справа №176/1329/26
провадження №1-кп/176/353/26
08 травня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води Дніпропетровської області кримінальне провадження № 62025050030002685 від 08.07.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, одружений, на утриманні має малолітню дитину, учасник бойових дій, військове звання «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
по обвинуваченню за ч.4 ст.409, ч.1 ст. 190 КК України,
27 березня 2026 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 62025050030002685 від 08.07.2025 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України.
Прокурор вважає необхідним постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь стосовно ОСОБА_4 .
Крім того, прокурор в рамках данного кримінального провадження подав цивільний позов в інтересах держави Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням в розмірі 21390,15 грн.
Захисник та обвинувачений заперечують проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та в прийнятті цивільного позову.
Захисник, вважає неможливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, просив повернути обвинувальний акт прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, зокрема, зважаючи на те, що обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_4 , не містить чіткого формулювання, відсутність розмежування між «Підробленням» та «використанням/іншим обманом» що є порушенням вимог щодо правової кваліфікації. Некоректність обвинувачення порушує право на захист, оскільки захищатися від суперечливих та абсурдних тверджень неможливо. Також, обвинувальний акт містить суперечності розміру завданої шкоди, відсутність предмету кримінального правопорушення. Також зазначає, що в обвинувальному акті потерпілим від кримінального правопорушення визначено військову частину НОМЕР_2 , в той час як у формулюванні обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України зазначено, що ОСОБА_4 безпідставно отримав кошти виплачені йому фінансово-економічним відділом військової частини НОМЕР_3 , і саме державі в особі ВЧ НОМЕР_3 задано матеріальної шкоди.
При цьому, також клопотав про доручення уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь стосовно ОСОБА_4 , з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.
Щодо цивільного позову поданого прокурором, захисник зазначив, що Міністерство оборони України спроможне самостійно подати цивільний позов і прокурор не повинен підміняти Міністерство в цьому питанні.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Представники потерпілого в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про проведення підготовчого судового засідання та судовий розгляд без участі представника ВЧ НОМЕР_1 . Цивільний позов прокурора в інтересах держави, поданий в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні розглянути разом з обвинувальним актом.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, враховуючи, що справа підсудна Жовтоводському міському суду Дніпропетровської області, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, суд вважає можливим призначити дану справу до судового розгляду.
Клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку із невідповідністю вимогам КПК України задоволенню не підлягає, оскільки орган досудового розслідування в обвинувальному акті виклав всі обставини, які вважав необхідними для прийняття судового рішення, надав правову кваліфікацію кримінальному правопорушенню з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та сформулював обвинувачення. Спосіб викладу формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є виключним повноваженням прокурора, який уповноважений підтримувати обвинувачення в суді, відмовлятися від його підтримання, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні, у зв'язку з чим заявлене захисником клопотання є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає, оскільки питання поставлені захисником розглядаються під час судового розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та захисника і доручити відповідному органу пробації складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Щодо позовної заяви, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).
Відповідно до ч. 3 вказаної статті цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Згідно з абзацом першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави", яке виражається у тому що ВЧ НОМЕР_1 фінансується за рахунок державного бюджету, що свідчить про наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави в особі вказаної установи.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може здійснювати та захищати інтереси держави.
Прокурор подає позов про стягнення збитків з обвинуваченого на користь Військової частини НОМЕР_1 , яка не є суб'єктом владних повноважень.
Також, Прокурор не довів «пасивність» Міністерства оборони як вищого органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Подібну правову позицію викладено неодноразово у постановахі Великої Палати Верховного Суду.
Одже, не вбачається обставин, які б перешкоджали уповноваженому органу самостійно звернутись з цивільним позовом. При цьому звернення прокурором до суду з цивільним позовом не свідчить про недотримання уповноваженим органом розумного строку для самостійного звернення з позовом до суду, що дає підстави стверджувати про те, що прокурором в даному випадку не дотримані умови ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та, як наслідок, про відсутність підстав для звернення з даним позовом прокурора.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви прокурору.
Частиною четвертою ст. 336 КПК України передбачено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
Враховуючи те, що всі учасники судового провадження перебувають (проживають) на значній відстані від міста Жовті Води Дніпропетровської області, на території України введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, суд, для забезпечення безпеки осіб у період воєнного стану та оперативності судового провадження, вважає за необхідне надати можливість учасникам даного судового провадження приймати участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 316 , 336, 369-371 КПК України, суд
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.409, ч.1 ст. 190 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області на 12:45 год. 25.05.2026 року.
Цивільний позов прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повернути прокурору.
Доручити представнику персоналу органу пробації Дніпровського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області підготувати в строк до 24 травня 2026 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, одружений, на утриманні має малолітню дитину, учасник бойових дій, військове звання «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, якому висунуто обвинувачення у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України.
Копію ухвали направити до Дніпровського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області для організації виконання.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника та представника потерпілого.
За необхідності надати можливість учасникам даного судового провадження приймати участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий