
Також не знайшли свого підтвердження і доводи адвоката Безрука А.В. з приводу того, що ОСОБА_1 не були роз'яснені її права та обов'язки в тому числі право на захист, оскільки з оглянутого в судовому засіданні відео чітко вбачається, що ОСОБА_1 в медичному закладі, вже після того, як остання відмовилася проходити медичний огляд працівник поліції роз'яснював їй її права, однак остання не реагуючи ні на що, просто покинула приміщення медичного закладу, однак працівник поліції йшов за нею та роз'яснював права, але вона йшла далі з території лікарні і не реагувала на його звернення.
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 спочатку погодилася пройти медичний огляд з метою встановлення ступеня наркотичного сп'яніння, при цьому під час слідування в машині поліцейських вона була обізнана про те, що в лікарні їй потрібно здати сечу і не відмовлялася від проходження медичного огляду, однак по приїзду в лікарню, після оформлення направлення на проходження медичного огляду працівником поліції та передачі його працівнику лікарні, яким було уточнено та перевірено відразу дані ОСОБА_1 та повідомлено про умови проходження медичного огляду, ОСОБА_1 зазначила, що сечу буде здавати лише в м. Дніпрі в лікарні на Кірова БНД, а тут може пройти лише огляд. Однак, як повідомила працівник медичного закладу, що весь медичний огляд та здачу сечі вона повинна пройти саме в їх медичному закладі, куди була доставлена працівниками поліції, на що ОСОБА_1 повідомила, що в такому випадку вона просто відмовляється проходити медичний огляд, причини відмови не зазначила і після цього, працівником поліції було роз'яснено їй наслідки відмови та її права, однак остання просто покинула приміщення лікарні.
Таким чином, доводи адвоката Безрука А.В. з приводу того, що в лікарні тривалий час не проводилося жодного медичного огляду є безпідставними та спростовуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом. Також з відео видно, що ОСОБА_1 не було відмовлено у проведенні огляду в іншій лікарні, оскільки остання просто відмовилася від його проходження, адже працівник поліції не зобов'язані вести особу, в якої виявлено ознаки наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, саме в лікарню, яку вимагає остання, а зобов'язані відвести до найближчого відчиненого медичного закладу, який має можливість провести такий медичний огляд.
Окрім того, суд зазначає на те, що ОСОБА_1 з метою спростування факту перебування в стані наркотичного сп'яніння мала можливість проїхати самостійно відразу до лікарні в м. Дніпро, про яку вона зазначала, та пройти там медичний огляд та надати потім суду висновок працівників лікарні за результатами її медичного огляду, однак даним правом не скористалася та суду не надала жодних медичних документів, які б могли спростувати обставни, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Однак, жодних зауважень та прояснень ОСОБА_1 не надала, а взагалі відмовилася підписувати будь-які документи і просто після відмови вже в медичному закладі, в який була доставлена працівниками поліції, від проходження медичного огляду, покинула території лікарні.
Суд також наголошує на тому, що працівники поліції не мали права ані затримувати ОСОБА_1 , ані примушувати її підписувати складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки це в першу чергу порушило б її права. Окрім того, так як достеменно не було встановлено та підтверджено факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, однак у зв'язку з її відмовою вона була притягнута до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження медичного огляду.
Твердження захисника про порушення працівниками поліції з приводу того, що ними після складання протоколу про адміністративне правопорушення не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом жодним чином не спростовують наявні в матеріалах справи докази вини ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою і жодних відомостей станом на день розгляду справи, про те, що дії посадової особи що його складала, ОСОБА_1 чи її захисником оскаржувалися, в матеріалах справи відсутні. Тобто остання не зверталася із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, а також не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, а в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, який вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушниці, ступінь її вини - умисні дії, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкцій статті, за якою вона притягується до відповідальності.
Пункт 10.1 ПДР України зазначає, що "водій" - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушницю адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами. На думку суду зазначене стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст. 268, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку
України - визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкиУкраїни, на користь держави - судовий збір, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесння постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 08 травня 2026 року о 14 годині 30.
Суддя В.Г. Гречана