Справа № 229/3090/24
1-кп/212/190/26
08 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023221090000498 від 25 травня 2023 року та за № 42023052210001429 від 09 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410, ч. 5 ст. 407 КК України,-
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тож, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, може незаконно впливати на свідків та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, при цьому більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Сторона захисту просила суд, змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ризики, на які посилається прокурор, є надуманими та необґрунтованими, окрім того, наголошували на тому, що вина обвинуваченого не доведена.
Вирішуючи заявлені клопотання, суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Прокурор вказує на наявність ризиків визначених ст.177 КПК України а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, при цьому покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, передбачає позбавлення волі строком від 10 до 15 років.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , тяжкість кримінальних правопорушень та способу їх вчинення.
Тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, а також те, що обвинувачений, будучи військовослужбовцем, може вплинути на показання свідків, що беззаперечно свідчить про наявність ризиків незаконного впливу на свідків, а також перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, та . переховування від суду.
Також суд ураховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, наявність наведених ризиків виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин з урахуванням стадії судового розгляду, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Крім того, суд не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеного раніше ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2024 року, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 176, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до 22 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1